Рішення

від 31.07.2013 по справі 119/4774/13-ц

ФЕОДОСІЙСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 119/4774/13-ц

2/119/2067/13

Справа № 119/4774/13-ц

2/119/2067/13 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У К Р А Ї Н И

(заочне)

31 липня 2013 року м. Феодосія

Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Микитюк О.А. , при секретарі Касянюк Т.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії справу за позовом ОСОБА_1 до Державного льотно-випробувального підприємства «Взліт» про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, стягнення моральної шкоди,

Встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення невиплаченої заробітної плати за період з травня по червень 2013 року в сумі 4786,91 грн., середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 04 червня 2013 по 14 червня 2013 року в розмірі 1369, 35 грн., стягнення моральної шкоди в сумі 5000 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що з 10 серпня 1978 року по 03 червня 2013 року вона працювала у відповідача. При звільненні з нею не було проведено остаточного розрахунку і їй не виплачена заробітна плата в сумі 4786,91 грн. Вона зверталась до відповідача з прохання виплатити їй розрахунок, однак до тепер відповідач заробітну плату їй не сплатив, а тому позивач просила стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 1369,35 грн.Оскільки розрахунок не був вчасно проведений вона змушена була додатково застосовувати зусилля для організації свого життя, просити гроші в борг у рідних та друзів і невиплатою розрахунку її позбавлено можливості користуватися та розпоряджатися своєю власністю - заробітною платою.

В судове засідання позивач надала заяву, в якій підтримала свої позовні вимоги в повному обсязі і просила їх задовольнити, надала згоду на заочний розгляд справи.

Представник відповідача в судове засідання не з,явився, про день слухання справи повідомлений належним чином, надав суду клопотання про відкладення судового засідання для виклику свідка, якій надасть суду пояснення з приводу виплати заробітної плати позивачу. На підставі вимог ст.. 169 ЦПК України суд розглянув справу у відсутність відповідача.

Суд зі згоди позивача розглянув справу заочно на підставі наявних доказів.

Ухвалою суду від 19 червня 2013 року позовна заява в частині стягнення заборгованості по заробітній платі повернута позивачеві для звернення до суду в порядку наказного провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов про стягнення середнього заробітку та моральної шкоди підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10 серпня 1979 року позивач на підставі наказу № 644К прийнята на роботу в НВО «Взліт», а на підставі наказу № № 23 від 03 червня 2013 року звільнена з вищевказаного підприємства за угодою сторін.

Згідно довідки від 13.06.2013 року, виданої в.о. директора ДЛВП «Взліт» заборгованість по заробітній платі перед позивачем складає 4786,91 грн., а саме травень 2013 року - 2000,32 грн., червень 2013 року -2786,59 грн.

Згідно довідки № 87 від 03 червня 2013 року середньоденна заробітна плата позивача складає 152,15 грн.

Згідно ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, вказані в ст. 116 КЗпП України дійсного Кодексу.

Згідно вимог ст.116 КЗПП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

У відповідності до вимог ст.. 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що з позивачем проведений повний розрахунок при звільненні, а також, що позивачу виплачена заробітна плата за час виконання трудових обов,язків в повному обсязі і в установлений законом строк.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться у п. 20 постанови від 24 грудня 1999 р. N 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", суд, встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, а коли він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні останнього до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. Виходячи з того, що з відповідачем не проведений повний розрахунок при звільненні, про що не заперечував і представник відповідача, суд вважає за потрібне стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку, але сума середнього заробітку за час затримки розрахунку повинна бути співмірна з розміром невиплаченої своєчасно заробітної плати.

Пунктом 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження «Порядку обчислення середньої заробітної плати» встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Заборгованість по заробітній плата складає 4786,91 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку з 03 червня 2013 року по 31 липня 2013 року складає 6390,30 грн. ( 152,15 х 42= 6390,30). Суд вважає за потрібне стягнути на користь позивача середній заробіток в сумі 6390,30 грн.

У відповідності до вимог ст. 237-1КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством. Суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача щодо відшкодування моральної шкоди, оскільки ним не надано доказів того, що позивач переніс суттєві моральні страждання та порушились його нормальні життєві умови. Сам факт стягнення судом середньої заробітної плати за затримку розрахунку є достатньою компенсацією пережитих негативних емоцій.

Відповідно до частини 1,5 статті 88 Цивільного процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Отже, на думку суду з відповідача підлягають стягненню судовий збір в сумі 229,40 на користь держави.

На підставі ст.ст. 38, 44, 47, 235, 237-1 КЗпП України, керуючись статями 10, 11, 56, 60, 79, 88, 209, 211-215 ЦПК України, суд-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного льотно-випробувального підприємства «Взліт» ( код 14311198) на користь ОСОБА_2 середній заробіток за весь затримки розрахунку в сумі 6390,30 грн.. судовий збір в сумі 229,40 грн., а всього 6619,70 грн. без утримання податку й інших обов'язкових платежів.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Феодосійський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання останньої рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути, подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий (підпис) О.А. Микитюк

копія вірна: суддя- секретар -