Рішення

від 20.01.2009 по справі 5020-3/107

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем

України

РІШЕННЯ

"20" січня 2009 р.

справа № 5020-3/107

За позовом:

Севастопольського міжрайонного

природоохоронного прокурора (99011, м. Севастополь, вул.

Вороніна, 11)

в інтересах держави в особі:Севастопольської

міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3)

до відповідача:

Товариства з обмеженою

відповідальністю "Бейрут" (99059, м. Севастополь, пр.

Героїв Сталінграду, 43)

за участю третіх осіб, які не

заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

1. Управління з контролю за

використанням та охороною земель у місті Севастополі (99045,

м. Севастополь, вул. Д. Ульянова, 16); 2.

Головного управління Держкомзему у місті Севастополі (99011, м.

Севастополь, вул. Демидова, 13); 3. Закритого акціонерного товариства

"Югрибстрой" (99014, м. Севастополь, Камишове шосе, 14);

4. Комунального підприємства "Благоустрій" Севастопольської

міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 48)

про:зобов'язання відповідача

звільнити самовільно зайняту земельну ділянку

Суддя В.О.

Головко

Представники сторін:

прокурор -Шульга А.М., посвідчення

№ 438 від 20.02.06, Севастопольський міжрайонний природоохоронний прокурор;

позивач -явку уповноважених

представників у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового

засідання повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки не

повідомив, Севастопольська міська рада;

відповідач -явку уповноважених

представників у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового

засідання повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки не

повідомив, ТОВ "Бейрут";

третя особа -явку уповноважених

представників у судове засідання не забезпечила, про дату, час і місце судового

засідання повідомлена належним чином та своєчасно, про причини неявки не

повідомила, Головне управління Держкомзему у м. Севастополі;

третя особа -Янчук А.П.,

довіреність № 349 від 21.02.08, Управління з контролю за використанням та

охороною земель у м. Севастополі;

третя особа -явку уповноважених

представників у судове засідання не забезпечила, про дату, час і місце судового

засідання повідомлена належним чином та своєчасно, про причини неявки не

повідомила, ЗАТ "Югрибстрой";

третя особа -Срощенко Т.І.,

довіреність № б/н від 08.12.08, КП "Благоустрій" СМР.

СУТЬ СПОРУ:

Севастопольський міжрайонний

природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду міста Севастополя з

позовом в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради до фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1. про зобов'язання відповідача звільнити самовільно

зайняту земельну ділянку.

Прокурор обґрунтовує позовні вимоги

посиланням на обставини самовільного зайняття відповідачем спірної земельної

ділянки під розміщення та використання у комерційних цілях кафе-бару

ІНФОРМАЦІЯ_1 без прийняття позивачем як власником відповідного рішення про

надання земельної ділянки в користування.

Ухвалою господарського суду м.

Севастополя від 03.09.2008 порушено провадження у справі, до участі у справі в

якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на

стороні позивача залучені: Управління з контролю за використанням та охороною

земель у місті Севастополі; Севастопольське міське Головне управління земельних

ресурсів (яке змінило назву на Головне управління Держкомзему у м. Севастополі);

Закрите акціонерне товариство "Югрибстрой".

Заявою від 31.10.2008 прокурор

уточнив позовні вимоги, доповнивши їх суб'єктом, якому належить повернути

спірну земельну ділянку в разі задоволення позову (т.1, а.с.60-61).

Ухвалою суду від 03.11.2008 до участі

у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на

предмет спору, на стороні позивача -Комунальне підприємство

"Благоустрій" Севастопольської міської Ради.

26.11.2008 прокурор надав

клопотання про заміну первісного відповідача (фізичної особи-підприємця

ОСОБА_1) належним: Товариством з обмеженою відповідальністю "Бейрут"

(т.1, а.с.113-114). В своєму клопотанні прокурор посилається на те, що

відповідно до матеріалів Севастопольдержземінспекції, які стали підставою для

пред'явлення позову, перевірявся об'єкт -бар ІНФОРМАЦІЯ_1. Останнім

користувачем цього об'єкта -бару ІНФОРМАЦІЯ_1 -є Товариство з обмеженою

відповідальністю "Бейрут". Тому прокурор вважає, що саме ТОВ

"Бейрут" має відповідати за даним позовом, а не фізична особа-підприємець

ОСОБА_1.

Відповідно до частини 3 статті 24

Господарського процесуального кодексу України господарський суд, встановивши до

прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за

позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити

заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи,

позовну заяву подано прокурором до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Втім, під час судового розгляду,

були зібрані докази, які в їх сукупності вказують на те, що фізична

особа-підприємець ОСОБА_1. є неналежним відповідачем.

Так, основоположний документ, на

якому ґрунтуються позовні вимоги (Акт перевірки дотримання вимог земельного

законодавства № 000692 від 02.07.2008 -т.1, а.с.18) складений відносно об'єкта

-кафе-бару ІНФОРМАЦІЯ_1, що розташований на спірній земельній ділянці.

Будь-якої прив'язки до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. в цьому

документі немає.

Решта документів, які долучені до

позову, також не вказують на те, що власником або користувачем кафе-бару

ІНФОРМАЦІЯ_1 є фізична особа-підприємець ОСОБА_1.

Ухвалою від 26.11.2008 суд замінив

первісного відповідача (фізичну особу-підприємця ОСОБА_1) належним: Товариством

з обмеженою відповідальністю "Бейрут", розгляд справи початий заново.

При цьому суд не прийняв до уваги

доводи представника відповідача щодо припинення провадження у справі з підстав

непідвідомчості даного спору господарському суду.

Відповідач не скористався правом,

наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав

господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують

заперечення проти позову; явку повноважних представників в судове засідання не

забезпечив.

Оскільки до повноважень

господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження

юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу

на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники

повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами

поштового зв'язку з позначками „за закінченням терміну зберігання”, „за

зазначеною адресою не значиться” тощо можуть вважатися належними доказами

виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового

процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

У зв'язку з викладеним, суд визнав

за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського

процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Прокурору та представникам третіх осіб

в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені

статтями 20, 22, 27, 29, 811 Господарського процесуального кодексу

України.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши прокурора та представників третіх осіб, дослідивши

надані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

15.02.2005 відповідно до

Розпорядження Президента України від 20.04.2005               № 985/2005-рп "Про

комплексну перевірку додержання вимог законодавства, реалізації державної

політики у сфері регулювання земельних відносин, використання та охорони

земель" Управлінням організації інспекторської діяльності

Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів проведено

перевірку дотримання вимог земельного законодавства Товариством з обмеженою

відповідальністю "Бейрут".

Зазначеною перевіркою, оформленою

Актом № 474 від 15.02.2005, встановлений факт самовільного зайняття та

використання без правовстановлювальних документів Товариством з обмеженою

відповідальністю "Бейрут" земельної ділянки площею 343,8 м2

під розташування кафе-бару ІНФОРМАЦІЯ_1 на землях рекреації в АДРЕСА_1 (т.2,

а.с.22).

За результатами перевірки посадовій

особі ТОВ "Бейрут" -директорові Ед Мусі Нембру видано припис № 000007

від 15.02.2005 про усунення виявлених порушень шляхом оформлення або звільнення

зазначеної земельної ділянки (т.1, а.с.107).

02.07.2008 Управлінням з контролю

за використанням і охороною земель у місті Севастополі на вимогу

Севастопольської міжрайонної природоохоронної прокуратури на пляжі Омега

проведено ще одну перевірку дотримання вимог чинного земельного законодавства

(Акт № 000692 від 02.07.2008),

Вказаною перевіркою факт

самовільного зайняття та використання без правовстановлювальних документів

земельної ділянки площею 343,8 м2 під розташування та використання у

комерційних цілях кафе-бару ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджено (т. 1, а.с.18).

Зазначене стало підставою для

звернення Севастопольського міжрайонного природоохоронного прокурора до суду із

даним позовом в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради.

Суд вважає позовні вимоги прокурора

такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Правовідносини між сторонами у

даній справі регулюються статтями 5, 7, 13, 14, 121, 140 Конституції України,

статтями 9, 116, 125, 126, 152, 212 Земельного кодексу України, статтею 327

Цивільного кодексу України, статтею 10 Закону України "Про місцеве

самоврядування в Україні", а також статтею 1 Закону України "Про

державний контроль за використанням та охороною земель".

