Постанова

від 13.08.2013 по справі 814/2873/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

13 серпня 2013 року Справа № 814/2873/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Зіньковського О.А., секретаря судового засідання Ополинського О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Антарес-Буд", пр. Леніна 12, кв.50, м.Миколаїв, 54025; доДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул.Г.Петрової 2-А, м.Миколаїв, 54029; провизнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.02.13р. №0000032201 та №0000042201; за участю представників:

Від позивача: Філіпова Ю.В., довіреність №б/н від 30.12.10р.;

Від відповідача: Майстренко П.С., довіреність №134/9/10-00 від 04.07.13р.;

Від відповідача: Несміян М.Ю., довіреність №145/9/10-00 від 12.07.13р.;

Товариство з обмеженою відповідальністю "Антарес-Буд" (позивач) звернулось з адміністративним позовом до ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (відповідач) з вимогою визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.02.13р. №0000032201 та № 0000042201.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених у позові та додаткових поясненнях. Представник позивача також послався на відповідну судову практику на підтримання своє правової позиції.

Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначив, що рішення прийняті у відповідності до законодавства, перевірка позивача проведена в порядку та у спосіб передбачений законом .

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд,-

встановив:

В період з 10.12.12р. по 22.01.13р. відповідачем була проведена планова виїзна документальна перевірка позивача, результати якої оформлені актом перевірки від 29.01.13р. №275/22-100/31159868 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Антарес-БУД" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.11р. по 30.09.12р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.11р. по 30.09.12р." (т.1, а.с. 13-144 ).

За результатами перевірки відповідач встановив такі порушення:

1. п.134.1 ст.134, п.п.138.1 п.138.1, п.138.2. п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України (ПКУ), в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 2213683грн.;

2. п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПКУ, в результаті чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1727505грн.

Зазначені висновки зроблено відповідачем, виходячи із допущених порушень, на його думку, вимог законодавства контрагентами позивача та їх постачальниками у ланцюгах.

14.02.13р. за наслідками перевірки було прийнято 2 податкових повідомлення-рішення:

1) податкове повідомлення-рішення №0000032201 від 14.02.13р., за яким відповідач, посилаючись на п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПКУ та відповідно до абз.3, 4 п.123.1 ст.123 ПКУ, а також на порушення позивачем п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПКУ, збільшив суму грошового зобов'язання з ПДВ позивачу у розмірі 2591257,50грн. (за основним платежем - 1727505грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 863752,5грн.) (т.1, а.с. 177 );

2) податкове повідомлення-рішення №0000042201 від 14.02.13р., за яким відповідач, посилаючись на п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПКУ та відповідно до абз.3, 4 п.123.1 ст.123, п.6 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, а також посилаючись на порушення п.134.1 ст.134, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138 ПКУ, збільшив позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2536080,50грн. (за основним платежем 2213683грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 322397,5грн.) (т.1, а.с. 179 ).

Зазначені рішення також були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, але скарги позивача були залишені без задоволення (т.1, а.с.1 58-176, 181-211 ).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову з наступних підстав:

Відповідно до п.п.21.1.1 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх в обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків та його безпосередньої господарської діяльності.

Так, відповідач зазначив, що даною перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.138.1.1. п.138.1, п.138.4 ПКУ, а отже неправомірно включено до складу витрат за ІІІкв. 2011р. суму 1204372грн., за ІVкв. 2011р. суму 5616881грн., за Ікв. 2012р. суму 121495грн., за ІІкв. 2012р. суму 994922грн., за ІІІкв. 2012р. суму 2189172грн. в результаті здійснених операцій з ТОВ " Будівництво Укр-М" (код ЄДРПОУ 37031516), ТОВ "Електромонтаж-Трейд" (код ЄДРПОУ 32004632), ТОВ "ТМФ "Транспосервіс-ЛТД" (код ЄДРПОУ 13853514), ТОВ "Бареллі-Н" (код ЄДРПОУ 34772479), ПП "Нольга" (код ЄДРПОУ 36880724), реальність здійснення яких перевіркою не підтверджено.

