Постанова

від 25.09.2013 по справі 821/2300/13-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2013 р. 10 год.31 хв.Справа № 821/2300/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представників позивача Одінцової Г.О., Ярошенко Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Золоте руно, Україна" до Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Приватне підприємство "Золоте руно, Україна" (далі - ПП "Золоте руно, Україна", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби (Каланчацьке відділення) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14 березня 2013 року №№ 0000112300, 0000102300 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 496343 грн. 03 коп. та застосування 93375 грн. 97 коп. штрафу, по податку на додану вартість на суму 506530 грн. 10 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 126632 грн. 53 коп. Позовні вимоги мотивовані тим, що на податкову перевірку були надані всі первинні документи, які можуть підтвердити господарські взаємовідносини з контрагентом, у податкової інспекції не було зауважень щодо їх невідповідності вимогам чинного законодавства, податок на додану вартість сплачено постачальнику у повному обсязі у складі вартості поставлених товарів, з чого слідує виконання підприємцем всіх умов чинного законодавства під час формування податкового кредиту. Законодавством передбачено, що тільки відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у зв'язку з придбанням товарів, факту відсутності податкових накладних або їх неналежне оформлення не встановлено. З придбаного у ТОВ "Управління спеціальних машин № 11" металевого полотна позивачем виготовлялись заготовки для пил та реалізовувались іншим підприємствам, реальність здійснення господарських операцій підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Неналежне ведення господарської діяльності контрагентом позивача не впливає на право формування позивачем податкового кредиту. Відсутність у ТОВ "Управління спеціальних машин № 11" майна, трудових ресурсів не може бути беззаперечним доказом відсутності господарської діяльності, оскільки підприємство вправі орендувати майно, транспортні засоби, та залучати працівників на підставі цивільно-правових договорів. Позивач має найманих працівників, виплачує доходи, пенсійні внески орендує приміщення, звертає увагу на те, що постановою райсуду закриті провадження по справ про адміністративні правопорушення в діях директора та бухгалтера у зв'язку з відсутністю складу адмінпорушення.

Представники позивача прибули в судове засідання, підтримали позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні.

Чаплинська міжрайонна державна податкова інспекція Херсонської області ДПС (Каланчацьке відділення) надала заперечення проти позову, в яких посилається на те, що мотивуючи тим, що при проведенні перевірки платника податків - ПП "Золоте руно, Україна" відповідачем був використаний акт перевірки постачальника позивача, зміст якого свідчить про відсутність організаційно - розпорядчих, господарських умов, необхідних для здійснення систематичних поставок позивачу товарів, зокрема, відсутність за юридичною адресою та невідоме місцезнаходження. Враховуючи вищенаведене, операції позивача з ТОВ з "Управління спеціальних машин № 11" не спричиняють реального настання правових наслідків, а, отже, є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача", яким виступає позивач. На підставі викладеного, спірні повідомлення-рішення винесені правомірно і підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

У зв'язку реорганізацією в системі податкової служби суд здійснив заміну Чаплинської МДПІ Херсонської області ДПС (Каланчацьке відділення) на правонаступника Скадовську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Херсонській області (Каланчацьке відділення).

Представник відповідача прибув в судове засідання 25.06.13, просив відмовити в задоволенні позову. В судове засідання 25.09.13 представник відповідача не прибув.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступні обставини.

Приватне підприємство "Золоте руно, Україна" є юридичною особою, перебував на обліку як платник податків в Каланчацькому відділенні Чаплинської МДПІ, вид діяльності виробництво готових металевих виробів, оптова торгівля залізними виробами, веде господарську діяльність в м. Києві.

