Ухвала

від 05.12.2013 по справі 815/3739/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2013 р.Справа № 815/3739/13-а

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Романішина В.Л.,

суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Втормет-Одеса» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2013р. ТОВ «Втормет-Одеса» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.11.2012р. №0001892240, №0001912240 та №0001872240.

Позов обґрунтовувало тим, що аналізуючи заборгованість позивача перед ПП «Контур-Прим» відповідач робить висновок, що така заборгованість має статус безнадійної, оскільки ПП «Контур-Прим» є ліквідованим, а повідомлення про уступку права вимоги на ПП «Лінекс-Торг» є недійсним. Позивач не погоджується з висновком податкового органу, що на суму безнадійної заборгованості ТОВ «Втормет-Одеса» має здійснити коригування валових витрат підприємства, оскільки жодна норма Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не передбачає обов'язку платника податків здійснювати подальше коригування валових витрат підприємства у разі виникнення безнадійної заборгованості. У позивача наявні всі належним чином оформлені документи по взаємовідносинах з ПП «Краун-С», а тому висновки ДПІ про завищення ТОВ «Втормет-Одеса» валових витрат на суму послуг, отриманих від вказаного контрагента за договором №808 від 16.02.2010р. є безпідставними та такими, що суперечать вимогам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». На виконання договору про надання послуг експедирування експортних вантажів ТОВ «Алвоко-Груп» забезпечило інтереси ТОВ «Втормет-Одеса» в порту та інших зацікавлених організаціях в частині транспортно-експедиторського обслуговування експортного вантажу ТОВ «Втормет-Одеса», що, в свою чергу, дозволило позивачу на виконання зовнішньоекономічного контракту здійснити реалізацію на експорт власного брухту та відходів чорних металів. Щодо кожного факту здійснення господарських операцій в частині експедиторського обслуговування експертного вантажу у товариства у наявності всі передбачені чинним законодавством документи. Також, позивач зазначив, що він не мав правовідносин з перевізниками при виконанні договорів, укладених з ПП «Проммет-М» та ТОВ «КО «Крещатик», а також не ніс будь-яких витрат з доставки товару, що і пояснює відсутність у позивача товарно-транспортних накладних на придбаний брухт чорних металів. Висновки ДПІ у Приморському районі м.Одеси про завищення ТОВ «Втормет-Одеса» витрат у 2-4 кварталах 2011 року на суму послуг, отриманих від ПП «Вітас-Плюс» за договором від 15.10.2011р. є безпідставними та також спростовуються первинними документами. Недекларування або несвоєчасне декларування контрагентами своїх податкових зобов'язань не може бути покладено у вигляді відповідальності на позивача, оскільки останній не наділений законодавчим правом контролювати показники податкової звітності своїх постачальників.

ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області проти позову заперечила, вважає вимоги позову безпідставними, так як проведеною перевіркою позивача виявлено факт порушень ним вимог Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідач вважає правомірними, в задоволенні позову просив відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2013р. позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування обставин справи та прийняти нову постанову, якою позов ТОВ «Втормет-Одеса» залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на 3 квартал 2012 року, згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1, п.77.4 ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України, у період з 24.09.2012р. по 02.11.2012р. службовими особами ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області проведено документальну планову виїзну перевірку TOB «Втормет-Одеса» (код за ЄДРПОУ 35696855) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.06.2012р., за результатами якої складено акт перевірки від 09.11.2012р. № 6752/22-4/35696855.

У висновках акту перевірки, серед іншого, вказується на порушення позивачем:

- пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 пп.7.4.1 пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.10 ст.201, п.200.1. п.200.3. п.200.4 «б» ст.200 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 123572 грн. (у т.ч. за квітень 2010р. - 11501 грн., серпень 2010р. - 24100 грн., лютий 2011р. - 179 грн., травень 2011р. - 79627 грн., березень 2012р. - 8165 грн.);

- п.1.25 ст.1, пп.4.1.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.138.2 ст.138, п.138.6 ст.138, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1701266 грн. (у т.ч. по податкових періодах: півріччя 2010р. - 25693 грн. (у т.ч. 2 квартал 2010р.); 3 квартал 2010р. - 42990 грн. (у т.ч. 3 квартал 2010р. - 17297 грн.); 2010р. - 89180 грн. (у т.ч. 4 квартал 2010р. - 46190 грн.); 1 квартал 2011р. - 162915 грн.; 2-4 квартали 2011р. - 1449171 грн. (у т.ч. 4 квартал 2011р.).

