Ухвала

від 19.11.2013 по справі 820/6079/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 р.Справа № 820/6079/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2013р. по справі № 820/6079/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрополюс"

до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Електрополюс"(далі - позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.03.2013 року № 0000670221 та № 00000680221.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрополюс" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 28.03.2013 року № 0000670221 та № 00000680221.

Стягнено з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрополюс" (вул. Біологічна, 10, м.Харків, 61030, код ЄДРПОУ 31644604) судовий збір у розмірі 575 (п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 51 коп.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем вказаного процесуального обов'язку стосовно податкових повідомлень - рішень від 28.03.2013 року № 0000670221 та № 00000680221, не виконано, тому суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже є таким, що підлягає скасуванню.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Юкка-трейд" за період 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, результати якої оформлені актом №1503/22.1-04/3164460 від 12.03.2013 року (а.с. 43-48) .

Позивач, не погоджуючись із висновками акту перевірки, направив до податкового органу заперечення на акт №1503/22.1-04/3164460 від 12.03.2013 року (а.с. 49), за результатами розгляд вказаних заперечень податковим органом були внесені виправлення до акту перевірки №1503/22.1-04/3164460 від 12.03.2013 року, відповідно до яких встановлені порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями ТОВ "Електрополюс" зайво включила до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з придбання товару (робіт, послуг) в розмірі 26768,00 грн., внаслідок чого завищено розмір суми у рядку 19 "Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду" та у рядку 20.2 "Зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного періоду до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 19-20.1) декларації з ПДВ поданій за травень 2011 року в сумі 26768 грн.; в порушення п. 138.2, 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 30783,2 грн.(а.с. 35-37).

На підставі вказаного акту перевірки з доповненнями №1503/22.1-04/3164460 від 12.03.2013 року відповідачем було прийняті податкові повідомлення - рішення від 28.03.2013 року № 0000670221 та № 00000680221 ( а.с. 27-28).

Позивач скористався своїм правом та оскаржив податкові повідомлення-рішення від 28.03.2013 року №0000680221 та № 0000670221 в адміністративному порядку (а.с. 38-41), однак рішенням ДПС у Харківській області від 31.05.2013 року № 2704/10/10.2-17 оскаржувані податкові повідомлення - рішення №0000680221 та № 0000670221 залишене без змін, а скарги ТОВ "Електрополюс" - без задоволення (а.с. 30-31), а рішенням Міністерства доходів і зборів України від 04.07.2013 року № 6218/6/99-99-10-01-15 податкові повідомлення - рішення №0000680221 та № 0000670221 також були залишені без змін (а.с. 32-34), у зв'язку з чим товариство звернулось до суду за захистом своїх прав про оскарження даного податкового повідомлення-рішення.

З дослідженого акту перевірки №1503/22.1-04/3164460 від 12.03.2013 судом встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушень і винесення спірного податкового повідомлень-рішення слугував викладений в акті висновок відповідача про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин, укладених позивачем з ТОВ "Юкка-трейд".

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до ст.201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємий період між ТОВ "Електрополюс" (Покупець) та ТОВ "Юкка-трейд" (Постачальник) укладено договір поставки №050503 від 05.05.2011 року. За умовами укладеного договору Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця наступний товар: ходова частина електровозу К14 у зборі у кількості 2 (дві) штуки (а.с. 53-54).

Реальність виконання умов укладеного договору №050503 від 05.05.2011 року підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку: рахунок-фактура (а.с. 22), податковою накладною (а.с. 23); виписками з банку та платіжним дорученням, які наявні в матеріалах справи (а.с. 61-62).