В той же час. судом встановлено, що позивачем, на підтвердження товарності (реальності) здійснення господарських операцій у періоді що перевірявся, було надано відповідачу (та суду) копії відповідних первинних документів (узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки позивача - т.1, а.с. 154-157 ).

В судовому засіданні було досліджено копії відповідних первинних документів наданих позивачем (договори підряду та надання послуг між позивачем та його контрагентами, товарно - транспортні накладні, акти виконаних робіт, податкові накладні та видаткові накладні, розрахункові документи, реєстри виданих та отриманих податкових накладних тощо (т.2 - 13).

Крім того, в судовому засіданні було встановлено, що відповідачем не досліджувались факти здійснення конкретних господарських операцій (наявність збудованих об'єктів, об'єми виконаних робіт тощо), відповідач тільки використовував акти про неможливість проведення зустрічних звірок у контрагентів позивача в якості доказової бази відсутності фактичного здійснення господарських операцій.

В той же час, представники відповідача підтвердили, що об'єкти будівництва реально побудовані та відповідні роботи на них проведені, але в ході перевірки, було встановлено, що позивачем у перевіряємому періоді включено до складу витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, суми по господарським операціям з ТОВ "Будівництво Укр-М", ТОВ "Електромонтаж-Трейд", ТОВ "ТМФ "Транспосервіс-ЛТД", ТОВ "Бареллі-Н", ПП "Нольга", які, на думку перевіряючих, не мали необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності необхідної кількості управлінського та технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів для здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Антарес-БУД" (т.1, а.с.23).

Вказані висновки відповідача базуються тільки на висновках (актах про неможливість проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання) інших податкових органів, а саме:

- акти ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Будівництво-Укр-М" щодо підтвердження господарських операцій з платниками податків: акт від 16.11.11р. №494/23-325/37031516 (за період червень, липень, серпень 2011р.), акт від 19.12.12р. №1031/22-225/37031516 (за період січень, вересень 2011р., квітень, травень, червень, вересень 2012р.), акт від 20.09.12р. №759/22-225/37031516, акт від 03.09.12р. №729\22-225\37031516 (за період березень 2012р.), акт від 18.10.12р. №825/22-225/37031516 (за період липень, серпень 2012р.);

- акти ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Нольга" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків: акт від 08.11.11р. №1129/23-325/36880724 (за період липень 2011р.), акт від 14.11.11р. №480/23-325/36880724 (за період серпень 2011р.), акт від 14.11.12р. №921/23-325/36880724 ( за період вересень 2011р.);

- акт відповідача про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Бареллі-Н" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків: акт від 25.10.12р. №318/22-200/34772479 (за період червень, липень 2012р.);

- акт ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Електромонтаж-Трейд" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами-постачальниками та контрагентами покупцями: акт від 01.03.12р. №319/23-325/32004632 (за період жовтень, листопад, грудень 2011р.)

Суд не приймає в якості належних доказів посилання відповідача на зазначені акти перевірки інших податкових органів.

Вказані акти підтверджують лише факти неможливості проведення перевірок податковими органами контрагентів позивача із різних підстав та містять безпідставні висновки про безтоварність (нереальність, недійсність та нікчемність) правочинів контрагентів позивача та інших суб'єктів (по ланцюгах) господарювання з яким у позивача відсутні будь - які господарські правовідносини.

У зв'язку із цим, суд зазначає, що відповідно до листа ДПА України від 03.02.09р. (п.2.1.2) податковим органам при проведенні перевірок слід врахувати, що не може бути доказом безтоварності посилання в акті перевірки на відсутність інформації щодо підтвердження чи спростування будь-яких фактів переміщення товарів, наявності транспортних засобів, тощо.

Судом також встановлено, що позивач та його безпосередні контрагенти, які виписали податкові накладні, були зареєстровані як платники ПДВ на момент вчинення відповідних господарських операцій. Вказані обставини не заперечувались відповідачем.

