Ухвала

від 04.11.2013 по справі 2а-3562/10/2270

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

              ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ УХВАЛА            04 листопада 2013 року                                             м. Київ                                        К/800/54058/13 Суддя Вищого адміністративного суду України Мороз В.Ф., перевіривши касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Волочиському районі на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Волочиському районі про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в: У травні 2010 року управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення витрат на виплату пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві у сумі 19234,79 грн. за січень-лютий 2010 року. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 червня 2010 року в задоволенні позову управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі відмовлено, оскільки суд прийшов до висновку, що сторони позбавлені права на проведення розрахунків не на централізованому рівні, тому позивач визначив невірний спосіб захисту порушених прав. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року  апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі задоволено частково. Прийнято нову постанову, якою стягнуто з  Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Волочиському районі на користь управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі витрати на виплату і доставку пенсій в сумі 12056,74 грн. В задоволенні решти позову відмовлено. Суд прийшов до висновку, що з частини 2 статті 2 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» виявляється, що пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання у випадку, якщо страховий випадок стався на території держав-учасниць Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків  від 9 вересня 1994 року, призначаються за законодавством України і виплачуються з коштів Пенсійного фонду України. Отже, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на   виробництві та професійних захворювань України в Волочиському районі  зобов'язаний відшкодувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату пенсій, якщо нещасний випадок стався на території держав-учасниць Угоди. Витрати на виплату і доставку державної адресної допомоги та підвищення до пенсії не підлягають відшкодуванню  Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Волочиському районі, оскільки такі виплати не входять до складу розміру пенсії по інвалідності та до переліку соціальних послуг і виплат, які відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Волочиському районі відповідно до Закону № 1105-XIV. У касаційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Волочиському районі, не погоджуючись з даним рішенням, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції, та залишити в силі рішення суду першої інстанції. У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на  наступне. Пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна  скарга  є необґрунтованою  і  викладені  в ній доводи не  викликають необхідності перевірки  матеріалів справи. За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті –пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи). Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, яке відповідає усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права. Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, у х в а л и в: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Волочиському районі на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Волочиському районі про стягнення заборгованості. Копію  ухвали  разом  з  доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику. Ухвала оскарженню не підлягає           Суддя                                                                                                             В.Ф. Мороз