Ухвала

від 26.12.2006 по справі 8/559ад

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/559ад

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

 У Х В А Л А

Іменем України  

26.12.2006 року                                                Справа № 8/559ад

Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі:

     головуючого судді            Бородіної Л.І.

     суддів                                Журавльової Л.І.

                                                Перлова Д.Ю.

     Склад судової колегії призначений розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 09.11.2006.

   При секретарі

    судового засідання                Мартинцевій Н.М.

    та за участю представників сторін:

    від позивача                                    не прибув

    від відповідача                   Кравченко І.Л., за дов. від 22.12.2006 № 04-327

    Розглянувши

         апеляційну скаргу              Відкритого акціонерного товариства

                                                        „Брянківський завод фільтрувального устаткування”,

                                                       м.Брянка Луганської області               

          на постанову

          господарського суду         Луганської області

                                                     від 22.09.2006

у справі                              № 8/559ад (суддя Середа А.П.)

         за позовом                         Державної податкової інспекції у м.Брянка

                                                     Луганської області

          до відповідача                               Відкритого акціонерного товариства   

                                                     „Брянківський завод фільтрувального устаткування”,

                                                       м.Брянка Луганської області

          про                                     звернення стягнення на активи на суму  

                                                     121127 грн. 00 коп.

Суддя-доповідач Бородіна Л.І.

Постановою господарського суду Луганської області від 22.09.2006 у справі                     № 8/559ад (суддя Середа А.П.) задоволений позов Державної податкової інспекції (ДПІ) у м.Брянка Луганської області, до Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) „Брянківський завод фільтрувального устаткування”, м.Брянка Луганської області: стягнуто з відповідача на користь Державного бюджету податковий борг з податку на додану вартість у сумі                121094 грн. 00 коп. та комунального податку у сумі 33 грн. 00 коп. шляхом звернення стягнення на активи платника податку.

Постанова суду з посиланням на пункт 1.3 статті 1, підпункт 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4, пункт 5.1 статті 5 Закону України від 21.12.2000                       № 2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов”язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі –Закон № 2181) мотивована доведеністю матеріалами справи факту наявності узгоджених податкових зобов”язань відповідача з податку на додану вартість (ПДВ) у сумі 121094 грн., комунального податку у сумі 33 грн. та обгрунтованістю позовних вимог щодо звернення стягнення на активи відповідача на вказану суму податкового боргу.

При цьому місцевий господарський суд дійшов висновку, що мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений відносно ВАТ „Брянківський завод фільтрувального устаткування” ухвалою господарського суду Луганської області від 31.10.2003 у справі № 10/208б, не поширюється на спірні зобов”язання згідно частини 2 статті 13 Закону України від 14.05.1992 № 2343-ХІІ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в редакції Закону від 30.06.1999 № 784-ХІУ, із змінами та доповненнями (далі –Закон № 2343), оскільки строки виконання цих зобов”язань настали після подання заяви про порушення справи про банкрутство (січень-червень 2006 року).

ВАТ „Брянківський завод фільтрувального устаткування” (відповідач у справі), не погодившись з прийнятою постановою, подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову господарського суду Луганської області від 22.09.2006 у справі                    № 8/559ад через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги відповідач, посилаючись на Преамбулу та пункт 7.8 статті 7 Закону № 2181 вказує, що звернення стягнення на його активи в порядку Закону № 2181 суперечить чинному законодавству України, оскільки обмеження майнових дій боржника можливе лише в рамках розгляду справи про банкрутство з урахуванням інтересів конкурсних кредиторів, які ще не отримали задоволення своїх грошових вимог у повному обсязі.

Позивач клопотанням від 20.12.2006 № 12087/10 просить розглянути апеляційну скаргу без участі його представника.

Дане клопотання задовольняється судовою колегією.

Заслухавши доводи і пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд

В С Т А Н О В И В :

ВАТ "Брянківський завод фільтрувального устаткування", ід.код 00222137, 02.08.1995 зареєстроване в якості суб”єкта підприємницької діяльності –юридичної особи виконавчим комітетом Брянківської міської ради Луганської області, про що зроблено запис № 13851200000000050 та видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи; 15.03.2005 включено до ЄДРПОУ; 02.08.1996 взято на облік в якості платника податків Брянківською ДПІ Луганської області (а.с.5, 6).

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, відповідач станом на 20.06.2006 має узгоджене податкове зобов”язання з ПДВ у сумі 121094 грн. та з комунального податку у сумі 33 грн.

Факт узгодження податкових зобов”язань підтверджується податковими деклараціями з ПДВ:

за січень 2006 року  № 41311 від 20.02.2006 на суму 21790 грн.;

          за лютий 2006 року № 41616 від 20.03.2006 на суму 58651 грн.;

          за березень 2006 року № 43037 від 19.04.2006 на суму 4155 грн.;

          за квітень 2006 року № 44039 від 22.05.2006 на суму 39555 грн.;

          податковим рахунком комунального податку від 03.05.2006 № 43409 за квітень 2006 року на суму 34 грн.

          Відповідач проти факту наявності податкового  боргу не заперечує.

          Ухвалою господарського суду Луганської області від 31.10.2003 порушено справу № 10/208б про банкрутство ВАТ „Брянківський завод фільтрувального устаткування” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с.36).

          Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.11.2004 у справі                  № 10/208б введено процедуру санації боржника –ВАТ „Брянківський завод фільтрувального устаткування” строком на 12 місяців, тобто до 12.11.2005, ухвалою від 18.11.2005 –продовжено строк санацій на шість місяців, тобто до 18.05.2006 (а.с.37, 40).

