Рішення

від 01.10.2013 по справі 119/2894/13-ц

ФЕОДОСІЙСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 119/2894/13-ц

2/119/2355/13

Справа № 119/2894/13-ц

2/119/2355/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2013 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Бойко З.О., при секретарі Джалілові А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Кафа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Кафа» про захист прав споживачів шляхом визнання кредитного договору частково недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

Кредитна спілка «Кафа» звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного кредитного договору № С239-2008 від 06 травня 2008 року Кредитна спілка «Кафа» надала ОСОБА_1 кредит у сумі 20000,00 гривень на строк з 06 травня 2008 року по 06 травня 2010 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 42 % на рік. Крім того, при порушенні позичальником графіку погашення та умов кредитного договору плата за користування кредитом становить 60 % річних за весь період користування кредитом. З метою забезпечення виконання зобов’язання по даному Договору, між Кредитною спілкою «Кафа» та відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3 були укладені договори поруки від 06 травня 2008 року, відповідно до яких вони прийняли на себе зобов’язання відповідати у повному обсязі за порушення ОСОБА_1 зобов’язань, що випливають з умов кредитного договору. Однак, відповідач ОСОБА_1 зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв’язку з чим станом на 01.04.2013 року він має заборгованість, що складає 62412,01 грн., з яких заборгованість за кредитом - 19299,36 грн. та відсотки за користування кредитом - 43112,65 грн. У зв’язку з невиконанням відповідачем своїх обов’язків за кредитним договором у позивача виникло право задовольнити свої вимоги шляхом стягнення з ОСОБА_1 суми боргу.

Ухвалою Феодосійського міського суду від 22 серпня 2013 року прийнято до розгляду зустрічний позов ОСОБА_2 до Кредитної спілки «Кафа» про визнання договору поруки припиненим, зустрічний позов ОСОБА_3 до Кредитної спілки «Кафа» про визнання договору поруки припиненим та зустрічний позов ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Кафа» про захист прав споживачів шляхом визнання кредитного договору частково недійсним.

Ухвалою Феодосійського міського суду від 04 вересня 2013 року позовні вимоги Кредитної спілки «Кафа» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишені без розгляду. Ухвалою Феодосійського міського суду від 06 вересня 2013 року зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договорів поруки припиненими залишені без розгляду. Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до п.3.5 Кредитного договору, укладеного між ним та Кредитною спілкою «Кафа» передбачає, при порушенні Позичальником графіку погашення та умов кредитного договору плата за користування кредитом становить 60% відсотків річних за весь період користування кредитом. При цьому Спілка проводить перерахунок сплати. Однак, Кредитна спілка «Кафа» не повідомляла ОСОБА_1 про зміну розміру відсоткової ставки на 60% відсотків річних, у зв’язку з чим такі зміни відсоткової ставки є недійсними. Зазначений пункт Договору надає Кредитній спілці «Кафа» право проводити перерахунок сплати відсотків за весь період користування кредитом, а не з моменту порушення умов договору без письмового попередження. Крім того, сума компенсації у разі невиконання Позичальником зобов’язань за Договором складає 60% річних, що перевищує 50% відсотків самого кредиту (вартості продукції). Так, відповідно п.5 ч.3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» несправедливими є умови договору про встановлення вимог відносно оплати споживачем непропорційно більшої суми компенсації (понад п’ятдесяти відсотків вартості продукції), у випадку невиконання ним зобов’язань за договором. Відповідно до ч. 4 ст. 18 зазначеного Закону перелік несправедливих умов в договорах зі споживачами не є вичерпним. На підставі викладеного, позивач звернувся до суду з зустрічним позовом та просить суд визнати п.3.5. спірного кредитного договору несправедливим та недійсним.

