Постанова

від 04.10.2013 по справі 815/3739/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/3739/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2013 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бутенко А.В.,

за участю секретаря - Рачкова О.І.,

сторін:

представник позивача - Пирлик О.О. (по довіреності)

представник відповідача - Грунь С.О. (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Втормет-Одеса» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 29.11.2012 року № 0001892240, № 0001912240 та № 0001872240,

В С Т А Н О В И В :

З позовом до суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Втормет-Одеса» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 29.11.2012 року № 0001892240, № 0001912240 та № 0001872240.

В судовому засіданні 30.09.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.11.2012 року № 0001892240, № 0001912240 та № 0001872240 зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняті податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими. Податкові повідомлення - рішення від 29.11.2012 року № 0001892240, № 0001912240 та № 0001872240 підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі невірних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки та вважає, що вони винесені незаконно, пославшись на обставини зазначені у позовній заяві (а.с. 3-10 т.І).

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, пояснивши, що зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті в межах повноважень і на підставі діючого законодавства, а тому є правомірними з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов (а.с.74-87 т.І). Також зазначив, що перевірка проведена відповідно до вимог діючого законодавства.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.

Відповідач є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування, стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому справи за позовами щодо правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень відповідно до п.1 ч.2 ст.17, ст.50 КАС України віднесені до юрисдикції адміністративних судів та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

З 24.09.2012 по 02.11.2012 ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС проведено документальну планову виїзну перевірку TOB «Втормет-Одеса» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2012, за результатами якої складено акт від 09.11.2012 № 6752/22-4/35696855 (а.с. 13-46 т. І). Висновками акта перевірки було встановлено порушення TOB «Втормет-Одеса». зокрема:

1) п. 1.25 ст.1. пп.4.1.1. пп.4.1.6 п.4.1 ст.4. п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2. пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР (із змінами та доповненнями), пп. 138.1.1 п. 138.1 ст.138. п. 138.2 ст.138. п. 138.6 ст.138, пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI. в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1701266.. у т.ч. по податкових періодах:

півріччя 2010 року - 25693 грн. (у т.ч. 2 квартал 2010 року);

3 квартал 2010 року - 42990 грн. (у т.ч. З квартал 2010 року - 17297 грн.);

2010 рік - 89180 грн. (у т.ч. 4 квартал 2010 року -46190 грн.);

1 квартал 2011 року - 162915 грн.;

2-4 квартали 2011 року - 1449171 грн. (у т.ч. 4 квартал 2011 року).

2) пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2. пп.7.4.1. пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР. п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.4, п.201.10 ст.201, п.200.1. п.200.3. п.200.4 «Б» ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI. в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 123572 грн., у т.ч.:квітень 2010 - 11501 грн.; серпень 2010 - 24100 грн.; лютий 2011 - 179 грн.; травень 2011 - 79627 грн.; березень 2012 - 8165 грн.

В межах прав, наданих платнику ст. 17 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, TOB «Втормет-Одеса» 19.11.2012 подано до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС заперечення до акту перевірки від 09.11.2012 № 6752/22-4/35696855. за результатами розгляду яких органом ДПС взято до уваги факти, наведені у запереченнях, та переглянуто висновки акту перевірки від 09.11.2012 №6752/22-4/35696855.

З урахуванням поданих заперечень висновки акту перевірки від 09.11.2012 № 6752/22-4/35696855 в частині заниження TOB «Втормет-Одеса» податку на прибуток змінено на такі:

«Перевіркою встановлені порушення: п. 1.25 ст.1. пп.4.1.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.3.1 п.1 1.3 ст.1 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР (із змінами та доповненнями), пп.138.1.1 п.138.1 ст.1.38, п.138.2 ст.138. п.138.6 ст. 138, пп 138.8.1 п. 138.8 ст. 138. пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 252095 грн.. у т.ч. по податкових періодах: півріччя 2010 року - 25693 грн. (у т.ч. 2 квартал 2010 року); З квартали 2010 року - 42990 грн. (у т.ч. З квартал 2010 року - 17297 грн.); 2010 рік - 89180 грн. (у т.ч. 4 квартал 2010 року - 46190 грн.); 1 квартал 2011 року - 162915 грн., та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2-4 квартали 2011 року в сумі 1 103 058 грн.».

