Рішення

від 03.10.2013 по справі 127/6843/13-ц

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/6843/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2013 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Кашпрука Г.М.,

секретаря Козлової Н.О.,

за участю адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя.

Позов мотивувала тим, що в період з 18 листопада 2006 року по 18 лютого 2013 року вони із відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі. За час спільного проживання та на спільні кошти вони придбали майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, автомобіль «Деу Ланос», 2008 року випуску, чорного кольору, міні-трактор «Фотон», а також дві земельні ділянки на території Губницької сільської ради Гайсинського району Вінницької області. Позивач вважає дане майно об’єктом спільного сумісного майна подружжя, однак відповідач відмовляється добровільно поділити спільне майно, що і стало підставою для звернення до суду із даним позовом, в якому ОСОБА_3 просила суд визнати за нею право власності на ? частку спірної квартири, ? частку земельної ділянки, а також право власності на автомобіль «Деу Ланос», 2008 року випуску.

ОСОБА_5 заяви від 08.07.2013 року ОСОБА_3 збільшила позовні вимоги та просила суд поділити спільне майно подружжя, визнавши за нею право власності на ? частку квартири та ? частку обох земельних ділянок, а також стягнути з відповідача на свою користь ? частину від вартості міні-трактора «Фотон» та автомобіля «Деу Ланос», 26 400,00 грн. та 35 000,00 грн. відповідно.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та її представник за договором про надання правової допомоги адвокат ОСОБА_1 позов підтримали у повному обсязі та просили його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив у повному обсязі, мотивуючи тим, що квартира придбана за особисті кошти матері його довірителя, міні-трактор був проданий ще під час шлюбу, а отже кошти від продажу були витрачені в інтересах сім’ї, а вартість автомобіля позивачем не доведена. Щодо визнання права власності за позивачем на ? частину земельних ділянок заперечував з тих підстав, що на його думку спір в даній частині повинен вирішуватись за територіальністю Гайсинським районним судом Вінницької області.

В ході судового розгляду по справі встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

18.11.2006 року ОСОБА_4 та ОСОБА_6 уклали шлюб, про що виконкомом Губницької сільської ради Гайсинського району Вінницької області вчинено актовий запис № 14 та видано відповідне свідоцтво серії І-АМ № 027436 від 18.11.2006 року. Після укладення шлюбу, дружині присвоєно прізвище «Чернега».

18.02.2013 року рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Рішення суду набуло законної сили.

11.10.2005 року концерн «Поділля» та мати відповідача ОСОБА_7 уклали договір на будівництво житла № 2/89-3. Відповідно до умов п. 1.1. Договору, забудовник-підрядник приймає на себе зобов’язання збудувати 2-х кімнатну квартиру № 89, загальною площею 65,51 кв. м., яка буде знаходитись в житловому будинку № 2 району «Подділля», 3-тя черга забудови, у термін до 01.12.2006 року. ОСОБА_5 п. 1.7. Договору, вартість замовленої квартири на момент укладення Договору становить 177 467,00 грн.

ОСОБА_5 довідки № 196/02 від 05.12.2012 року, виданої концерном «Поділля», розрахунок за квартиру № 89, яка розташована у житловому будинку № 18 по вул.. Зодчих у м. Вінниці, був проведений ОСОБА_7, шляхом внесення нею коштів на розрахунковий рахунок підприємства частинами в період з 11.10.2005 року по 18.05.2006 року включно, всього на загальну суму 189 400,24 грн.

31.07.2006 року ОСОБА_7 звернулась із заявою на ім’я генерального директора концерну «Поділля», згідно якої просила переоформити договір № 2-/89-3 від 11.10.2005 року на свого сина ОСОБА_4 Кошти, внесені на будівництво квартири в сумі 189 400,24 грн., ОСОБА_7 просила зарахувати на ім’я свого сина. Дана обставина підтверджується відповідною заявою, яка зареєстрована в концерні «Поділля» 31.07.2006 року.

31.07.2006 року між концерном «Поділля» та ОСОБА_4 укладено договір на будівництво житла № 2/89-3, відповідно до умов якого забудовник-підрядник приймає на себе зобов’язання збудувати 2-х кімнатну квартиру № 89, загальною площею 65,51 кв. м., яка буде знаходитись в житловому будинку № 2 району «Подділля», 3-тя черга забудови, у термін до 01.12.2006 року. ОСОБА_5 пункту 1.7. Договору, вартість квартири на момент укладення договору складає 189 400,00 грн.

