Ухвала

від 02.10.2013 по справі 2а-0770/3875/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2013 р. Справа № 41701/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Носа С.П., Рибачука А.І.,

з участю секретаря судового засідання: Дяківнич Г.Й.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 січня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нумінатор» до Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправним та скасування частково податкового повідомлення - рішення , -

В С Т А Н О В И В:

08.11.2011 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Нумінатор» звернувся до суду з позовом до Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправним та скасування частково податкового повідомлення - рішення від 14 червня 2011 року за № 0000392340, яким зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ у розмірі 70544 грн. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування по ПДВ у розмірі 69 930,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржене податкове повідомлення-рішення Берегівської ОДПІ в частині зменшення суми бюджетного відшкодування по ПДВ у розмірі 69 930 грн. прийнято відповідачем в супереч норм чинного законодавства, та зазначено, що відповідачем протиправно зменшено податковий кредит позивачу на суму сплаченого податку в ціні придбаного товару в сумі 907,09 грн. від ПП «Галтехгаз» на підставі податкової накладної № 288 від 11.01.2010 р. (в результаті автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України), в сумі 3333,33 грн. від ДП «Охтирське ЛГ» на підставі податкової накладної № 366 від 16.04.2010 р. (яка складена з порушенням пп. 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» на суму ПДВ 18042,90 грн. на підставі податкової накладної № 98 від 29.09.2010 р. виданої філією «Берегівський райавтодор» (товар використаний не в господарській діяльності), а також протиправно зменшено суму бюджетному відшкодуванню в розмірі 47647 грн. (контрагент позивача не задекларував та не сплатив до бюджету податкові зобов'язання суму ПДВ -4846,67 грн. по виписаній позивачу накладній; контрагент позивача -ГДСЛГАП „ЗАКАРПАТАГРОЛІС" не знаходився на спеціальному режимі оподаткування). Наголошено, що у позивача наявні всі податкові накладні отримані від контрагентів за наслідками операцій здійснюваних в межах господарської діяльності позивача, проведено в повному обсязі фактичну оплату товарів (робіт, послуг), тому формування позивачем податкового кредиту здійснено з дотриманням норм чинного законодавства.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 січня 2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нумінатор» до Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправним та скасування частково податкового повідомлення-рішення - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано частково податкове повідомлення-рішення від 14.06.2011 р. № 0000392340, яким зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ в розмірі 70544,00 грн. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування по ПДВ в розмірі 51888,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Представник Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в ході опрацювання розбіжностей, які виникли по ПЗ та ПК, по контрагентах ТОВ "Нумінатор" щодо підтвердження або спростування даних податкового обліку, встановлено наступне, а саме: по постачальнику ПП ОСОБА_1 код НОМЕР_2 направлено запит від 20.04.2011 року № 282/7/23-018 до ДПІ у м. Вінниці, щодо проведення зустрічної перевірки Отримано відповідь (довідку «Про результати невиїзної документальної позапланової перевірю ПП ОСОБА_1 інд. податковий № НОМЕР_2 з питань взаємовідносин з ТОВ Нумінатор» інд. 204367207033 від 20.05.2010 року від ДПІ у м. Вінниці в якій вказано, що за квітень 2010 р. підприємець ОСОБА_1 подав декларацію з податку на додану вартість до ДПІ м. Вінниці з прочерками, тобто сума ПДВ в розмірі 4846,67 грн. не задекларована та відповідно ні сплачена до бюджету. По ГДСЛГАП «ЗАКАРПАТАГРОЛІС» - направлено запит на зустрічну перевірку, з отриманої відповіді, видно що «Згідно акту перевірки від 16.04.2010 року № 814/23-1/32434750 та протоколу комісії ДПІ м. Ужгороді по вирішенню спірних питань, щодо виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування від 22.06.2001 року № 6, був складений акт про виключення ГДСЛАП "Закарпатагроліс" з реєстру суб'єктів спеціального режим від 30.06.2010 року № 67 у зв'язку з неправомірним застосуванням пільги зі спеціального режим оподаткування, оскільки ГД СЛАП "Закарпатагроліс" (як головне підприємство) безпосередньо виробництвом та реалізацією лісопродукції не займалося. Дану діяльність здійснюють відокремлені структурні підрозділи. На підставі цього акта органом державної податкової служби проведене анулювання Спеціального свідоцтва та реєстрацію сільськогосподарське підприємства як платника податку на додану вартість на загальних умовах із формуванням нового Свідоцтва за процедурами перереєстрації. Платник відображає податкові операції у скороченій декларації з ПДВ (подається сільськогосподарськими підприємствами, що застосовують спеціальний режим оподаткування). Так як даний платник не знаходиться на спеціальному режимі оподаткування починаючи з червня 2010 року, - то поданим скороченим деклараціям присвоюється статус "до відома". В результаті чого виникає розбіжність з контрагентами, що платником відображається в ній.» Тобто, сума ПДВ в розмірі 42799,59 грн. не задекларована та відповідно не сплачена до бюджету. Крім того зазначає, що за результатами перевірки встановлено, що згідно звітної форми "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за період" по декларації за січень 2010 року встановлено розбіжність з ПП «Галтехгаз» (код ЄДРПОУ 34443051) в розмірі 907.9 грн. За результатами проведених позапланових перевірок по ланцюгу постачання не встановлено сплату відповідних сум податку на додану вартість, вищенаведеними СГД, до Державного бюджету України.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення та підтримав доводи апеляційної скарги, а представник позивача заперечив проти них.

