Постанова

від 01.10.2013 по справі 905/590/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року Справа № 905/590/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Панової І.Ю., суддів:Білошкап О.В., Хандуріна М.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька на постанову та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 10.07.2013 господарського суду Донецької області від 05.06.2013 у справі господарського суду№ 905/590/13-г Донецької області за заявоюУправління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька доТовариства з обмеженою відповідальністю "Промснабсервіс" провизнання банкрутом, за участю представників сторін: не з'явились;

встановив:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.06.2013 (суддя Чорненька І.К.) припинено провадження у справі № 905/590/13-г про банкрутство боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснабсервіс".

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.07.2013 (колегія суддів у складі: Мартюхіна Н.О. - головуючий, Агапов О.Л., Кододова О.В.) ухвалу господарського суду Донецької області від 05.06.2013 залишено без змін.

В касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька просить скасувати вищевказані ухвалу суду першої інстанції від 05.06.2013 та постанову суду апеляційної інстанції від 10.07.2013, прийняти нове рішення, яким порушити справу про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснабсервіс". В обґрунтування посилається на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.65 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку оскаржувані судові рішення, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням Пенсійного фонду України (далі УПФУ) в Пролетарському районі м. Донецька направлено до суду заяву про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Промснабсервіс" на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Заява мотивована тим, що заборгованість боржника перед Управлінням складає 3973,84 грн., погасити яку неможливо через відсутність боржника та його керівних органів за місцезнаходженням, а також припинення господарської діяльності.

На підтвердження викладених в заяві обставин УПФУ надано картку особового рахунку страхувальника юридичної особи, яка має найманих працівників; розрахунки фінансових санкцій та пені; вимоги про сплату боргу; рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків; акт державного виконавця, виконавчий документ та постанову про відкриття виконавчого провадження; свідоцтво про державну реєстрацію боржника, витяг та довідку з ЄДРПОУ, щодо боржника; запити та відповіді КП "БТІ м. Донецька", МРЕВ ДАІ №1, управління держкомзему у Донецькій області та Державного комітету статистики.

Відповідно до частини 1 ст. 52 Закону в разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Тобто, згідно з особливостями банкрутства відсутнього боржника за ст.52 Закону предметом доказування є визначення місцезнаходження боржника, факт відсутності особи за її місцезнаходженням, а також неплатоспроможність боржника.

Місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку про відсутність правових підстав для порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Промснабсервіс" за спеціальною процедурою, регламентованою статтею 52 Закону, та припинив провадження у справі як безпідставно порушене.

Так, судами встановлено, що до заяви ініціюючого кредитора належних доказів відсутності боржника за його місцезнаходженням не додано. Так, з наданого ініціюючим кредитором витягу з Єдиного державного реєстру серія АА № 250507 вбачається, що у графі "статус відомостей про юридичну особу" зазначено: "не підтверджено"; "стан юридичної особи: в стані припинення підприємницької діяльності".

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Положеннями ч. 1 ст. 18 вказаного Закону, яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру, передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При цьому ч. 3 ст. 18 цього Закону встановлено, що у випадку, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Отже, основними та належними доказами відсутності боржника за його місцезнаходженням у даному випадку є відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

У п. 105 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 року роз'яснено, що згідно зі ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (ч. 2), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (ч. 5). Тому, відповідно до вимог ст. 34 ГПК України допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.

Враховуючи, що статус відомостей про юридичну особу містить саме Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про ненадання ініціюючим кредитором належних доказів відсутності боржника (ТОВ "Промснабсервіс") за місцезнаходженням.

Пунктом 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 року передбачено, що Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 11 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Доводи касаційної скарги про порушення судами вимог ст. 65 ГПК України, які полягають у не витребуванні додаткових матеріалів, які підтверджують, що ТОВ "Промснабсервіс" не проводить господарську діяльність, за юридичною адресою не знаходиться, колегією суддів відхиляються, оскільки можливість витребування судом вказаних документів після порушення провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, спеціальним Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не передбачена.

У будь-якому випадку на момент подачі заяви про порушення провадження у справі про банкрутство кредитором повинні бути надані документи, які підтверджують відсутність боржника за його місцезнаходженням, що є необхідною умовою для ініціювання справи про банкрутство за ст. 52 Закону про банкрутство.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України ухвала та постанова судів попередніх інстанцій ґрунтуються на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин, які мають значення для розгляду даної справи, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків попередніх судових інстанцій, у зв'язку з чим підстави для скасування ухвали та постанови - відсутні.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.07.2013 та ухвалу господарського суду Донецької області від 05.06.2013 у справі № 905/590/13-г залишити без змін.

Головуючий Панова І.Ю.

Судді Білошкап О.В.

Хандурін М.І.