Ухвала

від 01.11.2013 по справі 127/6843/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/6843/13-ц Провадження № 22-ц/772/3556/2013Головуючий в суді першої інстанції:Кашпрук Геннадій Миколайович Категорія: 46Доповідач: Зайцев А. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2013 р. м. Вінниця Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Зайцева А.Ю.,

суддів: Іващука В.А., Денишенко Т.О.,

при секретарі: Іщук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03.10.2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИЛА:

В суд звернулась ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя. Позовні вимоги мотивувала тим, що в період з 18 листопада 2006 року по 18 лютого 2013 року вони із відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі. За час спільного проживання та на спільні кошти вони придбали майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, автомобіль «Деу Ланос», 2008 року випуску, чорного кольору, міні-трактор «Фотон», а також дві земельні ділянки на території Губницької сільської ради Гайсинського району Вінницької області. Позивач вважає дане майно об'єктом спільного сумісного майна подружжя, однак відповідач відмовляється добровільно поділити спільне майно, що і стало підставою для звернення до суду із даним позовом, в якому ОСОБА_2 просила суд визнати за нею право власності на ? частку спірної квартири., ? земельної ділянки, розташованої на території Губницької сільської ради Гайсинського району Вінницької області , а також право власності на автомобіль «Деу Ланос», 2008 року випуску.

В ході розгляду справи ОСОБА_2 збільшила позовні вимоги та просила суд поділити спільне майно подружжя, визнавши за нею право власності на ? частку квартири та ? частку обох земельних ділянок, а також стягнути з відповідача на свою користь ? частину від вартості міні-трактора «Фотон» та автомобіля «Деу Ланос»: 26 400,00 грн. та 35 000,00 грн. відповідно.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 03.10.2013 року позов задоволено частково. Визнано об'єктом спільної сумісної власності колишнього подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0.25 га, кадастровий номер 0520881500:03:006:0019. яка розташована по АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_3 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 774852. зареєстрованого 03.06.2010 року в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011003800048, а також земельну ділянку площею 0,0655 га. кадастровий номер 0520881500:03:006:0020, розташовану по АДРЕСА_2 яка належить ОСОБА_3 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 774853, зареєстрованого 03.06.2010 року в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011003800049. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,25 га кадастровий помер 0520881500:03:006:0019, яка розташована по АДРЕСА_2, а також на ? частку земельної ділянки площею 0,0655 га. кадастровий номер 0520881500:03:006:0020, розташовану по АДРЕСА_2. В решті вимог позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в рахунок понесених позивачем судових витрат по сплаті судового збору, пропорційно задоволеним позовним вимогам, грошові кошти в розмірі 1 185.00 грн.

На рішення суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати і постановити нове, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на недоведеність обставин справи, які мають значення для справи, які суд вважав встановленими, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, наслідком чого стало істотне порушення та невірне застосування судом норм права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

За змістом ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Частина 1 статті 303 ЦПК України передбачає, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що 18.11.2006 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали шлюб, про що виконкомом Губницької сільської ради Гайсинського району Вінницької області вчинено актовий запис № 14 та видано відповідне свідоцтво серії НОМЕР_1 від 18.11.2006 року. Після укладення шлюбу, дружині присвоєно прізвище «ОСОБА_2».

18.02.2013 року рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Рішення суду набуло законної сили.

Також, судом першої інстанції встановлено, що 11.10.2005 року концерн «Поділля» та мати відповідача ОСОБА_5 уклали договір на будівництво житла № 2/89-3. Відповідно до умов п. 1.1. Договору, забудовник-підрядник приймає на себе зобов'язання збудувати 2-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1 3-тя черга забудови, у термін до 01.12.2006 року. Згідно п. 1.7. Договору, вартість замовленої квартири на момент укладення Договору становить 177 467.00 гри. Згідно довідки № 196/02 від 05.12.2012 року, виданої концерном «Поділля», розрахунок за квартиру АДРЕСА_1, був проведений ОСОБА_5. шляхом внесення нею коштів на розрахунковий рахунок підприємства частинами в період з 11.10.2005 року по 18.05.2006 року включно, всього на загальну суму 189 400.24 грн. 31.07.2006 року ОСОБА_5 звернулась із заявою на ім'я генерального директора концерну «Поділля», згідно якої просила переоформити договір № 2-/89-і від 11.10.2005 року на свого сина ОСОБА_3 Кошти, внесені на будівництво квартири в сумі 189 400,24 грн. ОСОБА_5 просила зарахувати на ім'я свого сина. Дана обставина підтверджується відповідною заявою, які зареєстрована в концерні «Поділля» 31.07.2006 року. 31.07.2006 року між концерном «Поділля» та ОСОБА_3 укладено договір на будівництво житла № 2/89-3, відповідно до умов якого забудовник-підрядник приймає на себе зобов'язання збудувати 2-х кімнатину квартиру АДРЕСА_1, 3-тя черга забудови, у термін до 01.12.2006 року. Згідно пункту 1.7. Договору, вартість квартири на момент укладення договору

складає 189 400,00 грн.

Крім того, суд першої інстанції встановив, що на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 774852 ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0.25 га кадастровий номер 0520Ю1500:03:006:0019, яка розташована по АДРЕСА_2. На підставі державного акту про право класності на земельну ділянку серії ЯЛ № 774853 ОСОБА_3 є власником земельної ділянки, площею 0.0655 га кадастровий номер 0520881500:03:006:0020, розташовану по АДРЕСА_2.

Міським судом було встановлено, що згідно видаткової накладної № ФТ-ООООЗЗЗ від 28.09.2011 року, ОСОБА_3 придбав у ТОВ (Фотон-Україна» міні-трактор з козирком «FOTON FT 244» за 52 800.00 грн., а відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини від 07.10.2011 року, ОСОБА_3 зареєстрував своє право власності на даний міні-трактор у ІДТН Вінницької ОДА у Гайсинському районі Вінницької області. Згідно довідки-рахунку серії ТО № 068716, виданої ПП «Автоекспертсервіс» 20.07.2012 року, та на підставі договору-комісії № 068716 адресної продажі трактора ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_6 придбав колісний міні-трактор «FOTON FT 244» за 16 900,00 грн.

Також, суд першої інстанції встановив, що на підставі біржової угоди № ААР 000063, ОСОБА_3 28.05.2010 року придбав автомобіль «Деу Ланос 1.6», 2008 року випуску, чорного кольору, ДНЗ НОМЕР_2, а 24.11.2012 року даний автомобіль власником ОСОБА_3 було знято з обліку у Гайсинському МРЕВ УДАІ УМВС України у Вінницькій області для подальшої реалізації.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_2 суд першої інстанції вірно виходив з того, що статтею 60 Сімейного кодексу України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині і чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, с об'єктом спільної сумісної власності подружжя.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що земельні ділянки, власником яких у період шлюбу став відповідач, є спільним сумісним майном подружжя та визнав право власності на ? частини двох земельних ділянок, що і не оспорювалось відповідачем до суду апеляційної інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, суд правильно визначив, що вказана квартира не є спільним майном подружжя, а тому за позивачкою не може бути визнано право власності ? частину квартири.

Так, з матеріалів справи вбачається, що договір на будівництво житла № 2/89-3 від 11.10.2005 року укладений між концерном «Поділля» та матір'ю відповідача ОСОБА_5

Довідкою Концерну «Поділля» від 05.12.2012 року та квитанціями про внесення коштів підтверджується, що повний розрахунок за квартиру АДРЕСА_1 проведено ОСОБА_5 в загальній сумі 189400,24 гривень, остання сплата вчинена 18.05.2006 року.

За заявою ОСОБА_5 від 31.07.2006 року договір на будівництво житла був переоформлений 31.07.2006 року на її сина ОСОБА_3 та зараховано 100% оплати квартири на його ім'я.

Таким чином, квартира АДРЕСА_1 була замовлена та повністю оплачена не відповідачем, а його матірю, яка в свою чергу безкоштовно передала всі майнові права на вказану квартиру своєму сину ОСОБА_3 і ці всі події відбулись до реєстрації шлюбу між сторонами, а тому вказана квартира в силу положень ч. 1 ст. 57 СК України є особистою приватною власністю ОСОБА_3

Колегія суддів погоджується і з рішенням суду першої інстанції про відмову у стягненні ? частки вартості колісного міні-трактора «Фотон» в сумі 26400,00 гривень, оскільки вказаний трактор був проданий коли сторони перебували у шлюбі, а тому відповідно до чинного законодавства вважається, що кожний з подружжя діяв за згодою другого, а гроші від продажу використані в інтересах сім'ї, що не спростовано позивачем жодними доказами.

Суд першої інстанції прийняв вірне рішення і в частині відмови у стягненні 35000 гривень компенсації ? вартості автомобіля «Деу Ланос», оскільки позивачем не доведено будь-яким доказом сума стягнення. Роздруківка з Інтернету не є не тільки належним доказом, а й взагалі документом.

В даному випадку позивач та її представник не виконали вимоги ст. 60 ЦПК України щодо обов'язку доводити заявлені вимоги, не скористались і наданим правом щодо забезпечення доказів шляхом призначення експертизи, і в суді апеляційної інстанції наполягали на достатності доведення вказаних вимог роздруківкою з Інтернету.

Оскільки рішення суду не може ґрунтуватись на припущення, ні суд першої інстанції, ні апеляційний суд не мали права прийняти рішення про стягнення нічим не підтвердженої суми.

Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги про незаконність рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права та відповідає дійсним обставинам справи, що підтверджені відповідними доказами, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03.10.2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: А.Ю. Зайцев

Судді: Т.О. Денишенко

В.А. Іващук