Постанова

від 04.10.2013 по справі 826/13184/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 Вн. № 1/211

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

м. Київ

04 жовтня 2013 року 15:00 № 826/13184/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеком Дизайн Україна" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.07.2013 № 0002712240, № 0002722240, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телеком Дизайн Україна" (далі - позивач, ТОВ "Телеком Дизайн Україна") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві) про скасування податкових повідомлень-рішень від 30.07.2013 № 0002712240 та № 0002722240 (далі - ППР № 0002712240, ППР № 0002722240).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.08.2013 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/13184/13-а.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.08.2013 закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 826/13184/13-а та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 19.09.2013 представники сторін подали клопотання в порядку статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України про розгляд справи в порядку письмового провадження за їх відсутності за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

У зв'язку з цим, суд перейшов до вирішення справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У період з 11.07.2013 по 12.07.2013 ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва ДПС було проведено документальну виїзну позапланову перевірку позивача в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за липень 2012 року та податку на прибуток за 3 квартали 2012 року - 2012 рік по взаємовідносинам з ТОВ "Магреб Україна" (код за ЄДРПОУ 36282249) та ТОВ "Трейдтех" (код за ЄДРПОУ 38123948), за результатами якої складено акт від 12.07.2013 № 349/22-40/34532888 (далі - Акт перевірки).

Відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, абз. 2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України на підставі Акта перевірки відповідачем прийнято ППР № 0002712240, відповідно до якого позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 608 460,00 грн. (за основним платежем - 486 768,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 121 692,00 грн.).

Підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток було, за твердженням відповідача, заниження позивачем податку на прибуток підприємств на суму 486 768,00 грн. за 2012 рік.

Крім цього, відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, внаслідок чого згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, абз. 2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України на підставі Акта перевірки відповідачем прийнято ППР № 0002722240, відповідно до якого позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 579 486,00 грн. (за основним платежем - 463 589,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 115 897,00 грн.).

Підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість було, за твердженням відповідача, заниження позивачем податку на додану вартість на суму 463 589,00 грн. за липень 2012 року.

Позивач не погодився з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями, тому звернувся до суду.

Разом з тим, оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); Податкового кодексу України (далі - ПК України); Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).

ТОВ "Телеком Дизайн Україна" зареєстровано 14.09.2006 за № 10741020000019584 Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією (код за ЄДРПОУ 34532888). Місцезнаходження позивача: 04107, м. Київ, вул. Підгірна/Татарська, 3/7.

Позивача взято на податковий облік в органах державної податкової служби 15.09.2006 за № 26366. В періоді, що перевірявся, позивач був зареєстрований платником податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, основними видами діяльності позивача є розроблення стандартного програмного забезпечення; монтаж і установлення електронно-обчислювальних машин та іншого устаткування для оброблення інформації; роздрібна торгівля офісним та комп'ютерним устаткуванням; консультування з питань інформатизації; інші види діяльності у сфері розроблення програмного забезпечення.

Основними видами діяльності контрагента позивача - ТОВ "Магреб Україна" є діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоїв та тютюновими виробами (основний); діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; оптова торгівля фруктами й овочами; оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами; оптова торгівля іншими продуктами харчування, у т.ч. рибою, ракоподібними та молюсками; оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; оптова торгівля металами та металевими рудами; неспеціалізована оптова торгівля.

Основними видами діяльності контрагента позивача - ТОВ "Трейдтех" є оптова торгівля комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням (основний); оптова торгівля іншими офісними машинами й устаткуванням; неспеціалізована оптова торгівля; діяльність у сфері проводового електрозв'язку; консультування з питань інформатизації; надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту, консультування з питань оподаткування; консультування з питань комерційної діяльності й керування; рекламні агентства; посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; надання в оренду офісних машин і устаткування, у т.ч. комп'ютери; ремонт комп'ютерів і периферійного устаткування.

Відповідачем під час перевірки поставлено під сумнів господарські операції між позивачем та ТОВ "Магреб Україна" і ТОВ "Трейдтех" за липень 2012 року та 3 квартали 2012 року - 2012 рік.

Щодо взаємовідносин позивача з вказаними контрагентами за перевіряємий період судом встановлено наступне.

Cудом встановлено, що 05.07.2012 між позивачем від імені директора Доляновського Є.Д. та ТОВ "Магреб Україна" від імені директора ОСОБА_3 було укладено договір постачання № 05073 з додатковою угодою до нього (Т. 1, арк. 56 - 62).

Предметом вказаного договору було зобов'язання ТОВ "Магреб Україна" (Постачальник) поставити впродовж строку дії цього Договору та передати у власність позивача (Покупця) Товар, а Покупець зобов'язався прийняти Товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах Договору.

