Постанова

від 11.09.2013 по справі 820/4962/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 вересня 2013 р. № 820/4962/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Маренич Т.О.

за участю:

представника позивача - Філатова П.А.,

представника відповідача - Бондар Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Харківагроснаб" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Харківагроснаб", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000301541, №0000311541, №0000321541 від 21.11.2012р.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 21.11.2012 року на підставі акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки № 2674/15-404/25190036 від 09.11.2012 року, Західною МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС прийняті спірні податкові повідомлення-рішення № 0000301541, 0000311541, 0000321541, якими зменшено суму бюджетного відшкодування, зменшено розмір від'ємного значення та збільшено суму податкового зобов'язання з ПДВ.

На думку позивача, вказані рішення податкової інспекції підлягають скасуванню, оскільки висновки податкового органу щодо нікчемності правочинів, вчинених ТОВ фірма «Харківагроснаб» та його контрагентами: ТОВ «Декор-Лайн», ТОВ «НВО «Український завод електрообладнання», ТОВ «Ельгазентегра», ТОВ «Універсалоптторг-Х», та необґрунтованості податкової вигоди є лише припущеннями та містять помилкове трактування норм законодавства.

Позивач зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Однак, при встановленні податковим органом, що правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, мова не може йти про нікчемність, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, визнається недійсним судом.

Отже, на думку позивача, податковий орган не мав підстав посилатись на нікчемність правочинів з наведених вище підстав та в той же час не скористався правом подати до суду позов про визнання угод, вчинених ТОВ фірма «Харківагроснаб», недійсними та не довів сумнівів у реальності господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит, у добросовісності дій ТОВ фірма "Харківагроснаб", яка полягає у відповідності вчинених ним дій, господарській меті, а також, у реальності усіх даних, наведених у податковій звітності.

Враховуючи наведене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення суб'єкту владних повноважень - Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Ухвалою суду від 11.09.2013р. замінено відповідача по справі - Західну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, на належного відповідача - Західну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління міндоходів у Харківській області.

Відповідач - Західна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління міндоходів у Харківській області, позов не визнав.

У письмових запереченнях на позов (т.1, а.с.58) відповідач вказав, що Фахівцями відділу контролю за правомірністю бюджетного відшкодування ПДВ Західної МДПІ м. Харкова Х/О ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ фірми «Харківагроснаб" (код ЄДРПОУ 25190036) з питань достовірності декларування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 2329880,00 грн., відображених у податковій декларації з ПДВ за серпень 2012р. За результатами перевірки складено акт від 09.11.2012 року №2674/15-404/25190036, та винесені податкові повідомлення-рішення №0000301541 від 21.11.12р. форма „В4", №0000311541 від 21.11.2012 форма „В 1", №0000321541 від 21.11.2012 форма «Р». Перевіркою питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку у сумі 2329880,00грн. по декларації за серпень 2012 року об'єктивно встановлено, що від'ємне значення з ПДВ виникло за рахунок віднесення до складу податкового кредиту за вересень 2011 року - липень 2012 року податкових накладних, отриманих від контрагентів-постачальників, які не знаходяться за юридичною адресою, а саме: ТОВ "Декор-Лайн", ТОВ "НВО "Український завод електрообладнання", ТОВ «Ельгазентерга», ТОВ «Універсалоптторг-Х». В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних та інших документів було встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських примі транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). Товарно - транспортні накладні складені не у відповідності до вимог закону, зокрема не заповнені необхідні реквізити.

Враховуючи наведене, відповідач стверджує, що висновки податкового органу, котрі слугували підставою для прийняття спірних повідомлень - рішень, цілком об'єктивні та обґрунтовані, і тому у задоволенні позовних вимог ТОВ фірми «Харківагроснаб" слід відмовити у повному обсязі

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на позов, просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Харківагроснаб", пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з ідентифікаційним кодом - 25190036. (т.4, а.с.50-51), знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в Західній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління міндоходів у Харківській області (Західна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби).