Фахівцем Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області ДПС в січні 2013 року була проведена невиїзна документальна перевірка ПП "Золоте руно, Україна" з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Управління спеціальних машин № 11" за період 01.11.11 по 31.10.12, при проведенні якої було виявлено порушення: ч. 1-5 ст. 203, ч. 1-2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст., 228, 626, 629 ПКУ, вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що ними обумовлені, товар по правочинам не був переданий, безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок ТОВ "Управління спеціальних машин № 11" на суму 506530 грн. 10 коп. та безпідставно віднесено до валових витрат 2312673 грн. 20 коп., порушено ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1-198.4, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 506530 грн. 10 коп. за листопад 2011 року - жовтень 2012 року, порушено п. 138.1 ст. 138, п. 138.8 ст. 138, п. 134.1 ст. 134, п. 149.1 ст. 149, п. 150.1 ст. 150 ПКУ, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 496343 грн. 03 коп. за 4-й квартал 2011 року - 3 квартал 2012 року.

При проведені перевірки податковою службою було встановлено, що позивач мав господарські відносини з ТОВ "Управління спеціальних машин № 11", м. Київ. зазначене підприємство було основним постачальником продукції для ПП "Золоте руно, Україна", питома вага якого становить 85 %.

МДПІ використаний акт ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 03.12.12 № 1030/22-2/37565984 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Управління спеціальних машин № 11" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з листопада 2011 року по жовтень 2012 року, який свідчить, що даний платник має стан "3" - прийнято рішення про припинення, місцезнаходження платника не встановлено (довідка ДПІ від 20.11.12), свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ анульовано 06.12.12 у зв'язку з внесенням до ЄДР запису про відсутність за місцезнаходженням, в податковій звітності відсутня інформація про наявність основних фондів. На думку податкового органу, операції з ТОВ "Управління спеціальних машин № 11" не спричиняють реальних наслідків, є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувачів.

Також в акті перевірки позивача вказано, що на перевірку були надані первинні документи - "накладні за мокрими печатками та підписами в оригіналі обох підприємства, що свідчить про комп'ютерний спосіб виготовлення накладних на придбання товару та наявність печатки в однієї особи по двом вказаним підприємствах.

За висновками перевірки Чаплинською МДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення від 14 березня 2013 року № 0000112300 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 496343 грн. 03 коп. та застосування 93375 грн. 97 коп. штрафу, №0000102300 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 506530 грн. 10 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 126632 грн. 53 коп. Позивач оскаржує дані податкове повідомлення-рішення у повному обсязі.

Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень такими, що не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, рішення МДПІ ґрунтуються на неправомірності та нікчемності укладених угод щодо купівлі-продажу товарів від ТОВ "Управління спеціальних машин № 1". Суд не погоджується з твердженнями відповідача про нікчемність правочинів, виходячи з того, що чинним законодавством дані угоди не віднесені до нікчемних, а судових рішень щодо їх недійсності відповідач не надав, про їх відсутність відповідач не заперечує. Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені підприємством правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі позовної заяви зацікавленої особи після повного та всебічного судового розгляду. Отже, відповідач, зробивши висновок у акті перевірки про нікчемність правочинів, міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами. Відповідачеві не надано право визначати дійсність договорів в залежності від наявності у сторін договору складів, приміщень, чисельності персоналу, умови його транспортування. Тому правочини між позивачем та його постачальником є оспорюваними, тобто, є правомірними, поки їх недійсність не буде встановлена судом.

Позивач та його постачальник були на момент вчинення поставок юридичними особами, платниками ПДВ. На день розгляду даної справи суду не надано доказів скасування реєстрації як юридичної особи ТОВ "Управління спеціальних машин № 1" або визнання недійсними установчих або реєстраційних документів. Згідно наданих позивачем витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що станом на 16.07.13 ТОВ "Управління спеціальних машин № 1" дане підприємство було зареєстроване та знаходилось в стані припинення за рішенням засновників, а станом на 20.09.13 відсутні відомості про перебування юридичної особи в стадії припинення. Відтак позивач не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови необізнаності щодо них, з огляду на те, що відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Податковим органом не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій. Єдиним доказом є акт ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 03.12.12 № 1030/22-2/37565984 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Управління спеціальних машин № 11" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з листопада 2011 року по жовтень 2012 року, який був складений без участі платника податків внаслідок того, що ТОВ було відсутнє за юридичною адресою. Доказом відсутності підприємства за юридичною адресою є довідка податкової міліції, складена 20.11.12 (яка суду не надана), та стан підприємства "прийнято рішення про припинення". Доказів внесення до ЄДР запису про відсутність підприємства за місцезнаходженням, немає. З акту вбачається, що запитів до підприємства про надання необхідних для проведення зустрічної звірки документів податкова інспекція не надсилала, директора не опитувала. Суд приймає до уваги, що одним з основних видів діяльності даного товариства згідно витягу з ЄДР є оптова торгівля непродовольчими товарами, посередництво в торгівлі товарами, товариство було зареєстровано платником ПДВ, свідоцтво анульовано тільки 06.12.12, тобто в періоді, коли позивач вже не здійснював господарських операцій з ТОВ .

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України).

Статтею 200 ПКУ передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 4 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту визначені ст. 198 ПКУ, відповідно до якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. При цьому, відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити. Відповідно до пункту 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Згідно з п. 198.6 ст. 198 зазначеного Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Інших обмежень щодо включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів законодавчо не встановлено. Відповідно до чинного законодавства валові витрати і податковий кредит з ПДВ можуть бути сформовані платником податків лише за реально проведеною господарською операцією, тобто за господарською операцією, котра спричинила зміни у структурі та стані активів і зобов'язань суб'єкта господарювання, за умови, що проведення господарської операції підтверджується також і іншими документами, складання яких є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту.

Обов'язкове встановлення факту поставки товару як підстави для включення сум ПДВ, вказаних в податкових деклараціях, до податкового кредиту та вартості товару без ПДВ до валових витрат, відповідає правовій позиції Верховного Суду України по такій категорії спорів, висловленій, зокрема в постанові від 22.10.2010 у справі за позовом Приватного підприємства "Балтімор" до ДПІ у Кіровоградській області, Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

Матеріали справи свідчать, що МДПІ в акті перевірки не посилається на невідповідність вимогам законодавству податкових накладних ТОВ "Управління спеціальних машин № 11", за якими позивач формував податковий кредит, не вказує на неправильність складання позивачем податкових декларацій з ПДВ, а також не посилається на відсутність фактичної сплати позивачем у складі ціни отриманих товарів сум ПДВ, відсутні претензії до складання первинних бухгалтерських документів, до вчинення записів в бухгалтерському обліку позивача. Єдиний довід МДПІ щодо наявності мокрих печаток обох підприємства на оригіналах накладних, як доказ фальсифікації цих документів, суд вважає необґрунтованим, оскільки на первинних документах, які видає постачальник покупцю повинні бути саме мокрі печатки та підписі посадових осіб в оригіналі, так як ці документи є підставою для проведення оплати, бухгалтерського обліку та податкового обліку

