Ухвала

від 02.10.2013 по справі 826/3240/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3240/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

02 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Літвіної Н.М., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Русанівка» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Русанівка» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21 грудня 2012 року №0001112260 та №0001122260.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 05 квітня 2013 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2013 року та постановити нову про відмову у задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Позивач - ПрАТ «Русанівка» (код ЄДРПОУ 03062252) зареєстроване Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією 16.06.1994 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Як платник податків позивач перебуває на обліку в ДПІ у Дніпровському районі міста Києва ДПС з 07.03.2006 року за № 3315-04, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 100340095 від 03.07.1997 року, індивідуальний податковий номер 030622526021.

У період з 28.11.2012 року по 11.12.2012 року ДПІ у Дніпровському районі міста Києва ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Русанівка» (код ЄДРПОУ 03062252) з питання правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Украгро-Тек» (код ЄДРПОУ 36689634) за листопад-грудень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 11.12.2012 року № 5743/22-621-03062252 (далі по тексту - Акт перевірки, Акт).

21 грудня 2012 року на підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0001112260, яким позивачу за порушення п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1, 201.2, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 139 050,00 грн., з яких 92 700,00 грн. - основного платежу та 46 350,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій та податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0001122260, яким позивачу, у зв'язку із порушенням пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» у розмірі 106 605,00 грн., з яких основного платежу - 106 605,00 грн., штрафні санкції не застосовані.

З приводу даних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем - ПрАТ «Русанівка» (Замовник) та ТОВ «Украгро-Тек» (Підрядник) був укладений договір підряду на виконання ремонтних та будівельно-монтажних робіт від 01.10.2011 року № 011011, за умовами якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання виконати ремонтно-будівельні роботи на об'єктах замовника (корпуси А, Б ,В, Г) за адресою: АДРЕСА_1 (далі - об'єкт) згідно графіку проведення робіт та розрахунку договірної ціни, погоджених сторонами у відповідних додатках, вчинених у письмовій формі і які є невід'ємною частиною цього Договору (пункт 1.1.). Загальна вартість робіт за даним Договором становить відповідно до загального кошторису - 800 000,00 грн. (вісімсот тисяч гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ - 133 333,34 грн. (сто тридцять три тисячі триста тридцять три гривні 34 копійки) (пункт 2.1.) Оплата здійснюється за кожним етапом виконаних робіт у порядку, передбаченому Графіком проведення робіт (додаток № 1). Сторонами встановлені наступні строки виконаних робіт: з 01 жовтня 2011 року до 01 червня 2012 року (пункт 3.1.). Терміни виконання етапів робіт підрядником за цим Договором передбачено Графіком проведення робіт (додаток №1) (пункт 3.2.). Акт приймання виконаних робіт готує Підрядник, підписує і передає для перевірки і підпису уповноваженому представнику замовника у строк не пізніше 3 діб, після закінчення етапу. Уповноважений представник замовника на протязі трьох днів перевіряє реальність цих документів і підписує їх в частині фактично виконаних обсягів робіт (пункт 4.3.1.). Додатками до даного Договору є: додаток № 1 (Графік проведення робіт), додаток № 2 (Розрахунок договірної ціни). Додатки до даного Договору складають його невід'ємну частину (пункт 13.4.).

До вказаного договору сторонами було підписано додатки (графіки проведення робіт та розрахунок договірної ціни на будівництво.

На виконання умов зазначеного Договору ТОВ «Украгро-Тек» було виконано ремонтно-будівельні роботи на об'єктах замовника, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт: № 1 від 15.11.2011 року за листопад 2011 року, № 2 від 21.11.2011 року за листопад 2011 року, № 3 від 15.11.2011 року за листопад 2011 року, № 1 від 20.12.2011 року за грудень 2011 року.

За наслідками виконаних робіт ТОВ «Украгро-Тек» було виписано на користь ПрАТ «Русанівка» податкові накладні на загальну суму 556 200,00 грн. (а.с. 84-88).

Вказані податкові накладні відображені позивачем в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за листопад-грудень 2011 року, а сума ПДВ за зазначеними податковими накладними у розмірі 92 700,00 грн. була включена позивачем до складу податкового кредиту в податковій декларації з ПДВ за листопад 2011 року у розмірі 40 033,00 грн. та за грудень 2011 року у розмірі 52 667,00 грн.

Позивачем була здійснена оплата за виконані роботи шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Украгро-Тек», що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 31-52).

Витрати по взаємовідносинах з ТОВ «Украгро-Тек» за 4 квартал 2011 року були віднесені позивачем до складу валових витрат на загальну суму 463 501,00 грн.

Щодо податкового-повідомлення рішення форми «Р» від 21 грудня 2012 року № 0001112260, яким позивачу нараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість, колегія суддів зазначає наступне.

Вищий адміністративний суд України в своєму інформаційному листі від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11 визначив етапи процесуальної діяльності суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.

Порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентується приписами ст. 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час його формування позивачем), яких платник податків зобов'язаний дотримуватися, і за умови порушення яких формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм, достатніми підставами для включення ПАТ «Русанівка» до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів (робіт, послуг); використання зазначених товарів, робіт та послуг у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

Податковий кодекс України визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду, це: не пов'язаність здійсненої операції з господарською діяльністю, фіктивність операцій, відсутність поставки, та відсутність у платника податків на момент перевірки податкових накладних або видача її особою, яка не є платником ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в складі податкового кредиту за листопад 2011 року та грудень 2011 року відобразив суми податку на додану вартість у розмірі 40 033,00 грн. та 52 667,00 грн., відповідно, які сплачені ним в зв'язку із придбанням (замовленням) робіт у ТОВ «Украгро-Тек».

У відповідності до пункту 198.2. ст. 198 ПК України, а також згідно пункту 201.10 ст. 201 ПК України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, являється податкова накладна, яка видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця. У податковій накладній повинні бути зазначені реквізити визначенні законодавством.

В Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, відповідно до якого для встановлення дійсності укладеного договору необхідно враховувати, що особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

При цьому для висновків про наявність порушення податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника податку щодо дефекту у правовому статусі його контрагентів.

З'ясовуючи питання про реєстрацію ТОВ «Украгро-Тек» платником податку на додану вартість, судом використано інформацію, розміщену на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України, де відповідно до вимог пункту 183.13 статті 183 Податкового кодексу України для інформування платників ПДВ центральний орган державної податкової служби щодекади оприлюднює інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою платника податку, з ініціативи органів державної податкової служби чи за рішенням суду.

Як вбачається з бази реєстру платників ПДВ, на момент складання податкових накладних контрагент позивача - ТОВ «Украгро-Тек» (індивідуальний податковий номер 366896326594) був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку згідно свідоцтва № 100314014 від 13.12.2010 року.

Даних про анулювання вказаного свідоцтва на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України не міститься.

Таким чином, на момент здійснення господарських операцій та складання податкових накладних свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Украгро-Тек» було чинним і вказаний суб'єкт господарювання мав право видавати податкові накладні на кожну поставку товарів (виконання робіт).

Податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, та копії яких знаходиться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 року № 969 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі.

Таким чином, позивачем було дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірної суми податкового кредиту, а отже і правомірність відображення їх у податковій звітності.

Наявний в матеріалах справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 145379 серії АВ від 11.03.2013 року (а.с.22-23) підтверджує, що ТОВ «Украгро-Тек» зареєстроване як юридична особа Оболонською районною в місті Києві адміністрацією за адресою: 04201, м. Київ, вул. Кондратюка Юрія, будинок 4-Б, станом на момент здійснення господарських операцій було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та продовжує перебувати у Єдиному державному реєстрі також на момент розгляду даної справи.

Що стосується посилання відповідача на те, що згідно баз ДПС ТОВ «Украгро-Тек» (код ЄДРПОУ 36689634) має стан 9 - «Направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням», то колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відсутні докази того, що даний факт встановлено саме на час здійснення господарських операцій, і при цьому відповідачем також не представлено суду доказів припинення юридичної особи - ТОВ «Украгро-Тек» (скасування державної реєстрації, виключення його з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, внесення недостовірної інформації до Єдиного державного реєстру під час взаємовідносин із позивачем).

З огляду на це колегія суддів приходить до висновку, що ТОВ «Украгро-Тек» мало право укладати правочини та вчиняти інші юридично значимі дії.

Вирішуючи питання про реальність виконання договору підряду між ПрАТ «Русанівка» та ТОВ «Украгро-Тек», придбання таких робіт з метою їх використання у власній господарській діяльності, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Украгро-Тек» є власником майнового комплексу, розташованого в місті Києві за адресою: АДРЕСА_1 (корпуси А,Б,В,Г), що підтверджується копією свідоцтва про право власності. Для експлуатації та обслуговування даного комплексу було надано у постійне користування земельну ділянку загальною площею 2,2620 га, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею.

У періоді, що перевірявся, позивачем було передано частину вказаного майнового комплексу в оренду юридичним особам та фізичним особам, зокрема, ТОВ «Торговий дім Гарант-Техно», ОСОБА_3, ТОВ «ТМФ «Акватехинжсервіс», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТОВ «МС-Трейд Сервіс», що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями договорів та актами приймання-здачі.

Як пояснив суду представник позивача, з метою приведення у належний технічний стан приміщень по АДРЕСА_1, які передаються в оренду, ним було укладено договір підряду з ТОВ «Украгро-Тек» на виконання ремонтних та будівельно-монтажних робіт.

З витягу з ЄДР від 11 березня 2013 року № 145379 до основних видів діяльності ТОВ «Украгро-Тек» належать: «оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням» (46.73), «діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах»(71.12), «неспеціалізована оптова торгівля» (46.90), «консультування з питань комерційної діяльності й керування» (70.22), інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (52.29), «будівництво житлових і нежитлових будівель» (41.20).

Згідно відповіді Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 05.03.2013 року №7/26-47/0503/08 на адвокатський запит ОСОБА_6, згідно якої ТОВ «Украгро-Тек» було видано ліцензію серії АГ №573329, терміном дії від 08.02.2011 року по 08.02.2014 на здійснення господарської діяльності у будівництві, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, що підтверджує право ТОВ «Украгро-Тек» на здійснення відповідної господарської діяльності.

