Постанова

від 03.10.2013 по справі 820/6079/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 жовтня 2013 р. № 820/6079/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

при секретарі судового засідання Хмелівській Н.М.,

за участю представників сторін:

представника позивача - Борбунюка О.В.,

представник відповідача - Яришкіної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрополюс" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Електрополюс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.03.2013 року № 0000670221 та № 00000680221.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача щодо документального підтвердження господарських відносин, із платником податків ТОВ "Юкка-трейд" за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт. На підставі вказаного акту перевірки №1503/22.1-04/3164460 від 12.03.2013 року відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 28.03.2013 року № 0000670221 та № 00000680221. Обставини, які викладені в акті перевірки, неправомірно кваліфіковані як порушення, що передбачені ст. 138, ст.198 Податкового кодексу України та ст. 203, ст. 215, ст. 216 ,ст. 228 Цивільного кодексу України, вищевказані порушення встановлено відповідачем при довільному трактуванні норм права та при грубому порушенні норм податкового законодавства. В основу встановленого відповідачем у висновках акту перевірки є викладені в акті перевірки висновки з приводу відсутності реальності здійснення господарських операцій позивачем по взаємовідносинам з ТОВ "Юкка-трейд". Позивач не погоджується з вказаним висновком відповідача та зазначає, що обґрунтування відповідачем відсутності реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом у перевіряємому періоді з підстав вказаних вище не ґрунтується на нормах діючого законодавства України та свідчить про поверхневе проведення перевірки. У зв'язку із чим, позивач вважає , що податкові повідомлення - рішення від 28.03.2013 року № 0000670221 та № 00000680221 є протиправним та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення слугував відображений в акті перевірки висновок про отримання інформації щодо визнання іншим органом державної податкової служби нікчемними угод укладених з ТОВ "Юкка-трейд", у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити. Таке твердження відповідач мотивує тим, що податковим органом на обліку, в якому знаходиться контрагент позивача було складено акт про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ "Юкка-трейд" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період січень-червень 2011 року, яким зафіксовано відсутність ознак реальності вчинення господарських операцій із контрагентами. У зв'язку із чим просив у задоволенні позову просив відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Юкка-трейд" за період 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, результати якої оформлені актом №1503/22.1-04/3164460 від 12.03.2013 року (а.с. 43-48) .

Перевіркою встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді порушення ч. 1, 5 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання статей момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними правочинах, здійснених у розділі 3 акту перевірки постачальниками покупцями; в порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями ТОВ "Електрополюс" зайво включила до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з придбання товару (робіт, послуг) в розмірі 26768,00 грн., внаслідок чого занижено розмір суми ПДВ, що підлягає сплаті у розмірі 26768,00 грн.; в порушення п. 138.2, 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 30783,2 грн. ( а.с. 48) .

Позивач, не погоджуючись із висновками акту перевірки, направив до податкового органу заперечення на акт №1503/22.1-04/3164460 від 12.03.2013 року (а.с. 49), за результатами розгляд вказаних заперечень податковим органом були внесені виправлення до акту перевірки №1503/22.1-04/3164460 від 12.03.2013 року, відповідно до яких встановлені порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями ТОВ "Електрополюс" зайво включила до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з придбання товару (робіт, послуг) в розмірі 26768,00 грн., внаслідок чого завищено розмір суми у рядку 19 "Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду" та у рядку 20.2 "Зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного періоду до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 19-20.1) декларації з ПДВ поданій за травень 2011 року в сумі 26768 грн.; в порушення п. 138.2, 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 30783,2 грн.(а.с. 35-37).

На підставі вказаного акту перевірки з доповненнями №1503/22.1-04/3164460 від 12.03.2013 року відповідачем було прийняті податкові повідомлення - рішення від 28.03.2013 року № 0000670221 та № 00000680221 ( а.с. 27-28).

Позивач скористався своїм правом та оскаржив податкові повідомлення-рішення від 28.03.2013 року №0000680221 та № 0000670221 в адміністративному порядку (а.с. 38-41), однак рішенням ДПС у Харківській області від 31.05.2013 року № 2704/10/10.2-17 оскаржувані податкові повідомлення - рішення №0000680221 та № 0000670221 залишене без змін, а скарги ТОВ "Електрополюс" - без задоволення (а.с. 30-31), а рішенням Міністерства доходів і зборів України від 04.07.2013 року № 6218/6/99-99-10-01-15 податкові повідомлення - рішення №0000680221 та № 0000670221 також були залишені без змін (а.с. 32-34), у зв'язку з чим товариство звернулось до суду за захистом своїх прав про оскарження даного податкового повідомлення-рішення.

З дослідженого акту перевірки №1503/22.1-04/3164460 від 12.03.2013 судом встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушень і винесення спірного податкового повідомлень-рішення слугував викладений в акті висновок відповідача про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин, укладених позивачем з ТОВ "Юкка-трейд".

Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємий період між ТОВ "Електрополюс" (Покупець) та ТОВ "Юкка-трейд" (Постачальник) укладено договір поставки №050503 від 05.05.2011 року. За умовами укладеного договору Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця наступний товар: ходова частина електровозу К14 у зборі у кількості 2 (дві) штуки (а.с. 53-54).

Реальність виконання умов укладеного договору №050503 від 05.05.2011 року підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку: рахунок-фактура № Ю-050503 від 05.05.2011 року (а.с.21), видатковою накладною № Ю-100501 від 10.05.2011 року (а.с. 22), податковою накладною № 060501 від 06.05.2011 року (а.с. 23).

В оплату отриманих послуг за договорами з ТОВ "Юкка-трейд" позивач перерахував грошові кошти, що підтверджуються виписками з банку та платіжним дорученням, які наявні в матеріалах справи (а.с. 61-62).

У підтвердження виконання договору з контрагентом ТОВ "Електрополюс" (Продавець) було укладено контракт № 1010-03 від 10.09.2010 року з ТА ТОВ "Анзоб"(Покупець) та додаткову угоду №2 до контракту, відповідно до якого продавець зобов'язаний постивити та передати у власність Покупця, а Покупець - прийняти та сплатити товар, що вказаний у специфікаціях (а.с. 24-27).

Також, ТОВ "Електрополюс" (Замовник) було укладено договір № 140711 про транспортно-експедиційне обслуговування при перевезенні залізничним транспортом з ТОВ "СП АВЕК-Сонора" (Виконавець) від 14.07.2011 року, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов'язок від власного імені за рахунок Замовника організувати перевезення товару замовника та здійснити розрахунок з Залізничними дорогами (а.с. 12-13).

Реальність вказаного договору підтверджується наявними в матеріалах справи рахунком-фактурою № 138 ж/д від 14.07.2011 року (а.с. 14), актом № ОУ-00138 ЖД здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 15), залізничною накладною № 44624658 (а.с. 16), рахунком-фактурою № 5/с від 26.07.2011 року (а.с. 17), сертифікатом про походження товару (а.с. 18), вантажною митною декларацією № 126590 (а.с. 19-20), заявкою (а.с. 221), платіжним дорученням та випискою по особовим рахункам (а.с.222-223).

Також, суд звертає увагу на те, що у позивача були ресурси для зберігання товару та розпорядження ним для ведення своєї господарської діяльності, що підтверджується договором відповідального зберігання № 030111 від 03.01.2011 року, що укладено між ФОП ОСОБА_3, (Зберігач) та ТОВ "Електрополюс" (Покладодавець), відповідно до умов якого товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому Покладодавцем і повернути цей товар Покладодавцеві у схоронності. На підтвердження умов вказаного договору позивачем надано до суду договір оренди № 6 від 02.07.2010 року (а.с.205-206), акт приймання-передачі орендованого майна (а.с. 207), акти прийому-передачі № 100511 та № 020811 до договору відповідального зберігання № 03011 від 03.01.2011 року (а.с.211-212).

Додатково суд зазначає, що ТОВ "Електрополюс" та ТОВ "Юкка-трейд" пройшли передбачену чинним законодавством реєстрацію юридичної особи, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та є платниками податку на додану вартість (а.с. 69-76).

Суд зазначає, що про фактичне виконання умов договору свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" і п.2.4. ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ст.198.6. Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Однак, в даному випадку виконання договорів між ТОВ "Електрополюс" та ТОВ "Юкка-трейд" підтверджується податковою накладною, видатковою накладною, рахунком-фактурою, виписками з банку..

Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як підтверджено матеріалами справи, правочини укладені між позивачем та ТОВ "Юкка-трейд" виконано кожною стороною цього договору, що підтверджується первинними документами, а саме податковими накладними. Сторони претензій одна до одної не мали.

Відповідно до ст.201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Отже, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Електрополюс" та ТОВ "Юкка-трейд" належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України .

Щодо посилання відповідача на нікчемність угоди, укладеною між позивачем та ТОВ "Юкка-трейд", з посиланням на вимоги ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України, тобто як такі, що порушують публічний порядок, та які укладені із порушенням вимог щодо змісту правочину та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з абзацом 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ч.2 ст. 228 Цивільного кодексу України нікчемним правочином є правочин, який порушує публічний порядок, а згідно з ч.1 цієї ж статті правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отже, за своєю суттю нікчемним правочином в податкових правовідносинах є діяння платника податків, спрямоване на ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), тобто свідоме діяння певної фізичної особи, що при укладанні правочину діяла від імені такого платника, яке має в собі ознаки кримінально переслідуваного.

Проте, доводів про прийняття компетентною особою рішення про порушення кримінальної справи за фактом здійснення господарської діяльності контрагентів чи відносно їх посадових осіб відповідач під час судового розгляду не навів.

Навпаки, суд, дослідивши договір між ТОВ "Електрополюс" та ТОВ "Юкка-трейд" вважає, що він укладений відповідно до вимог діючого законодавства та відповідають вимогам ч.1 ст.205, ч.2. ст.207, ч.1 ст.208, ч.1 ст. 638, ч.3 ст.639 ЦК України, ст.ст. 179, 180, 181 ГК України. Сторонами за договорами погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання, виконання цих договорів підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, тобто роботи фактично були виконані, договір між ТОВ "Електрополюс" та ТОВ "Юкка-трейд" мав реальний характер, а надані послуги використані в господарській діяльності позивача.

Судом не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Щодо перевірки дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ "Юкка-трейд" судом встановлено наступне.

Підставами для встановлення порушення ст.138, 139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VІ із змінами та доповненнями в результаті чого донараховано податок на суму 81056 грн. в акті перевірки відповідачем зазначено про встановлення факту неможливості реального здійснення фінансово господарських операцій позивачем з ТОВ "Юкка-трейд" та ведення господарської діяльності, однак суд, зазначає, що факт реальності господарських операцій з контрагентом доведено вище.

Згідно п. 22.1. ст. 22 ПК України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Враховуючи, що усі первинні документи бухгалтерського обліку позивача відповідають вимогам чинного законодавства, підприємство мало всі законні підстави для віднесення до складу валових витрат у розмірі 81056 грн., а тому є необґрунтованим висновок відповідача щодо встановлення позивачу порушення ст.138, ст. 139 Податкового кодексу України та відповідно донараховано податок на прибуток.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Відповідачем вказаного процесуального обов'язку стосовно податкових повідомлень - рішень від 28.03.2013 року № 0000670221 та № 00000680221, не виконано, тому суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже є таким, що підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрополюс" є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрополюс" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 28.03.2013 року № 0000670221 та № 00000680221.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрополюс" (вул. Біологічна, 10, м.Харків, 61030, код ЄДРПОУ 31644604) судовий збір у розмірі 575 (п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 51 коп.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.О. Чудних

Повний текст постанови виготовлено 08.10.2013р.