          01.08.2006 ДПІ у м.Брянка Луганської області звернулась до господарського суду Луганської області з позовом про примусове стягнення з ВАТ „Брянківський завод фільтрувального устаткування” заборгованості з податку на додану вартість в сумі 121094 грн. та комунального податку у сумі 33 грн. до Державного бюджету.

Постановою господарського суду Луганської області від 22.09.2006 позов задоволений у повному обсязі з підстав, викладених вище (а.с.84-86).

При розгляді справи в апеляційному провадженні позивачем повідомлено, що постановою господарського суду Луганської області від 21.11.2006 у справі № 10/208б припинено процедуру санації боржника –ВАТ „Брянківський завод фільтрувального устаткування”, визнано боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців – до 21.11.2007.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що постанова господарського суду відповідає обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права і скасуванню не підлягає з огляду на наступне.

          Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням  суду.  В  інших  випадках  платники  податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок  активів,  вільних  від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У  разі,  якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій   кредиторів   визначається законодавством про банкрутство.

          Примусове стягнення в розумінні пункту 1.6 статті 1 Закону № 2181 –це звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу,  без попереднього узгодження його суми таким платником податків.

          Наявність податкового боргу у сумі 121127 грн., у т.ч. з ПДВ – у  сумі 121094 грн. та з комунального податку у сумі 33 коп., підтверджено матеріалами справи та відповідачем не оспорюється.

          Разом з тим відповідач заперечує проти звернення стягнення на його активи, посилаючись на порушення відносно нього справи про банкрутство № 10/208б ухвалою господарського суду Луганської області від 31.10.2003, введення процедури санації боржника, а тому вважає за неможливе застосування примусового стягнення податкової заборгованості в порядку підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3                   Закону № 2181 з огляду на приписи Преамбули та пункту 7.8 статті 7 цього Закону.

          Доводи відповідача відхиляються судовою колегією апеляційної інстанції з огляду на наступне.

          Відповідно до Преамбули Закону № 2181 цей Закон не регулює питання погашення  податкових зобов”язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону № 2343 щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства:

           - розпорядження майном боржника;

- мирова угода;

              - санація (відновлення платоспроможності) боржника;

- ліквідація банкрута.

Стаття 1 цього Закону визначає поняття конкурсних кредиторів –кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про  банкрутство та  вимоги  яких не забезпечені заставою майна боржника. До  конкурсних  кредиторів відносяться  також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва  за  умови  виникнення  таких вимог до порушення провадження у   справі про банкрутство, та поточних кредиторів - кредитори за вимогами до  боржника, які виникли після порушення провадження  у  справі про банкрутство.

Конкурсні кредитори за  вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному  друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про  банкрутство зобов'язані подати  до  господарського  суду  письмові  заяви  з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують (частина 1 статті 14 Закону            № 2343).

Проте, звернення до господарського суду поточних кредиторів з вимогами до боржника, що грунтуються на зобов”язаннях, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство не передбачено чинним законодавством, спори за такими вимогами підлягають розгляду у порядку позовного провадження, тобто поточний кредитор не позбавлений права звернутися з позовною заявою до боржника у загальному порядку (пункт 8.6 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 № 04-5/1193 „Про деякі питання застосування Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”).

Отже, позивачем обгрунтовано заявлений позов про звернення стягнення на активи в загальному порядку, встановленому підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта про те, що з дня введення процедури санації арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації, у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів.

          Проте, звернення стягнення податкового боргу на активи платника податку  (боржника у справі про банкрутство), за рішенням суду не є обмеженням дій боржника щодо розпорядженням його майном в розумінні Закону № 2343.

Порядок виконання рішення господарського суду встановлений Законом України від 21.04.1999 № 606-ХІУ „Про виконавче провадження”, стаття 34 якого встановлює, що у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється  дія  мораторію, введеного господарським судом, виконавче провадження підлягає обов”язковому зупиненню.

Отже, при проведенні санації боржника рішення господарського суду про звернення стягнення податкового боргу за поточними вимогами кредиторів на активи платника податків –боржника у справі про банкрутство не впливатиме на розпорядження майном боржника.

Крім того, як доведено відповідачем при апеляційному розгляді даної справи процедуру санації боржника у справі про банкрутство ВАТ „Брянківський завод фільтрувального устаткування” припинено ухвалою господарського суду Луганської області від 21.11.2006, боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців  - до 21.11.2007.

Ліквідаційна процедура здійснюється в порядку, встановленому розділом ІІІ Закону № 2343, який передбачає, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається (частина 1 статті 23 цього Закону).

Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому статтею 31 Закону № 2343.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та відхиляються апеляційним господарським судом за необгрунтованістю.

З огляду на викладене апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства „Брянківський завод фільтрувального устаткування”, м.Брянка Луганської області задоволенню не підлягає, суд першої інстанції з'ясував всі обставини справи і приймаючи постанову не допустив порушення норм матеріального та процесуального права. Постанову господарського суду Луганської області слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254, п.6 р.УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний  господарський суд

У Х В А Л И В :

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Брянківський завод фільтрувального устаткування”, м.Брянка Луганської області на постанову господарського суду Луганської області від 22.09.2006 у справі № 8/559ад залишити без задоволення.

2. Постанову  господарського суду Луганської області від 22.09.2006 у справі                № 8/559ад залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено 28.12.2006.

          Головуючий суддя                                                            Л.І.Бородіна

Суддя                                                                                Л.І.Журавльова

Суддя                                                                                Д.Ю.Перлов

Надруковано 5 примірників:

1-до справи

2-позивачу

З- відповідачу

4 - ГСЛО

5-до наряду

Внесено