Відсутність у контрагента позивача основних фондів не може бути доказом неспроможності виконати операції з надання поставок з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних засобів. Позивач надав суду докази того, що мав приміщення в оренді для здійснення господарської діяльності, орендував обладнання, мав найманих працівників та виплачував їм дохід, надав докази продажу виробів, вироблених з придбаних у ТОВ "Управління спеціальних машин № 11" матеріалів. Податкова інспекція не заперечувала правомірність відображення позивачем у податковій звітності валового доходу та податкових зобов'язань по ПДВ по операціям продажу вироблених з металевого полотна заготовок для пил.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Наданий суду акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Управління спеціальних машин № 11" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за листопад 2011 - жовтень 2012 рр. суд не може прийняти в якості належного доказу, оскільки він складений всупереч вимогам ПКУ, які встановлені для проведення зустрічних звірок, підставу для проведення зустрічної звірки не зазначено. Зміст акту свідчить про те, що про проведення звірки керівник товариства Матвієнко Д.С. не повідомлявся, акт не підписаний керівником ТОВ, жодного з первинних бухгалтерських та податкових документів ТОВ не було використано при складанні акту, тільки податкова звітність товариства та матеріали податкової міліції. З акту вбачається, що господарські операції продажу продукції позивачу ТОВ "Управління спеціальних машин № 11" відобразило в податкових деклараціях та нарахувало податкові зобов'язання. Та обставина, що ТОВ не звітує про наявність власних основних фондів, не є ознакою фіктивності господарських операцій, відповідач не зміг пояснити, як це заважає діяльності в сфері торгівлі або посередництва в торгівлі, посилання в акті перевірки на неможливість контрагентом позивача здійснювати господарську діяльність мають характер припущень. МДПІ не надала суду належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем ТОВ вчиняло порушення в сфері оподаткування, документувало безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб'єктів господарювання, та укладало нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.

Таким чином, внаслідок дослідження первинної документації позивача судом встановлено, що господарські операції позивача відповідають наведеним критеріям оцінювання, підтверджені відповідними розрахунками, а тому, підстав вважати угоди, укладені між позивачем та ТОВ "Управління спеціальних машин № 11" безтоварними не вбачається. Наведені в акті перевірки позивача обставини діяльності його постачальника не можуть бути причинами для зменшення валових витрат та податкового кредиту. З'ясовані обставини господарської діяльності позивача не дають підстав вважати, що головною метою позивача було одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди, за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

Податковий орган при визначені права платника податку на формування валових витрат, податкового кредиту зобов'язаний керуватись лише тими обставинами, які мали місце та мали бути відомими платникові під час здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Діючим законодавством України не передбачена можливість отримання покупцем товарів (робіт, послуг) про стан оподаткування постачальника, його виробничі потужності, та наявність ресурсів для здійснення господарських операцій така інформація має сугубо конфіденційний характер.

Суд при вирішенні даної справи виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин у економічній сфері. У зв'язку із цим презюмується, що дії платника податків, пов'язані з веденням господарської діяльності, економічно виправдані, а відомості, що містяться в його податковій та бухгалтерській та кадровій звітності, - є достовірними, якщо податковий орган не доведе, що такі відомості не відповідають дійсності. При цьому, обов'язок доведення таких фактів покладається на податковий орган у спосіб проведення перевірки та оформлення її результатів шляхом складення акту, який є носієм доказової інформації та повинен містити усі відомості про виявлені порушення законодавства.

Пунктом 6 розділу I Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 22.12.2010 N 984, передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Зі змісту акта невиїзної документальної перевірки ПП "Золоте руно, Україна" з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Управління спеціальних машин № 11" за період 01.11.11 по 31.10.12, вбачається, що у ході проведення контролюючого заходу посадовими особами міжрайонної державної податкової інспекції аналіз первинних документів податкового, бухгалтерського та кадрового обліку позивача на предмет їх відповідності та повноти відображення усіх показників не здійснювався.

За відсутності належних та допустимих доказів, що достовірно підтверджують факти здійснення безтоварних операцій позивачем, а тільки їх документальне оформлення, твердження відповідача про правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень суд вважає необґрунтованим. З урахуванням встановлених фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що господарські операції, вчинені позивачем, не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. На думку суду, відповідач не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до вимог ст. 94 КАС України судовий збір у розмірі 2294 грн. слід повернути позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив :

Позов приватного підприємства "Золоте руно, Україна" задовольнити.

Визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби від 14 березня 2013 року №№ 0000112300, 0000102300.

Відшкодувати з Державного бюджету на користь ПП "Золоте руно, Україна" (код ЄДРПОУ 35149277) витрати зі сплати судового збору в сумі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 02 жовтня 2013 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.1