29 листопада 2012 року ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС на підставі акту перевірки від 09.11.2012 № 6752/22-4/35696855 та результатів розгляду поданих заперечень прийнято відносно ТОВ «Втормет-Одеса» податкові повідомлення-рішення за №0001892240 на суму податку на прибуток в розмірі 274391грн., №0001912240 на суму завищеного від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у розмірі 1 103 058 грн., №0001872240 на суму податку на додану вартість в розмірі 134515 грн., за основним платежем 123572 грн., штрафна санкція - 10943 грн., які були оскаржені TOB «Втормет-Одеса» в адміністративному порядку до ДПС в Одеській області (а.с. 11-12, 125 т.І.).

За результатами розгляду скарги ДПС в Одеській області прийнято рішення про залишення податкових повідомлень-рішень від 29.11.2012 №0001892240. від 29.11.2012 №0001912240. від 29.11.2012 №0001872240 без змін, а скарги TOB «Втормет-Одеса» від 07.12.2012 №177 без задоволення, (лист ДПС в Одеській області від 05.02.2013 №274/10/10-2007 (а.с. 92- 105 т.І).

Не погоджуючись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Втормет-Одеса» оскаржило їх у судовому порядку.

Оцінюючи оскаржені рішення суб`єкта владних повноважень, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України та доходить до висновку про їх протиправність та задоволення позовних вимог ТОВ «Втормет-Одеса» з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем за результатами перевірки прийнятий Акт №82/22-213/00190644/564 від 23.04.2012 року.

В пп.3.1.1 п.3.1 та п.3.9 акту перевірки податковий орган, аналізуючи заборгованість TOB «Втормет-Одеса» перед ПП «Контур-Прим», зробив висновок, що така заборгованість має статус безнадійної, оскільки ПП «Контур-Прим» є ліквідованим, а повідомлення ПП «Контур-Прим» про уступку права вимоги, за договором від 27.07.2010 №13-90 на суму 333608 грн.(а.с. 175-180 т.І) на користь ПП «Лінекс-Торг», датоване 25.12.2011 є неможливим, а отже є недійсним та не має статусу первинного документу. На підставі викладеного та посилаючись на пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР, органом ДПС донараховано валовий дохід на суму несплаченої заборгованості, що складає 333608 (у т.ч. ПДВ 55601,33).

Також в пп.3.2.1 п.3.1 акту перевірки від 09.11.2012 № 6752/22-4/35696855 відповідачем зроблений висновок, що на суму такої безнадійної заборгованості TOB «Втормет-Одеса» має здійснити коригування валових витрат підприємства виходячи з вимог п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР, згідно з яким «валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності».

У зв'язку з тим, що платником не здійснено компенсацію вартості товарів, які він отримав, то на думку органу ДПС підстав для віднесення підприємством вартості цих товарів до валових витрат немає.

Суд не може погодитися з таким висновком органу ДПС з огляду на наступне.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв у періоді, в якому встановлені порушення, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Зазначений пункт Закону України є загальною нормою, яку у п.5.2 ст.5 деталізовано, що саме відноситься до складу валових витрат. Так, згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону, до складу валових витрат включаються «суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з п. 11.2. ст.11 цього Закону, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

На підставі зазначеної норми цього Закону, TOB «Втормет-Одеса» на дату оприбуткування товарів за накладними від 4-7.08.2010 року, їх вартість було віднесено до складу валових витрат підприємства.

Як зазначено відповідачем у акті перевірки, ПП «Контур-Прим» ліквідовано, а тому така заборгованість має статус безнадійної.

Однак, суд зазначає, що порядок визнання доходів встановлено ст. 137 розділу III "Податок на прибуток підприємств" Податкового кодексу України. Даною нормою зазначено, з якого моменту (дати) визнається дохід суб'єкта господарювання. Разом з цим, зазначена стаття не визначає дату, з якої визнається дохід у разі наявності у суб'єкта господарювання кредиторської заборгованості. Проте п. 137.16 ст. 137 Податкового кодексу України передбачено, що датою отримання інших доходів є дата їх виникнення згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, якщо інше не передбачено нормами цього розділу.

Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 року N 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.99 року за N 860/4153, встановлено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

З викладеного вбачається, що правильність відображення визнання доходу як у бухгалтерському, так і в податковому обліку платника податків може бути забезпечена у разі виконання наступних умов у їх сукупності: вірно визначена дата визнання доходу; вірно визначена сума визнаного доходу; забезпечене документальне підтвердження операції з визнання доходу.

Підпунктом "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що безнадійна заборгованість - заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Пунктом 5.10 ст.5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв на у періоді, в якому встановлено порушення, передбачено, що у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації. Але цей пункт не регулює порядок визначення та коригування валових витрат та валових доходів внаслідок проведення процедур урегулювання сумнівної або безнадійної заборгованості чи визнання боргу покупця безнадійним.

Таким чином, жодна норма податкового законодавства не передбачає обов'язок платника здійснювати подальше коригування валових витрат підприємства в разі виникнення безнадійної заборгованості.

Враховуючи викладене, суд вважає висновки ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС про завищення TOB «Втормет-Одеса» валових витрат у 1 кварталі 2011 року на суму придбаного, але не сплаченого ПП «Контур-Прим» товару в розмірі 278007 грн. безпідставними.

Також, в акті перевірки ДПІ визначено факт завищення TOB «Втормет-Одеса» валових витрат підприємства в сумі 51458 грн., які понесені TOB «Втормет-Одеса» за договором №808 від 16.02.2010. укладеним з ПП «Краун-С» (а.с. 209 т. І).

Такий висновок зроблено посилаючись на недостатність інформації щодо змісту господарської операції за наданими до перевірки актами виконаних робіт, що в свою чергу, не дає можливості перевіряючим особам встановити зв'язок зазаначених витрат з господарською діяльністю підприємства.

Згідно з договором №808 від 16.02.2010, укладеним TOB «Втормет-Одеса» з ПП «Краун-С», останній зобов'язаний виконувати наступний перелік робіт: Демонтаж об'єктів, що підлягають порізці на металобрухт; доробка брухту до необхідного розміру згідно вимог ДСТУ; вантажно-розвантажувальні роботи; інші послуги, що пов'язані з переробкою металевих відходів та брухту чорних металів.

За результатами виконання умов договору ПП «Краун-С» надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 210-212 т. І).

Факт здійснення господарської операції підтверджується не тільки договірною документацією та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), але й банківськими виписками та податковими накладними, які надані до перевірки в повному обсязі, що не заперечується представником відповідача.

Суд вважає за необхідне зазначити, що надані до суду первинні документи складені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року, тобто відповідають вимогам чинного законодавства щодо надання документу юридичної сили і доказовості.

Отримані від ПП «Краун-С» послуги використані у власній господарській діяльності. Так, з боку TOB «Втормет-Одеса» в подальшому реалізовано металевий брухт, до доробки якого в необхідному розмірі згідно вимог ДСТУ було залучено ПП «Краун-С», на адресу різних покупців, отримано відповідний дохід, що перевищував витрати підприємства у зв'язку з його придбанням та переробкою.

Факт використання брухту у господарській діяльності підприємства відповідачем не заперечується, у зв'язку з чим не заперечуються валові доходи підприємства, отримані TOB «Втормет-Одеса» від операцій з продажу відходів та брухту чорних металів.

Як вже зазначено судом, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, і продажем продукції (робіт, послуг).

З урахуванням викладеного, послуги, які були отримані TOB «Втормет-Одеса» від ПП «Краун-С» за договором №808 від 16.02.2010 є такими, що отримані для використання в господарській діяльності підприємства, на підставі чого TOB «Втормет-Одеса» правомірно включено їх до складу валових витрат підприємства.

Враховуючи викладене, суд вважає, що висновки ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС про завищення TOB «Втормет-Одеса» валових витрат у півріччі 2010 року на суму послуг в розмірі 51458 грн., отриманих від ПП «Краун-С» - є безпідставними та такими, що суперечать вимогам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В пп.3.2.1 п.3.2 акту перевірки від 09.1 1.2012 №6752/22-4/35696855 відповідачем також зроблено висновок, що TOB «Втормет-Одеса» завищено собівартість брухту при реалізації на суму послуг в розмірі 1084922 грн, отриманих підприємством від TOB «Алвоко-Груп». Такі висновки орган ДПС обґрунтовує неможливістю перевіряючими особами на підставі актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) за договором транспортного експедирування вантажу, встановити їх зв'язок з господарською діяльністю TOB «Втормет-Одеса».

Суд не може погодитися з таким висновком органу ДПІ з огляду на наступне.

Відповідно до ст.44 Господарського Кодексу України від 16.01.2003 №436-1V, що регулює принципи підприємницької діяльності, підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Отже, суб'єкти господарювання самі вправі визначати програму діяльності підприємства, методи та організацію ведення господарства.

Враховуючи викладене, суб'єкти господарювання, здійснюючи свою господарську діяльність, в разі відсутності у них будь-якого ресурсу, можуть скористатися послугами сторонніх організацій, у т.ч. за договорами оренди майна, договорами перевезення, транспортного експедирування тощо.

У перевіряємому періоді TOB «Втормет-Одеса» було укладено зовнішньоекономічний контракт №03-2011 від 05.07.201 1 з компанією «CRISTAL INNVATION INC», за яким TOB «Втормет-Одеса» в якості Продавця зобов'язано продати, а компанія «CRISTAL INNVATION INC» в якості Покупця прийняти та сплатити за брухт та відходи чорних металів на умовах FOB (згідно з Інкотермс 2000) морські порти України (Керченський, Миколаївський, Одеський, Ренійський. Севастопольський, Ізмаїльський), що передбачає обов'язок продавця завантажити товар на борт судна, вказаного покупцем, на погоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту (а.с. 219-222 т. І).

TOB «Втормет-Одеса» з TOB «Алвоко-Груп» укладено договор, згідно з яким на останнього було покладено обов'язок щодо надання послуг експедирування експортного вантажу - забезпечення в'їзду/виїзду автотранспорту на територію порту, здійснення робіт, пов'язаних з прийняттям, вивантаженням, накопичуванням, складуванням, зберіганням, перевантаженням та перевезенням вантажів, здійснення розрахунків з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів, тощо (а.с. 235-243 т. І).

На виконання договору про надання послуг експедирування експортних вантажів TOB «Алвоко-Гpyп» здійснено транспортно-експедиторське обслуговування експортного вантажу та позивачем здійснено реалізацію на експорт брухту та відходів чорних металів. Здійснення експортної операції підтверджується ВМД 500070001/2011/002301 від 14.10.2011 року (а.с. 226 Т.І.).

Суд зазначає, що операції з надання TOB «Алвоко-Груп» послуг експедирування експортних вантажів підтверджено: актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг); банківськими виписками; податковими накладними, рахунками-фактури (а.с. 34-149 т. ІІ).

Усі зазначені документи наявні щодо кожного факту здійснення господарських операцій в частині експедиторського обслуговування експортного вантажу (брухту та відходів чорних металів), що за договором транспортно-експедиторського обслуговування було покладено на TOB «Алвоко-Груп».

Таким чином судом встановлено, що експедиторські послуги, надані TOB «Алвоко-Груп», є одним із елементів ланцюгу реалізації на експорт TOB «Втормет-Одеса» брухту та відходів чорних металів, внаслідок чого такі послуги у податковому обліку підприємства не можуть бути визнані такими, що не пов'язані з господарською діяльністю ТОВ «Втормет-Одеса».

Також в матеріалах справи містяться копії документів, які були надані ТОВ «Алвоко-Груп» на запит позивача: Договір - доручення № 02-01 /2008 від 04.01.2008 на транспортно-експедиторське обслуговувану фрахтування, за яким фактичним виконавцем таких послуг є TOB «Алвоко Ізмаїл»; Договір №13 від 01.02.2008, укладений TOB «Алвоко Ізмаїл» з ДП «Ізмаїльський морський торгівельний порт» на виконання робіт та надання послуг з перевалки вантажів; Рахунки, виставлені ДП «Ізмаїльський морський торгівельний порт» на адресу TOB «Алвоко Ізмаїл»; Акти на виконані послуги, отримані TOB «Алвоко Ізмаїл» від ДП «Ізмаїльський морський торгівельний порт»; Довідки щодо здійснення ДП «Ізмаїльський морський торгівельний порт» окремих операцій; Розрахунок вартості збереження експортних вантажів в порту Ізмаіл (форма ТЕК РГ-1 1); Акт виконаних робіт, отриманий TOB «Алвоко Ізмаїл» від TOB «НПП «Морсервіс» щодо проведення радіологічного обстеження брухту чорних металів, огляду брухту та підготовки свідоцтва вибухобезпечність та якість брухту (а.с. 244-250 т.І, а.с. 1-110 т. ІІ).