Суд, дослідивши матеріали цієї справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що Берегівською об'єднаною державною податковою інспекцією Закарпатської області було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Нумінатор» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року (акт Берегівської ОДПІ № 39-23/010/20436722 від 27.05.2011 р., якою встановлено порушення ТОВ «Нумінатор» вимог чинного законодавства, зокрема: п. 1.8 ст. 1, пп.7.4.1 п.7.4, п.7.7 ст.7, пп.7.2.1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п.7.2, пп.7.3.1 п.7.3.. пп.7.4.1„ пп.7.4.4, пп.7.4.5. п.7.4., пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1, 7.7.2. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(із змінами та доповненнями), в результаті чого, Т0В «Нумінатор» завищено заявлені суми бюджетного відшкодування ПДВ за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року всього у сумі 70 544 грн. (у т.ч. за лютий місяць 2010 року у сумі - 907 грн., за травень місяць 2010 року в сумі - 8180 грн., за уточнюючим розрахунком за травень місяць 2010 року в сумі - 307 грн., за липень 2010 р. в сумі - 7500 грн.; за серпень місяць 2010 року в сумі - 307 грн., за вересень 2010 р. в сумі - 15420 грн.; за жовтень місяць 2010 року в сумі - 20301 грн., за листопад 2010 р. у сумі - 17622 грн.).

На підставі акту перевірки № 39-23/010/20436722 від 27 травня 2011 року Берегівською об'єднаною державною податковою інспекцією Закарпатської області було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000392340 від 14 червня 2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ у розмірі 70544 грн.

Прийняте Берегівською ОДПІ податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до органів державної податкової служби не оскаржувалося, ТОВ «Нумінатор» звернувся до суду з позовом про визнання частково протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Берегівською ОДПІ № 0000392340 від 14 червня 2011 року.

Суд першої інстанції вірно виходив з того, що як вбачається із змісту акту перевірки № 39-23/010/20436722 від 27.05.2011 р. видно, що позивачу зменшено податковий кредит на суму сплаченого податку в ціні придбаного товару в сумі 907,09 грн. від ПП «Галтехгаз» на підставі податкової накладної № 288 від 11.01.2010 р.

Підпунктом 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного на момент існування відповідних правовідносин) встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Абзацом другим вказаної правової норми визначено, що у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Висновок податкового органу щодо завищення позивачем податкового кредиту на суму 907,09 грн., базуються виключно на даних автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, відповідно до якої, по декларації за січень 2010 р. встановлено розбіжність з ПП «Галтехгаз» в розмірі 907,09 грн.