Головним державним податковим ревізором-інспектором відділу контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби Козинець Юлією Олександрівною та старшим державним податковим ревізором - інспектором відділу контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС Цикало Романом Олександровичем на підставі п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності декларування Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Харківагроснаб», бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 2329880,00грн., відображених у податковій декларації з ПДВ за серпень 2012р., згідно із затвердженим планом перевірки.

Результати перевірки оформлені актом №2674/15-404/25190036 від 09.11.2012р. (т.1, а.с.10-47).

За висновками податкової інспекції, викладених у згаданому акті перевірки, податковою інспекцією встановлено порушення позивачем:

1. п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4, ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями, у зв'язку з чим ТОВ фірма «Харківагроснаб» безпідставно віднесено до податкового кредиту за період вересень 2011 - серпень 2012р. податкові накладні, виписані ТОВ «Декор лайн» на адресу ТОВ фірма «Харківагроснаб» на суму ПДВ 138412,17грн., ТОВ «НВО «Український завод Електрообладнення» (код 36815753) на суму ПДВ 3180144,40грн., ТОВ Ельгазентерга» (код ЄДРПОУ 38173260) на суму ПДВ 122384,71грн. та ТОВ «Універсалторг-Х» (код 37428034) на суму ПДВ 853578,59грн., що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за серпень 2012 року на суму 2329880,00грн., завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 377132,00грн. та залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації за серпень 2012р. на суму 434413,00грн. заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 1153127,82грн.;

2. п.187.1(б) ст.187 податкового кодексу України від 02.12.2010р. зі змінами та доповненнями, у зв'язку з чим ТОВ фірма «Харківагроснаб» не вірно відображено суму експортних операцій у вересні 2011р. у розмірі 354510,70грн., у січні 2012 р. в розмірі 1142541,00грн. у травні 2012р. в розмірі 397242,00грн.(т.1, а.с. 46).

21.11.2012р. з посиланням на акт перевірки № 2674/15-404/25190036 від 09.11.2012р. відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення - рішення № 0000301541, 0000311541, 0000321541, якими зменшено суму бюджетного відшкодування, зменшено розмір від'ємного значення та збільшено суму податкового зобов'язання з ПДВ (т. 1 а.с. 50).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень - рішень та відображених в акті №2674/15-404/25190036 від 09.11.2012р. суджень суб'єкта владних повноважень, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд наголошує на такому.

З наявних у справі документів вбачається, не заперечується сторонами по справі, що у перевіреному періоді позивач - ТОВ фірма «Харківагроснаб», мав господарські взаємовідносини з контрагентами - постачальниками: ТОВ «Декор-лайн», ТОВ «НВО «Український завод Електрообладнення», ТОВ «Універсалоптторг-Х» та ТОВ «Ельгазентерга».

Так, на підставі договору № УЗ 2903 від 29.03.2012р., укладеного між ТОВ «НВО «Український завод Електрообладнання» (продавець) та ТОВ фірма «Харківагроснаб» (покупець), продавець зобов'язується поставити, а покупець оплатити та прийняти горно-шахтне обладнання запчастини до нього, в кількості, асортименті і по ціні, визначених в специфікаціях до договору.(т.4, а.с.135-136).

До даного договору сторонами підписано вісім специфікацій: специфікація № 1 від 29.03.2012 року на загальну суму 489888,00 гривень, № 2 від 24.04.2012 року на загальну суму 1302930,00 гривень, № 3 від 21.06.2012 року на загальну суму 692640,00 гривень, № 4 від 01.06.2012 року на загальну суму 549408,00гривень, № 5 від 18.06.2012 року на загальну суму 8396400,00 гривень, № 6 від 25.06.2012 року на загальну суму 4456487,00 гривень та № 7 від 04.06.2012 року на загальну суму 44400,00гривень, №8 від 01.08.2012 року на загальну суму 770275,20 гривень.(т.4, а.с.137-144)

Виконання ТОВ «НВО «Український завод Електрообладнання» зобов'язань за вказаним вище договорами підтверджується видатковими накладними № РН-0000089 від 03.04.2012р. на загальну суму 489888,00 грн., № РН- 0000138 від 25.05.2012р. на загальну суму 116640,00 грн., № РН - 0000139 від 25.05.2012р. на загальну суму 268148,62 грн., № РН- 0000144 від 30.05.2012р. на загальну суму 268148,62 грн., № РН-0000152 від 11.06.2012р. на загальну суму 222545,66 грн., № РН- 0000164 від 22.06.2012р. на загальну суму 1461984,00 грн., № РН - 0000169 від 02.07.2012р. на загальну суму 761773,12 грн., № РН- 0000181 від 06.07.2012р. на загальну суму 2832595,20 грн., № РН - 0000205 від 03.08.2012р. на загальну суму 44400,00 грн., № РН- 0000208 від 09.08.2012р. на загальну суму 2592460,80грн. (т.4, а.с.145, 151-152, 158, 164, 175, 177 187, 195, 197).

Продавцем було виписано на адресу покупця податкові накладні: №33 від 05.09.2011 року на суму 188000,00грн., № 4 від 08.09.2011 року на суму 94474,00грн., №5 від 13.09.2011р. на суму 12740,00грн., №6 від 06.10.2011р. на суму 161290,00грн.. №7 від 11.10.2011р. на суму 215054,00грн. №22 від 20.10.2011р. на суму 105000,00грн. № 3 від 01.12.2011р. на суму 549378,73грн., №4 від 02.12.2011р. на суму 554129,52грн., №6 від 13.09.2011р. на суму 300125,00грн. №3 від 03.04.2012р. на суму 489888.00грн. , №12 від 25.05.2012р. на суму 384788,62грн., №13 від 25.05.2012р. на суму 268148,62грн., №19 від 30.05.2012р. у сумі 268148,62грн., №20 від 31.05.2012р. на суму 274394,76грн., №2 від 02.07.2012р. на суму 761773,12грн., №14 від 06.07.2012р. на суму 2832595,20грн., 319 від 22.06.2012р. на суму 1410134,90грн., №7 від 03.08.2012р. на суму 444400,00грн., №10 від 09.08.2012р. на суму 2592460,80грн., №15 від 11.09.2012р. на суму 512248,82грн., №21 від 19.12.2012р. на суму 976014,00грн., №30 від 27.10.2011р. на суму 98800,00грн., №31 від 28.10.2011р. на суму 30200,00грн., №32 від 31.10.2011р. на суму 429500,00грн., №4 від 01.11.2011р. на суму 592000,00грн., №7 від 02.11.2011р. на суму 461300,00грн.. №8 від 03.11.2011р. від 466500,00грн., №9 від 04.11.2011р. на суму 242000,00грн., №10 від 07.11.2011р. на суму 378575,00грн., №11 від 08.11.2011р. на суму 392975,00грн., № 12 від 09.11.2011р. на суму 161300.00грн., №13 від 10.11.2011р. на суму 61290,00грн., №14 від 11.11.2011р. на суму 61316,00грн., №15 від 14.11.2011р. на суму 134409,00грн., №16 від 15.11.2011р. на суму 70968,00грн., №32 від 16.11.2011р. на суму 290323,00грн., №33 від 17.11.2011р. на суму 64516,00грн., №34 від 18.11.2011р. на суму 32258,00грн., №35 від 21.11.2011р. на суму 129032,00грн., №38 від 22.11.2011р. на суму 333340,00грн.. №39 від 23.11.2011р. на суму 37635,00грн., №40 від 25.11.2011р. на суму 150537,00грн., №41 від 28.11.2011р. на суму 75269,00грн., №42 від 30.11.2011р. на суму 241936,00грн., №5 від 02.12.2011р. на суму 110526,00грн., №14 від 13.12.2011р.на суму 237825,00грн, №18 від 18.12.2011р. на суму 497238,00грн., №7 від 05.12.2011р. на суму 63158,00грн., №23 від 21.02.2012р. на суму 153437,00грн. (т.4, а.с.203-250, т.5 а.с.1).

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводилися в безготівковій формі, про що в матеріалах справи свідчать виписки із банку по рахунку. (т.5, а.с.2-59).