Відповідно до статті 121

Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів

громадян та держави в судах у випадках, передбачених законом. Згідно зі статтею

2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор має право звертатися

до господарського суду в інтересах держави. Рішенням Конституційного суду

України № 3-рп/99 від 08.04.1999 про офіційне тлумачення статті 2

Господарського процесуального кодексу України визначено, що прокурор чи його

заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, у чому саме полягає

порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтує в позовній заяві

необхідність їх захисту та визначає орган, уповноважений державою здійснювати

відповідні функції у спірних відносинах. Згідно з пунктом 2 резолютивної

частини Рішення Конституційного суду України, під поняттям "орган,

уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних

відносинах", визначеним у частини другій статті 2 ГПК України, слід

розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, якому

законом надані повноваження органу виконавчої влади.

В силу статей 5, 7 Конституції

України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ

здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого

самоврядування. В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Згідно зі статтями 13, 14

Конституції України земля перебуває під охороною держави і владні повноваження

з розпорядження землею здійснюють органи державної влади й місцевого

самоврядування.

Відповідно до статті 140

Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою

в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи

місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі

органи.

Згідно з частиною 2 статті 327

Цивільного кодексу України управління майном, що є у комунальній власності,

здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого

самоврядування.

Відповідно до пункту 2 статті 152

Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може

вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці

порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і

відшкодування завданих збитків.

Статтею 9 Земельного кодексу

України передбачено, що до повноважень Севастопольської міської Ради у сфері

земельних правовідносин відноситься розпорядження землями територіальної

громади міста, у тому числі й надання земельних ділянок у користування,

власність, прийняття рішень про звільнення самовільно зайнятих земельних

ділянок.

Виходячи з аналізу наведених вище

норм та положення пункту 1 статті 10 Закону України "Про місцеве

самоврядування" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (з наступними змінами і

доповненнями), міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє

відповідні територіальні громади та здійснює від їх імені та в їх інтересах

функції і повноваження органу місцевого самоврядування, визначені Конституцією

України, цим та іншими законами.

Як представницький орган територіальної

громади рада у земельних відносинах за законом набуває повноважень суб'єкта

права комунальної власності на землю, виконуючи надані їй територіальною

громадою повноваження і, відповідно, набуває статусу виконавчого органу влади у

системі органів самоврядування на території населеного пункту, як це визначено

у мотивувальній частині та пункті 2 резолютивної частини рішення

Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99.

Таким чином, прокурор правомірно

звернувся до суду з даним позовом в інтересах Севастопольської міської Ради.

Відповідно до статті 125 Земельного

кодексу України право власності та право постійного користування на земельну

ділянку або право оренди земельної ділянки виникає: після одержання її

власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право

постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації; після

укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до

використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості),

одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації

забороняється.

Згідно зі статтею 126 Земельного

кодексу України, вказане право посвідчується державним актом встановленої форми

або договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до статті 116 Земельного

кодексу України підставами для набуття права на землю є рішення органів

місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Статтею 1 Закону України "Про

державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 №

963-ІV (із змінами і доповненнями) визначено термін "самовільне зайняття

земельної ділянки, відповідно до якої самовільним зайняттям земельної

ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної

ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу

місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування

(оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.

Статтею 212 Земельного кодексу

України встановлено, що самовільно зайнята земельна ділянка підлягає поверненню

власнику землі або землекористувачу, без відшкодування затрат понесених за час

незаконного користування нею. При цьому приведення земельних ділянок у

придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і

споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно

зайняли земельні ділянки.

Згідно з частиною 3 статті 212

Земельного кодексу України повернення самовільно зайнятих земельних ділянок

провадиться за рішенням суду.