До судового засідання представник позивача ОСОБА_4, діюча на підставі довіреності, не з’явилася, надавши до суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності та задовольнити позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитним договором. Що стосується зустрічних позовних вимог ОСОБА_1, то представником Кредитної спілки «Кафа» до суду були надані письмові заперечення з клопотанням про застосування строків позовної давності, оскільки днем, коли ОСОБА_1 дізнався або міг дізнатися про порушення його права є день підписання відповідного договору, тобто 06 травня 2008 року. Так, строк позовної давності сплив ще 06 травня 2011 року. Відповідач та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 до судового засідання не з’явився з невідомих суду причин, хоча про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. 14 серпня 2013 року ОСОБА_5 надав до суду письмові заперечення на позовну заяву Кредитної спілки «Кафа», посилаючись на ненадання останньою ліцензії на надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів. Також, ОСОБА_5 посилається на пропуск Кредитною спілкою «Кафа» строку позовної давності, який скінчився 01 вересня 2011 року, оскільки у серпні 2008 року він порушив графік погашення кредиту. Крім того, ОСОБА_1 посилаючись на тяжке матеріальне становище, фінансову кризу, що відбулася в Україні у 2008 році, просить суд звільнити його від нарахування відсотків за користування кредитом з розрахунку 60% річних. Просив розглянути його позов без його участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов Кредитної спілки «Кафа» щодо стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитним договором обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Що стосується зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання кредитного договору частково недійсним, то суд вважає за необхідне відмовити у його задоволенні з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного кредитного договору № С239-2008 від 06 травня 2008 Кредитна спілка «Кафа» надала відповідачу ОСОБА_1 кредит в сумі 20000,00 грн. на строк 24 фактичних місяців, тобто, з 06 травня 2008 року по 06 травня 2010 року. Кредит надавався на соціальні потреби на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а Позичальник зобов’язався повернути кредит відповідно до умов, передбачених Договором. За фактичне використання кредиту Позичальник сплачує Спілці 0,1151% від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Відповідно до п. 3.5. Договору при порушенні позичальником графіку погашення та умов кредитного договору плата за користування кредитом становить 60 % річних за весь період користування кредитом (а.с.13). З метою забезпечення виконання зобов’язання по даному Договору між Кредитною спілкою «Кафа», відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_1, а також між Кредитною спілкою «Кафа», відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_1 були укладені договори поруки С239-2008 від 06 травня 2008 року, відповідно до яких вони зобов’язалися відповідати перед Кредитором за виконання зобов’язань ОСОБА_1 по зазначеному кредитному договору (а.с.14, 15). У зв’язку з неналежним виконанням умов за вищезазначеним договором станом на 01.04.2013 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед Кредитною спілкою «Кафа» складає 62412,01 грн., з яких заборгованість за кредитом - 19299,36 грн. та заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом за період з 06.05.2008 року по 01.04.2013 року - 43112,65 грн. (а.с.11).

Стаття 257 ЦК України передбачає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частина 1 статті 261 ЦК України передбачає, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частина 5 статті 261 ЦК України закріплює, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Відповідно до ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Отже, строком виконання ОСОБА_1 зобов’язання є 06 травня 2010 року, тобто саме з цієї дати починається перебіг позовної давності, у зв’язку з чим суд не бачить підстав за клопотанням ОСОБА_1 застосувати строк позовної давності до вимог КС «Кафа» про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 625 ЦК України закріплює, що боржник не звільняється від відповідальності у зв'язку з неможливістю виконання зобов'язання.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Однак, всупереч умовам договору, який був добровільно підписаний сторонами, відповідач ОСОБА_1 не виконав покладені на нього обов’язки, у зв’язку з чим виникла заборгованість перед позивачем.

Враховуючи вище викладене, суд вважає за необхідне задовольнити позов Кредитної спілки «Кафа» та стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 62412,01 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 19299,36 грн. та відсотків за користування кредитом - 43112,65 грн.

Крім того, оскільки позов підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судові витрати, понесені позивачем при подачі позову.

Що стосується зустрічних позовних вимог ОСОБА_1, то суд не бачить підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання його стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу саме в момент вчинення правочину.

Згідно з частиною першою статті 638 та частиною першою статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

На підставі частини другої статті 640 ЦК України у разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання майна або вчинення певної дії.

У випадку укладення договору позики законодавець пов’язує момент його укладення з моментом передання грошей (стаття 1046 ЦК України). Відповідач підписав спірний договір 06 травня 2008 року, отримав кошти за договором, тобто сторони у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частин третьої і четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України).

Враховуючи, що відповідач підписав спірний кредитний договір 06 травня 2008 року, то ним пропущений строк позовної давності для звернення до суду із зазначеними зустрічними позовними вимогами.

Таким чином, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 261, 267, 525, 526, 527, 530, 610, 625, 612, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Кредитної спілки «Кафа» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Кредитної спілки «Кафа», ЄДРПОУ 26272983 суму заборгованості за кредитним договором № С239-2008 від 06 травня 2008 року у розмірі 62412,01 гривень та судовий збір в сумі 624,12 гривень, а всього 63036 ( шістдесят три тисячі тридцять шість) гривень 13 копійки.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Кафа» про захист прав споживачів шляхом визнання кредитного договору частково недійсним - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу

протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя З.О.Бойко