Також, між ТОВ «НВО «Український завод Електрообладнання» (продавець) та ТОВ фірма «Харківагроснаб» (покупець) у перевіреному періоді був укладений договір №УЗ 1606 від 16.06.2011року (т.5, а.с.76-77), за яким продавець зобов'язується поставити, а покупець оплатити та прийняти горно-шахтне обладнання, запчастини до нього, в кількості, асортименті і по ціні, визначених в специфікаціях до договору.

До даного договору сторонами підписано шість специфікацій: специфікація № 1 від 14.06.2011 року на загальну суму 732978,10 гривень, № 2 від 12.06.2011 року на загальну суму 265789,18 гривень, № 3 від 04.08.2011 року на загальну суму 291936,55 гривень, № 4 від 04.08.2011 року на загальну суму 43911,62 гривень, № 5 від 19.09.2011 року на загальну суму 1577636,62 гривень, № 6 від 01.12.2011 року на загальну суму 1406893,50 гривень. (т.5, а.с.78-83)

Виконання ТОВ «НВО «Український завод Електрообладнання» зобов'язань за вказаним вище договором підтверджуються видатковими накладними № РН-0000228 від 13.10.2011р. на загальну суму 157636,62 грн., № РН- 0000290 від 01.12.2011р. на загальну суму 852763,98 грн., № РН - 0000293 від 02.12.2011р. на загальну суму 554129,52 грн.(т.5, а.с.84, 103, 109).

Товар згідно вказаних вище накладних був поставлений транспортом покупця, що підтверджується товарно-транспортними накладними від 13.10.2011р., від 30.11.2011р., від30.11.2011р., від 30.11.2011р. (т.5, а.с.85, 105-107).

Також, між ТОВ «НВО «Український завод Електрообладнання» (продавець) та ТОВ фірма «Харківагроснаб» (покупець) у перевіреному періоді був укладений договір №УЗ 0507 від 05.07.2011року (т.5, а.с.120-121), за яким продавець зобов'язується поставити, а покупець оплатити та прийняти горно-шахтне обладнання запчастини до нього, в кількості, асортименті і по ціні, визначених в специфікаціях до договору.

Виконання ТОВ «НВО «Український завод Електрообладнання» зобов'язань за вказаним вище договором підтверджується видатковими накладними № РН-0000219 від 22.09.2011р. на загальну суму 329777,28 грн.(т.5, а.с.122) та рахунком-фактури від 22.09.2011р. №32. (т.5, а.с.126)

Товар згідно вказаних вище накладних був поставлений транспортом покупця, що підтверджується товарно-транспортними накладними від 22.9.2011р., від 30.11.2011р., від30.11.2011р., від 30.11.2011р. (т.5, а.с.85, 105-107)

Між ТОВ «НВО «Український завод Електрообладнання» (продавець) та ТОВ фірма «Харківагроснаб» (покупець) у перевіреному періоді був укладений договір №УЗ 2707 від 27.06.2011року (т.5, а.с.128-129), за яким продавець зобов'язується поставити, а покупець оплатити та прийняти горно-шахтне обладнання запчастини до нього, в кількості, асортименті і по ціні , визначених в специфікаціях до договору.

До даного договору сторонами підписано специфікацію № 1 від 27.06.2011 року на загальну суму 2312014,00 гривень. (т.5, а.с.130)

Виконання ТОВ «НВО «Український завод Електрообладнання» зобов'язань за вказаним вище договором підтверджуються видатковими накладними № РН-0000292 від 02.12.2011р. на загальну суму 153853,44 грн.(т.5, а.с.131) та рахунком-фактури №28 від 01.09.2011р. (т.5, а.с.135).

Товар згідно вказаних вище накладних був поставлений транспортом покупця, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 02.12.2011р.(т.5, а.с.132)

Між ТОВ «НВО «Український завод Електрообладнання» (продавець) та ТОВ фірма «Харківагроснаб» (покупець) у перевіреному періоді був укладений договір №УЗ 2610 від 26.10.2011 року (т.5, а.с.137-139), за яким продавець зобов'язується поставити, а покупець оплатити та прийняти горно-шахтне обладнання, запчастини до нього, в кількості, асортименті і по ціні , визначених в специфікаціях до договору.

