Ухвала

від 23.09.2013 по справі 801/2490/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/2490/13-а

23.09.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Санакоєвої М.А.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/2490/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельова О.М. ) від 09.04.13

за позовом Приватного акціонерного товариства "Торговий дім "Массандра" (вул. Горького, буд.7, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.04.13р. задоволено адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Торговий дім "Массандра" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 06.02.2013 року №0001722204.

Стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства «Торговий дім «Массандра» (ЄДРПОУ 24040228) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 294,00 грн. з Державного бюджету України, шляхом безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.04.13 та прийняти нове рішення по справі.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно. Від позивача надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.

Відповідно статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Приватне акціонерне товариство «Торговий дім «Массандра» (далі - ПАТ «Торговий дім «Массандра») звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.02.2013 року №0001722204.

Посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Торговий дім «Массандра» з питань достовірності формування податкового кредиту за серпень 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ «Кримська будівельна компанія» (ЄДРПОУ 30624314) та ДП «Севастопольський виноробний завод» (ЄДРПОУ 05431414), липень 2010 року по взаємовідносинам з ПП «Аланар» (ЄДРПОУ 36951116), березень 2010 року по взаємовідносинам з БВП «Строитель плюс» (ЄДРПОУ 31263808), листопад 2010 року, грудень 2010 року по взаємовідносинам, з ТОВ «Бренд Строй» (ЄДРПОУ 36165567), серпень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Світ Формат» (ЄДРПОУ 32912920) та валових витрат, при визначенні об'єкту оподаткування за І квартал 2010 року, при здійсненні взаємовідносин з БВП «Строитель плюс» (ЄДРПОУ 31263808) у березні 2010 року, за 3 квартал 2010 року при здійсненій взаємовідносин з ТОВ «Кримська будівельна компанія» (ЄДРПОУ 30624314) та ДП «Севастопольський виноробний завод» (ЄДРПОУ 05431414) у серпні 2010 року, ПП «Аланар» (ЄДРПОУ 36951716) у липні 2010 року, за 4 квартал 2010 року при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «Бренд Строй» (ЄДРПОУ 36165567) у листопаді 2010 року - грудні 2010 року, та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 3 квартал 2011 року при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «Світ Формат» (ЄДРПОУ 32912920) у серпні 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 14.01.2013 року № 211/22-3/24040228. (а.с.11-21)

Відповідно до висновків названого акта, перевіркою встановлено: порушення п.п. п.п.7.4.1., п.п.7.4.5 п. 7.4. п.п.7.5.1. п.п. 7.5.2., п.п. 7.5.4. п.7.5п.п.7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", за результатами якого завищено податковий кредит у розмірі 70978,00 грн., у тому числі по періодам: березень 2010 року - 14672,00 грн., серпень 2010 року - 30467,00 грн., листопад 2010 року-16916 грн., грудень 2010 року - 8833,00грн, у результаті чого донараховано ПДВ у сумі 70978,00грн., у тому числі по періодам: березень 2010 року - 14762,00 грн., серпень 2010 року - 30467 грн., листопад 2010 року - 16916,00 грн., грудень 2010 року - 8833,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001722204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 88 722,50 грн., у тому числі за основним платежем 70978,00грн, та за штрафними санкціями 17744,50 грн. (а.с.22)

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Під час перевірки використана інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем АС "Аудит", АРМ "Бест Звіт", АIС "Реєстр платників податків", АІС "Облік податків та платежів", пошуково-довідкова система ЦБД ДПА України, "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та актів: №37/22/31263808 від 11.04.2012р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки Будівельно-виробничого підприємства «Строитель - Плюс» ЄДРПОУ 31263808, з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року» отриманого з СДПІ ВПП в м. Сімферополі, №29/22/36165567 від 06.04.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Бренд Строй», ЄДРПОУ 36165567, з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року», №184/22- 02/36951716 від 16.10.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП ''Аланар", (ЄДРПОУ 36951716) з питання достовірності визначення показників податкової звітності за липень 2010 року» отриманого з ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС.

В акті перевірки визначено, що за березень, липень, серпень, листопад, грудень 2010 року, серпень 2011 року позивачем задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 11251339. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за той самий період встановлено його завищення в сумі 70978,00грн., у тому числі по періодам: березень 2010 року - 14762,00 грн., серпень 2010 року - 30467 грн., листопад 2010 року - 16916,00 грн., грудень 2010 року - 8833,00 грн.

На підставі вказаних актів перевірки відповідач дійшов висновку, що діяльність ТОВ «Бренд Строй», БВП «Строитель-Плюс» направлена на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій, надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, та не мають реального товарного характеру.

Отже, на думку відповідача, первинна бухгалтерська документація, будь - які інші первинні та фінансово - господарські документи, податкові накладні видані від імені ТОВ «Бренд Строй», БВП «Строитель-Плюс» не можуть бути дійсними, як такі, що підтверджують здійснення господарських операцій.

Позивач у період, що перевірявся мав фінансово-господарські взаємовідносини з БВП «Строитель плюс» , ТОВ «Бренд Строй», ПП ''Аланар".

Також відповідач у акті перевірки посилається на кримінальну справу №69-0146, яку порушено відносно директора ТОВ "Союз КДС" (код ЄДРПОУ 24039320) ОСОБА_2 за фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих: розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України відносно директора ТОВ БВП «Строитель - плюс» ОСОБА_3, фізичних осіб ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч. 2, 205 ч. 27 ч. 5. 212 ч. 3 КК України.

Відповідач вказує, що проведеним аналізом вставлено, що сумнівний податковий кредит, отриманий БВП «Строитель -Плюс» (код за ЄДРПОУ - 31263808), ТОВ «Бренд Строй» (код ЄДРПОУ - 36165567) КП «Альянс» (код ЄДРПОУ - 32468182) від контрагентів-постачальників фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. Отже, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних «вигодонабувачів».

На підставі викладеного, у зв'язку з відсутністю об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям, - проведеною зустрічною звіркою не підтверджено реальність здійснення ТОВ «Бренд Строй» (код ЄДРПОУ - 36165567) та БВП «Строитель-Плюс» (код за ЄДРПОУ-31263808) фінансово-господарських операцій з придбання та реалізації товарів (робіт, послуг), за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р. з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

Згідно отриманого ДПІ у м. Керчі акту перевірки ДПІ у м. Сімферополі "Про неможливість проведення зустрічної звірки КП «Альянс», код за ЄДРПОУ 32468182, з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року від 11.04.2012р. № 36/22/32468182 усі операції купівлі-продажу КП «Альянс», код за ЄДРПОУ 32468182 не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача" - ПП «Аланар» від КП «Альянс». Також в акті зазначено, що КП «Альянс» не знаходиться за податковою адресою. КП «Альянс» має стан 8 та до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

По взаємовідносинам позивача з ПП "Аланар" в акті перевірки позивача встановлено, що факт здійснення правочинну, зміст якого викладено у отриманих та виданих ПП "Аланар " податкових накладних підтвердити не можливо, з посиланням на відповідь Керченського Республіканського Підприємства «КМБРТІ» від 17.06.2011р. №3077 щодо відсутності у ПП "Аланар" нерухомого майна та відповідь Керченського відділення РЕР при управлінні ДАІ ГУ МВС України в АР Крим від 22.06.2011р. №11/м/3-1641, що за ПП "Аланар" транспортні засобі не значаться, довідку ВПМ ДПІ в м. Керчі про відсутність підприємства за місцезнаходженням, на аналіз документів, які є в обліковій справі підприємства, та податкової звітності згідно до яких не встановлено наявності у ПП "Аланар" власних, орендованих по договорах лізингу, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності.

З наведеного вбачається, що встановлені у висновках акту перевірки порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість" ґрунтується на кримінальній справі №69-0146 і даних, встановлених в ході досудового слідства по зазначеній справі та актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року, відповідей Керченського Республіканського Підприємства «КМБРТІ» від 17.06.2011р. №3077 й Керченського відділення РЕР при управлінні ДАІ ГУ МВС України в АР Крим від 22.06.2011р. №11/м/3-164.

Щодо наведеного колегія суддів вказує наступне. Як вбачається з матеріалів справи, здійснення фінансово-господарських операцій за перевіряємий період позивачем з вищенаведеними контрагентами підтверджується укладеними між позивачем та зазначеними контрагентами договорами, виписаними на їх виконання податковими накладними, видатковими накладними, актами, а саме:

Договір №723 від 15.11.2010 року на виконання підрядних робіт (будівництво мереж енергопостачання), укладений між ТОВ «Бренд Строй» та позивачем (а.с.30), на виконання якого складено: локальний кошторис №2-1-1 на будівництво лінії електропостачання, зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва на будівництво лінії електропостачання, підсумкову відомість ресурсів; виписано - податкову накладну №2629 від 29.12.2010 року на суму 20399,76 грн., у тому числі ПДВ 3399,96 грн. (а.с.65), рахунок-фактуру №1870 від 10.12.2010 року на суму 20399,76 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 3399,96 грн., податкову накладну №2115 від 25.11.2010 року на загальну суму 47599,44 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 7 933,24 грн., рахунок-фактуру №1721 від 15.11.2010 року на загальну суму 47599,44 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 7933,24 грн., розрахунок договірної ціни; складено акт №1 прийому - здачі електромонтажних робіт по об'єкту «Житловий будинок ПАТ ТД «Массандра» в м. Ялта вул. Садова,34» та акт приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року.

Договір №724 від 15.11.2010 року на виконання підрядних робіт (будівництво мереж енергопостачання) укладений між ТОВ «Бренд Строй» та позивачем (а.с.31), на виконання якого складено локальний кошторис №2-1-1 на будівництво лінії електропостачання дегустаційний зал, зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва на будівництво лінії електропостачання, підсумкову відомість ресурсів; виписано - податкову накладну № 2628 від 29.12.2010 року на загальну суму 23099,76, у тому числі ПДВ в розмірі 3849,96 грн. (а.с.66), податкову накладну № 2046 від 17.11.2010 року на загальну суму 53899,44 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 8983,24 грн., рахунок-фактуру №1871 від 10.12.2010 року на загальну суму 23099,76 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 3849,96 грн., рахунок фактуру № 1722 від 15.11.2010 року на загальну суму 53899,44 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 8983,24 грн., розрахунок договірної ціни, акт №2 прийому - здачі електромонтажних робіт по об'єкту «Дегустаційний зал ПАТ ТД «Массандра» в м. Ялта смт. Массандра, вул. Винороба Егорова в районі нижньої прохідної головного заводу НПАО «Массандра», довідку про вартість виконаних будівельних робіт (та затрати), акт приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року.

До вищевказаного договору на виконання підрядних робіт № 724 від 15.11.2010 року укладено додаткову угода від 01.12.2010 року між ТОВ «Бренд Строй» та позивачем відповідно до умов якого виконавець зобов'язується збільшити кабельну трасу на 100 метрів, та встановити 4 залізобетоні опори.

Виконання додаткової угоди підтверджуються податковими документами, а саме: податкова накладна № 2586 від 27.12.2010 року на загальну суму 9499,20 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 1583,20 грн. (а.с.64), рахунок-фактура № 1927 від 20.12. 2010 року на загальну суму 9499,20 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 1583,20 грн., розрахунок договірної ціни, довідка про вартість виконаних підрядних робіт.

Договір купівлі-продажу обладнання від 26.07.2010 року укладений між ПП «Аланар» та позивачем (а.с.39), на виконання якого ПП «Аланар» на адресу позивача виписано: податкову накладну від 26.07.2010 року на загальну суму 182800,00 у тому числі ПДВ в розмірі 30466,67 грн., рахунок-фактуру № СФ-0000211 від 23.07.2010 року на загальну суму 82800,00 у тому числі ПДВ в розмірі 30466,67 грн., акт № 1 прийому-передачі обладнання по договору купівлі-продажу обладнання від 26.07.2010 року (а.с.40).

Договір підряду № 2534 від 30.12.2009 року, укладений між ДП «Гурзуф» (замовник), позивачем (генпідрядник) та БВП «Строитель Плюс» (субпідрядник) на виконання субпідрядником робіт на пристрій залізобетонної подушки під зберігання виноматеріалу, на виконання якого сторонами складено локальний кошторис №2-1-1 на пристрій залізобетонної подушки під зберігання виноматеріалу, підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису №2-1-1 , акт №1 прийомки виконаних підрядних робіт за травень 2010 року, довідку про вартість виконаних робіт за травень 2010 року.

