Постанова

від 07.10.2013 по справі 905/147/13-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

07.10.2013 р. справа №905/147/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: Манжур В.В., М'ясищева А.М.

Секретар: Прожерін О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Наумкіна Д.С. по дов.;

від відповідача: не з'явився.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Меблевий рай», м. Донецьк

на рішення господарського суду Донецької області від 16.07.2013р. у справі №905/147/13-г (головуючий суддя Уханьова О.О., судді Захарченко Г.В., Осадча А.М.)

за позовом Антимонопольного комітету України, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меблевий рай», м. Донецьк

про стягнення штрафу у розмірі 764 000,00грн. та пені у розмірі 764 000,00грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Антимонопольний комітет України, м. Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Меблевий рай», м. Донецьк, про стягнення штрафу та пені в сумі 1 359 920,00грн.

Заявою №300-29/03-1182 від 05.02.2013р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України збільшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача штраф та пеню в сумі 1 528 000,00грн.

Крім того, 26.02.2013р. до господарського суду Донецької області надійшла зустрічна позовна заява ТОВ «Меблевий рай» до Антимонопольного комітету України про скасування рішення АМК України у справі №242-26.13/149-11, у прийнятті якої господарський суд відмовив ухвалою від 27.02.2013р. на підставі ст. 60, п.1 ч.1 ст.62 ГПК України.

Рішенням від 16.07.2013р. господарський суд Донецької області позовні вимоги АМК України з урахуванням уточнення задовольнив у повному обсязі, стягнувши з ТОВ «Меблевий рай» штраф в сумі 764 000,00грн. та пеню в сумі 764 000,00грн., судові витрати.

Висновок про задоволення позову господарський суд обґрунтував тим, що матеріалами справи підтверджено факт невиконання відповідачем чинного рішення АМК України, що, в свою чергу, є підставою для стягнення з останнього суми накладеного штрафу та пені за невиконання відповідного рішення.

Не погодившись з винесеним рішенням, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення у даній справі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що господарським судом першої інстанції не було прийнято до уваги факту того, що відповідачем не було вчинено дій, описаних у спірному рішенні АМК України, та за які на останнього накладено відповідну суму штрафу. Крім того, за висновком скаржника, при накладенні штрафу позивачем не було враховано важке матеріальне становище підприємства та кризова ситуація в країні.

Апелянт також не погоджується із наданим позивачем розрахунком пені та стягнутим з відповідача розміром судового збору, що, на думку останнього, потребує уточнення у судовому засіданні.

Вищевикладене, на думку заявника, свідчить про грубе порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування незаконного та необґрунтованого рішення господарського суду Донецької області від 16.07.2013р. у справі №905/147/13-г.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає викладені в ній доводи необґрунтованими, у зв'язку з чим просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився з невідомих підстав. Враховуючи, що ухвалами про порушення апеляційного провадження та відкладення розгляду справи явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності вказаного представника за наявними у справі матеріалами.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Антимонопольним комітетом України було розглянуто справу №242-26.13/149-11 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафів, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 13.06.2012р. №355-р.

Зазначеним рішенням визнано, що, зокрема, ТОВ «Меблевий рай», узгодивши свою поведінку з низкою підприємств під час спеціалізованих аукціонів з продажу необробленої деревини ресурсу І-ІV кварталів 2011 року, вчинило порушення, передбачене п.4 ч.2 ст.6 та п.1 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціонів. За вказане порушення на ТОВ «Меблевий рай» накладено штраф у розмірі 764 000,00грн.

Супровідним листом №242-26/08-6461 від 20.06.2012р. примірник вищевказаного рішення було направлено на адресу відповідача, а 27.06.2012р. його було отримано останнім, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення №02963513.

Не погодившись із зазначеним рішенням АМК України, ТОВ «Меблевий рай» оскаржило його у судовому порядку, проте рішенням господарського суду міста Києва від 04.10.2012р. у справі №5011-72/11490-2012 (залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2012р.) ТОВ «Меблевий рай» було відмовлено у задоволенні позову про скасування рішення АМК України у справі №242-26.13/149-11 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафів.

Разом з цим, не отримавши від відповідача доказів виконання зазначеного рішення, посилаючись на приписи Закону України «Про захист економічної конкуренції», позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом. При цьому, заявою від 05.02.2013р. №300-29/03-1182 позивач збільшив позовні вимоги у зв'язку з перерахунком розміру пені.

Як зазначалось вище, місцевий господарський суд уточнені позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Оцінюючи правильність застосування господарським судом Донецької області норм чинного законодавства, судова колегія погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

Статтею 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладення штрафу.

Відповідно до ст. 56 вказаного Закону, рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

З матеріалів справи вбачаться, що рішення АМК України №355-р від 13.06.2012р. за результатами розгляду справи №242-26.13/149-11 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафів є чинним, у встановленому законом порядку не скасованим, примірник вказаного рішення отримано відповідачем 27.06.2012р., проте докази його виконання останнім в матеріалах справи відсутні. Враховуючи викладене, судова колегія вважає позовні вимоги про стягнення штрафу в сумі 764 000,00грн. обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, частинами 5 та 7 статті 56 Закону встановлено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

З огляду на наведене, позивачем з урахуванням уточнення нараховано пеню за прострочення сплати штрафу з 05.10.2012р. по 06.11.2012р. включно, та з 06.12.2012р. по 01.02.2013р. включно (враховуючи розгляд господарським судом міста Києва та Київським апеляційним господарським судом справи №5011-72/11490-2012) в сумі 1 042 860,00грн., однак з урахуванням встановлених ч.5 ст.56 Закону обмежень, заявлено до стягнення пеню в розмірі 764 000,00грн.

Судова колегія вважає зазначений розрахунок обґрунтованим та таким, що заснований на приписах чинного законодавства, у зв'язку з чим погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позову в цій частині.

Натомість, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами та обставинами справи, тому судовою колегією до уваги не приймаються.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Донецької області від 16.07.2013р. у справі №905/147/13-г ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги згідно ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на скаржника.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 16.07.2013р. у справі №905/147/13-г - залишити без змін.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Меблевий рай», м. Донецьк, на рішення господарського суду Донецької області від 16.07.2013р. у справі №905/147/13-г - залишити без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко

Судді: В.В. Манжур

А.М. М'ясищев

Надруковано примірників - 5

1-у справу

1-позивачу

1-відповідачу

1-господарському суду

1-ДАГС