Рішення

від 30.09.2013 по справі 910/15760/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15760/13 30.09.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрохим» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Полімерна група «Інтерпласт» простягнення 73 671,29 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Скачкова У.Р. - дов. № б/н від 11.09.2013 року;

від відповідача: Руденко А.Ю. - дов. № б/н від 09.09.2013 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрохим» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерна група «Інтерпласт» про стягнення 69 750,00 грн. - основної заборгованості, 3 267,74 грн. - пені та 653,55 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору поставки № О00000000000105 від 24 жовтня 2012 року в повному обсязі не розрахувався за поставлений товар, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 69 750,00 грн.

Ухвалою від 19.08.2013 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 13.09.2013 року.

В судовому засіданні 13.09.2013 року представник позивача частково надав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі, а також надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 13.09.2013 року не з'явився, проте подав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, суд задовольнив його клопотання та відклав розгляд справи на 30.09.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по справі.

В судовому засіданні 30.09.2013 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позову заперечував.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 30.09.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпрохим», іменоване надалі «Продавець» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полімерна група «Інтерпласт», іменоване надалі «Покупець» (відповідач) був укладений договір поставки № О00000000000105 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти і своєчасно здійснити оплату наступного товару: Поліетилен ВТ, Поліетилен НТ, Поліпропілен, Гранульовані домішки.

Відповідно до пункту 1.2 договору асортимент, кількість, ціна за одиницю, загальна вартість товару і порядок розрахунків вказується в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з пунктом 5.2 договору оплата здійснюється покупцем в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок продавця в строк, передбачений специфікацією.

Специфікацією № 7 сторони обумовили поставку поліетилену на загальну суму 351 400,00 грн. Також, вказаною специфікацією сторони погодили, що передплата за поставку вказаного товару складає 140 000,00 грн., решта вартості в розмірі 211 400,00 грн. повинна бути сплачена протягом 14 календарних днів.

25.03.2013 року позивач поставив відповідачу поліетилен на загальну суму 351 400,00 грн., що засвідчується видатковою накладною № 25/03000012 від 25.03.2013 року та довіреністю на отримання товаро - матеріальних цінностей № 18 від 25.03.2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач частково розрахувався за поставлений товар, в результаті чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 69 750,00 грн.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, зазначаючи, що не настав строк виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару, оскільки сторони в специфікації не визначили початок перебігу 14-го строку.

Однак вказані твердження відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки факт отримання товару відповідачем і видаткова накладна, надана позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

За таких обставин, господарський суд відзначає, що початок перебігу 14-го строку розпочинається з наступного дня після передачі товару відповідачу, а тому прострочення по сплаті поставленого товару настало 09.04.2013 року. (Вказана правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України по справі № 12/5026/556/2012 від 20.09.2012 року).

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 69 750,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 6.2 договору в разі невиконання якою - небудь стороною своїх зобов'язань за цим договором винна сторона виплачує на користь іншої сторони пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись пунктом 6.2 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 3 267,74 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням пункту 6.2 договору, суми заборгованості за поставлений товар та порядку розрахунків визначеного сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю сумі 3 267,74 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 653,55 грн.

Здійснивши перерахунок 3 % річних, з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та порядку розрахунків узгодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерна група «Інтерпласт» (місцезнаходження: 04074, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. № 28/1, код ЄДРПОУ 36630664) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрохим» (місцезнаходження: 49130, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, Індустріальний р -н, вул. Березинська, буд. 35, кв. 71, код ЄДРПОУ 31477264) 69 750 (шістдесят дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. - основної заборгованості, 3 267 (три тисячі двісті шістдесят сім) грн. 74 коп. - пені, 653 (шістсот п'ятдесят три) грн. 55 коп. - 3% річних, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

07.10.2013 року

Суддя Спичак О.М.