Постанова

від 01.10.2013 по справі 914/1456/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2013 р. Справа № 914/1456/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Бонк Т. Б.

суддів Бойко С.М.

Якімець Г.Г.

при секретарі судового засідання І.Борщ

за участю представників сторін:

від позивача (апелянта) - не з'явився.

від відповідача - Гачак І.О. (представник за довіреністю).

від третіх осіб - не з'явилися.

розглянувши апеляційну скаргу ТОВ "Топенерго" від 19.07.2013 року

на рішення господарського суду Львівської області від 02.07.2013 року (суддя С.Кітаєва)

у справі за № 914/1456/13

за позовом ТОВ"Топенерго", м.Шахтарськ, Донецька область,

до відповідача Державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця", м.Львів,

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору :

1.Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит", м.Ровеньки, Луганська область,

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Трейдінг", м. Донецьк,

про стягнення 4878,72грн.

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 02.07.2013р. у справі № 914/1456/13 у задоволенні позову ТОВ "Топенерго", м.Шахтарськ, Донецька область, до Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", м.Львів, про стягнення 4878,72 грн. заборгованості - відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу. Залізниця несе відповідальність за втрачений вантаж, виходячи з вартості вантажу, визначеної на підставі документа вантажовідправника. Згідно з залізничною накладною № 48684807 від 08.11.2012 відправником вантажу є ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит". При цьому, рахунок або інший документ відправника вантажу про вартість вантажу, відправленого по залізничній накладній від № 48684807 від 08.11.2012, в матеріалах справи відсутній. Позивач не володіє інформацією щодо вартості вантажу, який відправлений ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" за залізничною накладною № 48684807 від 08.11.2012.

В апеляційній скарзі позивач просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги у повному обсязі. Мотивує свої вимоги тим, що неодноразово повідомляв суд про неможливість самостійного одержання від вантажовідправника документів про вартість та кількість вантажу. Зазначає, що звертався до третіх осіб за отриманням цих документів, однак отримав відмови. Суд вчинив дії для їх витребування лише вкінці розгляду справи. Після тривалих переговорів позивач зміг отримати необхідні документи від третьої особи та розрахувати вартість нестачі вугілля за ціною відправника. Вважає, що в даному випадку до вугілля повинна застосовуватися норма природної втрати вантажу у розмірі 1% як для мінерального палива, а не 2% як для вантажів у вологому стані. Таким чином, вартість нестачі вугілля, враховуючи ціну відправника, складає 4499,60 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки оскаржуване рішення про відмову у задоволенні позову прийнято законно у зв'язку з недоведеністю позовних вимог та відсутністю належних доказів.

У відзиві на апеляційну скаргу третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" зазначає, що ТОВ отримало ухвалу суд лише 25.06.2013 року та виконало вимоги ухвали у найбільш можливий для виконання строк. Вважає, що ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" як відправник виконало усі вимоги діючого законодавства для збереження вантажу під час перевезення, а втрата вантажу сталася з вини перевізника, який несе відповідальність за неналежне збереження вантажу під час перевезення.

У відзиві на апеляційну скаргу третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ТОВ "ДТЕК Трейдінг" зазначає, що з моменту прийому вантажу до перевезення й до видачі його покупцеві діє презумпція вини залізниці за збереження вантажу.

Представник позивача подав суду клопотання про розгляд справи у його відсутності. Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися з невідомих суду причин. Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності вищезазначених учасників процесу на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві, заслухавши пояснення представника позивача сторін у судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, а рішення господарського суду першої інстанції - скасувати частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ТзОВ "ДТЕК Трейдінг" (постачальник) та ТзОВ "Топенерго" 12 квітня 2010 року укладено договір поставки №143, згідно п.1.1 якого на умовах, викладених у розділах цього договору, постачальник зобов"язується передати у власність, а покупець прийняти і оплатити вугільну продукцію (вугілля), по маркувальному складу, ціні та в кількості, що вказані у відповідних специфікаціях до даного договору.

Сторони узгоджують, що орієнтовна загальна сума даного договору визначається як сумарна вартість вугілля, що поставляється по даному договору, що вказана у специфікаціях до даного договору.