До даного договору сторонами підписано три специфікації: специфікацію № 1 від 26.10.2011 року на загальну суму 5624760,00 гривень., специфікацію № 2 від 17.11.2011 року на загальну суму 324727,00 гривень.. специфікацію № 3 від 17.11.2011 року на загальну суму 68676,00 гривень. (т.5, а.с.140-142)

Виконання ТОВ «НВО «Український завод Електрообладнання» зобов'язань за вказаним вище договором підтверджуються видатковими накладними № РН-0000280 від 18.11.2011р. на загальну суму 324727,00 грн., №РН-0000294 від 05.12.2011 року на загальну суму 1371192,00 гривень (т.5, а.с.143, 149) та рахунком-фактури №36 від 21.11.2011р., №40 від 06.12.2011 року. (т.5, а.с.147, 155).

Товар згідно вказаних вище накладних був поставлений транспортом покупця, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 18.11.2011р.(т.5, а.с.144)

Також, між ТОВ «НВО «Український завод Електрообладнання» (продавець) та ТОВ фірма «Харківагроснаб» (покупець) у перевіреному періоді був укладений договір №УЗ 1212 від 12.12.2011 року (т.5, а.с. 179-180), за яким продавець зобов'язується поставити, а покупець оплатити та прийняти горно-шахтне обладнання, запчастини до нього, в кількості, асортименті і по ціні, визначених в специфікаціях до договору.

Виконання ТОВ «НВО «Український завод Електрообладнання» зобов'язань за вказаним вище договорами підтверджується видатковими накладними № РН-0000014 від 24.01.2012р. на загальну суму 1278365,40 грн., № РН- 00000157 від 13.06.2012р. на загальну суму 385689,60грн. (т.5, а.с.181, 183 ).

Продавцем було виписано на адресу покупця податкові накладні: №12 від 13.06.2011 року на суму 385689.60, № 14 від 24.01.2012 року на суму 722077,40грн., №28 від 26.12.2011р. на суму 188172,00грн., №25 від 19.12.2011р. на суму 193548,00грн., №13 від 13.12.2011р. на суму 174568,00грн. (т.5, а.с.184-188).

Товар згідно вказаних вище накладних був поставлений транспортом покупця, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 24.01.2012р.(т.5, а.с.182)

Також, позивач у перевіреному періоді мав господарські взаємовідносини з контрагентом ТОВ «Універсалоптторг-Х» (постачальник).

Реальність господарських відносин між цими підприємствами підтверджується договором №0111 від 01.11.2011 року (т.5, а.с.213), за яким ТОВ «Універсалоптторг-Х» (продавець) та ТОВ фірма «Харківагроснаб» (покупець), зобов'язуються передати, а покупець - прийняти та оплатити запчастини до сільхозтехніки в асортименті та кількості та ціні відповідно до накладних.

