Постанова

від 30.09.2013 по справі 802/3006/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

30 вересня 2013 р. Справа № 802/3006/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Поліщук Ірини Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Колос Мирослава Сергіївна

представників позивача: Раздобудька П.В., Богуша О.В.

представника відповідача: Цимбал В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: приватного підприємства "Апекс-Сервіс"

до: Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

03 липня 2013 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство "Апекс-Сервіс" (далі - ПП "Апекс-Сервіс", позивач) з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (далі - Вінницької ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами планової невиїзної документальної перевірки ПП "Апекс-Сервіс" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування орендної плати за землю за 2011 рік та січень-жовтень 2012 року складено акт від 18.12.2012 року № 3372/1503/34143468, в якому зафіксовані порушення п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, в результаті чого ПП "Апекс-Сервіс" занижено податкові зобов`язання по орендній платі за землю за 2011 рік на 40588,90 грн., за січень-жовтень 2012 року на 33824,10 грн. Крім того, за результатами перевірки встановлено, що ПП "Апекс-Сервіс" не надало до Вінницької ОДПІ податкові декларації з плати за землю за 2011 рік та січень-жовтень 2012 року

На підставі висновків даного акту перевірки, Вінницькою ОДПІ 15.01.2013р. прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000111503, яким збільшено ПП "Апекс-Сервіс" суму грошового зобов`язання за платежем "орендна плата з юридичних осіб" за основним платежем на 74413,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 18603,27 грн.; № 0000121503, яким збільшено ПП "Апекс-Сервіс" суму грошового зобов`язання за платежем "орендна плата з юридичних осіб" за штрафними (фінансовими) санкціями на 340,00 грн.

Позивач не погоджується з висновками податкового органу, викладеними у акті перевірки, а відповідно, і з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, та виставленою на їх підставі податковою вимогою від 28.03.2013 року № 361-19, вважає їх протиправними та просить скасувати.

Ухвалою суду від 25.09.2013р. задоволено клопотання представника позивача та залишено без розгляду позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 28.03.2013 року № 361-19.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та пояснення, надані у судовому засіданні, просили позов задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні 25.09.2013р. протокольною ухвалою суду, із занесенням до журналу судового засідання, замінено первинного позивача - Вінницьку об'єднану державну податкову інспекцію Вінницької області Державної податкової служби, на належного - Вінницьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, з підстав, викладених у свої письмових запереченнях від 16.07.2013 року № 2991/10/10 (а.с. 31-34), в яких зазначила, що Вінницька ОДПІ, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення - рішення, діяла згідно із нормами чинного законодавства на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом, в період з 11.12.2012р. по 17.12.2012р. головними державним податковим ревізором-інспектором Вінницької ОДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП "Апекс-Сервіс" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування орендної плати за землю за 2011 рік та січень-жовтень 2012 року.

За результатами перевірки складено від 18.12.2012 року № 3372/1503/34143468 (надалі - акт перевірки) (а.с. 7-11).

Згідно висновків акту перевірки, перевіркою встановлено порушення ПП "Апекс-Сервіс" п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, в результаті чого ПП "Апекс-Сервіс" занижено податкові зобов`язання по орендній платі за землю за 2011 рік на 40588,90 грн., за січень-жовтень 2012 року на 33824,10 грн. Крім того, за результатами перевірки встановлено, що ПП "Апекс-Сервіс" не надало до Вінницької ОДПІ податкові декларації з плати за землю за 2011 рік та січень-жовтень 2012 року.

15 січня 2013 року, на підставі висновків, викладених в акті перевірки, Вінницькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0000111503 (а.с. 5), яким збільшено ПП "Апекс-Сервіс" суму грошового зобов`язання за платежем "орендна плата з юридичних осіб" за основним платежем на 74413,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 18603,27 грн.;

№ 0000121503 (а.с. 6), яким збільшено ПП "Апекс-Сервіс" суму грошового зобов`язання за платежем "орендна плата з юридичних осіб" за штрафними (фінансовими) санкціями на 340,00 грн.

Визначаючись щодо заявленого позову суд виходив з наступного.

Так, в акті перевірки перевіряючими зазначено, що у періоді, за який проводилась перевірка, позивачем сплачувалась орендна плата за земельну ділянку, надану йому в оренду Вінницькою міською радою, відповідно до договору оренди земельної ділянки від 15.09.2008 року, без використання нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Таким чином, посадовою особою Вінницької ОДПІ зроблено висновок, що відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, ПП "Апекс-Сервіс" занижено податкові зобов`язання по орендній платі за землю за 2011 рік на суму 40588,90 грн., за січень-жовтень 2012 року на -33824,10 грн.

Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача та вважає їх протиправними, з огляду на наступне.

Так, відповідно до частин першої та другої статті 83 Земельного кодексу України (далі - ЗК) землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Пунктом «в» статті 12 ЗК передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно із п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю є загальнодержавним податком, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Підпунктом 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Граничний розмір орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, встановлено Законом України «Про оренду землі», та є обов'язковим при укладанні відповідних договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 цього ж Закону, орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, відповідно до п. 288.1 ст. 288 ПК України, є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Пунктом 288.4 ст. 288 ПК України встановлено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 вересня 2008 року між Вінницькою міською радою та ПП "Апекс-Сервіс" був укладений договір оренди земельної ділянки для виробничих потреб, що розташована у м. Вінниці (далі - Договір).

Пунктом 10.2 зазначеного Договору передбачено, що орендна плата вноситься в розмірі 3 % від грошової оцінки землі в рік щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового місяця).

Статтею 23 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

При цьому, ст. 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Разом із тим слід зауважити, що відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи, до яких відноситься Вінницька ОДПІ, мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків, проте ініціативою вносити зміни в договори оренди землі відповідно до статей 12, 80, 83 ЗК України, наділена одна зі сторін цих договорів, якою у справі, що розглядається, є міська рада - орган місцевого самоврядування, через яку відповідною територіальною громадою реалізовано право власності на передані в оренду земельні ділянки, що знаходяться у комунальній власності.

Договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо. Суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства. Якщо ж договір пов'язаний зі сплатою податків і, на думку суб'єкта владних повноважень, спрямований на ухилення від їх сплати, останній, за допомогою адміністративних заходів, уповноважений відновити публічний порядок.

Таким чином, суд приходить до висновку, що хоча зміна розміру земельного податку є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичні зміни орендної палати та, відповідно, донарахування органами податкової служби суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 11.06.2013р. по справі № 21-443а12.

З урахуванням усього вищевикладеного, суд приходить до висновку, що оскільки висновки, викладені в акті перевірки від 18.12.2012 року № 3372/1503/34143468, з приводу даного порушення, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а отже, і прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення № 0000111503 від 15.01.2013р. є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо висновків перевіряючого з приводу не подання ПП "Апекс-Сервіс" до Вінницької ОДПІ податкові декларації з плати за землю за 2011 рік та січень-жовтень 2012 року, то в даному випадку варто зазначити наступне.

З приводу вказаного порушення, у позовні заяві та при наданні пояснень представниками позивача зазначено, що податкові декларації не подавались позивачем, оскільки, у вказаний період він був платником єдиного податку, які, відповідно до норм ПК України, звільняються від обов`язку подавати податкову звітність по земельному податку.

Однак, суд не погоджується за такими твердженнями представників позивача та вважає їх неправомірними з огляду на таке.

Так, пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

В свою чергу, ч. 4 п. 297.1 ст. 297 ПК України встановлено, що платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.

Тобто, з аналізу норм даної статті ПК України слідує, що платник єдиного податку звільняється від обов`язку подання податкової по земельному податку, в той час, як податковим повідомленням - рішенням № 0000121503 від 15.01.2013р. до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 340,00 грн. за неподання податкової звітності з орендної плати за землю.

За вказаних обставин, зважаючи на те, що висновки, викладені в акті з приводу неподання позивачем до Вінницької ОДПІ податкової звітності з орендної плати за землю знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи, суд приходить до висновку, що прийняте Вінницькою ОДПІ на їх підставі податкове повідомлення-рішення № 0000121503 від 15.01.2013р., є обґрунтованим, а отже не підлягає скасуванню.

При ухваленні рішення в даній адміністративній справі суд також керувався наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В той же час згідно ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судових засіданнях відповідач повністю не довів правомірності своїх рішень.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто, протягом розумного строку.

Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки, квитанцією № 84 від 03.07.2013 року (а.с. 2) підтверджено розмір судового збору сплаченого позивачем, що складає 934,00 грн., а адміністративний позов задоволено частково, суд прийшов до висновку про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 466,78 грн. судового збору, відповідно до задоволених позовних вимог, шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 15 січня 2013 року №0000111503.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Держаного бюджету України на користь приватного підприємства "Апекс-сервіс" (23202, Вінницька область, Вінницький район, с. Гавришівка, вул. Гагаріна, 22, код ЄДРПОУ 34143468) судовий збір в розмірі 466 грн. 78 коп. (чотириста шістдесят шість гривень 78 копійок) шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунків Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна