Рішення

від 22.01.2009 по справі 5/595-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.01.09

          Справа № 5/595-08.

за позовом Товариства з

обмеженою відповідальністю багатопрофільного підприємства «Кристал», м. Полтава

до відповідача -

приватного підприємця ОСОБА_1, м. Конотоп Сумської області

про стягнення 14115 грн.

93 коп.

Суддя Гудим В.Д.

Представники:

Від позивача - предст.

Спасов Е.М. (довіреність від 07.10.08 р.)

Від відповідача -

ОСОБА_1.

Суть спору: позивач подав

позовну заяву, в якій просить стягнути з відповідача  15 830 грн. 83 коп., в тому числі  4759 грн. 30 коп. основного боргу за поставку

продуктів харчування згідно з договором 

від 26 вересня 2007 року, 164 грн. 29 коп. пені, 41 грн. 07 коп. 3%

річних, 10 438 грн. 37 коп. втраченої вигоди, 427 грн. 80 коп. інфляційних

витрат.

Позивач подав додаткові

матеріали в обґрунтування своєї позиції у справі, в яких зазначив, що

відповідач сплатив 4778 грн.00 коп. основного боргу, у зв'язку з чим

просить  стягнути з відповідача 11 052

грн. 83 коп., в тому числі 164 грн. 29 коп. пені, 41 грн. 07 коп. 3% річних, 10

438 грн. 37 коп. втраченої вигоди, 427 грн. 80 коп. інфляційних витрат.

Позивач подав заяву про

уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 14115 грн. 93

коп., в тому числі 26 грн. 76 коп. основного боргу, 1004 грн. 04 коп. пені, 142

грн. 09 коп. - 3% річних, 12 433 грн. 48 коп. - втраченої вигоди, 509 грн. 56

коп. - інфляційних втрат.

Відповідач подав відзив

на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідач подав

додаткові докази своєчасного виконання зобов'язань з оплати товару за

договором.

Позивач подав додаткові

матеріали на виконання вимог ухвали від 25.12.2008 року.

Позивач подав заяву про

вжиття заходів до забезпечення позову від 22.01.09р.

Розглянувши матеріали

справи, господарський суд встановив:

Відповідно до укладеного

між сторонами договору купівлі-продажу від 26.09.07 р. позивач зобов'язується

поставити та передати у власність (повне господарське відання) відповідача

товар, а відповідач зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах

даного договору.

 Як вбачається з матеріалів справи, поставки

товару здійснювались згідно з видатковими накладними у декілька етапів:

відповідно до видаткової накладної від 26.09.07 р. на суму - 1656,76;

відповідно до видаткової накладної від 08.10.07 р. на суму - 1991,02 грн. ;

відповідно до видаткової накладної від 17.10.07 р. на суму - 585,06  грн.; відповідно до видаткової накладної від

26.11.07 р. на суму - 3712,39 грн.; відповідно до видаткової накладної від

20.12.07 р.  на суму - 6133,26 грн.;

відповідно до видаткової накладної від 21.01.08 р. - 5697,24 грн.; відповідно

до видаткової накладної від 21.02.08р. на суму - 1401,90 ; відповідно до

видаткової накладної від 21.04.08 р. - 

на суму 8157,31 грн. Остання поставка товару відбулася 21.04 2008 року

відповідно до видаткової накладної № КР-0001179 на суму 8157 грн. 31 коп.

В обґрунтування позовних

вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав належним чином

договірних зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати товару в зв'язку з чим

у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 26 грн. 76 коп.

Так, як вбачається з

поданого позивачем розрахунку (а.с. 86), станом на 21.04.08р.  заборгованість відповідача складала 8661,25

грн. Після того, як відповідач повернув товар на суму 3856 грн. 49 коп.,

заборгованість  склала  4804 грн. 76 коп.

При цьому, матеріалами

справи, зокрема копіями платіжних доручень (а.с. 80-81) підтверджується факт

оплати відповідачем товару на суму 4778 грн. 00 коп. та повернення товару  згідно з видатковою накладною № НФ - 0001067

від 16.07.08 р. на суму 3882 грн. 42 коп. (а.с. 119), що разом складає 8660

грн. 42 коп.

Таким чином

заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 0 грн.

83 коп.

Враховуючи викладені

обставини, господарський суд вважає вимоги позивача щодо стягнення

заборгованості за отриманий товар такими, що підлягають частковому задоволенню

шляхом стягнення з відповідача 0 грн. 83 коп.

Відповідно до п. 5.1

Договору товар має бути поставлений покупцю протягом 5 діб після отримання

рахунка фактури. Вид розрахунків між сторонами визначено як безготівковий

згідно з п. 7.3 Договору.