За результатами розгляду заперечень ТОВ «Втормет-Одеса» до зазначеного акту перевірки податковим органом висновки акту в частині заниження товариством податку на прибуток змінено та зазначено, що перевіркою встановлені порушення ТОВ «Втормет-Одеса» п.1.25 ст.1, пп.4.1.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.138.2 ст.138, п.138.6 ст.138, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 252095 грн. та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2-4 квартали 2011 року в сумі 1103058 грн.

На підставі акту перевірки від 09.11.2012р. №6752/22-4/35696855 ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області 29.11.2012р. прийнято податкові повідомлення-рішення: №0001892240, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 274391 грн. (у т.ч. за основним платежем - 252095 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 22296 грн.); №0001912240, яким товариству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1103058 грн.; №0001872240, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 134515 грн. (у т.ч. за основним платежем - 123572 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 10943 грн.).

Задовольняючи позов ТОВ «Втормет-Одеса» про визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого КАС України покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не надано доказів наявності зафіксованих актом перевірки порушень позивачем норм податкового законодавства, а тому прийнятті на підставі такого акту перевірки податкові повідомлення-рішення є незаконними та підлягають скасуванню. Колегія суддів погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду.

У податковому повідомленні-рішенні від 29.11.2012р. №0001912240 сума завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток визначена у розмірі 1103058 грн. Ця сума складається з витрат за отримані послуги в розмірі 1084922 по договору доручення №16-05/2011 від 16.05.2011р. з ТОВ «Алвоко-Груп» та витрат у розмірі 18136 грн. по договору з ПП «Вітас-Плюс».

Так, в абз.3 пп.3.2.1 п.3.2 акту перевірки ДПІ у Приморському районі м.Одеси робить висновок, що TOB «Втормет-Одеса» завищено собівартість брухту при реалізації на суму послуг в розмірі 1084922 грн., отриманих підприємством від TOB «Алвоко-Груп». Такі висновки орган ДПС обґрунтовує неможливістю перевіряючими особами на підставі актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) за договором транспортного експедирування вантажу, встановити їх зв'язок з господарською діяльністю TOB «Втормет-Одеса».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність таких висновків податкового органу. При цьому, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємому періоді TOB «Втормет-Одеса» було укладено зовнішньоекономічний контракт №03-2011 від 05.07.2011р. з компанією «CRISTAL INNVATION INC», за умовами якого TOB «Втормет-Одеса» в якості Продавця зобов'язано продати, а компанія «CRISTAL INNVATION INC» в якості Покупця - прийняти та сплатити за брухт та відходи чорних металів на умовах FOB (згідно з Інкотермс 2000) морські порти України (Керченський, Миколаївський, Одеський, Ренійський. Севастопольський, Ізмаїльський), що передбачає обов'язок продавця завантажити товар на борт судна, вказаного покупцем, на погоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту.

16.05.2011р. між TOB «Втормет-Одеса» та TOB «Алвоко-Груп» укладено договір доручення №16-05/2011, згідно з яким на останнього було покладено обов'язок щодо надання послуг експедирування експортного вантажу - забезпечення в'їзду/виїзду автотранспорту на територію порту, здійснення робіт, пов'язаних з прийняттям, вивантаженням, накопичуванням, складуванням, зберіганням, перевантаженням та перевезенням вантажів, здійснення розрахунків з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів, тощо. На виконання договору про надання послуг експедирування експортних вантажів TOB «Алвоко-Гpyп» здійснено транспортно-експедиторське обслуговування експортного вантажу та позивачем здійснено реалізацію на експорт брухту та відходів чорних металів. Здійснення експортної операції підтверджується ВМД 500070001/2011/002301 від 14.10.2011р.

