Ухвала

від 30.09.2013 по справі 33/445а

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 вересня 2013 року Справа № 33/445а

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Шевчук С.Р., суддів:Владимиренко С.В., Демидової А.М., Мирошниченка С.В., Плюшка І.А., розглянувши заяву Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_6,

про перегляд Верховним Судом України

постанови Вищого господарського суду України від 14.05.2013 у справі№33/445а за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Дебальцівський міський ринок" доДебальцівської міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1.Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_7; 2.Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_8; 3.Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_6; 4.Дебальцівського міського відділу земельних ресурсів за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1.Комунального підприємства "Єнакієвське міжміське бюро технічної інвентаризації"; 2.Комунального підприємства "Обласне управління ринкової торгівлі та послуг"; провизнання незаконними та скасування рішень Дебальцівської міської ради,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 29.09.2011 у справі №33/445а уточнені позовні вимоги задоволено; визнано недійсними та скасовано: рішення Дебальцівської міської ради №5/7-17 від 28.09.2006 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Дебальцівський міський ринок"; рішення Дебальцівської міської ради №5/11-26 від 15.11.2006 "Про внесення змін у рішення Дебальцівської міської ради №5/7-17 від 28.09.2006 "Про надання дозволи на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Дебальцівський міський ринок"; рішення Дебальцівської міської ради №5/8-20 від 24.10.2006 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_7"; рішення Дебальцівської міської ради №5/9-28 від 21.11.2006 "Про передачу земельної ділянки в оренду ОСОБА_7"; рішення Дебальцівської міської ради №5/9-27 від 21.11.2006 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_6"; рішення Дебальцівської міської ради №5/21-21 від 26.07.2007 "Про передачу земельної ділянки в оренду ОСОБА_6"; рішення Дебальцівської міської ради №5/8-19 від 24.10.2006 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_8"; рішення Дебальцівської міської ради №5/11-19 від 15.12.2006 "Про передачу земельної ділянки в оренду ОСОБА_8".

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2013 рішення Господарського суду Донецької області від 29.09.2011 у даній справі скасовано частково; відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсним рішення Дебальцівської міської ради від 24.10.2006 №5/8-20 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_7; визнання недійсним рішення Дебальцівської міської ради від 15.12.2006 №5/11-19 "Про передачу земельної ділянки в оренду ОСОБА_8"; визнання недійсним рішення Дебальцівської міської ради від 21.11.2006 №5/9-27 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки ОСОБА_6"; визнання незаконним та скасування рішення Дебальцівської міської ради №5/9-27 від 21.11.2006 про передачу земельної ділянки в оренду ОСОБА_7; визнання незаконним та скасування рішення Дебальцівської міської ради №5/8-19 від 24.10.2006 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_8; припинено провадження у даній справі в частині вимог про визнання недійсним рішення Дебальцівської міської ради від 15.12.2006 №5/11-26 "Про внесення змін до рішення Дебальцівської міської ради від 28.09.2006 №5/7-17 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки ТОВ "Дебальцівський міський ринок" (згідно заяви про збільшення позовних вимог) та визнання незаконним та скасування рішення Дебальцівської міської ради №5/24-26 від 20.11.2007 "Про передачу земельної ділянки в оренду ОСОБА_6"; рішення суду першої інстанції в іншій частині щодо визнання недійсним рішення Дебальцівської міської ради №5/7-17 від 28.09.2006 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Дебальцівський міський ринок" площею 0,8203га." залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2013 у справі №33/445а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2013 скасовано в частині відмови в позові та припинення провадження у справі; рішення Господарського суду Донецької області від 29.09.2011 в цій частині залишено в силі; в решті постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2013 залишено без змін.

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_6 звернулася із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 14.05.2013 у справі №33/445а, в якій просить зазначену постанову скасувати та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, внаслідок чого, на думку заявника, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог заявником подано постанову Вищого господарського суду України від 17.04.2013 у справі №5006/39/51пн/2012, ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.05.2010 у справі №К-19312/07 та від 17.10.2012 у справі №К-27853/10.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце тоді, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту постанови від 14.05.2013 у справі №33/445а, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України погодився з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсними рішень міської ради, з огляду на встановлені місцевим судом обставини справи про те, що спірні рішення міської ради прийнято з порушенням вимог законодавства України, а саме визначеного у Постанові Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 №427 "Про затвердження Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів" (далі - Порядок) Порядку узгодження місця розташування та розмірів земельної ділянки, що призвело до порушення спірними рішеннями прав позивача як власника нерухомості, а саме: частини замощення, під яким третім особам було виділено в оренду земельні ділянки.

Водночас в ухвалі від 17.10.2012 у справі №К-27853/10, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для відмови в позові про визнання недійсними рішень міської ради (в частині, що стосується доводів заявника). Такого висновку суд касаційної інстанції дійшов з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставин справи стосовно того, що позивачем та третьою особою не надано доказів розроблення та затвердження у встановленому законодавством порядку проекту відведення земельної ділянки 1,8203 га, у зв'язку з чим відсутнє рішення органа місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки в оренду позивачу, тобто відсутні документи, які б засвідчували право користування або право власності на земельні ділянки 1,8203 га, та 0,006 га, які перебувають в оренді у ОСОБА_7 (третьої особи -2).

Змістом наведених постанов суду касаційної інстанції спростовуються доводи заявника стосовно неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах з огляду на різні встановлені фактичні обставини у цій справі в порівнянні зі справою, про перегляд постанови в якій подано заяву.

Разом з тим, постанова Вищого господарського суду України від 17.04.2013 у справі №5006/39/51пн/2012 не підтверджує доводів заявника щодо неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права з огляду на різні предмети та підстави позовів у цій справі у порівнянні зі справою, про перегляд постанови в якій подано заяву. Так, у справі №33/445а предметом позову є вимога про визнання незаконними та скасування рішень Дебальцівської міської ради, тоді як у справі №5006/39/51пн/2012 предметом позову є вимога про визнання права власності на об'єкт нерухомості, що виключає подібність правовідносин у цих справах в розумінні статті 111 16 ГПК України.

Колегія суддів зазначає, що ухвала Вищого адміністративного суду України від 25.05.2010 у справі №К-19312/07, на яку посилається заявник, також не може бути доказом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки судом касаційної інстанції скасовано судові рішення судів попередніх інстанцій, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, що не означає остаточного вирішення спору в справі, а тому на відповідну ухвалу не може здійснюватись посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

У зв'язку з наведеним та керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_6, у допуску справи №33/445а до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя С.Шевчук Судді: С.Владимиренко А.Демидова С.Мирошниченко І.Плюшко