Позивачем на підтвердження того, що ним було отримано вказаний товар від ТОВ "Магреб Україна" було надано суду копії акту прийому-передачі простих векселів, простого векселя, акту пред'явлення векселів до платежу, акту виконаних обов'язків до акту пред'явлення векселів до платежу, рахунку-фактури, видаткової накладної, податкової накладної, витягу з Єдиного реєстру податкових накладних, акту звірки взаєморозрахунків (Т. 1. арк. 63 - 71).

Сума податку на додану вартість по вказаній податковій накладній була включена позивачем до складу податкового кредиту у липні 2012 року та відображені у Додатку № 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до податкової декларації з ПДВ за відповідний місяць.

Разом з тим, суд звертає увагу, що жодних доказів транспортування вказаного товару, довіреності, видані відповідним особам на отримання відповідного товару, позивач суду не надав, внаслідок чого суд позбавлений можливості встановити факт того, ким конкретно та яким транспортним засобом здійснювалося перевезення відповідного товару з виконанням навантажувально-розвантажувальних робіт.

Крім цього, згідно наявної в матеріалах справи копії письмових пояснень гр. ОСОБА_3 (Т. 2, арк. 106 - 112) жодного відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ "Магреб Україна" вона не має, чим займається підприємство та за якою адресою знаходиться - їй невідомо, документи фінансово-господарського характеру даного підприємства вона не підписувала.

З наведеного вбачається, що підписи, виконані від імені директора ТОВ "Магреб Україна" гр. ОСОБА_3 в копіях договору постачання № 05073 від 05.07.2012, додатковій угоді до нього, акту прийому-передачі простих векселів, простого векселя, видатковій накладній, податковій накладній виконані іншою особою.

При цьому, суд звертає увагу, що якщо податкова накладна підписана невстановленою особою від імені особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності ТОВ "Магреб Україна", зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписану від імені гр. ОСОБА_3 податкову накладну не можна вважати належно оформленим та підписаним повноважною особою звітним документом, який посвідчує факт придбання товару, а тому віднесення відображеної в ній суми ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Такий підхід до аналогічних правовідносин закріплено також постановою Верховного Суду України від 05.03.2012 у справі № 21-421а11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта" до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про визнання висновків перевірки неправомірними, визнання чинним договору, скасування податкових повідомлень-рішень.

Відтак, по взаємовідносинам з ТОВ "Магреб Україна" відсутні належним чином оформлені первинні документи, в т.ч. податкові накладні (не відповідають вимогам ПК України та Закону № 996-XIV).

Між позивачем та ТОВ "Трейдтех" було укладено договір поставки № 17072 від 17.07.2012 з додатками до нього (Т. 1, арк. 72 - 90).

Предметом вказаного договору було зобов'язання ТОВ "Трейдтех" (Виконавець) за замовленням позивача (Замовник) з поставки товару та виконання робіт з інсталяції апаратно-програмного комплексу Контактного Центру та інструктажу персоналу Замовника з експлуатації даного апаратно-програмного комплексу на умовах даного Договору, та зобов'язання Замовника оплатити апаратно-програмний комплекс, роботи з його інсталяції та інструктажу персоналу замовника на умовах вказаного Договору.

Між позивачем та ТОВ "Трейдтех" було укладено договір поставки № 20073 від 20.07.2012 з додатками до нього (Т. 1, арк. 95 - 103).

Предметом вказаного договору було зобов'язання ТОВ "Трейдтех" (Постачальник) за дорученням позивача (Покупця) поставити обладнання на умовах вказаного Договору, та зобов'язання Покупця оплатити обладнання на умовах даного Договору.

Позивачем на підтвердження того, що ним було отримано вказаний товар та роботи з інсталяції апаратно-програмного комплексу Контактного Центру та інструктажу персоналу позивача з експлуатації даного апаратно-програмного комплексу, а також отримано відповідне обладнання від ТОВ "Трейдтех" було надано суду копії рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних, журналу реєстрації довіреностей, витягу з Єдиного реєстру податкових накладних (Т. 1, арк. 91 - 94, 104 - 110).

Суми податку на додану вартість по вказаним податковим накладним були включені позивачем до складу податкового кредиту у липні 2012 року та відображені у Додатку № 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до податкової декларації з ПДВ за відповідний місяць.

Разом з тим, суд звертає увагу, що жодних доказів транспортування вказаного товару, обладнання та супутніх матеріалів для виконання робіт з інсталяції апаратно-програмного комплексу Контактного Центру позивач суду не надав, внаслідок чого суд позбавлений можливості встановити факт того, ким конкретно та яким транспортним засобом здійснювалося перевезення відповідного товару та обладнання з виконанням навантажувально-розвантажувальних робіт.

Відтак, в ході аналізу податкової звітності встановлено відсутність будь-якої інформації про наявність у контрагентів позивача автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності. Суд зазначає, що позивачем не доведена реальність операції, оскільки не підтверджується час здійснення операції, відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання. Відтак, господарські операції, що відбулись, оформлені лише документально.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.04.2013 у справі № 2а-12992/11/2670 (колегія суддів у складі Приходько І.В., Бухтіярової І.О., Костенка М.І.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків та Державної податкової служби України, за участі прокуратури м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Зі змісту Акту перевірки позивача вбачається, що підприємства ТОВ "Магреб Україна" і ТОВ "Трейдтех" фактично є "транзитними" підприємствами, які надавали послуги по незаконному формуванню податкового кредиту з ПДВ для інших підприємств України.

Враховуючи наведене, відповідач дійшов до висновку про те, що документи по взаємовідносинам ТОВ "Магреб Україна" і ТОВ "Трейдтех" з ТОВ "Телеком Дизайн Україна" складені всупереч вимогам діючого законодавства України, у зв'язку з чим немає можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій та немає підстав для включення ТОВ "Телеком Дизайн Україна" до складу податкового кредиту з податку на додану вартість вартості поставленого товару, обладнання та наданих послуг, оформлених як придбані у ТОВ "Магреб Україна" і ТОВ "Трейдтех".

Суд вважає зазначені посилання відповідача правомірними з огляду на наступне.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом № 996-XIV. Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п. 5 ст. 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону № 996-ХІV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 ст. 9 даного Закону встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Так, віднесення на валові витрати відповідних сум, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, позивачем не доведено.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, суд дійшов до висновку про підтвердження висновків Акту перевірки про те, що фактично відповідний товар та обладнання, роботи з інсталяції апаратно-програмного комплексу Контактного Центру та інструктажу персоналу позивача з експлуатації даного апаратно-програмного комплексу ТОВ "Магреб Україна" і ТОВ "Трейдтех" позивачу не поставлялися та не надавалися і не були використані у господарській діяльності позивача.

Відсутність доказів поставки відповідного товару та обладнання, надання робіт з інсталяції апаратно-програмного комплексу Контактного Центру та інструктажу персоналу позивача з експлуатації даного апаратно-програмного комплексу та використання позивачем у власній господарській діяльності отриманих товару, обладнання та робіт, на думку суду, виключає можливість причинно-наслідкового зв'язку витрат з господарською діяльністю позивача, зокрема, будь-яке використання набутого на підставі договорів у господарській діяльності.

В процесі розгляду справи судом не встановлено обставини існування доказів, якими підтверджується зв'язок здійснених позивачем витрат з господарською діяльністю позивача, що є законодавчо встановленою передумовою віднесення сум до податкового кредиту позивача.

З огляду на викладене, суд звертає увагу на приписи Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11, зі змісту якого вбачається, що сама собою наявність окремих документів не є підставою для висновків про реальність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю не мали місце. Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Аналогічна позиція міститься в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2011 у справі № 2-а-11805/11/2670 (колегія суддів у складі головуючого Ісаєнко Ю.А., суддів Вівдиченко Т.Р., Грибан І.О.) та ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2012 у справі № 2а-16248/10/2670 (колегія суддів у складі головуючого Бабенка К.А., суддів Вівдиченко Т.Р., Мельничука В.П.).

Судом не отримано належних доказів поставки позивачу відповідного товару та обладнання, надання робіт з інсталяції апаратно-програмного комплексу Контактного Центру та інструктажу персоналу позивача з експлуатації даного апаратно-програмного комплексу ТОВ "Магреб Україна" і ТОВ "Трейдтех" та використання позивачем отриманого товару, обладнання та робіт у власній господарській діяльності. Також встановлено, що податкова накладна підписана невстановленою особою.

При цьому, згідно з позицією Верховного Суду України (справа № 21-421а11), первинні документи, підписані невстановленою особою, не можуть бути підставою для формування податкового кредиту.

Відтак, висновки відповідача про порушення позивачем п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187 ПК України є обґрунтованими, а оскаржувані ППР № 0002712240 та ППР № 0002722240 прийнятими в межах повноважень і в спосіб, передбачений діючим законодавством України.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади мають діяти в межах повноважень і в спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Телеком Дизайн Україна" не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Телеком Дизайн Україна" повністю.

2. Судові витрати стягненню не підлягають.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова