cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/15621/13 30.09.13
За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» доВідкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Астарта» простягнення 14 677,34 грн. Суддя Балац С.В.
Представники сторін:
від позивача:Пасіка Є.Ю., дов. №864/18 від 10.04.2013 р. від відповідача:не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (надалі - ПрАТ «СК «АХА Страхування») звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Астарта» (надалі - ВАТ «СК «Астарта») про стягнення 14 677,34 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ «СК «АХА Страхування» на підставі договору добровільного страхування №ИБ2202421/05АВ від 01.10.2009 р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер АК 6390 АК, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля «ИЖ 2715», реєстраційний номер 8574 КРП, яким скоєно ДТП, застрахована ВАТ «СК «Астарта» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВС/8116518), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.08.2013 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 02.09.2013 р.
02.09.2013 р. від відповідача до загального відділу суду надійшов відзив на позовну заяву згідно змісту якого відповідач проти позову заперечує та просить залишити його без задоволення.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.09.2013 р. у зв'язку із неявкою представників сторін та невиконанням ними вимог ухвали суду від 16.08.2013 р. розгляд справи відкладено до 30.09.2019 р.
10.09.2013 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано письмове пояснення згідно змісту якого проти тверджень відповідача викладених у відзиві на позовну заяву заперечує та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В судове засідання 30.09.2019 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.
Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 30.09.2019 р. не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.
Належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи підтверджується відміткою про відправку на зворотній стороні ухвали суду від 02.09.2013 р. та повідомленням про вручення поштового відправлення №25417627 згідно якого ухвала суду отримана відповідачем 09.09.2013 р.
Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті даного спору та дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
01.10.2009 р. між ЗАТ «СК «АХА Україна» (після зміни організаційно-правової форми та назви «ПрАТ «СК «АХА Страхування») (страховик) та Дяченко Любов'ю Володимирівною (страхувальник) укладено договір добровільного страхування №ИБ2202421/05АВ (надалі - «Договір»).
Предметом договору є майнові інтереси пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер АК 6390 АК на випадок настання подій, перелік яких наведено у п.п. 7, 15.2 Договору, а саме до страхових випадків відноситься зокрема дорожньо-транспортна пригода.
08.07.2010 р. о 08 год. 50 хв. по вул. Воровського, 17 в м. Сімферополь було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля «Chevrolet Aveo» та автомобіля «ИЖ 2715», а саме: Мустафаєв А.Д. керуючи автомобілем «ИЖ 2715», реєстраційний номер 8574 КРП, не врахувавши дорожньої обстановки здійснив зіткнення з автомобілем «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер АК 6390 АК, під керуванням водія Дяченко Л.В., в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.
ДТП сталася в результаті порушення водієм Мустафаєвим А.Д. вимог Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою відділу Державної автомобільної інспекції м. Сімферополя при УДАІ ГУ МВС України в АРК №8647019 та постановою Київського районного суду м. Сімферополя від 05.08.2010 р. у адміністративній справі №3-2869/10, відповідно до якої Мустафаєва А.Д. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.
09.07.2010 р. власник застрахованого транспортного засобу - автомобіля «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер АК 6390 АК звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.
Відповідно до звіту №387-07/10 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного 31.07.2010 р. суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Крековим Анатолієм Володимировичем (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №7103/08 від 26.05.2008 р.) вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер АК 6390 АК в результаті його пошкодження при ДТП складає 15 532,93 грн.
Згідно рахунку-фактури №20/09 від 20.09.2010 р. наданого Приватним підприємством «Авто-стиль» вартість відновлювального ремонту автомобіля «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер АК 6390 АК склала 15 500,00 грн.
ПрАТ «СК «АХА Страхування» на підставі страхового акту №9933/10/05/01 від 29.09.2010 р., виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування №ИБ2202421/05АВ від 01.10.2009 р., сплатила своєму страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 14 677,34 грн. що підтверджується платіжним дорученням №21203 від 30.09.2010 р.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до ПрАТ «СК «АХА Страхування» перейшло в межах суми 14 677,34 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Довідкою відділу Державної автомобільної інспекції м. Сімферополя при УДАІ ГУ МВС України в АРК №8647019 підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль «ИЖ 2715», реєстраційний номер 8574 КРП, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер АК 6390 АК, належить громадянину Кузьмину Олександру Никифоровичу та знаходився під керуванням Мустафаєва А.Д.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 із змінами і доповненнями Верховний Суд звертає увагу на те, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).
Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).
Із змісту постанови Київського районного суду м. Сімферополя вбачається, що Мустафаєв А.Д. на момент скоєння ДТП перебував з Кузьминим О.Н. у трудових відносинах.
Доказів, які б підтверджували притягнення Мустафаєва А.Д. до адміністративної відповідальності на підставі ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення в матеріалах справи відсутні, а відповідачем таких доказів суду не надано, що свідчить про те, що Мустафаєв А.Д. керував транспортним засобом «ИЖ 2715», реєстраційний номер 8574 КРП на законних підставах.
Вина Мустафаєва А.Д. встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «ИЖ 2715», реєстраційний номер 8574 КРП відшкодовується Кузьминим О.Н.
Згідно листа МТСБУ №7/2-28/23408 від 29.08.2013 р. цивільно-правова відповідальність Кузьмина О.Н., як власника автомобіля «ИЖ 2715», реєстраційний номер 8574 КРП, застрахована ВАТ «СК «Астарта» згідно із полісом №ВС/8116518.
Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВС/8116518) винесено до 3-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі. Строк дії з 14.10.2009 р. по 13.10.2010 р.
Відповідно до полісу №ВС/8116518 страхувальником - особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є Кузьмин О.Н., а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації Мустафаєвим А.Д., автомобіля «ИЖ 2715», реєстраційний номер 8574 КРП була застрахована ВАТ «СК «Астарта».
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Вказаним договором (поліс №ВС/8116518) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза - 510,00 грн.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер АК 6390 АК становить 15 532,93 грн. (згідно звіту №387-07/10 від 31.07.2010 р.), а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 14 677,34 грн.
Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону (в редакції, чинній на момент направлення заяви) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.
Позивач заявою №764/1АР від 16.01.2013 р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), звернувся до відповідача з проханням сплатити у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 14 677,34 грн.
Відповідно до ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
З огляду на викладене відсутні законні підстави для стягнення з відповідача 510,00 грн., що становить розмір франшизи за полісом №ВС/8116518.
Враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, визначені полісом №ВС/8116518 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 14 167,34 грн.
В задоволенні позову в частині стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 510,00 грн. необхідно відмовити з викладених підстав.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Астарта» (03150, м. Київ, вул. Тверська, 6; ідентифікаційний код 02308021) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код 20474912) суму страхового відшкодування у розмірі 14 167 (чотирнадцять тисяч сто шістдесят сім) грн. 34 коп., судовий збір у розмірі 1 660 (одна тисяча шістсот шістдесят) грн. 72 коп.
3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 07 жовтня 2013 року.
Суддя С.В.Балац
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 30.09.2013 |
Оприлюднено | 08.10.2013 |
Номер документу | 33947774 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Балац С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні