Постанова

від 29.08.2013 по справі 806/4625/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/4625/13-a

категорія 8.2

29 серпня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Фещук А.В.,

за участю секретаря судового засідання Стралківської К.П.,

за участю:

представника позивача - Слівінського А.О. (за довіреністю №1050 від 13.06.2013 р.);

представника відповідача - Бех А.М. (за довіреністю від 31.07.2013 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, яка є правонаступником Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.06.2013 р. №0005002200 та №0005012200,-

встановив:

У червні 2013 року Державне підприємство "Житомирський бронетанковий завод" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, яка є правонаступником Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: №0005002200 від 12.06.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі розміром 418029 грн., з яких 334423 грн. - основний платіж, а 83606грн. - штрафні (фінансові) санкції; №0005012200 від 12.06.2013 року, яким підприємству було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі розміром 492225 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність донарахування податковим органом податкових зобов'язань з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням №0005002200 від 12.06.2013 року та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням №0005012200 від 12.06.2013 року.

Вказані рішення прийняті на підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки від 28.05.2013 року №520/22-0/07620094/0100 з питання фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Сервіс Партнер" ( код ЄДРПОУ 34708906) за період діяльності травень, червень, вересень 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог: п.198.1, п.198.2, п.198.3 та п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України - завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за червень 2012 року на суму 492225 грн.; п.198.1, п.198.2, п.198.3 та п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до донарахування податку на додану вартість у сумі розміром 334423 грн. Перевіркою встановлено, що правочин укладений між позивачем та ТОВ "Сервіс Партнер" не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем по ланцюгу придбання у ТОВ "Сервіс Партнер". Вказане порушення, на думку органу державної податкової служби, виникло внаслідок завищення позивачем суми податкового кредиту по податку на додану вартість у розміром 492225 грн. по господарським правовідносинам з ТОВ "Сервіс Партнер" з придбання матеріальних активів, які не призначені для їх використання в господарській діяльності платника.

Позивач вважає правомірним включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту за спірний період, оскільки факт виконання правочину укладеного з ТОВ "Сервіс Партнер" підтверджено документально, а податковий орган безпідставно збільшив суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 418029 грн., з яких: 334423 грн. - основний платіж; 83606 грн. - штрафні (фінансові) санкції та зменшив розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі розміром 492225 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати повідомлення-рішення 12.06.2013 р. №0005002200 та №0005012200 Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав, викладених у адміністративному позові, просив їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача заперечила проти задоволення позову з підстав, викладених в письмових запереченнях, та просить відмовити у його задоволенні.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Державне підприємство "Житомирський бронетанковий завод" (далі - ДП "Житомирський бронетанковий завод") є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 07620094, перебуває на податковому обліку в Житомирській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, яка є правонаступником Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області (далі - Житомирська ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області).

Відповідачем здійснено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питання фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Сервіс Партнер" (код ЄДРПОУ 34708906) за період діяльності травень, червень, вересень 2012 року, за наслідками якої складено акт від 28.05.2013 року №520/22-0/07620094/0100 (далі - акт перевірки).

Зазначеним актом зафіксовано порушення підприємством вимог: п.198.1, п.198.2, п.198.3 та п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України - завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за червень 2012 року на суму 492225 грн.; п.198.1, п.198.2, п.198.3 та п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до донарахування податку на додану вартість у сумі розміром 334423 грн.

Перевіркою встановлено, що за результатами аналізу даних податкової звітності ТОВ "Сервіс Партнер" та відповідно до даних інформаційних систем ДПІ у Житомирському районі, встановлено: відсутність виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, що дає змогу, за висновком відповідача, ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності та поставки товару. Підприємством не доведено факт транспортування товарів, а саме: не надано до перевірки товарно-транспортні накладні від постачальника товару з відмітками про місце навантаження та розвантаження товару, передачу та отримання товару у контрагента-постачальника та інші документи, що свідчать про транспортування товару.. В ході перевірки не виявилось можливим ідентифікувати підписи осіб відповідальних за здійснення фінансово-господарських операцій та складання первинних та інших документів з боку постачальників, що свідчить про дефектність наданих до перевірки документів на підтвердження взаємовідносин з постачальниками та використання їх при здійсненні фінансово-господарської діяльності.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення: №0005002200 від 12.06.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі розміром 418029 грн., з яких 334423 грн. - основний платіж, а 83606грн. - штрафні (фінансові) санкції; №0005012200 від 12.06.2013 року, яким підприємству було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі розміром 492225 грн.

Перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд не може визнати їх такими, що узгоджуються з правовими положеннями законів України, зважаючи на наступне.

Так, згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Таким чином, відповідач при проведені перевірки позивача здійснював повноваження надані йому Податковим кодексом України.

Відповідно до наданих первинних бухгалтерських документів, судом встановлено, що за перевіряємий період позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "Сервіс Партнер".

Судом встановлено, що між позивачем ("Покупець") та ТОВ "Сервіс Партнер" ("Постачальник") укладено договори №95 від 08.05.2012 року, №119 від 28.05.2012 року та №142 від 03.07.2012 року (далі - Договір), відповідно до умов яких "Постачальник" зобов'язується поставити продукцію, а "Покупець" зобов'язується прийняти та оплатити продукцію. Продукція відвантажується на адресу "Покупця" зі складу "Постачальника" в строк протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання коштів. Асортимент, кількість та ціна товару визначаються в Специфікаціях, яка є невід'ємною частиною цього Договору. Оплата за товар проводиться у гривнях на розрахунковий рахунок "Постачальник". Відвантаження проводиться за умови 100% оплати.

Судом встановлено, що фактично умови Договорів, укладених між позивачем та ТОВ "Сервіс Партнер", виконані сторонами.

На виконання умов Договорів ТОВ "Сервіс Партнер" виписано позивачу видаткові накладні та податкові накладні на поставку продукції, що долучені до матеріалів справи (а.с.126-136, 138-143, 162-179).

Факт виконання договорів за вказаний період підтверджуються, податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, доказами подальшого оприбуткування товару на складі - картками складського обліку матеріалів (а.с.145-161).

Оплата вартості товару позивачем на користь ТОВ "Сервіс Партнер" здійснено шляхом безготівкового розрахунку, що підтверджується платіжними дорученнями про проведення оплати за товар (а.с. 50-124).

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 цього ж кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно з п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 Податкового кодексу України).

Відповідно до абз. б) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суд також не приймає посилання відповідача стосовно того, що здійснення господарських операцій не підтверджено товарно-транспортними накладними оскільки, неправильне оформлення товарно-транспортної накладної не є підставою для висновку про відсутність господарської операції з придбання позивачем вищевказаної продукції, оскільки в судовому засіданні іншими первинними документами безперечно встановлений факт придбання позивачем зазначеного товару з метою його використання у господарській діяльності, пов'язаною з подальшим використанням товарно-матеріальних цінностей у фінансово-господарській діяльності.

Оскільки судом встановлено, що в даному випадку господарські операції з придбання і поставки товару була вчинена реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач має право на податковий кредит.

З огляду на зазначені обставини суд приходить до висновку про безпідставність зменшення позивачу розміру від'ємного значення з податку на додану вартість та збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Відтак, первинними документами бухгалтерського обліку повністю підтверджується факт здійснення господарських операцій з купівлі у ТОВ "Сервіс Партнер" продукції, а отже і правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту зазначених сум.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, а також враховуючи приписи чинного податкового законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області від 12.06.2013 р. №0005002200 та №0005012200 підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

постановив:

Позов Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.06.2013 р. №0005002200 та №0005012200, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області від 12.06.2013 р. №0005002200 та №0005012200.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 4588 (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 00 (нуль) коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 29 серпня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Фещук

Повний текст постанови виготовлено: 03 вересня 2013 р.