Ухвала

від 09.09.2014 по справі 815/3739/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" вересня 2014 р. м. Київ К/800/3976/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Муравйова О.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2013 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013 року

у справі № 815/3739/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Втормет-Одеса»

до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Втормет-Одеса» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Втормет-Одеса») звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2013 року адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013 року апеляційну скаргу ДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до вимог ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку TOB «Втормет-Одеса» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року, за результатами якої складено акт від 09.11.2012 року № 6752/22-4/35696855.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2 пп. 7.4.1 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 , п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 , п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 «б» ст. 200 Податкового Кодексу України , а саме: занижено податок на додану вартість на суму 123572 грн. та п. 1.25 ст. 1 , пп. 4.1.1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 , п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 , пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 , п. 138.2 ст. 138 , п. 138.6 ст. 138 , пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 , пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України , занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1701266 грн.

За результатами розгляду заперечень до вищевказаного акту перевірки ДПІ змінено висновки акту в частині заниження ТОВ «Втормет-Одеса» податку на прибуток та зазначено, що перевіркою встановлені порушення п. 1.25 ст. 1 , пп. 4.1.1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 , п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 , пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 , п. 138.2 ст. 138 , п. 138.6 ст. 138 , пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 , пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України , в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 252095 грн. та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2-4 квартали 2011 року в сумі 1103058 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки з урахуванням заперечень на акт перевірки, ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.11.2012 року №0001892240, яким ТОВ «Втормет-Одеса» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 274391 грн. (у т.ч. за основним платежем - 252095 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 22296 грн.); №0001912240, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1103058 грн.; №0001872240, яким ТОВ «Втормет-Одеса» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 134515 грн. (у т.ч. за основним платежем - 123572 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 10943 грн.).

За результатами адміністративного оскарження, зазначені податкові повідомлення-рішення податковими органами залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України (далі - ПК України) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу ; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу .

Згідно пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу , які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу .

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач аналізуючи заборгованість TOB «Втормет-Одеса» перед ПП «Контур-Прим», дійшов висновку, що така заборгованість має статус безнадійної, оскільки ПП «Контур-Прим» є ліквідованим, отже, і повідомлення ПП «Контур-Прим» про уступку права вимоги, за договором від 27.07.2010 року №13-90 на суму 333608 грн. на користь ПП «Лінекс-Торг», є недійсним.

У зв'язку з чим ДПІ донараховано валовий дохід на суму несплаченої заборгованості, що складає 333608 грн. (у т.ч. ПДВ 55601,33).

В акті перевірки зазначено, що на суму такої безнадійної заборгованості TOB «Втормет-Одеса» має здійснити коригування валових витрат підприємства виходячи з вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» .

Суди першої та апеляційної інстанції визнали не обґрунтованими такі висновки ДПІ, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

На підставі вищевказаних норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» TOB «Втормет-Одеса» на дату оприбуткування товарів за накладними, їх вартість було віднесено до складу валових витрат підприємства.

В свою чергу, ДПІ в акті перевірки зазначено, що ПП «Контур-Прим» ліквідовано, а тому така заборгованість має статус безнадійної.

Згідно пп. «а» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Пунктом 5.10 ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації. Цей пункт не регулює порядок визначення та коригування валових витрат та валових доходів внаслідок проведення процедур урегулювання сумнівної або безнадійної заборгованості чи визнання боргу покупця безнадійним.

Таким чином, суди дійшли вірного висновку, що законодавство України не містить застережень щодо обов'язку платника здійснювати подальше коригування валових витрат підприємства в разі виникнення безнадійної заборгованості.

Зазначена правова позиція міститься також в постанові Верховного Суду України від 17.10.2011 року.

Крім того, в акті перевірки зазначено про завищення TOB «Втормет-Одеса» валових витрат підприємства в сумі 51458 грн., які понесені позивачем за договором №808 від 16.02.2010 року, укладеним з ПП «Краун-С».

Як вбачається з матеріалів справи, 16.02.2010 року між TOB «Втормет-Одеса» та ПП «Краун-С» укладено договір №808, відповідно до умов якого ПП «Краун-С» зобов'язується виконувати наступний перелік робіт: демонтаж об'єктів, що підлягають порізці на металобрухт; доробка брухту до необхідного розміру згідно вимог ДСТУ; вантажно-розвантажувальні роботи; інші послуги, що пов'язані з переробкою металевих відходів та брухту чорних металів.

Реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Краун-С» підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковими накладними, договірною документацією, банківськими виписками, тощо.

Документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , є документами первинного обліку.

Використання позивачем придбаних послуг у власній господарській діяльності підтверджується матеріалами справи.

Отже, висновки ДПІ про завищення позивачем валових витрат у півріччі 2010 року на суму послуг в розмірі 51458 грн., отриманих від ПП «Краун-С» є необґрунтованими.

В акті перевірки зазначено також, що TOB «Втормет-Одеса» завищено собівартість брухту при реалізації на суму послуг в розмірі 1084922 грн., отриманих позивачем від TOB «Алвоко-Груп».

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.07.2011 року TOB «Втормет-Одеса» (продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №03-2011 з компанією «CRISTAL INNVATION INC» (покупець), відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати, а покупець - прийняти та сплатити за брухт та відходи чорних металів на умовах FOB (згідно з Інкотермс 2000 ) морські порти України (Керченський, Миколаївський, Одеський, Ренійський. Севастопольський, Ізмаїльський), що передбачає обов'язок продавця завантажити товар на борт судна, вказаного покупцем, на погоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту.

