Рішення

від 07.10.2013 по справі 903/864/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 жовтня 2013 р. Справа № 903/864/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Домус», м.Харків

до Приватного підприємства «Біодом-Захід», с.Борохів, Ківерцівський район

про стягнення 181 830, 11 грн.

Суддя: Пахолюк В.А.

Представники:

від позивача: Багацький Є.Г. - директор,

від відповідача: Носков О.М. - представник, дов. № 3 від 25.09.2013 р.

Суть спору:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Домус», звернувшись з позовом до суду, просив стягнути з відповідача - Приватного підприємства «Біодом-Захід» 209 194, 22 грн. заборгованості за надану безпроцентну позику, в т.ч. 169 000, 00 грн. основного боргу та 40 194, 22 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог посилається на укладений між сторонами 07.07.2011 р. договір позики (безпроцентної зворотної фінансової допомоги) на підставі якого ним було перераховано відповідачу грошові кошти на загальну суму 179 000, 00 грн., що підтверджує платіжними дорученнями № 134 від 08.07.2011 р., № 138 від 13.07.2011 р., № 138 від 18.07.2011 р.

Як зазначає позивач, позичальником повернення грошових коштів здійснено частково в сумі 10 000, 00 грн. Станом на 30.06.2013 р. борг становить 169 000, 00 грн.

У зв'язку з порушенням грошового зобов'язання відповідачу нараховано пеню в сумі 40 194, 22 грн.

На виконання вимог ухвали суду позивачем 12.09.2013 р. на підставі заяви (вх.. № 01-29/10491/13) подано платіжне доручення № 29 від 04.09.2013р. про оплату судового збору в сумі 4 183, 88 грн.

16.09.2013 р. на підставі заяви (вх.№ 01-29/10582/13) позивач уточнив позовні вимоги в частині нарахування пені з врахуванням вимог п.6 ст.232 ГК України та просить стягнути її в розмірі 12 830, 11 грн. Загальна сума, яку просить стягнути з відповідача - 181 830, 11 грн.

Зазначена заява прийнята судом відповідно до ст.22 ГПК України.

В судовому засіданні 07.10.2013 р. позивачем подано лист (вх..№ 01-29/11314/13), відповідно до якого проведено розрахунок суми боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних, що фактично є збільшенням розміру позовних вимог.

Оскільки, зазначена дія здійснена з порушенням вимог ст.22 ГПК України, суд залишає даний лист без розгляду.

На виконання вимог ухвали суду від 16.09.2013 р. позивачем долучено до матеріалів справи наступні документи: копію платіжного доручення № 130 від 25.07.2011 р. на повернення коштів згідно договору позики від 07.07.2011 р.; картку рахунку: 6851: Контрагенти: Біодом-Захід ПП за 01.07.11-30.09.13; копію виписки з ЄДРПОУ про включення ТзОВ «Домус».

Крім того, позивачем в судовому засіданні подано клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, грошові кошти та цінні папери, в межах позовних вимог, що належать відповідачеві та, відповідно, заборонити вчиняти з ними дії щодо відчуження.

Суд, розглянувши зазначене клопотання, приходить до висновку про відмову в його задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора, або з власної ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову у вигляді накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, в тому числі грошові кошти, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент винесення та виконання рішення.

Позивачем не обґрунтовано та не доведено, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За таких обставин, у задоволенні клопотання позивача щодо забезпечення позову слід відмовити.

Відповідач у відзиві № 31 від 26.09.2013 р. та представник в судовому засіданні отримання від позивача позики в сумі 179 000, 00 грн. та часткове повернення її в сумі 10 000, 00 грн. підтверджує.

Водночас, вказує на неналежне виконання позивачем договірних зобов'язань, оскільки згідно умов договору Позикодавець зобов'язався надати позику в сумі 197 000, 00 грн., а фактично надав 179 000, 00 грн.

Щодо нарахованої пені, то, оскільки в договорі позики про її застосування не зазначено, посилаючись на приписи ст.547, п.1ч.3 ст.549 ЦК України, стягнення пені вважає безпідставним.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

07.07.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Домус» (позикодавець) та Приватним підприємством «Біодом-Захід» (позичальник) було укладено договір позики (безпроцентної зворотної фінансової допомоги).

Відповідно до умов даного договору позивач зобов'язався надати безпроцентну позику в розмірі 197 000, 00 грн. шляхом передачі суми в безготівковій формі на поточний рахунок позичальника (п.п.1.1., 2.1., 3.1.), а відповідач - повернути її до 31 грудня 2011 р. на поточний рахунок позикодавця (п.п.1.1., 5.1.).

Доказів визнання даного договору недійсним сторонами не надано. Зобов'язання щодо надання відповідачу безпроцентної позики позивачем

виконані в сумі 179 000, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 134 від 08.07.2011 р., № 138 від 13.07.2011 р., № 138 від 18.07.2011 р.

Заперечень щодо неналежного виконання зобов'язань позикодавцем від позичальника не поступало.

Проте, відповідач договірні зобов'язання по поверненню коштів виконав частково в сумі 10 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 130 від 25.07.2011 р. На день розгляду справи заборгованість становить 169 000,00 грн.

За своїм юридичним змістом укладений між сторонами договір є договором позики та відповідає змісту ст.1046, 1047 ЦК України відповідно до яких за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Приступивши до виконання зобов'язань за договором позики від 07.07.2011 р. сторони схвалили його умови.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені ст. 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття кореспондується з приписами ст. 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.ст. 599, 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Беручи до уваги зазначене, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача 169 000, 00 грн. заборгованості по безпроцентній позиці.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 12 830, 11 грн. пені на підставі ч.1 ст.611 ЦК України.

Оскільки пеня є договірним зобов'язанням, а сторонами в договорі не обумовлено її розмір та порядок нарахування, то позов в частині стягнення пені не підлягає до задоволення.

Оскільки спір до судового розгляду доведено з вини відповідача, то судовий збір в сумі 3 380, 00 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) відповідно до ст.49 ГПК України покладається на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 526, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково в сумі 169 000, 00 грн.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Біодом-Захід» (Волинська область, Ківерцівський район, с.Борохів, вул.Луцька, 28, код ЄДРПОУ 36703915, п/р 26004305378 АТ «Райффайзен Банк Аваль» м.Київ, МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Домус» (61002, Харківська обл., м.Харків, Пушкінський в'їзд, 6/4, код ЄДРПОУ 23465256, п/р 26008060566710 у Від. № 2 Хар ГРУ ПриватБанк, МФО 351533) 169 000, 00 грн. заборгованості безпроцентної фінансової позики та 3 380, 00 грн. витрат по судовому збору.

3. В позові на суму 12 830, 11 грн. відмовити.

Повне рішення складено 09.10.13 р.

Суддя В.А.Пахолюк