Рішення

від 10.10.2013 по справі 127/14207/13-ц

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/14207/13-ц

Провадження № 2/127/4689/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

10.10.2013 року Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Антонюка В.В.,

при секретарі: Вавшко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору довічного утримання дійсним -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 про визнання договору довічного утримання дійсним.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 16.08.2013 року позов ОСОБА_1 - задоволено. Договір довічного утримання від 30.12.2005 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та додаткові угоди від 12.01.2010 року, 13.01.2010 року, які є невід»ємними частинами договору довічного утримання від 30.12.2005 року, визнано дійсними.

При ухваленні судового рішення судом не було вирішено питання про розподіл судових

витрат (судового збору), на що звертає увагу апеляційний суд Вінницької області в ухвалі про повернення справи до суду першої інстанції від 01.10.2013 року.

Сторони в судове засідання не з»явились. Від представника позивача ОСОБА_5 до суду надійшла заява, в якій він просить розглянути питання щодо розподілу судових витрат у його відсутності. Судові витрати просить залишити за позивачем.

Згідно вимог ч. 3 ст. 220 ЦПК України суд розглядає заяву про ухвалення додаткового

рішення в судовому засіданні з повідомленням сторін. Їх присутність не є обов'язковою. За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін та їх представників.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали цивільної справи №127/14207/13-ц, суд приходить до висновку про те, що при ухваленні судового рішення по даній справі, судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат (судового збору).

Судом встановлено, що при зверненні до суду із позовною заявою про визнання договору довічного утримання дійсним, позивачем ОСОБА_1 сплачено 114,70 гривень судового збору (а.с.1), а в подальшому, при зверненні до суду із заявою про збільшення позовних вимог, позивачем ОСОБА_1 сплачено 3 441 (три тисячі чотириста сорок одну) гривню судового збору (а.с.23).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 16.08.2013 року позов ОСОБА_1 - задоволено. Договір довічного утримання від 30.12.2005 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та додаткові угоди від 12.01.2010 року, 13.01.2010 року, які є невід»ємними частинами договору довічного утримання від 30.12.2005 року, визнано дійсними (44-45).

Позивачем та її представником ні під час звернення до суду із позовними вимогами, ні під час судового розгляду не ставилось питання про стягнення із відповідача на користь позивача витрат, понесених при сплаті судового збору.

При ухваленні судового рішення судом також не було вирішено питання про розподіл судових витрат (судового збору), на що звертає увагу апеляційний суд Вінницької області в ухвалі про повернення справи до суду першої інстанції від 01.10.2013 року (а.с.57).

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи письмову заяву представника позивача ОСОБА_5, суд вважає за необхідне витрати, понесені позивачем та пов»язані із сплатою судового збору залишити за позивачем.

Додаткове рішення ухвалене за обставин, викладених в основному рішенні від 16.08.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 220 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Судові витрати, понесені позивачем ОСОБА_1 при сплаті судового збору по справі за її позовом до ОСОБА_2 про визнання договору довічного утримання дійсним - залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом десяти днів з дня отримання його копії сторонами.

Суддя: В.В. Антонюк