Відповідно до п.1.2 договору об"єми і строки (періоди) поставок вугілля узгоджуються сторонами шляхом підписання відповідних специфікацій до цього договору.

Кінцеві взаєморозрахунки сторони проводять протягом 3 банківських днів з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі вугілля.

31 жовтня 2012 року сторонами підписано специфікацію до договору поставки №143 від 12 квітня 2010 року, у якій сторони узгодили найменування вугільної продукції, яка підлягала поставці за договором, кількість , % золи, % вологісті, базову ціну без ПДВ (грн./тн.), суму ( вартість) продукції. Так, у відповідності до п.1 специфікації постачальник зобов"язувався поставити, а покупець прийняти і оплатити вугілля "АМ 13-25" в кількості 2 000,0 тонн, по базовій ціні без ПДВ 880,00 грн./тн. , вартість ( з ПДВ) 2 112 000,00 грн.

Згідно п.3 Специфікації - строк поставки вугілля : листопад-грудень 2012 року. Вантажовідправники вугілля (п.4 специфікації): ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит", адреса :94700, Луганська область, м.Ровеньки, вул..Леніна,82; ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит", адреса :94800, Луганська область, м.Свердловськ, квартал 50 років Жовтня, 21.

У п.5 специфікації зазначено, що сторони погоджують, що підписання покупцем даної специфікації являється проханням до постачальника організувати перевезення вугілля за рахунок і на ризик покупця, оплатити перевезення вказаного вугілля від залізничної станції "Фащівка" і/або "Ровеньки" і /або "Красная Могила" Донецької залізниці до залізничних станцій призначення, вказаних в пункті 6 даної специфікації, або в письмовій заявці покупця. Покупець зобов"язується відшкодувати всі витрати постачальника по організації перевезення, перевезення вугілля, а також інші витрати, понесені постачальником при виконанні прохання покупця, протягом 3-х банківських днів з моменту звернення до нього постачальника (виставлення рахунку, чи листа, претензії і т.ін).

Пункт 6 Специфікації містить перелік вантажоодержувачів вугілля, серед яких : ТОВ "Топ-Ресурс-Захід": адреса отримувача: 43020, Волинська область, м.Луцьк, вул. Ровенська,76а, офіс 24; станція призначення : "Солотвино-2" Львівської залізниці.

16.11.2011 року ТОВ "ДТЕК Трейдінг" та ТОВ "Топенерго" уклали додаткову угоду до договору поставки №143 від 12.04.2010 року, у якій дійшли згоди про продовження строку дії договору, у зв"язку із чим були внесені зміни до договору поставки. Аналогічного змісту додаткова угода до договору поставки №143 від 12 квітня 2010 року (а саме стосовно продовження строку дії договору) укладена сторонами 30.11.2010 р.

08.11.2012 року між ТОВ "Топенерго" та ТОВ "ДТЕК Трейдінг" підписано Акт приймання-передачі вугільної продукції згідно Договору №143 від 12 квітня 2010 року, що в період з 08.11.2012р по 08.11.2012р постачальник передав у власність покупця на умовах, обумовлених в договорі №143 від 12.04.2010 року, а покупець прийняв вугільну продукцію марки АМ 13-25 в загальній кількості 138т., яка була поставлена залізничним транспортом, згідно наведеного у Акті переліку: залізнична квитанція 48684807, вагон 66437013 - 69т.; залізнична квитанція 48684807, вагон 65238727, 69т. (в загальній кількості-138,00тн.). Зазначено, що ціна однієї тонни і загальна вартість переданої у власність покупця вугільної продукції (із врахуванням знижок і доплат) вказана в рахунку-фактурі №0811-20 від 08.11.2012р, котрий прийнятий покупцем і являється додатком до цього Акту; сторони не мають взаємних претензій по кількості і якості відвантаженого вугілля марки АМ 13-25. Вантажовідправник - ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит». Акт підписаний уповноваженими особами від ТОВ "ДТЕК Трейдінг" та від ТОВ "Топенерго", завірений гербовими печатками юридичних осіб.

ТзОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" (відправник) за залізничною накладною №48684807 у вагонах №66437013 і №65238727 зі станції Фащівка Донецької залізниці відвантажило 08.11.12 року одержувачу, ТзОВ "Топенерго", вантаж, а саме антрацит марки АИ 13-25, загруженого насипом, у вологому стані (п.20); загальною масою 138 000т., станція та залізниця призначення - Солотвино ІІ Львівської залізниці (а.с.8).

У даній накладній зазначено, що, зокрема, п.7-24 накладної заповнюються відправником.

На станції призначення Солотвино ІІ, Львівської залізниці, вантаж виданий одержувачу : вагон №66437013 з комерційним актом АА №022974/889/3 від 11.11.2012 року з недостачею в кількості 2300,0 кг.; Вагон №65238727 з комерційним актом АА №022975/890/4 від 11.11.2012 року з недостачею в кількості 3700,0 кг.

З вищезазначених комерційних актів від 11.11.2012 року вбачається, що при зважуванні вагонів виявлено різницю ваги вантажу, на поверхні вантажу - вибірка.

У вагоні №66437013: на підставі акту загальної форми ст. Знам"янка №34439, 34450 від 11.11.2012р. проводилось переважування зазначеного вагону на справних 150 тонних залізничних вагах ст.Знам"янка, Одеської залізниці;

Виявилось : брутто 89500 кг, тара з документа - 22800кг, нетто 66700 кг: а по документах: тара з документа - 22800кг, нетто 69000кг, що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 2300 кг. Зважування вагону відбувалось двічі, недостача підтвердилась. При перевірці виявлено, що вантаж завантажений рівномірно нижче бортів 300мм. На поверхні вантажу має місце заглиблення (вибірка) справа по руху поїзда над 3 люком довжиною 1500 мм, шириною 1500мм, глибиною 400мм. Поверхня вантажу маркована двома смугами вапняку, в місцях заглиблення маркування відсутнє. Каток не застосовувався. Вагон прибув технічно справний, двері і люки закриті, витікання вантажу немає.

У вагоні №65238727 на підставі акту загальної форми ст.Знам"янка №34440,34451 від 11.11.2012 р. проводилось переважування вказаного вагону на справних 150 тонних вагах ст.Знам"янка Одеської залізниці. Виявилось : брутто - 87500кг., тара з документа 22200 кг, нетто 65300 кг., а по документу: тара з документа 22200 кг., нетто 69000 кг., різниця ваги проти документу в сторону зменшення складає 3700,0 кг.; недостача підтвердилась. При перевірці виявлено, що вантаж завантажений рівномірно нижче бортів 300мм. На поверхні вантажу має місце заглиблення (вибірка) справа по руху поїзду над 3 люком, довжиною 1200мм, шириною 1200, глибиною 400мм, над 6-7 люками має місце заглиблення довжиною 2500мм, шириною 1800, глибиною 400 мм. Поверхня вантажу маркована двома смугами вапняку в місцях заглиблення маркування відсутнє. Каток не застосовувався. Вагон прибув технічно справний, двері і люки закриті, витікання вантажу немає.

Комерційні акти підписано належними особами .

На думку позивача нестача виникла у зв"язку із незбереженням вантажу під час перевезення.

Розрахунок ціни позову позивач провів із врахуванням рахунку №0811-20 від 08.11.2012 року ТОВ "ДТЕК Трейдінг". Як вбачається з матеріалів у справі, рахунок №0811-20 від 08.11.2012 року (а.с.13) ТОВ "ДТЕК Трейдінг" (постачальник) виписало ТОВ "Топенерго" (покупцю) на оплату вугілля марки АМ 13-25 в кількості 138,0тн., по ціні 880,00 грн. за тонну, на суму (з ПДВ) - 145 728,00 грн. за договором №143 від 12 квітня 2010 року.

Позивач рахунку відправника (ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит") на підтвердження вартості відправленого вантажу суду першої інстанції не надав, посилаючись на відсутність у нього документів на підтвердження цього та на неможливість їх самостійного одержання. У матеріалах справи (а.с.15) міститься відмова ТОВ «ДТЕК Трейдінг» у наданні позивачу відповідних документів, зокрема, договору поставки вугілля між третіми особами.

Судом першої інстанції ухвалою від 06.06.2013 року залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» (відправника) та ТОВ «ДТЕК Трейдінг», продовжено строки розгляду справи на 15 днів та розгляд справи відкладено на 02.07.2013 року. Зобов»язано позивача надати документи відправника товару, який підтверджує кількість та вартість відправленого вантажу; зобов»язано третю особу ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» пдтвердити кількість та вартість відправленого вантажу по накладній № 48684807 від 08.11.12.року відповідними документами.

03.07.2013 року на адресу господарського суду першої інстанції надійшли письмові поясненя третьої особи - ТОВ «ДТЕК Трейдінг», а 08.07.2013 року - ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» з окремими витребовуваними судом документами. Крім того, ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» зазначило, що не отримало копії позовної заяви у даній справі.

Апеляційний суд вважає за можливе прийняти письмові пояснення третіх осіб з долученими документами як належні докази, беручи до уваги всі обставини справи та необхідність захисту порушеного права позивача, враховуючи відсутність заперечень відповідача з приводу нестачі вантажу, що встановлено в суді першої та апеляційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 101 ГПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами, які приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний суд вважає за можливе прийняти вищезазначені письмові документи, долучені до апеляційної скарги, як докази у даній справі.

Позови про відшкодування вартості вантажу втраченого, пошкодженого або такого, який прибув з нестачею, при перевезенні вантажів у прямому залізничному сполученні в межах залізниць України заявляються як вантажоодержувачем, так і вантажовідправником, а також від їх імені уповноваженою особою у всіх випадках до залізниці призначення (а не відправлення або транзитної), що передбачено п. 131 Статуту залізниць України (далі - Статут).

Відповідно до ст. 908 ЦК України, яка кореспондується із ст. 306 ГК України, передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За змістом ст. 909 ЦК України, яка кореспондується із ст. 307 ГК України та ст. 22 Статуту залізниць України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента) або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до п. 6 Статуту, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони -одержувача.

Статтею 314 ГК України, ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 ст. 23 цього Закону встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Згідно ст. 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Разом з тим, у ст.111 Статуту наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення; недостача вантажу не перевищує норм природної втрати і граничного розходження визначення маси.

Відповідно до ч.1 ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Згідно ст. 113 Статуту за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з незалежних від перевізника причин.

Згідно п. 12 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007 року «Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України» залізниця за договором перевезення несе обмежену матеріальну відповідальність і відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Статтею 129 Статуту передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Отже, в даному випадку факт нестачі за спірним перевезенням підтверджено відповідними комерційними актами, з аналізу змісту яких вбачається, що виявлені на станції призначення розбіжності між накладною та фактичними даними при перевірці свідчить про те, що нестача виникла під час перевезення вантажу. Відповідач (залізниця) не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Крім доведення правомірності вимоги вантажоодержувача до перевізника, доведенню в даному випадку підлягає також вартість фактичних збитків, яка встановлюється за документами відправника і які просить стягнути позивач.

Згідно статті 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Частиною 2 ст.114 Статуту встановлено, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням, граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення, а відповідно до ч. 2 п. 27 Правил видачі вантажів при видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах для вантажів, зданих до перевезення у вологому стані.

Норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються від маси брутто - для вантажів, які перевозяться в тарі й упаковці; від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.

Скаржник заперечує проти застосування коефіцієнта у розмірі 2 % при розрахунку вартості недостачі вантажу, оскільки вважає, що вантаж, який перевозився (антрацит), є твердим мінералом, а тому до нього повинен застосовуватися коефіцієнт у розмірі 1% як для твердих вантажів.

Згідно з залізничною накладною № 48684807 від 08.11.2012 вантаж перевозився у вологому стані (графа 20) (а.с. 8).

Згідно Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року графа 20та заповнюється відправником, зокрема, такі ознаки вантажу як - у твердому, вологому чи рідкому стані.

Згідно п. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Враховуючи матеріали справи, та вищезазначене, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції у тому, що норма недостачі повинна розраховуватися із врахуванням саме 2% коефіцієнта. Розрахунок позивача норми недостачі, з врахуванням 1%, є необґрунтованим.

Норма граничного розходження визначення маси нетто становить 69 000 кг х 2% = 1380 кг. х 2 (вагони) = 2760 кг (норма природної втрати при перевезенні вантажу).

Згідно матеріалів справи (комерційних актів) загальна недостача в обох вагонах становила - 6000, 0 кг. Отже, 6000,0 - 2760,0 кг (норми природної втрати) = 3240,0 кг. (фактичні втрати) недостачі.

Отже, в даному випадку розміри фактичної втрати вантажу перевищують норми природної втрати. Відтак, відповідач повинен відшкодувати понаднормову втрату вантажу.

Як вбачається із роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 №04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею", в п. 2.8 (аналогічне положення міститься і в п. 13 оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007 № 01-8/917 "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства"), якого передбачено, що у разі коли договори купівлі-продажу або поставки укладаються між посередниками, а договір перевезення укладається між першим продавцем-вантажовідправником і залізницею на доставку вантажу кінцевому покупцеві-вантажоодержувачу, документи посередників про кількість та ціну, за якими вони продавали продукцію, не можуть визнаватись належними доказами вартості і ціни відвантаженої продукції, оскільки залізниця несе відповідальність виходячи з вартості вантажу, визначеної на підставі документа вантажовідправника.

Згідно з залізничною накладною № 48684807 від 08.11.2012 відправником вантажу є ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит", а тому кількість та вартість відправленого вантажу за вказаною накладною повинна бути підтверджена на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника вантажу.

Як вбачається з матеріалів справи, між третіми особами -ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» та ТОВ «ДТЕК Трейдінг» було укладено Договір поставки № 262 від 01.12.2011 року, згідно якого ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» зобов'язувався передати у власність ТОВ «ДТЕК Трейдінг» вугільну продукцію, ціна якої погоджена у специфікаціях до цього Договору

Згідно копії Специфікації до вищезазначеного Договору ціна однієї тонни вугілля «АМ 13-25» становить 800,0 грн. без ПДВ.

Згідно Довідки ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» (а.с.145), вартість 1000,0 кг вугілля АМ 13-25 у напіввагонах № 65238727, № 66437013 становить 960,0 грн. з ПДВ (800,0 грн. без ПДВ).

Таким чином, вартість втраченого вантажу становить 3,240т х 800 грн. = 2592,0 грн. (без ПДВ) та 3110,4 грн. (з ПДВ).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3110,4 грн. заборгованості у відшкодування збитків за втрачений вантаж.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням всіх обставин справи, а тому підлягає частковому скасуванню.

При скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат на підставі ст.49 ГПК України . Якщо позов задоволено частково, то судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, за розгляд справи у суді першої інстанції з відповідача на користь позивача слід пропорційно стягнути 1097,0 грн. судового збору. За розгляд справи в апеляційній інстанції з відповідача на користь позивача слід пропорційно стягнути 594,7 грн. судового збору, що загалом становить 1691,7 грн. Решту судового збору залишити на позивачу (скаржнику).

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Топенерго" від 19.07.2013 року - задоволити частково.

Рішення господарського суду Львівської області від 02.07.2013р. у справі № 914/1456/13 в частині відмови у стягненні 3110,4 грн. - скасувати. У цій частині прийняти нове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Топенерго", м. Шахтарськ, Донецька область, до Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", м.Львів, в частині стягнення заборгованості в розмірі 3110,4 грн. - задоволити.

Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", (м.Львів, вул. Гоголя, 1, ідентифікаційний код 01059900) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Топенерго" (м. Шахтарськ, Донецька область, вул. Ватутіна, буд. 2, кв. 8, ідентифікаційний код 31227026) 3110,4 грн. (три тисячі сто десять гривень сорок копійок).

В решті рішення господарського суду Львівської області від 02.07.2013р. у справі № 914/1456/13 - залишити без змін.

Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" (м.Львів, вул. Гоголя, 1, ідентифікаційний код 01059900) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Топенерго" (м. Шахтарськ, Донецька область, вул. Ватутіна, буд. 2, кв. 8, ідентифікаційний код 31227026) 1691,7 грн. судового збору. Місцевому господарському суду видати наказ в порядку ст. 116 ГПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 04.10.2013 р.

Головуючий суддя Бонк Т. Б.

Суддя Бойко С.М.

Суддя Якімець Г.Г.