У підтвердження виконання договору з контрагентом ТОВ "Електрополюс" (Продавець) було укладено контракт № 1010-03 від 10.09.2010 року з ТА ТОВ "Анзоб"(Покупець) та додаткову угоду №2 до контракту, відповідно до якого продавець зобов'язаний постивити та передати у власність Покупця, а Покупець - прийняти та сплатити товар, що вказаний у специфікаціях (а.с. 24-27).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Електрополюс" (Замовник) було укладено договір № 140711 про транспортно-експедиційне обслуговування при перевезенні залізничним транспортом з ТОВ "СП АВЕК-Сонора" (Виконавець) від 14.07.2011 року, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов'язок від власного імені за рахунок Замовника організувати перевезення товару замовника та здійснити розрахунок з Залізничними дорогами (а.с. 12-13).

Реальність вказаного договору підтверджується наявними в матеріалах справи рахунком-фактурою (а.с. 14), актом № ОУ-00138 ЖД здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 15), залізничною накладною № 44624658 (а.с. 16), рахунком-фактурою № 5/с від 26.07.2011 року (а.с. 17), сертифікатом про походження товару (а.с. 18), вантажною митною декларацією № 126590 (а.с. 19-20), заявкою (а.с. 221), платіжним дорученням та випискою по особовим рахункам (а.с.222-223).

Також, у позивача були ресурси для зберігання товару та розпорядження ним для ведення своєї господарської діяльності, що підтверджується договором відповідального зберігання № 030111 від 03.01.2011 року, що укладено між ФОП ОСОБА_1, (Зберігач) та ТОВ "Електрополюс" (Покладодавець), відповідно до умов якого товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому Покладодавцем і повернути цей товар Покладодавцеві у схоронності. На підтвердження умов вказаного договору позивачем надано до суду договір оренди № 6 від 02.07.2010 року (а.с.205-206), акт приймання-передачі орендованого майна (а.с. 207), акти прийому-передачі № 100511 та № 020811 до договору відповідального зберігання № 03011 від 03.01.2011 року (а.с.211-212).

ТОВ "Електрополюс" та ТОВ "Юкка-трейд" пройшли передбачену чинним законодавством реєстрацію юридичної особи, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та є платниками податку на додану вартість (а.с. 69-76).

Щодо посилання відповідача на нікчемність угоди, укладеною між позивачем та ТОВ "Юкка-трейд", з посиланням на вимоги ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України, тобто як такі, що порушують публічний порядок, та які укладені із порушенням вимог щодо змісту правочину та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, колегія суддів зазначає,що позивачем до матеріалів справи було надано належні накладні , товарно - транспортні накладні та інші первинні документи, які підтверджують виконання договору .

Суд зазначає, що під час складання акту перевірки відносно позивача та прийняття спірного податкового повідомлення -рішення у позивача були в наявності всі документи, які підтверджують факт здійснення господарської операції.

Чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 ПК України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Також відповідно до ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення платником податків в податковому обліку показників господарських операцій, котрі в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 КАС України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб позивача або його контрагента, або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Щодо перевірки дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ "Юкка-трейд", колегія суддів зазначає, що підставами для встановлення порушення ст.138, 139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VІ із змінами та доповненнями в результаті чого донараховано податок на суму 81056 грн. в акті перевірки відповідачем зазначено про встановлення факту неможливості реального здійснення фінансово господарських операцій позивачем з ТОВ "Юкка-трейд" та ведення господарської діяльності, однак суд, зазначає, що факт реальності господарських операцій з контрагентом доведено вище.

Враховуючи, що усі первинні документи бухгалтерського обліку позивача відповідають вимогам чинного законодавства, підприємство мало всі законні підстави для віднесення до складу валових витрат у розмірі 81056 грн., а тому є необґрунтованим висновок відповідача щодо встановлення позивачу порушення ст.138, ст. 139 Податкового кодексу України та відповідно донараховано податок на прибуток.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрополюс" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими з вище зазначених підстав і висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2013р. по справі № 820/6079/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О. Судді (підпис) (підпис) Донець Л.О. Кононенко З.О. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бондар В.О.

Повний текст ухвали виготовлений 25.11.2013 р.