Постанова

від 08.10.2013 по справі 826/12400/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 Вн. № 1/162

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

м. Київ

08 жовтня 2013 року 13:00 № 826/12400/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД" до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.05.2013 № 0000284050 та від 23.07.2013 № 0000394050, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД" (далі - позивач, ТОВ "Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.05.2013 № 0000284050 та від 23.07.2013 № 0000394050 (далі - ППР № 0000284050, ППР № 0000394050).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2013 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/12400/13-а.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2013 закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 826/12400/13-а та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 19.09.2013 представники сторін подали клопотання в порядку статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України про розгляд справи в порядку письмового провадження за їх відсутності за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

У зв'язку з цим, суд перейшов до вирішення справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У період з 12.04.2013 по 18.04.2013 Окружною Державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Анкор Агро ОПТ" (код за ЄДРПОУ 37104594) за період з 01.10.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 25.04.2013 № 466/40-50/30307207 (далі - Акт перевірки).

Відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем, зокрема, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України на підставі Акта перевірки відповідачем прийнято ППР № 0000284050, відповідно до якого позивачу було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 112 690,00 грн.

Підставою для зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток було, за твердженням відповідача, завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування в І кварталі 2012 року на суму 112 690,00 грн.

Крім цього, відповідачем було прийнято ППР № 0000394050, відповідно до якого позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, створених за участі іноземних інвесторів, на 660 437,00 грн.

Підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, створених за участі іноземних інвесторів, було, за твердженням відповідача, заниження позивачем податку на прибуток за IV квартал 2011 року на суму 660 437,00 грн.

Позивач не погодився з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями, тому звернувся до суду.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності податкових повідомлень-рішень.

Під витратами відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не можуть підлягати включенню до складу витрат платника податків (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність (ч. 2 ст. 3). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9) та які повинні містити обов'язкові реквізити первинних документів, визначені у ч. 2 ст. 9.

Отже, формування валових витрат обумовлено придбанням платником податків товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності у платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів.

Як вірно встановлено перевіркою і не заперечується позивачем, останнім відображено в податковому обліку з податку на прибуток результати фінансово-господарських відносин з ТОВ "Анкор Агро ОПТ" та задекларовано у складі валових витрат за IV квартал 2011 року - 2 871 464,00 грн., за І квартал 2012 року - 153 508,00 грн., що разом склало 3 024 972,00 грн., у зв'язку з придбанням у ТОВ "Анкор Агро ОПТ" товарів (кукурудза, кукурудза 3 кл.) на підставі укладених договорів поставки (Т. 2, арк. 5 - 69, 193 - 194, 197 - 199).

Перевіркою вірно встановлено, що на виконання умов вказаних договорів були складені видаткові накладні на товар (Т. 2, арк. 99, 113 - 123, 130 - 136), податкові накладні (Т. 2, арк. 137 - 155), акти приймання-передавання зерна (Т. 4, арк. 22 - 27, 45, 47, 49, 51, 53, 55, 57, 59, 61, 63, 65, 67, 69, 75 - 93).

Перевіркою встановлено передачу і зберігання товару згідно складських квитанцій, договорів складського зберігання кукурудзи (Т. 2, арк. 70 - 88, 200 - 201; Т. 3, арк. 141 - 150; Т. 4, арк. 28 - 30, 31 - 36, 39 - 44, 46, 48, 50, 52, 54, 56, 58, 60, 62, 64, 66, 68, 94 - 95).

Судом встановлено, що транспортування товару на адресу позивача та супутні вантажні роботи не проводились, оскільки товар був придбаний позивачем безпосередньо на елеваторі. Натомість, ТОВ "Анкор Агро ОПТ" транспортувало вищевказаний товар на Пантаєвську та Сщасливську філії "Нікопольської зернової компанії", підтвердженням чого є копії товарно-транспортних накладних (Т. 4, арк. 147 - 254), який в подальшому був придбаний позивачем саме на Пантаєвській та Сщасливській філіях "Нікопольської зернової компанії".

В рахунок оплати за отриманий товар позивачем перераховано кошти ТОВ "Анкор Агро ОПТ" в безготівковій формі, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень, виписок з банку по особовому рахунку (Т. 2, арк. 89 - 98, 100 - 112, 124 - 129; Т. 3, арк. 76 - 94). Станом на 31.12.2012 дебіторська/кредиторська заборгованість відсутня.

Перевіркою не встановлено відсутність документів бухгалтерського і податкового обліку, необхідних для підтвердження валових витрат по операціям з ТОВ "Анкор Агро ОПТ", обов'язок ведення і зберігання яких покладено на позивача.

Відповідач не взяв до уваги вказані документи та зазначив в Акті перевірки про відсутність належного документального підтвердження здійснення господарської операції з поставки товарів. Даний висновок зроблено на підставі акта ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 01.02.2013 № 68/22-200/37104594 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Анкор Агро ОПТ" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, листопад 2011 року, грудень 2011 року, січень 2012 року, лютий 2012 року, та податку на прибуток за ІІ - IV квартали 2011 року, І квартал 2012 року щодо відображення правових відносин з контрагентом-постачальником ТОВ "Скрап-Мет" (код за ЄДРПОУ 37400862) за жовтень 2011 року - лютий 2012 року та контрагентами-покупцями, в якому вказано про наявність висновку спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру сектору при ГУ МВС України в м. Київській області Майданіка А.В. від 29.11.2012 № 649, згідно з яким підписи від імені директора ТОВ "Скрап-Мет" ОСОБА_4 в наданих на дослідження документах (статут ТОВ "Скрап-Мет", протокол зборів учасників № 1 та наказ № 1-к від 30.11.2010) виконані не ним, а іншою особою. Копія вказаного висновку спеціаліста наявна у справі (Т. 2, арк. 222 - 225). Крім цього, відповідач надав суду копії висновку спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України на Південно-Західній залізниці від 24.07.2012 № 373 (Т. 5, арк. 47 - 48), висновку спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру СТКЗР Білоцерківського МВ від 28.01.2013 № 59 (Т. 5, арк. 49 - 86), згідно яких підписи, які виконані від імені директора ТОВ "Скрап-Мет" ОСОБА_4 в наданих на дослідження документах виконані не гр. ОСОБА_4, а іншими особами.

Враховуючи, що ТОВ "Скрап-Мет" поставляло товар ТОВ "Анкор Агро ОПТ", який згодом було поставлено ТОВ "Анкор Агро ОПТ" позивачеві, відповідач дійшов висновку про те, що документи по взаємовідносинам ТОВ "Анкор Агро ОПТ" з ТОВ "Скрап-Мет" складені всупереч вимогам діючого законодавства України, а відтак, як наслідок, немає можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Анкор Агро ОПТ", та немає підстав для відображення ТОВ "Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД" в податковому обліку з податку на прибуток результатів фінансово-господарських відносин з ТОВ "Анкор Агро ОПТ" та декларування у складі валових витрат за IV квартал 2011 року та за І квартал 2012 року суми 3 024 972,00 грн.

Разом з тим, суд вважає дані твердження відповідача необґрунтованими, оскільки вказані висновки спеціалістів є неналежними і недостатніми доказами для беззаперечного підтвердження факту недійсності підписів директора ТОВ "Скрап-Мет" ОСОБА_4 в наданих до перевірки документах. Так, зі змісту вказаних висновків спеціалістів вбачається, що ані господарські договори, ані складені на його виконання первинні документи не були предметом дослідження спеціаліста і не відображені у висновках спеціалістів, а тому ці висновки спеціалістів є неналежними і недопустимими доказами по даній справі і не беруться судом до уваги.

Водночас судом встановлено, що господарські договори недійсними (фіктивними) в судовому порядку не визнавалися, зміст господарських зобов'язань з поставки товарів не суперечить вимогам національного законодавства, а складені на його виконання фінансово-господарські документи містять необхідні дані, що підтверджують факти господарських операцій та дозволяють ідентифікувати господарські операції, не містять розбіжностей і не суперечать іншим матеріалам справи та відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Дійсність вказаних первинних документів підтверджується також тим, що ТОВ "Анкор Агро ОПТ" в установленому законом порядку було зареєстрованим суб'єктом господарювання, платником ПДВ, одним з основних видів діяльності якого згідно з довідкою з ЄДРПОУ (Т. 3, арк. 5 - 6) є оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин.

Допитаний судом в якості свідка ОСОБА_5, який обіймав посаду директора ТОВ "Анкор Агро ОПТ" на момент вчинення спірних операцій, підтвердив реальність операцій та факт підписання первинних документів, наявних в матеріалах справи.

Перевіркою не встановлено порушень і відповідачем не заперечується мета придбання та пов'язаність придбаних позивачем товарів з його господарською діяльністю, одним з основних видів якої є оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин (Т. 1, арк. 31), який, як встановлено перевіркою, позивач фактично здійснював у періоді, що перевірявся.

Також в п. 2.7 Акта перевірки (Т. 1, арк. 35) відповідачем зазначено, що позивач є експортером сільськогосподарської продукції, в т.ч. кукурудзи. На підтвердження подальшого руху товару, позивач надав зовнішньоекономічні контракти та вантажно-митні декларації, оформлені внаслідок експорту позивачем кукурудзи на адресу LOUIS DREYFUS COMMODITIES SUSSE S.A. (Женева, Швейцарія). (Т. 1, арк. 79 - 137; Т. 2, арк. 156 - 165).

Таким чином, оцінюючи докази по справі, суд дійшов до висновку, що подані позивачем документи є належними і допустимими доказами, які відповідно до ст. 44, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України є прямим і достатнім підтвердженням понесення позивачем витрат у зв'язку з придбанням товарів в загальному розмірі 3 024 972,00 грн. та правильності відображення витрат в податковому обліку підприємства.

В ході розгляду справи відповідач не спростував належність, допустимість і достатність наданих позивачем доказів, тому в суду немає достатніх підстав для їх відхилення.

Суд критично ставиться до висновків відповідача про недійсність і нікчемність правочинів між позивачем та ТОВ "Анкор Агро ОПТ" в порушення п. 83.1 ст. 83 ПК України зроблені без належних і достатніх матеріалів, які достовірно підтверджували відповідні юридичні факти і могли бути підставою для висновків про недійсність або нікчемність правочину, а також не відповідають вимогам ст.ст. 204, 215, 216, 228, 234 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) і ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України. Відповідачем не надано конкретних доказів порушення публічного порядку, а саме спрямованості правочинів на заволодіння коштами (майном) держави. Надходження до ДПІ "актів нікчемності " інших органів ДПС не є підставою визнання правочинів недійсними або нікчемними, оскільки цивільний закон таких підстав не встановлює.

Крім цього, суд критично ставиться до суджень відповідача про відсутність достатніх ресурсів для провадження ТОВ "Анкор Агро ОПТ" господарської діяльності, оскільки в даному випадку вони не підтверджені належними доказами, а ґрунтуються виключно на припущеннях.

Безпідставними є посилання відповідача на відсутність сертифікатів якості, карантинних і фітосанітарних сертифікатів і критично сприймаються судом, оскільки відповідач при цьому не довів суду обов'язок ТОВ "Анкор Агро ОПТ" проходити реєстрацію у відповідних державних інспекціях з карантину рослин та отримувати відповідні сертифікати. Відповідач не довів ввезення/вивезення об'єктів регулювання у карантинну зону або транспортування імпортованих об'єктів регулювання, для чого вимагається наявність карантинного сертифікату, а також, як вірно зазначив позивач, ст. 21 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" (чинний на час здійснення поставок) не вимагав наявність сертифікатів якості для операцій з поставки зерна в межах України (без експортно-імпортних операцій).

Таким чином, висновки перевірки та заперечення відповідача по суті не містять належного фактологічного і нормативного обґрунтування правильності висновків відповідача і в даному випадку не спростовують належність, допустимість і достатність наданих позивачем доказів. Інших доказів відсутності реальності господарських операцій та спростування доводів і доказів позивача відповідач не зазначив і не надав.

Отже, враховуючи встановлені обставини і наведені мотиви, суд вважає вірними і переконливими доводи позивача про відсутність зазначених в Акті перевірки порушень і правомірність декларування позивачем спірних сум податкового кредиту з ПДВ, оскільки такі доводи позивача відповідають приписам ЦК України, ПК України і в достатній мірі підтверджені наданими до суду доказами. Відповідач не надав належної оцінки поданим до перевірки документам, натомість допустив відображення в Акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючих, які належним чином встановлені і доведені не були, внаслідок чого висновки відповідача про заниження позивачем ПДВ є необ'єктивними, нормативно необґрунтованими і документально не підтвердженими.

Недостатність доказів і недоведеність відповідачем, на якого КАС України покладає тягар доказування правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, тих обставин, які стали підставою для їх прийняття, та невірне застосування відповідачем норм податкового і цивільного законодавства, вказують на неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для їх скасування і задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 23.07.2013 № 0000394050.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 17.05.2013 № 0000284050.

4. Присудити з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.).

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Строк, встановлений для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови - три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Н.В. Клочкова