Матеріалами справи стверджується, що постачальником товару - ПП «Галтехгаз», позивачу була виписана податкова накладна, що містить всі, передбачені п. 7.2.1 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», реквізити. Контрагент позивача був зареєстрований платниками податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується. Відповідно, податковий кредит, сформований позивачем на підставі виписаної ним податкової накладної, вважається підтвердженим. В обліку позивача господарські операції з вищеназваним контрагентом належним чином оформлені і факт їх вчинення податковим органом під сумнів не ставиться.

Водночас суд першої інстанції вірно прийняв до уваги, що податковим органом у акті перевірки № 39-23/010/20436722 від 27.05.2011 р. встановлено, що товар оплачено згідно платіжного доручення № 1683 від 28.12.2009 р.; постачальник - ПП «Галтехгаз» суму ПДВ сплаченого позивачем в ціні придбаного товару включив до своїх податкових зобов'язань по ПДВ за грудень 2009 р., при цьому факту повторного включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, згідно податкової накладної № 288 від 11.01.2010 р., сплачених ПП «Галтехгаз» податковим органом не встановлено.

Позивач з дотриманням вимог підпункту 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» включив спірну суму ПДВ до складу податкового кредиту того звітного податкового періоду, в якому він отримав податкову накладну, тобто в січні 2010 року, при цьому норма підпункту «а» підпункту 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачає можливість бюджетного відшкодування від'ємного значення суми ПДВ, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), тобто факт сплати позивачем суми податку в ціні придбаного товару у попередньому періоді - грудні 2009 року не позбавляє його права на отримання бюджетного відшкодування.

Також за результатами перевірки податковим органом зменшено ТОВ «Нумінатор» податковий кредит на суму сплаченого податку в ціні придбаного товару в сумі 3333,33 грн. від ДП «Охтирське ЛГ» на підставі податкової накладної № 366 від 16.04.2010 р. (т.1 а.с.30-31), яка складена з порушенням пп. 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»: не вказано опис (номенклатуру) товарів та їх кількість; ціну поставки без врахування податку.

Суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що податкове законодавство, чинне на момент виникнення спірних правовідносин забороняло включення до складу податкового кредиту тільки тих сум податку на додану вартість, які взагалі не підтверджені податковими накладними, що прямо узгоджується із приписами пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд вважає, що відсутність в податкових накладній хоча б одного з реквізитів (опису (номенклатури) товарів та їх кількості; ціни поставки без врахування податку), передбачених пп. 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не можна розглядати як виключну підставу для висновку про відсутність права платника податку на формування податкового кредити по ПДВ. Податкова накладна № 366 від 16.04.2010 р. містить назву покупця, його адресу, номер свідоцтва платника ПДВ що дає можливість ідентифікувати особу покупця, встановити достовірність підтвердження фактичності здійснення господарських операцій, сплати сум ПДВ, тому вказана накладна є належним доказом сплати ТОВ «Нумінатор» ПДВ в ціні придбаного товару і підтверджує його право на податковий кредит.

Берегівською ОДПІ зменшено платнику суму бюджетному відшкодуванню в розмірі 42799,59 грн. по податковим накладним від ГДСЛГАП „ЗАКАРПАТАГРОЛІС" на тій підставі, що вказаний контрагент позивача з червня 2010 року не знаходився на спеціальному режимі оподаткування.

Відповідно до пп. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Матеріалами справи стверджується, що постачальник позивача - ГДСЛГАП «ЗАКАРПАТАГРОЛІС», на момент виникнення спірних правовідносин у встановленому законом порядку був внесений до реєстру платників податку на додану вартість, що підтверджується наявними в матеріалах справи свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ та витягом із офіційного веб-сайту ДПС України, відповідно до якого день виключення підприємства із реєстру спеціального режиму оподаткування -21.07.2010 року визначено одночасно як дату початку дії свідоцтва платника ПДВ на загальних підставах, тому вказаний суб'єкт при здійсненні господарських операцій з поставки товарів, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, мав право на складання відповідних податкових накладних, отже сам по собі факт виключення ГДСЛГАП «ЗАКАРПАТАГРОЛІС» з реєстру як суб'єкта спеціального режиму оподаткування діяльності в сфері лісового господарства не позбавляє його контрагентів права на податковий кредит з таких операцій.

Також за результатами перевірки податковим органом зменшено ТОВ «Нумінатор» суму бюджетному відшкодуванню в розмірі 4846,67 грн. по виписаній позивачу податковій накладній № 401 від 06.04.10 р. від ПП ОСОБА_1 на тій підставі, що згідно листа ДПІ у м. Вінниця вказаний контрагент позивача не задекларував у своїх податкових зобов'язаннях суму ПДВ та відповідно не сплатив її до бюджету.

Сума податкового кредиту, що виникла із сум ПДВ, сплачених контрагентам - ПП ОСОБА_1 у зв'язку з придбанням продукції, підтверджені оформленими у встановленому порядку податковими накладними, водночас з акту перевірки № 39-23/010/20436722 від 27.05.2011 р. не вбачається, що придбаний позивачем у ПП ОСОБА_1 товар був використаний поза межами господарської діяльності позивача, на наявність зазначеної обставини у судовому засіданні не вказував і представник відповідача - Берегівської ОДПІ, а значить ТОВ «Нумінатор» цілком правомірно, на підставах пп. 7.4.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» відніс сплачені цьому постачальнику за відповідними операціями в складі вартості товарів суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Закон України «Про податок на додану вартість» не пов'язує право позивача, як платника ПДВ, на формування податкового кредиту, в залежність від належного виконання постачальниками (продавцями) своїх податкових зобов'язань та сплати ними відповідних сум цього податку до державного бюджету. Відповідальність позивача, як платника цього податку, настає лише у разі не підтвердження податковими накладними на момент його перевірки органом державної податкової служби суми податку, попередньо включеного до складу податкового кредиту.

При цьому, ні Законом України «Про податок на додану вартість», ні іншими законодавчими актами, позивачу не надано права вимагати від своїх контрагентів, а ці контрагенти в свою чергу не зобов'язані надавати на його вимогу будь-які інші додаткові відомості, в тому числі і відомості щодо правильності декларування ними своїх зобов'язань з податку на додану вартість та виконання ними таких зобов'язань перед бюджетом.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що права та інтереси позивача порушені та потребують судового захисту в частині зменшення сум бюджетного відшкодування по ПДВ у розмірі 51 887,10 грн., тому в цій частині позов підлягає до задоволення.

Разом з тим при дослідженні наявних в матеріалах справи доказів, судом першої інстанції встановлено, що Берегівською ОДПІ зменшено позивачу податковий кредит на суму ПДВ 18042,90 грн. сплачену в ціні придбаного товару (бітум) для проведення ремонту дороги місцевого значення по вул. Фабрична м. Берегово та включену до податкового кредиту за вересень 2010 року на підставі податкової накладної № 98 від 29.09.2010 р., виданої філією «Берегівський райавтодор» ДП «Закарпатський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України». Перевіркою встановлено, що придбаний бітум було використано на ремонт автомобільної дороги по вул. Фабрична м. Берегово до місця розміщення лісопереробного заводу ТОВ «Нумінатор», тобто поза межами господарської діяльності позивача. Натомість позивач, в обґрунтування своїх позовних вимог в цій частині зазначає, що придбаний бітум використано в межах його господарської діяльності.

В супереч пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ч. 1. ст. 71 КАС України позивач не надав суду першої інстанції належних та допустимих доказів факту використання придбаного згідно податкової накладної № 98 від 29.09.2010 р. товару у межах своєї господарської діяльності.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до вірних висновків, приймаючи рішення по суті спірних правовідносин.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст.160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області - залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 січня 2012 року у справі № 2a-0770/3875/11 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді С.П. Нос

А.І. Рибачук