Операції з надання TOB «Алвоко-Груп» послуг експедирування експортних вантажів підтверджено наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг); банківськими виписками; податковими накладними, рахунками-фактури. Усі зазначені документи наявні щодо кожного факту здійснення господарських операцій в частині експедиторського обслуговування експортного вантажу (брухту та відходів чорних металів), що за договором транспортно-експедиторського обслуговування було покладено на TOB «Алвоко-Груп».

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що експедиторські послуги, надані TOB «Алвоко-Груп», є одним із елементів ланцюгу реалізації на експорт TOB «Втормет-Одеса» брухту та відходів чорних металів, внаслідок чого такі послуги у податковому обліку підприємства не можуть бути визнані такими, що не пов'язані з господарською діяльністю позивача.

В апеляційній скарзі податковий орган зазначає, що в наданих до перевірки документах не зазначені складові частини процесу зберігання в порту та ТЕО: не вказано вартість витрат виконавця на оплату послуг залучених ним третіх осіб для визначення розміру оплати наданих ними послуг - складових частин процесу експедирування, підтверджуючі первинні документи від підприємств, організацій, які приймали участь у експедируванні вантажу, що не дає можливості встановити зв'язок проведених витрат з господарською діяльністю підприємства.

Колегія суддів критично ставиться до таких тверджень апелянта, оскільки відсутність додаткової інформації, відображення якої в актах здачі-приймання робіт не є обов'язковою, не надає таким документам статусу таких, що не мають юридичної сили та не може свідчити про відсутність такої господарської операції.

Таким чином, не може бути доказом посилання перевіряючих в акті перевірки на відсутність інформації щодо підтвердження чи спростування будь-яких фактів, пов'язаних з виконанням експедиторського обслуговування експортного вантажу. В разі виникнення сумніву стосовно факту здійснення платником податків будь-яких операцій податковий орган наділений правом проведення зустрічних звірок, порядок здійснення яких регламентовано п.73.5 ст.73 ПК України.

Суд апеляційної інстанції вважає, що висновки перевіряючих осіб щодо завищення ТОВ «Втормет-Одеса» витрат на суму послуг, отриманих від TOB «Алвоко-Груп», і суми завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток є необґрунтованими.

У абз.6 пп.3.1.2 п.3.1 акту перевірки ДПІ у Приморському районі м.Одеси визначає факт завищення TOB «Втормет-Одеса» валових витрат підприємства в сумі 18136 грн., які понесені товариством за договором №15/3 від 15.10.2011р., укладеним з ПП «Вітас-Плюс».

Такі висновки перевіряючі роблять на підставі даних акту про неможливість проведення ДПІ у Печерському районі м. Києва зустрічної звірки з ПП «Вітас-Плюс» за період з 01.01.2009р. по 12.12.2011р. №114/22-10/32554779 від 07.03.2012р., відповідно до якого правочини, вчинені ПП «Вітас-Плюс» щодо операцій з придбання та продажу товарів (послуг), визнано нікчемними, у зв'язку з чим у останнього відсутні об'єкти оподаткування з придбання та продажу товарів (послуг) за період з 01.01.2009р. по 12.12.2011р., які підпадають під визначення ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України.

Колегія суддів не може погодитись з такими твердженнями перевіряючих.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Втормет-Одеса» не є структурним підрозділом ПП «Вітас-Плюс», а є самостійною юридичною особою. Як правильно зазначив суд першої інстанції, у разі наявності будь-яких порушень порядку здійснення господарської діяльності ПП «Вітас-Плюс», вони не можуть впливати на результати діяльності TOB «Втормет-Одеса» та не можуть бути підставою для притягнення TOB «Втормет-Одеса» до відповідальності, оскільки відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Факт лише існування кримінальної справи не є доказом наявності вини та умислу осіб, які діяли як уповноважені особи від імені ПП «Вітас-Плюс», оскільки таким доказом лише може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі щодо скоєного злочину. Більше того, з матеріалів справи вбачається, що господарські правовідносини позивача з вказаним контрагентом відбувалися у жовтні-листопаді 2011 року, а кримінальна справа відносно ПП «Вітас-Плюс» була порушена в лютому 2012 року та після її порушення вже і проводилася перевірка місцезнаходження підприємства.

Господарські взаємовідносини ТОВ «Втормет-Одеса» з ПП «Вітас-Плюс» підтверджені відповідними первинними документами, зокрема, заявкою на надання транспортно-експедиторських послуг від 26.10.2011р., актом здачі прийняття робіт №19/11/2011 від 19.11.2011р., звітом експедитора №15/3 від 15.10.2011р., що містить вичерпну інформацію щодо змісту та обсягу господарської операції, банківськими виписками, податковими накладними та товарно-транспортними накладними.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що твердження податкової інспекції про завищення TOB «Втормет-Одеса» витрат у 2-4 кварталах 2011 року на суму послуг в розмірі 18136 грн., отриманих від ПП «Вітас-Плюс» за договором №15/3 від 15.10.2011р. безпідставними та такими, що суперечать вимогам Податкового Кодексу України.

Як наслідок, податкове повідомлення-рішення №0001912240 від 29.11.2012р. є незаконним та підлягає скасуванню.

У податковому повідомленні-рішенні від 29.11.2012р. №0001892240 визначена відповідачем сума грошового зобов'язання складає 274391 грн. Зокрема, перевіряючими були донараховані валові доходи за отримання послуг по наступним контрагентам: ПП «Контур-Прим» донараховано валовий дохід на суму несплаченої заборгованості, що складає 333608 грн., ПП «Краун-С» 51458 грн., ПП «Проммет-М» та ТОВ «КО «Крещатик» 305261 грн.

В акті перевірки, серед іншого, податковим органом вказано на факт завищення TOB «Втормет-Одеса» валових витрат підприємства в сумі 51458 грн., які понесені останнім за договором №808 від 16.02.2010р., укладеним з ПП «Краун-С». Вказаний висновок зроблено з посиланням на недостатність інформації щодо змісту господарської операції за наданими до перевірки актами виконаних робіт, що в свою чергу, не дає можливості перевіряючим особам встановити зв'язок таких витрат з господарською діяльністю підприємства.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності

Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, і продажем продукції (робіт, послуг).

Пунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

При цьому, стаття 11 Закону не встановлює ніяких вимог до форми та змісту документів, використовуваних з метою податкового обліку, а лише визначає дати збільшення валового доходу та валових витрат підприємства.

Відповідно до п.5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» заборонено встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.02.2010р. між TOB «Втормет-Одеса» та ПП «Краун-С» укладено договір №808, за умовами якого ПП «Краун-С» зобов'язане виконувати наступний перелік робіт: Демонтаж об'єктів, що підлягають порізці на металобрухт; доробка брухту до необхідного розміру згідно вимог ДСТУ; вантажно-розвантажувальні роботи; інші послуги, що пов'язані з переробкою металевих відходів та брухту чорних металів.

Факт здійснення господарських операцій за вказаним договором підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), договірною документацією, банківськими виписками, податковими накладними. Зазначені документи надані позивачем під час проведення перевірки, що не заперечується актом перевірки, а також вони повністю відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Так, досліджуючи наявні в матеріалах справи копії первинних документів, встановлено, що вони у повній мірі відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та ст.201 ПК України.

Більше того, з матеріалів справи вбачається, що у податкового органу не було заперечень до правильності складання вище вказаних первинних документів, що також підтверджується висновками акту перевірки, серед яких не зазначено порушення позивачем вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Податкового кодексу України в частині складання податкових накладних та інших первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій позивачем з ПП «Краун-С».

Більше того, матеріалами справи підтверджено, що отримані від ПП «Краун-С» послуги використані позивачем у власній господарській діяльності. Зокрема, TOB «Втормет-Одеса» в подальшому реалізовано металевий брухт, до доробки якого в необхідному розмірі згідно вимог ДСТУ було залучено ПП «Краун-С», на адресу різних покупців, отримано відповідний дохід, що перевищував витрати підприємства у зв'язку з його придбанням та переробкою.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що послуги, які були отримані TOB «Втормет-Одеса» від ПП «Краун-С» за договором №808 від 16.02.2010р. є такими, що отримані для використання в господарській діяльності підприємства, на підставі чого TOB «Втормет-Одеса» правомірно включено їх до складу валових витрат підприємства. А відтак, висновки податкового органу про завищення позивачем валових витрат у півріччі 2010 року на суму послуг в розмірі 51458 грн., отриманих від ПП «Краун-С» є безпідставними та такими, що суперечать вимогам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В пп.3.1.1 п.3.1 та п.3.9 акту перевірки податковий орган, аналізуючи заборгованість TOB «Втормет-Одеса» перед ПП «Контур-Прим», робить висновок, що така заборгованість має статус безнадійної, оскільки ПП «Контур-Прим» є ліквідованим, а повідомлення ПП «Контур-Прим» про уступку права вимоги, за договором від 27.07.2010р. №13-90 на суму 333608 грн. на користь ПП «Лінекс-Торг», датоване 25.12.2011р., що є неможливим, а отже є недійсним та не має статусу первинного документу.

На підставі викладеного та з посиланням на пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», органом ДПС донараховано валовий дохід на суму несплаченої заборгованості, що складає 333608 (у т.ч. ПДВ 55601,33).

Поряд з цим, в пп.3.2.1 п.3.1 акту перевірки відповідачем зроблено висновок, що на суму такої безнадійної заборгованості TOB «Втормет-Одеса» має здійснити коригування валових витрат підприємства виходячи з вимог п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». У зв'язку з тим, що платником не здійснено компенсацію вартості товарів, які він отримав, то, на думку органу ДПС, підстав для віднесення підприємством вартості цих товарів до валових витрат немає.

Суд апеляційної інстанції також не може погодитись з таким висновком ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області.

Як зазначалось вище, відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.11.2 ст.11 цього Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

На підставі зазначених статей Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» TOB «Втормет-Одеса» на дату оприбуткування товарів їх вартість було віднесено до складу валових витрат підприємства.

Аналізуючи норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» слід звернутися до п.5.10 ст.5 цього Закону, який визначає, як має змінюватися сума валових витрат в разі зміни компенсації товарів (робіт, послуг). Однак, вказаним пунктом чітко передбачено, що ця норма не поширюється на випадок списання безнадійної заборгованості.

Таким чином, жодна норма Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не передбачає обов'язку платника податку здійснювати подальше коригування валових витрат підприємства в разі виникнення безнадійної заборгованості.

Враховуючи викладене, суд вважає висновки ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС про завищення TOB «Втормет-Одеса» валових витрат у 1 кварталі 2011 року на суму придбаного, але не сплаченого ПП «Контур-Прим» товару в розмірі 278007 грн. безпідставними.

В абз.5 пп.3.1.2 п.3.1 акту перевірки відповідачем зроблено висновок щодо завищення TOB «Втормет-Одеса» валових витрат підприємства на суму придбаного у ПП «Проммет-М» та TOB «КО «Крещатик» брухту та відходів чорних металів, загальна вартість яких без урахування ПДВ склала 305261 грн.