Отже, виконання будівельних робіт є звичайною господарською діяльністю ТОВ «Украгро-Тек», що відноситься до його основних видів діяльності.

Викладене підтверджує, що господарські операції позивача з ТОВ «Украгро-Тек» є реальними та підтверджуються необхідними документами, а роботи, що придбавалися (замовлялися) позивачем у вказаного підприємства, замовлялися з метою використання та були використані позивачем у власній господарській діяльності, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Що стосується посилання відповідача на відсутність документального підтвердження первинними бухгалтерськими документами господарських операцій позивача з ТОВ «Украгро-Тек» (код ЄДРПОУ 36689634), то колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Дніпровському районі міста Києва ДПС 17 лютого 2012 року, тобто до початку проведення перевірки - 28 листопада 2011 року, зверталась із запитом до ПрАТ «Русанівка» (лист від 17.02.2012 № 3083/10/15-411) щодо надання належним чином засвідчених копій документів по контрагенту - ТОВ «Украгро-Тек» з метою підтвердження правомірності формування податкового кредиту за грудень 2011 року.

Позивачем разом з листом про надання підтверджуючих документів від 24 лютого 2012 року № 18 було направлено відповідачу копії документів, що стосуються господарських операцій з ТОВ «Украгро-Тек» за грудень 2011 року, а саме: договір з додатками, договірна ціна, локальний кошторис, акт № 1, акт № 2, податкова накладна № 6, податкова накладна № 7.

Тобто, податковий орган мав у своєму розпорядженні документи, необхідні для проведення перевірки.

Також представник позивача суду повідомив, що в ході перевірки первинні документи не надавалися з огляду на їх вилучення під час обшуку, здійсненого представниками ГВ ОРВ ПВПМ ДПІ у Дніпровському районі міста Києва, що підтверджується протоколом обшуку від 15.03.2013 року.

Згідно абз. 2 п. 198.6 ст. 186 Податкового кодексу України вбачається, що підставою для позбавлення платника ПДВ права на включення відповідних сум податку до складу податкового кредиту може бути відсутність у нього податкових накладних та інших первинних документів взагалі або їх оформлення з порушенням встановленого законом порядку.

Наявні в матеріалах справи податкові накладні, акти виконаних робіт, розрахункові (платіжні) документи, в силу Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» N 996-XIV від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95 N 88, (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Докази того, що вказані накладні, розрахункові (платіжні) документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними - відсутні. Відтак, віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених в ціні за підрядні роботи, передані за актами приймання-передачі, відповідає вимогам п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що не можуть вважатися належним доказом щодо порушення позивачем податкового законодавства наданий відповідачем акт ДПІ у Шевченківському районі міста Києва ДПС про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Украгро-Тек» від 07.07.2012 року № 727/22-40/36689634, оскільки у податковому законодавстві відсутня норма, яка надає право податковому органу виключати з податкового кредиту одного платника фактично понесені та/або нараховані витрати внаслідок несплати податку іншим платником та застосовувати при цьому фінансові санкції.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ПАТ «Русанівка» правомірно сформовано податковий кредит з ПДВ за листопад-грудень 2011 року, висновки Акту перевірки про порушення позивачем п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1, 201.2, п.201.6 ст.201, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України є помилковими, а відтак, прийняття ДПІ у Дніпровському районі міста Києва ДПС податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 21 грудня 2012 року № 0001112260, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 139 050,00 грн. є неправомірним.

Що стосується податкового-повідомлення рішення форми «Р» № 0001122260 від 21 грудня 2012 року, яким позивачу визначено суму податкових зобов'язань з податку на прибуток, суд зазначає наступне.

Правила оподаткування податком на прибуток підприємств визначаються Розділом ІІІ Податкового кодексу України.

У відповідності до п 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Суд, аналізуючи вищезазначені положення Податкового кодексу України, приходить до висновку, що необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність зв'язку товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства. Придбання таких товарів (робіт, послуг) повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу.

В даному разі, як було встановлено судом першої інстанції, факт виконання робіт ТОВ «Украгро-Тек» на користь позивача підтверджується наявними у справі документами первинного обліку, а саме - договором, актами приймання виконаних будівельних робіт, платіжними дорученнями, які містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складанням цих документів.

Договір, на виконання якого складалися вищезазначені первинні документи, є чинним на день розгляду спору, в судовому порядку недійсним не визнано. Сторонами виконано в повному обсязі.

Використання позивачем придбаних робіт у власній господарській діяльності підтверджується первинними документами, які наявні в матеріалах справи та досліджені судом (а.с.22-24, 92-100, 140-151).

З огляду на вищевказане, враховуючи, що валові витрати позивача на суму 463 501,00 грн. за договором з ТОВ «Украгро-Тек» підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, реальність вказаних господарських операцій та їх пов'язаність з господарською діяльністю позивача встановлено в ході судового розгляду, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність віднесення вказаних витрат до складу валових.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Літвіна Н. М.