Постанова

від 03.10.2013 по справі 816/5390/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/5390/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

при секретарі судового засідання - Пехоті М.О.,

за участю:

представника позивача - Панченко О.О.,

представника відповідача - Давиденко Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КвантСтройПроект" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області в особі: Комсомольського відділення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

05 вересня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КвантСтройПроект" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області в особі: Комсомольського відділення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

В обґрунтування позовних вимог посилався на незгоду із висновками позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "КвантСтройПроект", викладеними в акті від 29.03.2013 № 26/15-2-32/34056098 про порушення позивачем ст. 200 Податкового кодексу України (п.7.4.1, п. 7.4, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 і п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168) з урахуванням п. 102.5 ст. 102 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) по декларації з ПДВ за січень 2013 року на 560 760 грн. Зазначають, що підприємством позивача не було допущено встановлених актом перевірки порушень, оскільки норми, на порушення яких посилається відповідач, регулюють правила формування податкового кредиту та порядок відшкодування ПДВ з бюджету та які були позивачем дотримані. Зокрема, дотримання позивачем правил формування податкового кредиту за вищевказані періоди було предметом податкових перевірок, якими підтверджено правомірність його складу, а до бюджетного відшкодування дані суми позивачем не заявлялися.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. У наданих до суду письмових запереченнях просив в задоволенні адміністративного позову відмовити посилаючись на правомірність висновків вищезазначеної перевірки.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "КвантСтройПроект" (ідентифікаційний код 34056098) 17.03.2006 зареєстровано юридичною особою виконавчим комітетом Комсомольської міської ради Полтавської області, про що в ЄДР внесено запис № 1 584 102 0000 000380.

Позивач перебуває на обліку в Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції з 17.03.2006 за № 1261 та зареєстрований як платник податку на додану вартість з 18.09.2012, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 18.09.2012 № 200069020.

У період з 19.03.2013 по 25.03.2013 посадовими особами Кременчуцької ОДПІ була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "КвантСтройПроект" з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість, залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за січень 2013 року.

Перевіркою встановлено, що згідно з поданою позивачем до Кременчуцької ОДПІ декларації з ПДВ за січень 2013 року від 19.02.2013 № 9007984106 залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) складає 588 670,00 грн.

Відповідно до довідки про залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової Декларації з ПДВ за січень 2013 № 9007984116 від 19.02.2013), сума від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 588 670,00 грн. виникла протягом листопаді 2009 року в сумі 560 760,00 грн. та в грудні 2011 року в сумі 27 910,00 грн.

За висновками перевірки кошти в сумі 560 706,00 грн. виходять за граничні строки, встановлені для реалізації права платника податків на отримання бюджетного відшкодування у відповідності до п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, а саме не пізніше 1095 днів, що настає за днем отримання права на таке відшкодування.

За результатами перевірки складено акт від 29.03.2013 № 26/15-2-32/34056098, яким встановлено порушення позивачем ст. 200 Податкового кодексу України (п.7.4.1, п. 7.4, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 і п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168) з урахуванням п. 102.5 ст. 102 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) по декларації з ПДВ за січень 2013 року на 560 760 грн.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення № 0000371500/44 від 22..04.2013, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 560 8760,00 грн.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню - рішенню, суд виходить із наступного.

Судом встановлено, що ТОВ "КвантСтройПроект" спірний податковий кредит було сформовано в листопаді 2009 року в той час, коли порядок обчислення і сплати податку на додану вартість регламентувався Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997, який базувався (приведений у відповідність) на основних принципах побудови цього податку, зокрема, Директиви Ради 2006/112/ЄС від 28.11.2006 про спільну систему ПДВ.

Пунктом 1.7. ст. 1 Закону України "Про ПДВ" встановлено, що податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про ПДВ" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, судом встановлено, що податковий кредит у вищевказаних періодах позивачем було сформовано у відповідності до вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вищевказаного Закону, що підтверджується висновками податкових перевірок.