Відповідно до статей 33, 34

Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський

суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи,

які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами

доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Зібраними у справі доказами, а

саме: актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 474 від

15.02.2005 (т.2, а.с.22) та № 000692 від 02.07.2008 (т.1, а.с.18), приписом №

000007 від 15.02.2005 (т.1, а.с.107), копією договору № 12 від 26.03.2003 про дольову

участь в утриманні пляжів міста (т.2, а.с.29) в їх сукупності підтверджується

факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 343,8 м2,

що розташована на території західного берегу бухти Омега в місті Севастополі

під розміщення та використання у комерційних цілях кафе-бару ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач не надав суду будь-яких

доказів, які б спростовували зазначені обставини.

За таких обставин позовні вимоги

прокурора в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради є

обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати, за правилами статті

49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з

відповідача в доход Державного бюджету України.

Беручи до уваги вищевикладене,

керуючись статтями 5, 7, 13, 14, 121, 140 Конституції України, статтями 9, 116,

125, 126, 152, 212 Земельного кодексу України, частиною 2 статті 327 Цивільного

кодексу України, статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в

Україні", статтею 1 Закону України "Про державний контроль за

використанням та охороною земель", статтями 49, 69, 82-85, 115, 116

Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И

В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Зобов'язати Товариство з обмеженою

відповідальністю "Бейрут" (99059,                    м. Севастополь, пр. Героїв

Сталінграду, 43, ідентифікаційний код 32427806, відомості про рахунки в

установах банку в матеріалах справи відсутні) звільнити

самовільно зайняту земельну ділянку площею 343,80 м2, розташовану на

території західного берега бухти Омега в місті Севастополі, з приведенням її у

придатний для використання стан шляхом знесення будинків, будівель і споруд,

які використовуються під розміщення кафе-бару ІНФОРМАЦІЯ_1, за рахунок коштів

Товариства з обмеженою відповідальністю "Бейрут", і повернути цю

земельну ділянку Севастопольській міській Раді (99011,       м. Севастополь, вул. Леніна, 3,

відомості про ідентифікаційний код та рахунки в установах банку в матеріалах

справи відсутні).

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою

відповідальністю "Бейрут" (99059,                     м. Севастополь, пр. Героїв

Сталінграду, 43, ідентифікаційний код 32427806, відомості про рахунки в

установах банку в матеріалах справи відсутні) в

доход Державного бюджету України (р/р № 31113095700007 в ГУ ДКУ

в м. Севастополі, МФО 824509, код ЄДРПОУ 24035598, код платежу 22090200,

одержувач -Ленінський район) державне мито в сумі 85,00 грн.

Видати наказ після набрання

рішенням законної сили.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою

відповідальністю "Бейрут" (99059,                     м. Севастополь, пр. Героїв

Сталінграду, 43, ідентифікаційний код 32427806, відомості про рахунки в

установах банку в матеріалах справи відсутні) в доход

Державного бюджету України (р/р № 31216259700007 в ГУ ДКУ в м.

Севастополі, МФО 824509, код ЄДРПОУ 24035598, код платежу 22050000, одержувач

-Ленінський район) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання

рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                             

В.О. Головко

Рішення

оформлено

згідно

з вимогами

ст.

84 ГПК України

та

підписано 26.01.2009

Розсилка:

1.          Севастопольська міжрайонна

природоохоронна прокуратура

          (99011, м. Севастополь, вул.

Вороніна, 11)

2.          Прокуратура міста Севастополя

(99011, м. Севастополь, вул.

Павліченко, 1)

3.          Севастопольська міська Рада

          (99011, м.

Севастополь, вул. Леніна, 3)

4.          Головне управління Держкомзему у м.

Севастополі

(99011, м. Севастополь, вул.

Демидова, 13)

5.          Управління з контролю за

використанням та охороною земель у м. Севастополі

          (99045, м.

Севастополь, вул. Д.Ульянова, 16)

6.          Закрите акціонерне товариство

"Югрибстрой"

          (99014, м.

Севастополь, Камишове шосе, 14)

7.          Комунальне підприємство

"Благоустрій" Севастопольської міської Ради

          (99011, м. Севастополь, вул. Леніна,

48)

8.          Товариство з обмеженою

відповідальністю "Бейрут"

          (99059, м.

Севастополь, пр. Героїв Сталінграду, 43)

9.          Справа

10.          Наряд