Постанова

від 26.09.2013 по справі 2а-3562/10/2270

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 року Справа № 9104/31646/10

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої - судді Большакової О.О.,

суддів Макарика В.Я., Коваля Р.Й.,

з участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

представника відповідача Олянін О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Волочиському районі про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

18 травня 2010 року управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі (далі - Управління) звернулося до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Волочиському районі (далі - Відділення) про стягнення витрат на виплату пенсії у зв»язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, в сумі 19234 грн. 79 коп. за січень - лютий 2010 року, покликаючись на те, що відповідачем згідно чинного законодавства підлягають відшкодуванню суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 червня 2010 року в задоволенні заявленого адміністративного позову було відмовлено повністю.

Не погодившись із винесеним рішенням, його оскаржило Управління, яке, покликаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і винести нову, якою позовні вимоги задоволити. У апеляційній скарзі вказує, що відповідно до Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання ним разом із відповідачем погоджено механізм відшкодування витрат на виплату пенсій. Таким чином, відповідач зобов'язаний відшкодувати суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню підлягає частково.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відшкодування понесених витрат повинні погоджуватись між правлінням Пенсійного фонду України та правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. З такою метою спільною постановою Правлінь Фондів від 04.03.2003 року № 5-4/4 було затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, ч.ч. 3, 4 якого встановлено вичерпний перелік пенсій та сум, які підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України. Відшкодування щомісячних виплат, передбачених постановами Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року та № 198 від 11.03.2009 року, зазначеним Порядком не передбачається, погодження та зміни до Порядку не вносились.

Проте, такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права з наступних міркувань.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Залежно від страхового випадку, відповідно до статті 4 Основ, є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до Основ.

Відповідно до пункту 4 статті 25 Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг і матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога про тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Ураховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ є Фонд, що також передбачено статтею 21 Закону № 1105-XIV, яка визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.

Згідно з частиною четвертою статті 26 Основ якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Аналогічне правило закріплене частиною другою статті 24 Закону № 1105-XIV, відповідно до пункту 5 якої якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Статтею 16 Закону № 1105-XIV визначено, що безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція. За змістом статті 18 зазначеного Закону виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженим постановою правління Фонду від 20 квітня 2001 року № 15 (далі - Положення про виконавчу дирекцію Фонду), організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду, робочими органами виконавчої дирекції Фонду є, зокрема, її відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Згідно з пунктом 15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 ПФУ здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління ПФУ в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та управління ПФУ в районах, містах і районах у містах.

З огляду на викладене вимоги управління ПФУ про відшкодування відділенням Фонду витрат, пов'язаних із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, відповідають змісту його прав як робочого органу ПФУ щодо відшкодування понесених ним витрат та узгоджуються із компетенцією виконавчої дирекції Фонду, основними завданнями якої згідно з Положенням про виконавчу дирекцію Фонду, крім іншого, визначено виконання завдань та основних принципів страхування від нещасного випадку, фінансування страхових виплат, а до повноважень у сфері здійснення процедури страхування та координації страхової діяльності віднесено, зокрема, співпрацю з фондами з інших видів соціального страхування щодо відшкодування витрат, понесених ними у зв'язку з матеріальним забезпеченням потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві, та представництво інтересів страховика в органах державної виконавчої влади, органах місцевого самоврядування і судах.

Таким чином, витрати, понесені органами ПФУ у зв'язку із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності від трудового каліцтва (у тому числі й пенсій особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР) підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду як належного страховика від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 внаслідок смерті ОСОБА_3 через нещасний випадок на виробництві, який мав місце на території Російської Федерації (в державі СНД), у січні-лютому 2010 року було виплачено 11871,54 грн. основного розміру пенсії, витрати на доставку пенсії склали 185,20 грн.; 7011 грн. - державної адресної допомоги; 109,37грн. - витрати на доставку адресної допомоги; 56,80 грн. - витрати на виплату доплати до пенсії згідно Постанови КМУ №198 від 11 березня 2009 року, 0,88 коп.- поштові витрати на доставку доплати до пенсії.

Судом встановлено, що на виконання Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання позивач склав та надав відповідачу для підписання Акти щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за січень та лютий 2010 року. Відповідач ці акти не підписав.

Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, наведено у статті 21 Закону № 1105-XIV. Відповідно до цієї статті Фонд зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.

Статтею 81 Закону № 1788-ХІІ визначено, що призначення та виплата пенсій, у тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, здійснюється органами ПФУ. Механізм відшкодування Фондом витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено Порядком.

Згідно з пунктом 4 Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Закону № 1105-XIV, Закону № 1788-ХІІ та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така допомога надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат ПФУ з виплати і доставки зазначених пенсій.

Правове регулювання питань відшкодування шкоди потерпілим, які отримали каліцтво за межами України і переїхали в Україну на постійне місце проживання, і не є застрахованими в Україні, здійснюється у відповідності до Міжнародної Угоди, підписаної 09.09.1994 р. державами колишнього Союзу РСР, країнами СНД.

Питання надання пенсій, в тому числі і пенсій по інвалідності, регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р. (далі - Угода) держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.

Статтею 3 Угоди передбачено, що усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього закону.

Отже, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, якщо страховий випадок стався на території держав-учасниць Угоди, призначаються за законодавством України і виплачуються з коштів Пенсійного фонду України. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату пенсій, якщо нещасний випадок стався на території держав-учасниць Угоди.

Враховуючи викладене, позовні вимоги управління Пенсійного фонду про стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Волочиському районі 12056,74 грн. витрат на виплату та доставку пенсії підлягають до задоволення.

Витрати ПФУ на виплату і доставку державної адресної допомоги та підвищення до пенсії, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 «Про деякі питання пенсійного забезпечення» та від 11 березня 2009 року № 198 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», не підлягають відшкодуванню Фондом, оскільки такі не входять до складу розміру пенсії по інвалідності та визначеного статтею 21 Закону № 1105-XIV переліку соціальних послуг і виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, неодноразово висловленій у спорах цієї категорії, зокрема у постанові від 20 лютого 2012 року № 21-462а11.

Тому в цій частині позову слід відмовити .

З огляду на викладене, оскільки постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову.

Керуючись ст.ст. 158-163, 195, ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі задовольнити частково.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 червня 2010 року у справі №2а - 3562/10/2270 скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Україниу Волочиському районі про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Волочиському районі (код 25939758) на користь управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі (код 14147267) витрати на виплату і доставку пенсій в сумі 12056 (дванадцять тисяч п»ятдесят шість) гривень 74 копійки .

В решті позовних вимог відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий судя О.О. Большакова

Судді В.Я. Макарик

Р.Й. Коваль