Враховуючи викладене, суд вважає, що висновки перевіряючих осіб в частині завищення TOB «Втормет-Одеса» витрат на суму послуг, отриманих від TOB «Алвоко-Груп» не є обгрунтованими.

Також в акті перевірки відповідачем зроблено висновок щодо завищення TOB «Втормет-Одеса» валових витрат підприємства на суму придбаного у ПП «Проммет-М» та TOB «КО «Крещатик» брухту та відходів чорних металів, загальна вартість яких без урахування ПДВ склала 305261 грн. Висновки відповідача ґрунтуються на відсутності у TOB «Втормет-Одеса» товарно-транспортних накладних, які на думку органу ДПС є документом, що може підтверджувати фактичне отримання товару від зазначених постачальників.

Так, судом встановлено, що у період з 01.07.2009 по 30.06.2012 TOB «Втормет-Одеса» здійснювало господарські операції з ПП «Проммет-М» та TOB «КО «Крещатик» на підставі договорів від 23.04.2010 № 13/20 та від 22.10.2010 №14-73 відповідно, згідно з якими ПП «Проммет-М» та TOB «КО «Крещатик» як Продавці зобов'язались передати у власність товар, а TOB «Втормет-Одеса» (Покупець) зобов'язаний своєчасно прийняти та оплатити товар - брухт та відходи чорних вторинних металів за ДСТУ 4121-2002.

За даними специфікацій, що є невід'ємними частинами укладених договорів, поставка товару здійснювалася окремими партіями на умовах DDU (Delivered Duty Unpaid ), що передбачають обов'язок продавця укласти за свій рахунок договір перевезення товару до названого місця призначення. Отже, TOB «Втормет-Одеса» ні в яких договірних стосунках з перевізником товару не перебувало, та відповідно, не несло жодних витрат в частині доставки товару.

Оскільки за умов поставки, зазначених вище, TOB «Втормет-Одеса» не мало правовідносин з перевізниками при виконанні договорів, укладених з ПП «Проммет-М» та TOB «КО «Крещатик», а також не несло будь-яких витрат з доставки товару, то як наслідок у TOB «Втормет-Одеса» відсутні товарно-транспортні накладні на придбаний брухт чорних металів, тому витребування таких товарно-транспортних накладних є неправомірним.

Враховуючи вимоги Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «ІНКОТЕРМС» (у редакції 2000 року), з боку позивача передбачено умови приймання товару, а саме за фактом прийняття товару TOB «Втормет-Одеса» зобов'язувало ПП «Проммет-М» та TOB «КО «Крещатик» надати належним чином оформлені акти приймання-передачі товару, за якими відбувається перехід права власності на товар, обов'язкові додатки, що передбачені ДСТУ 4121-2002 (акт походження металів чорних вторинних - ДСТУ 4121-2002, посвідчення на відповідність вимог пожежної, вибухової, екологічної та радіаційної безпеки), видаткові накладні. При цьому витрати на транспортування товару не підлягали відображенню в бухгалтерському та податковому обліку TOB «Втормет-Одеса».

Суд звертає увагу на те, що фінансово-господарські взаємовідносини TOB «Втормет-Одеса» з контрагентами підтверджені іншими первинними документами, а саме: видатковими накладними,банківськими виписками, що підтверджують оплату за поставлений товар, іншими первинними документами, необхідність яких визначена Законом України «Про металобрухт», акт приймання-передачі товару, акт походження металів чорних вторинних - ДСТУ 4121 -2002, посвідчення на відповідність вимог пожежної, вибухової, екологічної та радіаційної безпеки (а.с. 189-208 т. І).

Зазначені первинні документи відповідають сутності щодо змісту здійснених операцій, оформлені з дотриманням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні та Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, а тому є підставою для відображення в податковому обліку підприємства.