ОСОБА_5 державної приймальної комісії від 15.12.2006 року, житловий будинок № 18 по вул.. Зодчих у м. Вінниці прийнято в експлуатацію як закінчений будівництвом об’єкт.

13.03.2007 року виконкомом Вінницької міської ради видано ОСОБА_4 свідоцтво про право власності № 420 на квартиру № 89 в багатоквартирному будинку № 18 по вул. Зодчих у м. Вінниці. Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Вінницької міської ради № 527 від 13.03.2007 року.

На підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 774852, зареєстрованого 03.06.2010 року в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011003800048, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 0520881500:03:006:0019, яка розташована по вул. Зарічна, 12 в с. Губник Гайсинського району Вінницької області.

На підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 774853, зареєстрованого 03.06.2010 року в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011003800049, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки, площею 0,0655 га, кадастровий номер 0520881500:03:006:0020, розташовану по вул. Зарічна, 12 в с. Губник Гайсинського району Вінницької області.

ОСОБА_5 видаткової накладної № ФТ-0000333 від 28.09.2011 року, ОСОБА_4 придбав у ТОВ «Фотон-Україна» міні-трактор з козирком «FOTON FT 244» за 52 800,00 грн., а відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини від 07.10.2011 року, ОСОБА_4 зареєстрував своє право власності на даний міні-трактор у ІДТН Вінницької ОДА у Гайсинському районі Вінницької області.

ОСОБА_5 довідки-рахунку серії ТО № 068716, виданої ПП «Автоекспертсервіс» 20.07.2012 року, та на підставі договору-комісії № 068716 адресної продажі трактора, ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_8 придбав колісний міні-трактор «FOTON FT 244» за 16 900,00 грн.

На підставі біржової угоди № ААР 000063, ОСОБА_4 28.05.2010 року придбав автомобіль «ОСОБА_9 1.6», 2008 року випуску, чорного кольору, ДНЗ АВ 1062 ВН. 24.11.2012 року даний автомобіль власником ОСОБА_4 було знято з обліку у Гайсинському МРЕВ УДАІ УМВС України у Вінницькій області для подальшої реалізації.

12.11.2012 року ДІМ СДІМ 2-ого відділення міліції ВМВ УМВС України у Вінницькій області винесено постанову про відмову в порушення кримінальної справи за заявою ОСОБА_4 щодо викрадення його речей з квартири АДРЕСА_2 відносно ОСОБА_3 Постанова мотивована тим, що в ході опитування матері ОСОБА_3 - ОСОБА_10, було встановлено, що ОСОБА_3 вивезла всі речі з квартири АДРЕСА_2, а куди їх потім діла їй не відомо.

Пунктом 3 частини 1 статті 57 Сімейного кодексу України визначено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Статтею 60 Сімейного кодексу України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до положень частини 3 статті 61 Сімейного кодексу України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно, є об’єктом спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 статті 62 Сімейного кодексу України визначено, що якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об’єктом спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до положень пункту 23 Постанови пленуму Верховного Суду України 3 11 від 21.12.2007 року, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з’ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім’я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов’язальними правовідносинами, тощо.

Майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою (шлюбним договором) або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох.

Пунктом 24 цієї ж постанови Пленуму ВС України судам рекомендовано при вирішенні судових спорів даної категорії враховувати, що до складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов’язаннями, що виникли в інтересах сім’ї.

Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто.

Відповідно до частини 3 статті 368 Цивільного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

ОСОБА_5 положень частини 1 статті 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 2 статті 59 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. ОСОБА_5 частини 4 цієї ж статті, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до вимог частини 3 статті 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Заслухавши думку сторін та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до переконання про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони в період з 18.11.2006 року по 18.02.2013 року перебували у зареєстрованому шлюбі. В даний період вони набули у власність міні-трактор «FOTON FT 244», червоного кольору з козирком, автомобіль «ОСОБА_9 1.6», 2008 року випуску, чорного кольору, ДНЗ АВ 1062 ВН, дві земельних ділянки площею 0,25 га та 0,0650 га на території Губницької сільської ради Гайсинського району Вінницької області. Відтак, дане майно отримало статус спільного сумісного майна подружжя.

Однак, в задоволенні позову в частині стягнення коштів в рахунок ? частини вартості міні-трактора слід відмовити, оскільки він був проданий ОСОБА_4 ще в період шлюбу, а саме 27.07.2012 року. Позивач не довела суду ту обставину, що кошти, отримані за рахунок продажу спільного майна подружжя, були витрачені не на користь родини. Крім того, коли у липні 2012 року відбувся продаж міні-трактора, позивач не виявляла заперечень з даного приводу та не зверталась із відповідним позовом до суду.

Що стосується автомобіля «ОСОБА_9 1.6», 2008 року випуску, чорного кольору, ДНЗ АВ 1062 ВН, він був придбаний сторонами у період шлюбу, а відтак позивачка має право на частку у даному майні. Однак відповідачем автомобіль було продано, відтак на користь позивачки підлягає стягненню ? частина вартості даного автомобіля. Беручи до уваги, що суд може розглядати справи лише в межах позовних вимог та на підставі наявних у справі доказів, у задоволенні позову в частині стягненню з ОСОБА_4 на користь позивачки грошових коштів у розмірі 35 00,00 грн. в рахунок компенсації вартості частки у спільному автомобілі слід відмовити, оскільки ОСОБА_3 не надала суду достатніх та допустимих доказів вартості автомобіля «ОСОБА_9 1.6», 2008 року випуску, чорного кольору, ДНЗ АВ 1062 ВН саме у визначених нею розмірах, а відповідач заперечував з даного приводу, не погоджуючись із запропонованою нею ціною.

Обидві земельні ділянки було придбані сторонами у період шлюбу, а тому також є об’єктом спільного сумісного майна подружжя. З наведених підстав позов у даній частині підлягає до задоволення. Суд не приймає до уваги зауваження представника відповідача з приводу необхідності передати справу у даній частині до Гайсинського районного суду Вінницької області за підсудністю, оскільки дане питання вирішувалось судом під час відкриття провадження у справі, а ухвала суду від 08.04.2013 року про відкриття провадження у справі сторонами оскаржена не була та набула законної сили.

Позовні вимоги про визнання за позивачкою права власності на ? частку квартири АДРЕСА_2 задоволенню не підлягають з наступних підстав. ОСОБА_5 договору на будівництво житла № 2/89-3 від 11.10.2005 року, укладеного між концерном «Поділля» та матір’ю відповідача ОСОБА_7, саме ОСОБА_7 виступала замовником на будівництво спірної квартири. Крім того, саме ОСОБА_7 до 18.05.2006 року сплатила забудовнику повну вартість житла у розмірі 189 400,00 грн. 31.07.2006 року, тобто до укладення між сторонами шлюбу, за заявою попереднього замовника ОСОБА_7, між концерном «Поділля» та ОСОБА_4 укладено договір на будівництво спірної квартири. Таким чином, на переконання суду, дана квартира не може бути об’єктом спільного сумісного майна подружжя, оскільки кошти за неї сплачені матір’ю відповідача, а договір між забудовником та ОСОБА_4 укладено в період до шлюбу. Після укладення шлюбу відповідач фактично лише оформив своє право власності на дану квартиру, яка вже була його власністю.

Твердження позивачки про те, що квартира була придбана за спільні кошти її та ОСОБА_4 в той період, коли вони проживали із відповідачем спільно без реєстрації шлюбу, суд не приймає до уваги з тих підстав, що дана обставина не підтверджена належними та допустимими доказами і заперечувалась ОСОБА_4

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до положень статті 88 ЦПК України .

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 57, 60 - 62 Сімейного кодексу України, ст. ст. 325, 368 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 15, 30, 59, 60, 61, 88, 212, 214 - 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати об’єктом спільної сумісної власності колишнього подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 0520881500:03:006:0019, яка розташована по вул. Зарічна, 12 в с. Губник Гайсинського району Вінницької області та належить ОСОБА_4 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 774852, зареєстрованого 03.06.2010 року в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011003800048, а також земельну ділянку площею 0,0655 га, кадастровий номер 0520881500:03:006:0020, розташовану по вул. Зарічна, 12 в с. Губник Гайсинського району Вінницької області, яка належить ОСОБА_4 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 774853, зареєстрованого 03.06.2010 року в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011003800049.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частку земельної ділянки, площею 0,25 га, кадастровий номер 0520881500:03:006:0019, яка розташована по вул. Зарічна, 12 в с. Губник Гайсинського району Вінницької області, а також на ? частку земельної ділянки, площею 0,0655 га, кадастровий номер 0520881500:03:006:0020, розташовану по вул. Зарічна, 12 в с. Губник Гайсинського району Вінницької області.

В решті вимог позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 в рахунок понесених позивачем судових витрат по сплаті судового збору, пропорційно задоволеним позовним вимогам, грошові кошти в розмірі 1 185,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено лдо Апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів після його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Суддя :