Правомірність формування позивачем вказаного податкового кредиту не заперечувалося і відповідачем ні в ході перевірки, ні в ході судового розгляду. Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що податковий орган вбачає порушення формування від'ємного значення лише в недотриманні строку, встановленого п. 102.5 ст. 102 ПКУ.

З огляду на зазначене, висновки перевірки, щодо порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" є безпідставними, та більше того, спростованими самим же відповідачем в ході судового розгляду.

Щодо встановлення перевіркою порушень позивачем п.п. 7.7.1, 7.7.2 і 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" судом встановлено наступне.

Згідно з п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 вищевказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2 якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду (абз. 1 п.п. "б").

Згідно абз. 3 п.п. "б" п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 вищезазначеного Закону (в редакції Закону N 2275-VI від 20.05.2010, що діяла до 1 січня 2011 року) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Судом встановлено, що позивачем було включено до податкової декларації з ПДВ залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду зокрема в сумі 560 760,00 грн., яка виникла внаслідок взаємовідносин позивача з ВТП "Квант".

При цьому оплата позивачем була фактично проведена постачальникам простими векселями.

На підставі п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 цього ж Закону платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

А згідно п.п. 7.7.4 платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Таким чином, у відповідності до п.п. 7.7.3 і 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" платнику податків надається право обрати один із способів використання податкового кредиту - отримати бюджетне відшкодування або зарахувати належну йому суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Однак, як встановлено в ході судового розгляду позивач не скористався таким правом (а не обов'язком) та не звертався до податкового органу за бюджетним відшкодуванням цього залишку шляхом подання відповідної заяви. Дана обставина також не заперечується відповідачем по справі.

З огляду на зазначене, суд вважає висновки перевірки щодо порушення п.п. 7.7.1, 7.7.3, 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" безпідставними, оскільки механізми цих норм не застосовувалися між позивачем та податковим органом стосовно залишку від'ємного значення.

А відтак порушень позивачем Закону України "Про податок на додану вартість", який регулював відносини щодо порядку обчислення та сплати податку на додану вартість до 01.01.2011, судом не встановлено.

З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України та з цього часу порядок обчислення і сплати податку на додану вартість регламентується згідно із його вимогами.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового періоду) та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 цієї ж статті ПКУ встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди у (тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а вразі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.п. б) п. 200.4 цієї ж норми залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

І аналізу вищевказаних норм судом встановлено, що законодавство не містить ніяких обмежень до порядку формування складу вказаного залишку від'ємного значення, в т.ч. і часових обмежень, за умови, звичайно, дотримання платником податків правил формування податкового кредиту. Як не містить таких обмежень і попереднє законодавство, що регулювало аналогічні відносини до 01.01.2011, норми якого аналізувалися судом вище.

Надаючи оцінку доводам податкового органу про порушення позивачем п. 102.5 ст. 102 ПКУ, суд виходить із наступного.

Відповідно до п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Тобто, застосування цієї норми можливо у тому випадку, коли платник має намір відшкодувати податок на додану вартість із бюджету, прийняв рішення про таке відшкодування та звернувся до податкового органу із заявою в установленому Кодексом порядку.

Враховуючи, що позивач не заявляв свого наміру на відшкодування цього податку із бюджету, відповідного рішення не приймав та не звертався до відповідача із необхідною заявою, суд дійшов висновку, що відповідачем при проведенні перевірки безпідставно застосовані положення п. 1025 ст. 102 ПКУ України, які визначають строки давності на подання заяви про бюджетне відшкодування, до показників рядка 26 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду) декларації з податку на додану вартість.

З огляду на зазначене, оскаржуване податкове повідомлення - рішення винесено відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Комсомольського відділення Кременчуцької ОДПІ від 22.04.2013 № 0000371500/44.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КвантСтройПроект" витрати зі сплати судового збору в сумі 2 294,00 грн. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 08 жовтня 2013 року.

Суддя С.С. Бойко