На підставі зазначених доказів та пояснень сторін у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що господарські правовідносини позивача та його безпосередніх контрагентів були реальними, товарними, направленими на досягнення економічного ефекту та на отримання прибутку. Правочини не мають ознак нікчемності або фіктивності, не суперечать інтересам держави, оскільки були укладені та реалізовані в рамках законної господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Безпідставним та необґрунтованим також є посилання відповідача на господарську діяльність контрагентів (у ланцюгах) безпосередніх партнерів позивача. Суд приймає до уваги та досліджує господарські взаємовідносини тільки між позивачем та його безпосередніми контрагентами.

Відповідачем не надано суду будь - яких доказів застосування до контрагентів позивача фінансових санкцій, наявності вироків судів по закінченим кримінальним справам та інших допустимих та достатніх доказів на підтвердження наявності безтоварності (нереальності) господарських операцій або порушення публічного порядку з боку контрагентів або позивача.

Фактичне здійснення господарських операцій, на думку суду, підтверджено також іншими документами (рахунками-фактурами, податковими накладними, платіжними дорученнями, довіреностями тощо), які за своєю формою та змістом повністю відповідають вимогам чинного законодавства та не містять недоліків, що можуть спричинити втрату значення юридичного статусу первинних документів.

Таким чином, проаналізувавши зміст наданих відповідачем доказів, суд встановив, що висновки про безтоварність (нереальність) операцій позивача є необґрунтованими, оскільки відповідачем не наведено правової підстави та не надано належних доказів вважати укладені позивачем угоди безтоварними або нікчемними (удаваними, недійсними або фіктивними) правочинами. Висновки відповідачем зроблені без дослідження усіх первинних документів та самих оспорюваних правочинів, а також господарських операцій.

Крім цього, слід зазначити, що органи податкової служби не наділені повноваженнями за власною ініціативою визнавати безтоварними (нікчемними, недійсними) господарські угоди між двома суб'єктами господарювання з огляду на норми Закону "Про державну податкову службу" та ст.20 Податкового кодексу України.

Слід також зазначити, що відповідно до Порядку оформлення результатів перевірок з питань дотримання податкового та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.05р. №327, зареєстрованому в МЮ України 25.08.05р. за №25/11205 (надалі - Порядок), а саме пп.2.4.1, 2.4.2 п.2.4, висновок акту перевірки повинен відображати узагальнений опис виявлених перевіркою порушень податкового, та іншого законодавства з посиланням на підпункти, пункти, статті нормативно-правових актів. Аналогічні вимоги до формування висновків акту перевірки містяться у п.4 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок суб'єктів господарювання, затверджених наказом ДПА України від 11.09.08р. № 584.

При розгляді справи, судом встановлено, що висновки Акта перевірки не відповідають вимогам чинного законодавства, викладені в ньому обставини ґрунтуються на припущеннях, без зазначення первинних документів та без системного викладення порушень вимог чинного податкового законодавства з боку позивача.

Крім того, суд звертає увагу на таке.

В обґрунтування безтоварності правочинів відповідач посилається на акти інших податкових органів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача.

В той же час, при складанні актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів, податковими інспекторами не досліджувались жодні первинні документи. У зв'язку з чим, було порушено вимоги Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.10р. №984. Висновки про укладення безтоварних (нікчемних, недійсних) правочинів є суб'єктивними припущеннями перевіряючих і не підтверджуються достатніми та необхідними доказами, в тому числі первинними документами.

Крім того, згідно Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.10р. №1232 , зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Як вбачається з вимог Порядку №1232 за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка .

Надані відповідачем акти про неможливість проведення зустрічних звірок суб'єкта господарювання є різновидом податкової інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань, право на збір якої передбачено ст.72 Податкового кодексу України.

Але, оскільки зустрічні звірки не є перевірками, то за їх результатами не може складатись акт перевірки, тобто наслідками зустрічної звірки не можуть бути висновки про порушення податкового чи цивільного законодавства платником податків та прийматись податкові повідомлення-рішення про визначення грошових зобов'язань.

В адміністративних справах суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач, доказів наявності певних обставин, які свідчать про те, що позивач порушив вимоги чинного законодавства, укладаючи спірні правочини, завідомо діяв з умислом, спрямованим на досягнення такої мети, що суперечить інтересам держави та суспільства, не надав (ч.4 ст.71 КАС України).

Крім того, згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Відповідно до положень ст.ст.69, 71, 76, 86 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, позивачем було надано суду також офіційну нагороду одного з основних контрагентів на підтвердження реальності його господарської діяльності (золота нагорода загальнодержавної рейтингової програми визначення лідерів реального сектору економіки за офіційними даними державних органів статистики України за результатами загальнодержавного статистичного ранжування суб'єктів господарювання за сукупністю показників їх фінансово-господарської діяльності 2011-2012р.р. ТОВ "Будівництво Укр-М" отримало золоту нагороду рейтингу та займає 1-е місце в Миколаївській області (КВЕД 45.21.1 "Будівництво будівель") за сумою місць 5-ти номінацій фінансово-господарської діяльності (сумарне значення розрахованих рейтингів - прибутковість та ліквідність; масштаб виробництва та платоспроможності; ефективність використання ресурсів; соціальні показники (відрахування до державного бюджету, оплата праці); інвестиційна привабливість). Також, ТОВ "Будівництво Укр-М" має Ліцензію №558323 серія АВ, видану Міністерством регіонального розвитку та будівництва України Державною архітектурно-будівельною інспекцією, що надає право на ведення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, строк дії ліцензії з 11.10.10р. по 23.07.13р.

Крім того, позивачем надано суду копії ухвал Миколаївського окружного адміністративного суду які набрали законної сили про закриття проваджень у справах щодо оскарження дій по складанню актів перевірок податкових органів та їх скасуванню за позовами контрагентів позивача - ТОВ "Будівництво Укр-М", ТОВ "Бареллі-Н" та ін. (т.1, 212-221).

В ухвалах від 11.03.13р. по справі №814/764/13-а, від 21.03.13р. по справі №814/813/13-а та від 25.04.13р. по справі №814/1787/13-а було зазначено, що усі висновки податкового органу про нікчемність правочинів, вчинених з контрагентами (без зазначення аналізу хоча б однієї укладеної угоди) ґрунтуються на припущеннях, є абстрактними і не можуть взагалі прийматися як обґрунтування висновку, оскільки припущення, зроблені без дослідження самих угод, первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, не є доказами і не можуть бути покладені в основу висновків, які тягнуть за собою негативні наслідки для суб'єктів господарювання, що є учасниками угод. ДПІ при складані акта про неможливість проведення зустрічної звірки взагалі позбавлена можливості давати оцінку щодо дійсності правочинів, оскільки у даному випадку угоди та первинні бухгалтерські документи не були предметом дослідження контролюючого органу.

Обґрунтованим, на думку суду, є також посилання позивача на відповідну судову практику. Так, в Постанові ВАСУ від 14.11.2012 року по справі №К/9991/50772/12 зазначено, що навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи із загальних засад судочинства.

Крім того, в Ухвалі ВАСУ від 19.02.2013р. по справі №К/9991/56274/12 було зазначено, що лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента може слугувати підставою для висновку про неправомірне формування податкового кредиту з ПДВ.

Відтак, не можуть бути безумовним свідченням правомірності висновків податкового органу результати зустрічних перевірок контрагента та результати автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. (Ухвала ВАСУ від 22.08.12р. К/9991/42289/12).

Відповідачем не було надано суду доказів наявності фактів узгодженості дій позивача з недобросовісним постачальником або інших неправомірних дій з боку позивача.

Суд також зазначає, що вищенаведені висновки узгоджуються із правовими позиціями ВСУ при вирішенні спорів цієї категорії. Так, у постановах від 09.09.08р. у справі №21-500во08, від 01.06.10р. у справі №21-573во10 та від 31.01.11р. у справі №21-47а10 Верховний Суд України дійшов висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Крім того, зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд у своєму рішенні від 22.01.09р. в п.71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. На думку суду, такі вимоги стали б надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно із ст.17 Закону "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.06р. українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, підкріплені належними та достатніми доказами, та, у зв'язку з цим, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.02.13р. №0000032201 та №0000042201 прийняті ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС в повному обсязі.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес-Буд" (код ЄДРПОУ 31159868) судові витрати у розмірі 2294грн. Державній казначейській службі України стягнути судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О. А. Зіньковський