16.05.2011 року між TOB «Втормет-Одеса» та TOB «Алвоко-Груп» укладено договір доручення №16-05/2011, відповідно до умов якого на TOB «Алвоко-Груп» було покладено обов'язок щодо надання послуг експедирування експортного вантажу - забезпечення в'їзду/виїзду автотранспорту на територію порту, здійснення робіт, пов'язаних з прийняттям, вивантаженням, накопичуванням, складуванням, зберіганням, перевантаженням та перевезенням вантажів, здійснення розрахунків з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів, тощо.

На виконання договору про надання послуг експедирування експортних вантажів TOB «Алвоко-Гpyп» здійснено транспортно-експедиторське обслуговування експортного вантажу та позивачем здійснено реалізацію на експорт брухту та відходів чорних металів.

Фактичне виконання умов вищевказаних договорів підтверджується матеріалами справи, зокрема - податковими накладними, рахунками-фактури, актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг), банківськими виписками, тощо.

Документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , є документами первинного обліку.

Отже, висновки ДПІ про завищення ТОВ «Втормет-Одеса» витрат на суму послуг, отриманих від TOB «Алвоко-Груп», і суми завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток є необґрунтованими.

Крім того, в акті перевірки відповідачем зроблено висновок щодо завищення TOB «Втормет-Одеса» валових витрат підприємства на суму придбаного у ПП «Проммет-М» та TOB «КО «Крещатик» брухту та відходів чорних металів, загальна вартість яких без урахування ПДВ склала 305261 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року TOB «Втормет-Одеса» здійснювало господарські операції з ПП «Проммет-М» та TOB «КО «Крещатик» на підставі договорів від 23.04.2010 року № 13/20 та від 22.10.2010 року №14-73, відповідно до умов яких ПП «Проммет-М» та TOB «КО «Крещатик» як продавці зобов'язались передати у власність товар, а TOB «Втормет-Одеса» (покупець) зобов'язаний своєчасно прийняти та оплатити товар - брухт та відходи чорних вторинних металів за ДСТУ 4121-2002.

Згідно специфікацій, що є невід'ємними частинами укладених договорів, поставка товару здійснювалася окремими партіями на умовах DDU (Delivered Duty Unpaid), що передбачають обов'язок продавця укласти за свій рахунок договір перевезення товару до названого місця призначення.

Реальність господарських операцій між TOB «Втормет-Одеса» та ПП «Проммет-М», TOB «КО «Крещатик» підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними,банківськими виписками, актом приймання-передачі товару, актами походження металів чорних вторинних - ДСТУ 4121-2002, тощо.

Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , є документами первинного обліку.

Отже, з огляду на вищевказані обставини справи, колегія суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо реальності господарських операцій, укладених між позивачем та вищевказаними контрагентами.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що вищевказані контрагенти на час спірних відносин були зареєстровані як платники податку (відповідно до вимог чинного законодавства).

Також, суди обґрунтовано не прийняли до уваги висновки ДПІ щодо нікчемності правочинів, з урахуванням всіх обставин справи та вимог діючого на час спірних правовідносин законодавства.

Отже, у TOB «Втормет-Одеса» були законні підстави для формування витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток по взаємовідносинах з ПП «Проммет-М» та TOB «КО «Крещатик».

Крім того, в акті перевірки зазначено про завищення позивачем валових витрат підприємства в сумі 18136 грн., які понесені TOB «Втормет-Одеса» за договором №15/3 від 15.10.2011 року, укладеним з ПП «Вітас-Плюс».

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Втормет-Одеса» не є структурним підрозділом ПП «Вітас-Плюс», а є самостійною юридичною особою.

Реальність господарських операцій між ТОВ «Втормет-Одеса» з ПП «Вітас-Плюс» підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками, актом здачі прийняття робіт, тощо.

Зазначені документи відповідають вимогам Закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , є документами первинного обліку.

В свою чергу, колегія суду вважає за необхідне зазначити, що висновки ДПІ щодо завищення TOB «Втормет-Одеса» податкового кредиту на суму 72553 грн., задекларованого позивачем по операціях з ПП «Тріада Холдинг», ПП «Краун-С», ПП «Проммет-М», TOB «КО «Крещатик» є необгрунтованити та спростовуються вищевказаними обставинами справи.

Щодо висновків ДПІ про заниження TOB «Втормет-Одеса» податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за травень 2011 року в сумі 40979 грн., слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано ДПІ уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2010 року від 28.02.2011 №15399 та за жовтень 2010 року від 28.02.2011 №15401. З метою врахування від'ємного залишку в сумі 95106 грн., що утворився за цими уточнюючими розрахунками, у наступних податкових періодах, позивачем було подано уточнюючий розрахунок за березень 2011 від 29.09.2011 року №214917.

Таким чином, колегія суду погоджується з судами попередніх інстанцій щодо безпідставності висновків ДПІ про заниження TOB «Втормет-Одеса» податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню сплаті в бюджет в сумі 40979 грн.

Колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2013 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді О.В. Муравйов Ю.І. Цвіркун