Виконання ТОВ «Універсалоптторг-Х» зобов'язань за вказаним вище договором підтверджуються видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи № 57 від 04.01.2012р. на загальну суму 32991,36 грн., № 58 від04.01.2012р. на загальну суму 13017,36 грн., № 59 від 06.01.2012р. на загальну суму 51828,04 грн., № 60 від 09.01.2012р. на загальну суму 49026,76грн., № 61 від 10.01.2012р. на загальну суму 48983,06 грн., № 62 від 11.01.2012р. на загальну суму 55407,70 грн., № 63 від 12.01.2012р. на загальну суму 52807,42 грн., № 54 від 17.01.2012р. на загальну суму 52122,46 грн., № 65 від 19.01.2012р. на загальну суму 54676.50 грн., № 66 від 24.01.2012р. на загальну суму 38964,90грн., № 67 від 25.01.2012р. на загальну суму 50188,98 грн., № 68 від 26.01.2012р. на загальну суму 23021,63 грн., № 82 від 01.02.2012р. на загальну суму 52725,88 грн., № 83 від 02.02.2012р. на загальну суму 55684,12грн., № 84 від 03.02.2012р. на загальну суму 51771,98 грн., № 85 від 09.02.2012р. на загальну суму 52666,13 грн., № 86 від 10.02.2012р. на загальну суму 44173,62 грн., № 87 від39133,74грн., № 89 від 16.02.2012р. на загальну суму 53628,10грн., № 90 від 17.02.2012р. на загальну суму 56592,71 грн., № 91 від 20.02.2012р. на загальну суму 6641,08 грн., № 139 від 01.03.2012р. на загальну суму 56684,35 грн., № 140 від 02.03.2012р. на загальну суму 59921,05грн., № 141 від 03.03.2012р. на загальну суму 55825,58 грн., № 142 від 05.03.2012р. на загальну суму 54370,24 грн., № 143 від 06.03.2012р. на загальну суму 53581,19 грн., № 144 від 07.03.2012р. на загальну суму 59471,26 грн., № 145 від 12.03.2012р. на загальну суму 59989,00 грн., № 146 від 13.03.2012р. на загальну суму 58529,30грн., № 147 від 14.03.2012р. на загальну суму 56564,92 грн., № 148 від 15.03.2012р. на загальну суму 58525,32 грн., № 149 від 16.03.2012р. на загальну суму 59692,40 грн., № 150 від 19.03.2012р. на загальну суму 59303,40 грн., № 151 від 20.03.2012р. на загальну суму 58732,70 грн., № 152 від 21.03.2012р. на загальну суму 59433,38 грн., № 153 від 22.03.2012р. на загальну суму 55215,74 грн., № 154 від 23.03.2012р. на загальну суму 58946,39 грн., № 155 від 26.03.2012р. на загальну суму 57857,69 грн., № 156 від 27.03.2012р. на загальну суму 14502.44 грн., № 177 від 02.04.2012р. на загальну суму 56800,09грн., № 178 від 02.04.2012р. на загальну суму 53634,86 грн., № 179 від 02.04.2012р. на загальну суму 58708,62 грн., № 180 від 03.04.2012р. на загальну суму 48336,53 грн., № 181 від 04.03.2012р. на загальну суму 56901,55 грн., № 182 від 05.04.2012р. на загальну суму 57252,35 грн., № 183 від 10.04.2012р. на загальну суму 57699,17грн., № 184 від 11.04.2012р. на загальну суму 57734,51 грн., № 185 від 12.04.2012р. на загальну суму 56279,64 грн., № 186 від 17.04.2012р. на загальну суму 56682,96 грн., №187 від 19.04.2012р. на загальну суму 33667,67грн., № 188 від 20.04.2012р. на загальну суму 30625,48 грн., № 321 від 03.05.2012р. на загальну суму 54770,05 грн., № 322 від 03.05.2012р. на загальну суму 58835,62грн., № 323 від 03.05.2012року на загальну суму 58143,58грн., № 324 від 04.05.2012р. на загальну суму 58714,33грн., № 325 від 04.05.2012р. на загальну суму 49325,81 грн., № 326 від 04.05.2012р. на загальну суму 46119,26 грн., № 327 від 07.05.2012р. на загальну суму 59917,37 грн., № 328 від 07.05.2012р. на загальну суму 59334,05грн., № 329 від 07.05.2012р. на загальну суму 59016,91 грн., № 330 від 08.05.2012р. на загальну суму 54416,16 грн., № 331 від 10.05.2012р. на загальну суму 59633,33 грн., № 332 від 11.05.2012р. на загальну суму 58980,40 грн., № 333 від 14.05.2012р. на загальну суму 57493,64 грн., № 335 від 16.05.2012р. на загальну суму 59519,62грн., № 336 від 17.05.2012р. на загальну суму 59934,68грн., № 337 від 21.05.2012р. на загальну суму 58303,31 грн., № 338 від 22.05.2012р. на загальну суму 59589.47 грн., № 339 від 24.05.2012р. на загальну суму 55920,00 грн., № 365 від 28.05.2012р. на загальну суму 50538,37 грн., № 371 від 28.05.2012р. на загальну суму 5588,21 грн., № 366 від 29.05.2012р. на загальну суму 56937,24 грн., № 367 від 30.05.2012р. на загальну суму 55960,70 грн., № 368 від 31.05.2012р. на загальну суму 33169,94 грн., № 369 від 31.05.2012р. на загальну суму 14446,25 грн., № 370 від 31.05.2012р. на загальну суму 38461,52 грн., № 364 від 15.05.2012р. на загальну суму 41240,00 грн., № 363 від 15.05.2012р. на загальну суму 45400,00грн., № 362 від 15.05.2012р. на загальну суму 53600,00грн., № 361 від 15.05.2012р. на загальну суму 58690,00 грн., № 459 від 02.11.2012р. на загальну суму 191021,26 грн., № 460 від 14.11.2011р. на загальну суму 193647,20 грн., № 461 від 23.11.201р. на загальну суму 125269,07 грн., № 121 від 01.12.2011р. на загальну суму 163880,95 грн., № 122 від 01.12.2011р. на загальну суму 106126,00грн., 3123 від 05.12.2011р. на загальну суму 102700,85грн., №124 від 09.12.2011р. на загальну суму 108274,44грн., №125 від 20.12.2011р. на загальну суму 40180,40грн. (т.5, а.с.214-250, т.6, а.с.1- 45, 139-147)