Висновки відповідача ґрунтуються на відсутності у TOB «Втормет-Одеса» товарно-транспортних накладних, які на думку органу ДПС є документом, що може підтверджувати фактичне отримання товару від зазначених постачальників.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 01.07.2009р. по 30.06.2012р. TOB «Втормет-Одеса» здійснювало господарські операції з ПП «Проммет-М» та TOB «КО «Крещатик» на підставі договорів від 23.04.2010р. №13/20 та від 22.10.2010р. №14-73 відповідно, згідно з якими ПП «Проммет-М» та TOB «КО «Крещатик» як Продавці зобов'язались передати у власність товар, а TOB «Втормет-Одеса» (Покупець) зобов'язаний своєчасно прийняти та оплатити товар - брухт та відходи чорних вторинних металів за ДСТУ 4121-2002.

За даними специфікацій, що є невід'ємними частинами укладених договорів, поставка товару здійснювалася окремими партіями на умовах DDU (Delivered Duty Unpaid ), що передбачають обов'язок продавця укласти за свій рахунок договір перевезення товару до названого місця призначення.

Вказане свідчить про те, що TOB «Втормет-Одеса» ні в яких договірних стосунках з перевізником товару не перебувало, та відповідно, не несло жодних витрат в частині доставки товару. Як наслідок, витребування податковим органом у позивача товарно-транспортних накладних є неправомірним.

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно п.п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Із змісту акту перевірки випливає, що відсутність у ТОВ «Втормет-Одеса» товарно-транспортних накладних не дає можливості органу ДПС підтвердити факт здійснення фінансово-господарської операцій ТОВ «Втормет-Одеса» з ПП «Проммет-М» та ТОВ «КО «Крещатик», однак колегія суддів вважає, що наявність лише цього факту не може свідчити про безумовну відсутність руху брухту чорних металів та його транспортування від зазначених контрагентів.

Слід зазначити, що фінансово-господарські взаємовідносини TOB «Втормет-Одеса» з контрагентами підтверджені первинними документами, а саме: видатковими накладними, податковими накладними, банківськими виписками, актами приймання-передачі товару, актами походження металів чорних вторинних - ДСТУ 4121 -2002, посвідченнями на відповідність вимог пожежної, вибухової, екологічної та радіаційної безпеки. Зазначені первинні документи відповідають сутності щодо змісту здійснених операцій, оформлені з дотриманням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, а тому є підставою для відображення в податковому обліку підприємства.

На момент здійснення фінансово-господарських операцій позивача з ПП «Проммет-М» та ТОВ «КО «Крещатик» вказані суб'єкти господарської діяльності були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі, мали Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, мали право виписувати податкові й видаткові накладні, на підставі яких позивачем сформовано витрати операційної діяльності. Жодний договір, укладений позивачем з вказаними контрагентами не визнаний недійсним в судовому порядку.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, при наявності перелічених первинних документів, що відповідають правилам ведення бухгалтерського та податкового обліку, TOB «Втормет-Одеса» має всі законні підстави для формування витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток по взаємовідносинах з ПП «Проммет-М» та TOB «КО «Крещатик».

Висновки перевіряючих щодо безпідставного завищення валових витрат та, у зв'язку з цим, заниження суми податку на прибуток, є необґрунтованими, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податкове повідомлення-рішення №0001892240 від 29.11.2012р. підлягає скасуванню як незаконне.

У податковому повідомленні-рішенні від 29.11.2012р. №0001872240 визначена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 134515 грн., з яких 123572 грн. основного платежу та 10943 штрафних санкцій.

В абз.1 пп.3.2.3 п.3.2 акту перевірки відповідачем зроблено висновок щодо завищення TOB «Втормет-Одеса» податкового кредиту суму ПДВ 72553 грн., задекларованого підприємством по операціях, що мали місце у господарських стосунках з наступними постачальниками: ПП «Тріада Холдинг» - сума ПДВ 1208,9 грн., ПП «Краун-С» - сума ПДВ 10291,7 грн., ПП «Проммет-М» - сума ПДВ 24100 грн., TOB «КО «Крещатик» - сума ПДВ 36952 грн.

В обґрунтування відповідач посилається на відомості, що містяться у Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України, за якими ПП «Тріада Холдинг», ПП «Краун-С», ПП «Проммет-М», TOB «КО «Крещатик» не задекларовано податкові зобов'язання на зазначені суми.

Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача, що недекларування або несвоєчасне декларування контрагентами своїх податкових зобов'язань не може бути покладено у вигляді відповідальності на ТОВ «Втормет-Одеса», оскільки останній не наділений законодавчим правом контролювати показники податкової звітності іншого платника податків, а також вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо стану їх податкових взаємовідносин з бюджетом, подання декларацій, повноти сплати податків за окремою операцією придбання або продажу товарів, і тим більше, на відміну від податкового органу, не уповноважений зобов'язувати інших платників податків усувати встановлені порушення.

Чинне податкове законодавство, в тому числі і Закон України «Про податок на додану вартість», не ставить в залежність формування податкового кредиту підприємства від податкового стану постачальників в податкових органах та фактичної сплати ними податку до бюджету. На момент здійснення ТОВ «Втормет-Одеса» господарських операцій з зазначеними контрагентами, останні перебували на податковому обліку в органах ДПС та знаходилися за своєю юридичною адресою; при цьому, за фактом поставки товару від них отримано належним чином оформлені первинні документи, справжність підписів та печатки в яких не заперечуються перевіряючими особами.

Висновки ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про завищення позивачем податкового кредиту на суму 72553 грн., задекларованих підприємством по операціях з ПП «Тріада Холдинг», ПП «Краун-С», ПП «Проммет-М», TOB «КО «Крещатик» зроблені без аналізу первинних документів, які безпосередньо стосуються податкового обліку ТОВ «Втормет-Одеса». Актом перевірки не спростовано, що у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують оплату, придбання, оприбуткування послуг (робіт), отриманих від контрагентів. При цьому, всі господарські операції з контрагентами відображено в бухгалтерському та податковому обліку підприємства.

В пп.3.2.3 п.3.2 акту перевірки також зазначено, що TOB «Втормет-Одеса» занижено податок на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за травень 2011 року в сумі 40979 грн. Такі висновки податковий орган робить аналізуючи уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, подані підприємством за листопад 2010 року та за жовтень 2010 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем подані уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2010 року від 28.02.2011р. №15399 та за жовтень 2010 року від 28.02.2011р. №15401. З метою врахування від'ємного залишку в сумі 95106 грн., що утворився за цими уточнюючими розрахунками, у наступних податкових періодах, позивачем було подано уточнюючий розрахунок за березень 2011 року від 29.09.2011р. №214917.

Додатково, ТОВ «Втормет-Одеса», після виявлення наявності зайво задекларованих податкових зобов'язань в жовтні 2010 року на суму 3043 грн., подано новий уточнюючий розрахунок за жовтень 2010 року від 09.09.2011р. №207719, проте, в порушення п.1 розділу IX Порядку заповнення та подання податкової звітності з ПДВ, помилково відобразило в уточнюючому розрахунку від 09.09.2011р. №207719 показники без урахування даних раніше поданого уточнюючого розрахунку від 28.02.2011р. №15401.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем формально визнано уточнюючий розрахунок за жовтень 2010 року від 28.02.2011р. №15401 недійсним та встановлено заниження TOB «Втормет-Одеса» суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, в розмірі 40979 грн., оскільки визнано операції з придбання товарів (робіт, послуг), які мали місце у жовтні 2010р. та вплинули на формування від'ємного значення суми ПДВ за вказаний податковий період. Зазначене підтверджує відсутність порушень щодо фінансово-господарських операцій, що відбувалися у TOB «Втормет-Одеса» у жовтні 2010 року.

Суд апеляційної інстанції вважає, що висновки ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області в частині безпідставного завищення податкового кредиту на суму ПДВ в розмірі 72533 грн. та заниження ПДВ, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в сумі 40979 грн. ТОВ «Втормет-Одеса» є недоведеними. А відтак, прийняте на підставі таких висновків податкове повідомлення-рішення №0001872240 від 29.11.2012р. є незаконним та підлягає скасуванню.

На думку колегії суддів, при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.