Рішення

від 30.09.2013 по справі 910/13911/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13911/13 30.09.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Квартет" ЛТД

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський бібліотечний колектор"

про стягнення 116 022,40 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Кметик-Власенко О.В. - представник за довіреністю

від відповідача: Карпенко Л.М. - представник за довіреністю

СУТЬ СПОРУ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Квартет" ЛТД (позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський бібліотечний колектор" (відповідач) про стягнення заборгованості за Договором № 144/2003 від 01.06.2003 року на технічне обслуговування інженерних мереж нежитлових приміщень та участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 116022,40 грн., в тому числі 93288,80 грн. основного боргу, 15966,97 грн. пені, 1399,33 грн. збитків від інфляції, 5367,30 грн. 3 % річних, а також просить покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору № 144/2003 від 01.06.2003р. позивач, як посередник постачання комунальних послуг, надавав відповідачу послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за які відповідач, в порушення умов договору, в повному обсязі не розрахувався. У зв'язку з порушення виконання зобов'язання позивач також просить стягнути з відповідача пеню, 3% річних та збитки від інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2013 року порушено провадження по справі № 910/13911/13, розгляд справи призначено на 12.08.2013 року.

У відповідності до статті 77 господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 12.08.2013 року оголошено перерву до 23.09.2013 року.

Ухвалою суду від 23.09.2013 продовжено строк вирішення спору.

У відповідності до статті 77 господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 23.09.2013 року оголошено перерву до 30.09.2013 року

30.09.2013 від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позов в якому останній проти задоволення позову заперечив та зазначив, що позивач неналежним чином виконував свої зобов'язання по договору про що неодноразово складалися акти про низький температурний режим в приміщенні за період осінь-весна. На адресу позивача направлялися листи та скарги з цього приводу, запрошувалися представники позивача з метою термінового ремонту водостічних труб, усунення проривів водопроводу та залиття приміщень бібліотечного колектору. Однак позивач вказані вимоги проігнорував і по сьогоднішній день вимоги щодо звірки перевірки обліку та наданих комунальних послуг не виконує. Позивач жодного разу не здійснив перевірку стану теплоспоживального обладнання відповідача, яке знаходиться у неналежному стані. Крім того, позивач не надав доказів про фактичне споживання відповідачем послуг по договору, а надані позивачем розшифровки, відомості та табуляграми про споживання теплової енергії не є належними доказами. Позивач не вірно зазначив розмір частки відповідача по відношенню до загальної площі житлового будинку.

Представник позивача в судовому засіданні 30.09.2013 надав пояснення на позов, просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у відзиві.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 30.09.2013 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

Згідно Дозволу від 17.09.1997 р. № 099/733 ТОВ фірма «Квартет» ЛТД має право обслуговування житлового фонду, нежилих приміщень, інших споруд та земельних ділянок, розташованих в мікрорайоні, що обслуговувався ЖЕК-206, відповідно до результатів проведеного конкурсу (розпорядження № 953 від 21.08.1997 р.). Має право збирати платежі за комунальні послуги, плату за обслуговування з наймачів та власників приміщень і споруд.

Нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, пр.-т 40-річчя Жовтня, 100/2, загальною площею 595,2 кв. м, відповідно до Розпорядження Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації від 07.02.2002р. № 101 «Про надання в орендне користування нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади Голосіївського району м. Києва» від 25.06.1999р. займає ТОВ "Київський бібліотечний колектор" (далі - відповідач).

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Квартет" ЛТД (далі - позивач) відповідно Рішення Голосіївської РДА від 29.09.2005 № 38/31 та Договорів від 04.01.2010р. № 14 та 02.01.2013р. № 11 (з переліком будинків) укладених між Комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району" та позивачем є управителем будинків комунальної власності територіальної громади Голосіївського району м. Києва і має право обслуговування житлового фонду, нежилих приміщень, інших споруд та земельних ділянок, розташованих в мікрорайоні, що обслуговується ЖЕК-206, без зарахування на баланс.

Спір у даній справі виник з причин неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Договором № 144/2003 на технічне обслуговування інженерних мереж нежитлових приміщень, та участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 01.06.2003 р. в частині своєчасності та повноти внесення на рахунок позивача платежів за надані послуги та застосування з підстав порушення виконання зобов'язань штрафних санкцій.

Відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

01.06.2003р. між позивачем (підприємством) та відповідачем (користувачем) був укладений Договір на технічне обслуговування інженерних мереж нежитлових приміщень, та участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території № 144/2003 (далі - Договір) з метою господарського використання нежитлових приміщень, прибудинкової території, технічного обслуговування та посередницькі послуги по забезпеченню користувача холодним водопостачанням, гарячим водопостачанням, центральним опаленням, каналізацією, електроенергією за адресою: пр. 40-річчя Жовтня, 100/2, 595,2 кв.м. (п. 1.1 Договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Підприємство - ТОВ фірма «Квартет» ЛТД, відповідно до п. 2.1 Договору, є посередником між користувачем - ТОВ «Київський бібліотечний колектор» та постачальниками, що забезпечують потреби користувача у ХВП, ГВП, ЦО, каналізації, електроенергії, що зобов'язане щомісяця надавати користувачу рахунки по сплаті експлуатаційних та комунальних послуг (п. 2.2), забезпечує вивіз сміття (п. 2.3).

У свою чергу користувач зобов'язався оплачувати фактичну вартість отриманих комунальних послуг (ГВП, ХВП, ЦО, каналізація та електроенергія) (п. 2.4.1).

Відповідно до п. 2.4.2. Договору ТОВ «Київський бібліотечний колектор» зобов'язалося сплачувати відшкодування витрат по обслуговуванню внутрішньо будинкових мереж ЦО, ГВП, ХВП, каналізації, а згідно п. 2.4.3. Договору сплачувати експлуатаційні витрати.

У відповідності до п. 2.4.4. Договору ТОВ «Київський бібліотечний колектор» повинен приймати участь в загальних для всього будинку та прибудинкової території витратах.

Оплата за надання послуг складається по фактичних витратах і вноситься на рахунок «підприємства» до 10 числа наступного за звітнім місяця (п. 3.1).

Пунктом 4.3. Договору сторони встановили, що даний договір вважається дійсним з моменту його підписання. Термін дії договору встановлюється з 01.06.2003 р. по 31.12.2004 р. і вважається продовженим на наступний рік, якщо одна із сторін не заявляє про його розірвання за 30 днів до закінчення строку.

В процесі розгляду справи сторонами не заперечувалась чинність договору, а відтак договір є чинним та таким, що продовжує діяти.

Як стверджує ТОВ фірма «Квартет» ЛТД послуги відповідачу надавались позивачем вчасно та у повному обсязі на підтвердження чого позивач долучив до матеріалів справи копії табуляграм Публічного акціонерного товариства "Київенерго" за спірний період, розшифровки табуляграм, відповідно до яких відповідач мав сплатити за фактично отримані комунальні послуги.

Однак, в порушення умов Договору відповідач не сплачує в повному обсязі вартості фактично отриманих комунальних послуг.

Як зазначає ТОВ фірма «Квартет» ЛТД відповідач завдає йому значні збитки, оскільки позивач не може вчасно та в повному обсязі розрахуватися зі своїми кредиторами, постачальниками комунальних послуг - ВАТ АК «Київводоканал» та АЕК «Київенерго».

З метою досудового врегулювання спору позивач письмово звертався до відповідача з претензіями вих. № 5 від 18.02.2013р., № 9 від 18.05.2013p., з вимогою сплатити заборгованість, які залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Так, судом встановлено, що відповідач фактично знаходиться в нежитловому приміщенні за адресою: м. Київ, пр-т. 40-річчя Жовтня, 100/2, загальною площею 595,2 кв.м, і отримує житлово-комунальні послуги, а отже, зобов'язаний, згідно Договору сплачувати за комунальні послуги, пропорційно займаній площі.

У своєму відзиві відповідач зазначив, що позивач неналежним чином виконував свої зобов'язання по договору про що неодноразово складалися акти про низький температурний режим в приміщенні за період осінь-весна. На адресу позивача направлялися листи та скарги з цього приводу, запрошувалися представники позивача з метою термінового ремонту водостічних труб, усунення проривів водопроводу та залиття приміщень бібліотечного колектору. Однак позивач вказані вимоги проігнорував і по сьогоднішній день вимоги щодо звірки перевірки обліку та наданих комунальних послуг не виконує. Позивач жодного разу не здійснив перевірку стану теплоспоживального обладнання відповідача, яке знаходиться у неналежному стані. Крім того, позивач не надав доказів про фактичне споживання відповідачем послуг по договору, а надані позивачем розшифровки, відомості та табуляграми про споживання теплової енергії не є належними доказами. Позивач не вірно зазначив розмір частки відповідача по відношенню до загальної площі житлового будинку.

Таким чином, відповідач не заперечує факт отримання послуг з центрального опалення та гарячого водопостачання, проте вказує на неналежну якість цих послуг та невірний розрахунок відсоткового відношення в залежності від займаної відповідачем опалювальної площі.

Суд не може погодитись з вищезазначеними твердженнями ТОВ «Київський бібліотечний колектор» та вважає їх безпідставними, не доведеними матеріалами справи та відповідними і належними доказами, оскільки позивач є лише посередником між відповідачем та постачальниками комунальних послуг, що забзпечують потреби відповідача в центральному опаленні та гарячому водопостачанні - АЕК "Київенерго", у постачанні питної води та прийманні стічних вод - ВАТ "АК "Київводоканал" для чого між позивачем та АЕК "Київенерго" та ВАТ "АК "Київводоканал" укладено договори № 540575 від 01.09.2005 та № 03801/5-01 від 01.03.2004р. та не може нести відповідальність за якість послуг, що надаються відповідними організаціями.

При цьому, будь-яких звернень відповідача із заявами щодо неякісного надання послуг матеріали справи не містять.

Крім того, п. 2.4.11. Договору № 144/2003 від 01.06.2003р. ТОВ «Київський бібліотечний колектор» зобов'язаний заключити прямі договори з постачальниками послуг та енергоносіїв на отримання комунальних послуг (ХВП, ГВП, ЦО, каналізація, газ, електроенергія, тощо) своєчасно і в повному обсязі сплачувати безпосередньо цим підприємствам вартість отриманих комунальних послуг.

Пооте доказів укладення прямих договорів з постачальниками послуг та енергоносіїв на отримання комунальних послуг матеріали справи також не містять.

Щодо визначення коефіцієнту нарахування оплати за опалення суд зазначає наступне. Як вбачається з наявних у справі документів, вартість теплової енергії, що підлягає сплаті, позивачем визначається у відсотковому відношенні в залежності від займаної споживачем опалювальної площі. При цьому, господарським судом враховано, що розмір опалювальної площі будинку № 100/2 по пр.-т 40-річчя Жовтня, що був визначений позивачем, відповідачем не спростований.

Зважаючи на наведене вище заперечення відповідача проти позову не приймаються судом до уваги.

За таких обставин, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за спірним договором зобов'язання в частині строку їх виконання та у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиті послуги в розмірі 93288,80 грн., підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги на утримання прибудинкових територій", суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності:

- сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території;

- за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Відповідно до п. 3.2 договору за несвоєчасну оплату платежів користувачем, підприємство утримує пеню в розмірі 1% від суми оплати за кожний день прострочки (включаючи день оплати), але не більше 100% від суми заборгованості.

Позивач нарахував пеню в розмірі 15966,97 грн. (0,1%) за період 6 місяців на суму заборгованості - 88705,39 грн.

Беручи до уваги те, що відповідач прострочив оплату наданих послуг, вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 15 966,97 грн. підлягає задоволенню частково в сумі 7 929,69 грн. за розрахунком суду.

Позивач також заявив про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 5367,30 та збитків від інфляції в розмірі 1399,33 грн. нарахованих за період з 01.06.2011 по 01.05.2013 (700 днів) на суму заборгованості - 93288,80 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Перевіривши розрахунок 3% річних та збитків від інфляції та здійснивши власний суд вважає за можливе стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 1216,20 грн. та збитків від інфляції в розмірі 322,42 грн.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладається на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 64, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський бібліотечний колектор" (03127, м. Київ, пр.-т 40-річчя Жовтня, 100/2, код ЄДРПОУ 30573574) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Квартет" ЛТД (03127, м. Київ, вул. Васильківська, 53, к. 1, код ЄДРПОУ 13670073) заборгованість в сумі 93 288,80 грн. (дев'яносто три тисячі двісті вісімдесят вісім грн. 80 коп.), пеню в сумі 7 929,69 грн. (сім тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять гривень 69 коп.), 3 % річних в сумі 1 216,20 грн. (одна тисяча двісті шістнадцять грн. 20 коп.), збитки від інфляції в сумі 322,42 грн. (триста двадцять дві грн. 42 коп.) та 2 055,14 грн. (дві тисячі п'ятдесят п'ять грн. 14 коп.) судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання повного рішення: 07.10.2013

Суддя О.А.Грєхова