Враховуючи викладене, суд вважає, що надані до перевірки документи (видаткові накладні, банківські виписки, акти приймання-передачі товару, акти походження металів чорних вторинних - ДСТУ 4121-2002. посвідчення на відповідність вимог пожежної, вибухової, екологічної та радіаційної безпеки) відповідно до вимог чинного законодавства є юридично належними, допустимими та достатніми для підтвердження факту зміни стану майна, зобов'язань і фінансових результатів. При наявності перелічених первинних документів, що відповідають правилам ведення бухгалтерського та податкового обліку. TOB «Втормет-Одеса» має всі законні підстави для формування витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток по взаємовідносинах з ПП «Проммет-М» та TOB «КО «Крещатик».

Також в акті перевірки, Відповідач визначає факт завищення TOB «Втормет-Одеса» валових витрат підприємства в сумі 18136 грн., які понесені TOB «Втормет-Одеса» за договором №15/3 від 15.10.2011 року, укладеним з ПП «Вітас-Плюс» (а.с. 150-152 т. ІІ).

Підставою для висновків були дані акту про неможливість проведення ДПІ у Печерському районі м. Києва зустрічної звірки з ПП «Вітас-Плюс» за період з 01.01.2009 по 12.12.2011 № 114/22-10/32554779 від 07.03.2012 року (а.с. 48-57 т. ІІІ), за даними якого правочини, вчинені ПП «Вітас-Плюс» операції з придбання та продажу товарів (послуг), визнано нікчемними, у зв'язку з чим у останнього відсутні об'єкти оподаткування з придбання та продажу товарів (послуг) за період з 01.01.2009 по 12.12.2011 року, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, на підставі матеріалів кримінальної справи, яку порушено за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) невстановленими слідством особами ПП «Вітас-Плюс», з метою прикриття незаконної діяльності , вчиненого повторно за ч.2 ст.205 КК України.

Суд вважає, що в разі наявності будь-яких порушень порядку здійснення господарської діяльності ПП «Вітас-Плюс», вони не можуть впливати на результати діяльності TOB «Втормет-Одеса» та не можуть бути підставою для притягнення TOB «Втормет-Одеса» до відповідальності, оскільки відповідно до ст.61 Конституції України «...юридична відповідальність особи має індивідуальний характер».

Господарські взаємовідносини позивача із ПП «Вітас-Плюс» підтверджені відповідними первинними документами, заявкою на надання транспортно-експедиторських послуг, актом здачі прийняття робіт, звітом експедитора, що містить вичерпну інформацію щодо змісту та обсягу господарської операції, банківською випискою та податковою накладною (а.с. 153-238 т. ІІ).

Враховуючи викладене, суд вважає висновки ДПІ про завищення TOB «Втормет-Одеса» витрат у 2-4 кварталах 2011 року на суму послуг в розмірі 18136 грн., отриманих від ПП «Вітас-Плюс» за договором №15/3 від 15.10.2011 безпідставними та такими, що суперечать вимогам Податкового Кодексу України.

Також в акті перевірки, відповідачем зроблено висновок щодо завищення TOB «Втормет-Одеса» податкового кредиту суму ПДВ 72553 грн., задекларованого підприємством по операціях, що мали місце у господарських стосунках з наступними постачальниками: ПП «Тріада Холдинг» - сума ПДВ 1208.9 грн; ПП «Краун-С» - сума ПДВ 10291,7 грн; ПП «Проммет-М» - сума ПДВ 24100 грн; TOB «КО «Крещатик» - сума ПДВ 36952 грн.

В обґрунтування відповідач посилається на відомості, що містяться у Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України, за якими ПП «Тріада Холдинг», ПП «Краун-С», ПП «Проммет-М», TOB «КО «Крещатик» не задекларовано податкові зобов'язання на зазначені суми.

Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначені договори підписані та скріплені печатками повноважними представниками сторін, тобто договір відповідає вимогам статті 207 ЦК України.

Згідно зі ст. 207 Цивільного кодексу України, письмова форма правочину (договору) вважається такою, якщо сторони правочину підписали договір та скріпили його печатками підприємств.

Судом також встановлено, та не спростовується в самому акті перевірки, що у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують оплату, придбання, оприбуткування послуг (робіт), отриманих від контрагентів. При цьому всі господарські операції з контрагентами відображено в бухгалтерському та податковому обліку підприємства.

Відповідно до п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Судом встановлено, що відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та на виконання Договорів, сторонами були належним чином оформлені податкові накладні.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи, тобто податкові, видаткові накладні, рахунки, довіреності, акти виконаних робіт, акти прийому - передачі товарів, робіт, послуг повинні бути оформлені на паперових носіях та при наявності таких обов'язкових реквізитів: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд вважає за необхідне зазначити, що надані до суду первинні документи складені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року, тобто відповідають вимогам чинного законодавства щодо надання документу юридичної сили і доказовості.

Водночас, згідно зі ст.202 Цивільного кодексу України угода є вольовим актом, направленим на досягнення відповідного результату; угода може бути двосторонньою. Якщо угода є двосторонньою, то вона є договором. Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, позивач є вільною особою щодо вибору свого контрагенту та визнанні умов договору.

Суд вважає також зазначити, що відповідно до умов укладеного договору сторона не несе відповідальність за наслідки господарської діяльності контрагента. Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Так, у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі N 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі N 21-573во10, судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Крім того, рішення Верховного суду України узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява N 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги порушують справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Зазначене знайшло своє відображення у Постанові Верховного суду України по справі №21-47а10 від 31.01.2011 року, Постанові Верховного суду України по справі №21-573во10 від 01.06.2010 року.

Таким чином суд дійшов висновку, що будь-яке невиконання своїх податкових зобов'язань не може бути покладено у вигляді відповідальності на TOB «Втормет-Одеса», оскільки останній не наділений законодавчим правом контролювати показники податкової звітності платника податків, вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо стану їх податкових взаємовідносин з бюджетом, подання декларацій, повноти сплати податків за окремою операцією придбання або продажу товарів, і тим більше, на відміну від органу ДПС, не уповноважений зобовязувати інших платників податків усувати встановлені порушення.

В п.3.2.3 акту перевірки зазначено, що TOB «Втормет-Одеса» занижено податок на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за травень 2011 року в сумі 40979 грн.

Судом встановлено, що позивачем подані уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2010 року від 28.02.2011 №15399 та за жовтень 2010 року від 28.02.2011 №15401. З метою врахування від'ємного залишку в сумі 95106 грн, що утворився за цими уточнюючими розрахунками, у наступних податкових періодах, позивачем було подано уточнюючий розрахунок за березень 2011 від 29.09.201 1 №214917.

Крім того, позивачем, після виявлення наявності зайво задекларованих податкових зобов'язань в жовтні 2010 року на суму 3043грн., подано новий уточнюючий розрахунок за жовтень 2010 року від 09.09.2011 №207719, проте в порушення п.1 розділу IX Порядку заповнення та подання податкової звітності з ПДВ, помилково відображено в уточнюючому розрахунку від 09.09.2011 №207719 показники без урахування даних раніше поданого уточнюючого розрахунку від 28.02.2011 № 15401.

Отже, відповідачем формально визнано уточнюючий розрахунок за жовтень 2010 року від 28.02.11 №15401 недійсним та встановлено заниження TOB «Втормет-Одеса» суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, в розмірі 40979 грн., оскільки визнано операції з придбання товарів (робіт, послуг), які мали місце у жовтні 2010р. та вплинули на формування від'ємного значення суми ПДВ за вказаний податковий період.

Зазначене підтверджує відсутність порушень щодо фінансово-господарських операцій, що відбувалися у TOB «Втормет-Одеса» у жовтні 2010 року.

Враховуючи викладене, суд вважає, що висновки Відповідача про заниження TOB «Втормет-Одеса» податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню сплаті в бюджет в сумі 40979 грн. є безпідставними.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області не надано доказів правомірності та обґрунтованості зроблених висновків, викладених в акті перевірки від 09.11.2012 №6752/22-4/35696855, у зв'язку з чим суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог ТОВ «Втормет-Одеса» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби № 0001892240, № 0001912240 та № 0001872240 від 29.11.2012 року, які винесені на підставі зазначеного акту перевірки.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Втормет-Одеса» до до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби № 0001892240, № 0001912240 та № 0001872240 від 29.11.2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 04 жовтня 2013 року .

Суддя Бутенко А.В.