Ухвала

від 26.09.2013 по справі 826/2997/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2997/13-а ( у 2-х томах)Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

26 вересня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.

суддів Кучми А.Ю., Федотова І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Блікспласт» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2013 року ТОВ «Блікспласт» звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби, в якому просили визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.02.2013 року №№000076/22.2, 00007722.2 та визнати протиправним наказ на проведення податкової перевірки.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2013 року зазначений адміністративний позов - задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 07.02.2013 року №000076/22.2, №00007722.2.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просять скасувати в повному обсязі Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2013 року. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем на підставі наказу ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС №39 від 18.01.2013 року та підпункту 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 та відповідно до пп. 79.1, ст. 79 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Блікспласт» з питань правомірності нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні фінансово - господарських відносин із ТОВ «МЕТРОС» за період з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року.

Перевіркою встановлено порушення: п.п 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на суму 70642,00 грн.; п. 198.1, п. 198.3, п.198.6 ст.198, 201.4, п. 201.6 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на суму 67278,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки №210/22-02/36629858 від 21.01.2013 податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення: №00007222.02, яким позивачу за порушення пп.139.1.9 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток підприємств» на загальну суму 88303грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 70642грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 17661грн.; №000076/22.2, яким позивачу за порушення п.п.198.1, 198.3, 198.6, 201.4, 201.6 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 84098грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 67278грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 16820грн.

Задовольняючи частково адміністративний позов суд першої інстанції дійшов висновку, що позивача наявна необхідна документація, яка дає підстави для включення витрат до складу валових за відповідний період, що виникли у зв'язку з оплатою за роботи контрагента на виконання зобов'язань по укладеному договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Що стосується правомірності податкових повідомлень-рішень від 07.02.2013 року №№000076/22.2, 00007722.2, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Метрос» здійснювало поставки на користь ТОВ «Блікспласт» товарів народного постачання, асортимент та кількість яких, згідно п.1.2 Договору №37 від 25.07.2012 вказуються у накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.

На підтвердження фактичності поставок Товару, позивачем до матеріалів справи надано належним чином завірені копії Договору поставки №37 від 25.07.2012, видаткові накладні №21 від 04.08.2012, №24 від 05.08.2012, №29 від 06.08.2012, №122 від 27.08.2012, №135 від 28.08.2012.

На підтвердження факту оплати придбаного товару, позивачем до матеріалів справи надано належним чином завірені копії банківських виписок та карток-рахунків по контрагенту «Макрос», що підтверджуються сплату ТОВ «Блікспласт» ціни товару (разом з ПДВ).

Податковий кредит в спірній сумі 67278грн. позивачем сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних №21 від 04.08.2012, №24 від 05.08.2012, №№29 від 06.08.2012, №122 від 27.08.2012, №135 від 28.08.2012.

Крім того, ПН№135 від 28.08.2012 на суму ПДВ 35377, грн. включена контрагентом позивача до ЄРПН як така, що містить в собі суму ПДВ, більшу 10тис. грн.

Тобто, первинні документи повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 ст. 206 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що на момент надання податкових накладних контрагент позивача не був зареєстрований платником податку на додану вартість, а тому не мав права виписувати податкові накладні.

У свою чергу, право платника податку на додану вартість на отримання податкового кредиту не пов'язано зі сплатою особою, що видала податкову накладну, своїх податкових зобов'язань перед бюджетом, а також із порушенням правил ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено факт здійснення господарських операцій належними первинними документами, дослідженими апеляційної інстанцій, а саме, Договір на виконання підрядних робіт, акт приймання виконаних будівельних робіт, податкову накладну, платіжні доручення, копії яких наявні в матеріалах справи та які відповідають як за змістом, так і за своєю формою вимогам чинного законодавства, тому, бюджетне відшкодування можливе за наявності належних документів, що підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту платника податку.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2013 року - залишити без задоволення .

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді А.Ю. Кучма

І.В. Федотов

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Кучма А.Ю.

Федотов І.В.