БВП «Строитель Плюс» на адресу позивача виписано податкову накладну № 848 від 16.03.2010 року на загальну суму 88570,80 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 14761,80 грн., рахунок-фактура № 901, від 16.03.2010 року на загальну суму 88570,80 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 14761,80 грн.

Відповідно пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (далі - Закон №168) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Відповідно до пп.7.4.5. п.7.4 статті 7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Наявність у платника податків (позивача у справі) виданих йому продавцем товарів податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту.

Колегія суддів вказує, що існує один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість цим кодексом не передбачено.

Посилання податковим органом на акти щодо неможливості проведення зустрічної перевірки контрагентів позивача, не свідчить, що на час виписки податкових накладних та здійснення господарської операції (за якими податкова інспекція встановила завищення податкового кредиту позивачем ) вони не знаходилися за юридичною адресою, а також не може свідчити про недійсність або нікчемність правочину між позивачем та цими підприємствами.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а не колективний характер. Тому, у разі можливого недодержання контрагентом позивача вимог законодавства, такий факт не може бути підставою для застосування до позивача заходів по донарахуванню податкових зобов'язань.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Факт відсутності контрагента за місцезнаходженням на дату проведення перевірки не може слугувати підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість. аналогічної думки дотримується ВАСУ в Ухвалах від 17.07.2012 р. №К/9991/1812/12 та від 17.01.2012 р. №К-15283/09.

Що стосується нікчемності правочину. Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228).

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Ні акт перевірки ні апеляційна скарга не містять таких посилань, не доводять умислу саме позивача на порушення публічного порядку, не містять посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки саме позивача у спірних правовідносинах при здійсненні господарських операцій із контрагентом до суду не подано.

Таким чином, зміст правочину з постачальником не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства. У зв'язку з чим, доводи апеляційної скарги в зазначеної частині не підлягають задоволенню.

Стосовно посилання податкового органу в Акті перевірки на матеріали кримінальної справи.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Поняття доказів в адміністративному судочинстві визначено ст. 69 вказаного Кодексу, згідно якої ними є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частині 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 4 ст. 72 встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Згідно з ст. 130 КПК України про рішення, прийняті слідчим або прокурором під час провадження досудового слідства у випадках, зазначених у цьому Кодексі, а також у випадках, коли це визнає за необхідне слідчий або прокурор, складається мотивована постанова.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд повинен перевірити всі обставини, на яких сторони ґрунтують свої вимоги і заперечення, та дослідити докази, якими ці обставини підтверджуються. Суд не вимагає доведення обставин, які встановлені у кримінальній справі, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно конкретною особою. Єдиним джерелом цієї обізнаності є вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили.

Отже, суд не має підстав врахувати матеріали кримінальної справи, якщо вони не підтверджені вироком, який набрав законної сили.

Самі по собі окремі процесуальні документи в кримінальній справі не можуть бути доказами відсутності або наявності будь-яких обставин, які є предметом доказування в адміністративній справі.

Більш того, законодавством не передбачена можливість використання під час проведення перевірок платників податків та складання акта перевірки матеріалів досудового слідства. Це співвідноситься, зокрема, і з положеннями КАСУ та й взагалі з доктриною процесуального права України, відповідно до яких заздалегідь є встановленим і не потребує доведення та доказування вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили. Тобто преюдиціальний характер має лише вирок суду, який набрав законної сили, а не матеріали досудового слідства, особливо постанова про порушення кримінальної справи та протоколи допиту. Факт порушення кримінальної справи має наслідком та зумовлює законне проведення уповноваженими органами дізнання та досудового слідства певних слідчих дій з метою підтвердження або спростування факту вчинення певного злочину конкретною особою, але не може безперечно свідчити про винуватість такої особи, що підтверджується і закріпленим ст. 62 Конституції України принципом невинуватості особи у вчиненні злочину.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.04.13р. по справі № 801/2490/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко