Рішення

від 04.10.2013 по справі 911/3396/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2013 р. Справа № 911/3396/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фруктовий світ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Продагрозбут"

про стягнення 505 120грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Ковальчук Ю.П. (дов. б/н від 12.09.2013р.);

Клюка В.Ф. (дов. № 1 від 18.06.2013р.);

від відповідача Бонтлаб В.В. (дов. від 11.09.2013р.).

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Фруктовий світ" (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Продагрозбут" (далі - відповідач) про стягнення 505 120грн. неустойки.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 34-ПАЗ від 09.07.2012р. в частині недопоставлення обумовленої кількості товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.09.2013р. порушено провадження у справі № 911/3396/13, розгляд справи призначено на 13.09.2013р.

13.09.2013р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 19437 від 13.09.2013р.), згідно якого останній визнав позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, який прийнято судом.

У судовому засіданні 13.09.2013р. оголошено перерву до 04.10.2013р.

01.10.2013р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло доповнення до відзиву на позовну заяву (вх. № 20667 від 01.10.2013р.), згідно якого останній визнав позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, який прийнято судом.

У судовому засіданні 04.10.2013р. представники позивача підтримали позов повністю, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

09.07.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Продагрозбут" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фруктовий світ" (Покупець) було укладено договір поставки № 34-ПАЗ, відповідно до якого в терміни та в порядку, визначені даним договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця насіння білої гірчиці, а покупець - прийняти товар і оплатити його.

Згідно п. 2.3. договору датою здійснення поставки товару (партії товару) вважається дата підписання накладної покупцем.

Відповідно до п. 11.2 договір набуває чинності з дня його підписання і діє до повного виконання зобов'язань.

01.08. 2012р. сторони підписали додаток № 1 до договору поставки № 34-ПАЗ від 09.07.2012р. (далі - Додаток), де обумовили загальний об'єм поставок (5000 тон), загальну вартість (20 000 000грн. без ПДВ), ціну одиниці товару (4 000 грн. з ПДВ/тона), графік поставок та графік оплати.

Як вбачається з п. 1.3 Додатку № 1 до договору поставка мала бути здійснена за наступним графіком: 15.08.2012р. - 1 000 тон товару, 30.09.2012р. - 2 000 тон товару, 31.10.2012р. - 2 000 тон товару.

Станом на 31.10.2012р. відповідач був зобов'язаний поставити весь обумовлений товар в кількості 5 000 тон. Проте, в порушення умов договору та Додатку № 1, що набрав чинності з 01.08.2012р. та є невід'ємною частиною договору поставки № 34-ПАЗ від 01.08.2012р., відповідачем було здійснено поставку лише 378,704 тон товару, що підтверджується копіями податкових накладних (а.с. 16-24), решту товару в кількості 4 621,296 тон позивачу не поставив.

Судом також встановлено, що відповідач спірний товар, гірчицю у кількості 148 368 кг. поставив іншим суб'єктам господарювання, зокрема: ТОВ „Компанія „Агролідер" - 33 519 кг. за ціною 4 833,333грн. без ПДВ за тону, ТОВ „АГАС" - 14 574 кг. за ціною 5 000грн. без ПДВ за тону, ТОВ „Компанія „Агролідер" - 34 595 кг. за ціною 4 833,333грн. без ПДВ за тону, ТОВ „Компанія „Агролідер" - 65 680 кг. за ціною 4 833,333грн. без ПДВ за тону, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними (а.с. 25-28).

З розрахунку позивача, доданого до позовної заяви вбачається, що сума неустойки була обрахована наступним чином: 8 000 000грн. вартості недопоставлених 2 000 тон було помножено на добову процентну ставку (15 % /365 днів =0,041%) і отриманий результат був помножений на 32 дні прострочення (період нарахування - з 30.09.2012р. по 31.10.2012р.); 16 000 000грн. вартості недопоставлених 4 000 тон було помножено на добову процентну ставку (15 % /365 днів =0,041%) і отриманий результат був помножений на 61 дні прострочення (період нарахування - з 31.10.2012р. по 31.12.2012р.). Таким чином сума неустойки за розрахунком позивача становить 505 120грн., з яких: 104 960грн. за період з 30.09.2012р. по 31.10.2012р. та 400 160грн. за період з 31.10.2012р. по 31.12.2012р.

Предметом позову є вимога про стягнення 505 120грн. неустойки.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушення зобов'язання.

Статтею 530 Цивільного Кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з частиною другою статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно п. 5.4. договору постачальник за прострочення поставки товару сплачує покупцеві неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період її нарахування, за кожен день прострочення поставки товару.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У частині другій статті 9 ЦК України зазначено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Частиною першою статті 216 та частиною другою статті 217 ГК України передбачена господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.

За змістом статті 199 ГК України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

З наведених норм вбачається, що сторони договору, за відсутності встановлених спеціальними законами обмежень, не позбавлені права передбачити договором неустойку, що стягується за прострочення негрошового зобов'язання у відсотках до суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення, та звернутися з вимогою про стягнення такої неустойки у зв'язку з простроченням зобов'язання.

Відповідну правову позицію наведено в постанові Верховного Суду України від 22.11.2010р. у господарській справі № 14/80-09-2056 та постанові Вищого господарського суду України від 20.12.2011р. у справі № 4/5025/1063/11.

Враховуючи вищевикладене, а також період нарахування неустойки, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку неустойки (а.с. 11), арифметично вірний розмір неустойки, нарахованої за період з 30.09.2012р. по 31.12.2012р. становить загалом 511 475,41грн., зокрема: 104 918,03грн. за період з 30.09.2012р. по 31.10.2012р. на суму боргу 8 000 000грн. та 406 557,38грн. за період з 31.10.2012р. по 31.12.2012р. на суму боргу 16 000 000грн. Відтак, вимога про стягнення 505 120грн. неустойки підлягає задоволенню повністю, оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

Суд критично оцінює доводи представника відповідача на те, що позивачем неправомірно нараховано неустойку за порушення негрошового зобов'язання з огляду на те, що сторони договору не позбавлені права передбачити договором неустойку, що стягується за прострочення негрошового зобов'язання у відсотках до суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення та звернутися з вимогою про стягнення такої неустойки у зв'язку з простроченням зобов'язання.

Крім того, суд звертає увагу представника відповідача, що станом на момент прийняття судового рішення, договір поставки № 34-ПАЗ від 09.07.2012р., в тому числі п. 5.4. договору, є правомірним в силу положень ст. 204 Цивільного кодексу України.

За таких обставин суд вважає, що позовна вимога про стягнення 505 120грн. неустойки є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Продагрозбут" (08623, Київська обл., м. Васильків, вул. Артема, буд. 15; код ЄДРПОУ 31575363) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фруктовий світ" (29000, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Проскурівська, буд. 6; код ЄДРПОУ 33590996) 505 120 (п'ятсот п'ять тисяч сто двадцять гривень) 00 коп. неустойки та 10 102 (десять тисяч сто дві гривні) 40 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 08.10.2013р.

Суддя П.В. Горбасенко