Рішення

від 02.10.2013 по справі 910/16175/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16175/13 02.10.13

За позовом: Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК»

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВІГ"

про: стягнення 115.700,00 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Герман О.О. - за довіреністю від 25.09.2013 № 6284;

відповідача: Чабак О.Г. - за довіреністю від 01.09.2013 б/н.

С У Т Ь С П О Р У :

Публічне акціонерне товариство «ЕРДЕ БАНК» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВІГ» про стягнення з останнього заборгованості в розмірі 115.700,00 грн.

Позовні вимоги Публічне акціонерне товариство «ЕРДЕ БАНК» мотивує тим, що останній помилково перерахував на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВІГ» грошові кошти в сумі 296.700,00 грн, які відповідач повернув позивачеві на його вимогу частково, в сумі 181.000,00 грн. На підставі викладеного, позивач просить суд задовольнити вимоги останнього та стягнути з відповідача помилково перераховані кошти в сумі 115.700,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2013 прийнято вказаний вище позов публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК» до розгляду та порушено провадження у справі № 910/16175/13. Розгляд даної справи призначено на 30.09.2013.

В судовому засіданні, яке відбулося 30.09.2013, судом оголошено перерву до 02.10.2013.

Відповідач, скориставшись правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив на позов, яким вимоги позивача відхилив частково з таких підстав.

Між сторонами даного спору укладеного договір на інкасацію коштів від 08.08.2011 № 448/і, за умовами якого позивач зобов'язаний проводити інкасацію коштів у відповідача та забезпечувати своєчасний переказ цих коштів на поточний рахунок останнього на наступний день після інкасації.

Як вказує відповідач, позивач 04 та 05 вересня 2012 здійснив інкасацію коштів на загальну суму 32.800,00 грн, проте на рахунок відповідача не зарахував.

Таким чином, відповідач вважає, що сума, яка підлягає стягненню, складає 82.900,00 грн.

Представниками сторін даної справи клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлялося у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 02.10.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважних представників сторін по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «ЕРДЕ БАНК» (далі - позивач) помилково перерахувало на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВІГ» (далі - відповідач) грошові кошти в розмірі 296.700,00 грн (далі - Кошти), що підтверджується меморіальним ордером від 17.04.2012 № 004651209, засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідач своїм листом від 17.04.2012 № 17/04-12 підтвердив отримання ним Коштів в сумі 296.700,00 грн, та зазначив, що ці Кошти були списані банком на підставі платіжних доручень, наданих останньому відповідачем для їх виконання ще до надходження Коштів на розрахунковий рахунок відповідача. Відповідач у вказаному листі запропонував позивачеві повертати їх по-мірі надходжень відповідачеві коштів від його господарської діяльності.

Спір між сторонами даної справи виник внаслідок того, що відповідач у період з 25.04.2012 по 21.08.2012 повернув позивачеві Кошти лише частково, а саме в сумі 181.000,00 грн, що підтверджується витягом з виписки по особовому рахунку позивача (засвідчена копія наявна в матеріалах справи). Таким чином, розмір неповернутих відповідачем позивачеві коштів становить 115.700,00 грн.

Позивач 07.06.2013 надіслав відповідачеві лист від 06.06.2013 № 4786, згідно з яким вимагав останнього повернути Кошти в суми 115.700,00 грн, на що відповідач у своєму листі від 17.06.2013 № 29Є зазначив, що не заперечує проти наявності заборгованості та у зв'язку з тим, що підприємство останнього перебуває у скрутному фінансовому стані запропонував погодити графік погашення наявної заборгованості у строк до 15.08.2013, з урахуванням одержання відповідачем прибутку від його господарської діяльності.

Однак, станом на момент звернення позивача до господарського суду за захистом порушеного майнового права, відповідач помилково отримані Кошти в повному обсязі не повернув.

Заперечення відповідача, які викладені у відзиві на позов, судом до уваги не приймаються, оскільки, по-перше, відповідачем не надано суду жодного доказу в підтвердження того, що інкасовані кошти не були зараховані позивачем на поточний рахунок відповідача, а по-друге, ці заперечення фактично є зустрічними вимогами до позивача, а заяв про зарахування зустрічних однорідних вимог сторонами даного спору суду не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Пунктом 1.4. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976, (далі - Інструкція) визначено, що неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Згідно з п. 2.35 Інструкції кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк, повернення їх здійснюється у судовому порядку.

Відповідно до п. 6 Указу Президента України від 16.03.1995р. № 227 «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України» підприємства, незалежно від форми власності, мають повертати в 5-денний термін помилково зараховані кошти.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 Цивільного кодексу України).

Статтею 1212 Цивільного кодексу України унормовано, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Приписом ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду (ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України).

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту повного погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в сумі 115.700,00 грн, сторонами спору до суду не подано.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Отже, з урахуванням всіх обставин справи та в їх сукупності, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача помилково перерахованих коштів підлягає задоволенню повністю в розмірі 115.700,00 грн.

Щодо розподілу господарських витрат суд зазначає таке.

Постановою Правління Національного банку України від 09.01.2013 № 4 відкликано банківську ліцензію та вирішено ліквідувати Публічне акціонерне товариство «ЕРДЕ БАНК».

Рішенням Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10.01.2013 № 3 призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК» Куреного О.В.

Відповідно до положень встановлених п. 22 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

У випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору та якщо позов задоволено повністю або частково, то судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход Державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору (п. 4.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).

Доказів про те, що відповідач звільнений від сплати судового збору суду не надано.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" визначено, що станом на 01.01.2013 рік мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1.147,00 грн.

Згідно підпункту 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, судовий збір в розмірі 2.314,00 грн, що становить 2 відсотки ціни позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВІГ» (03057, м. Київ, Солом'янський район, вул. Гетьмана Вадима, буд. 6; ідентифікаційний код: 37485726, з будь якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК» (04070, м. Київ, Подільський район, вул. П. Сагайдачного/Ігорівська, буд. 10/5 літера А; ідентифікаційний код 34817907, на будь який його рахунок виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) - 115.700,00 (сто п'ятнадцять тисяч сімсот) грн 00 коп. - основної заборгованості.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВІГ» (03057, м. Київ, Солом'янський район, вул. Гетьмана Вадима, буд. 6; ідентифікаційний код: 37485726, з будь якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) в дохід Державного бюджету України - 2.314,00 (дві тисячі триста чотирнадцять) грн. 00 коп. - судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Повне рішення складено 09 жовтня 2013 року.

Суддя С.В. Балац