Згідно з п. 7.1. Договору

остаточний термін оплати товару складає 14 банківських днів з моменту отримання

товару.

Відповідно до п. 15.1

Договору відповідач за несвоєчасну оплату товару несе відповідальність у

вигляді штрафної неустойки в розмірі облікової ставки НБУ за кожний банківський

день. Згідно з поданим розрахунком відповідачеві нарахована пеня в сумі 1004

грн. 04 коп.

Відповідно до ст. 625

Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового

зобов'язання, на вимогу кредитора 

зобов'язаний  сплатити  суму боргу з урахуванням встановленого

індексу інфляції за весь час прострочення, 

а  також три проценти річних   з 

простроченої  суми,  якщо 

законом  або договором не

встановлений інший розмір процентів. 

Згідно з поданим розрахунком  3%

річних - складають 142 грн. 09 коп., інфляційні витрати -  509 грн. 56 коп.

Відповідно до ст. 599

Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним

належним чином.

Господарський суд

неодноразово, зокрема в ухвалах від 27.10.08 р., від 25.12.08 р. зобов'язував

позивача подати обґрунтований розрахунок суми пені, розрахувавши її відповідно

до умов укладеного договору, подати докази прострочення відповідачем оплати

поставленого товару, обґрунтований розрахунок 3% річних, інфляційних втрат за

несвоєчасну оплату поставленого товару.

Позивач на виконання

вимог ухвал господарського суду подав розрахунок суми позову.

При цьому поданий

розрахунок не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки позивачем не подано

матеріалів, які б його підтверджували. 

Зокрема, у матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували

факт оплати товару з простроченням, зазначеним позивачем у розрахунку, тобто

фактично матеріалами справи не підтверджується кількість днів прострочки

платежу, з якої виходив позивач при розрахунку суми пені, 3 % річних та

інфляційних втрат по кожній поставці.

Приймаючи до уваги те, що

позивач витребуваний в ухвалах обґрунтований розрахунок не подав, господарський

суд вважає зазначені обставини такими, які перешкоджають вирішенню по суті

спору щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат, в зв'язку з чим позовні

вимоги в цій частині підлягають залишенню без розгляду відповідно до п. 5 ч.1

ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування позовних

вимог про стягнення 12 433 грн. 48 коп. упущеної вигоди позивач посилається на

те, що  внаслідок порушення відповідачем

умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу від 26.09.07 р., позивач

був позбавлений можливості на одержання прибутку, на який він міг обґрунтовано

розраховувати у разі належного виконання договірних зобов'язань відповідачем.

Статтею 22 ЦК України

передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її

цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа

зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа

зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні

збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби

її право не було порушене (упущена вигода).

Стягнення збитків у

вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності.

Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів

складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків,

причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, і вини. За

відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до вимог ч. 2

ст. 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання,

доказується кредитором.

Беручи до уваги, що

позивач не подав матеріалів із зазначенням, у чому саме полягають збитки у

вигляді упущеної вигоди, не подав обґрунтованого розрахунку збитків у вигляді

упущеної вигоди та матеріалів в його обґрунтування, не довів причинного зв'язку

між протиправними діями відповідача та збитками та враховуючи, що теоретична

можливість одержання прибутку не може бути підставою для стягнення збитків у

вигляді упущеної вигоди, господарський суд вважає вимоги в цій частині

необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У зв'язку із закінченням

розгляду справи та прийняттям судового рішення, господарський суд вважає заяву

позивача від 22.01.09р. про вжиття заходів забезпечення позову такою, що

задоволенню не підлягає.

    Керуючись ст.ст. 49, п. 5 ч. 1 ст. 81,

82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

СУД  ВИРІШИВ:

1.          Заяву товариства з обмеженою

відповідальністю багатопрофільного підприємства «Кристал» про вжиття заходів

забезпечення позову від 22.01.09р. залишити без задоволення.

2.          Позов задовольнити частково.

3.          Стягнути з приватного підприємця

ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ЗКПО НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою

відповідальністю багатопрофільного підприємства «Кристал», вул.

Червонофлотська, 29, м. Полтава (код ЗКПО 13944286) 0 грн. 83 коп.

заборгованості.

4.          У задоволенні позовних вимог в

частині стягнення 25 грн. 93 коп. основного боргу та 12 433 грн. 48 коп.  втраченої вигоди - відмовити.

5.           В іншій частині позов залишити без

розгляду.

СУДДЯ                                                                                      В.Д.

ГУДИМ