Продавцем було виписано на адресу покупця податкові накладні: №68 від 02.11.2011 року на суму191021,26, № 69 від 14.11.2011 року на суму 193647,20грн., №70 від 23.11.2011р. на суму 125269,07грн., №102 від 01.12.2011р. на суму 106126,00грн.. №101 від 01.12.2011р. на суму 163880,95грн. №103 від 05.12.2011р. на суму 102700,58грн. № 104 від 09.12.2011р. на суму 108274,44грн., №105 від 20.12.2011р. на суму 40180,40грн., №57 від 04.01.2012р. на суму 32991,36грн., №58 від 04.01.2012р. на суму 13017,36грн. , №59 від 06.01.2012р. на суму 51828,04грн., №58 від 04.01.2012р. на суму 13017.36грн., №59 від 06.01.2012р. у сумі 51828.04грн., №60 від 09.01.2012р. на суму 49026,76грн., №61 від 10.01.2012р. на суму 48983,06грн., №68 від 11.01.2012р. на суму 55407,70грн.,№ 63 від 12.01.2012р. на суму 52807,42грн., №64 від 17.01.2012р. на суму 52122,46грн., №65 від 19.01.2012р. на суму 54676,50грн., №66 від 14.01.2012р. на суму 38964,90грн., №67 від 25.01.2012р. на суму 50188,98грн., №68 від 26.01.2011р. на суму 23021,63грн., №82 від 01.02.2012р. на суму 52725,88грн., №83 від 02.02.2012р. на суму 55684,12грн., №84 від 03.02.2011р. на суму 51771грн., №85 від 09.02.2012р. на суму 52666,13грн.. №86 від 10.02.2012р. від 44173,62грн., №87 від 14.02.2012р. на суму 53643,91грн., №88 від 15.02.2012р. на суму 39133,74грн., №89 від 16.02.2012р. на суму 53628,10грн., № 90 від 17.02.2012р. на суму 56592,71грн., №91 від 20.02.2012р. на суму 6641,08грн., №177 від 02.04.2012р. на суму 56800,09грн., №178 від 02.04.2012р. на суму 53634,86грн., №179 від 02.04.2012р. на суму 58708,62грн., №180 від 03.04.2012р. на суму 48336,53грн., №181 від 04.04.2012р. на суму 56901,55грн., №182 від 05.04.2012р. на суму 57252,35грн., №183 від 10.04.2012р. на суму 57699грн., №184 від 11.04.2012р. на суму 57734,51грн.. №185 від 12.04.2012р. на суму 56279,64грн., №186 від 17.04.2012р. на суму 56682,96грн., №187 від 19.04.2012р. на суму 33667,67грн., №188 від 20.04.2012р. на суму 30625,48грн., №139 від 01.03.2012р. на суму 56684,35грн., №140 від 02.03.2012р.на суму 59921,05грн, №141 від 03.03.2012р. на суму 55825.58грн., №142 від 05.03.2012р. на суму 54307,24грн., №143 від 06.03.2012р. на суму 53581,19грн., №144 від 07.03.2012 року на суму 59471,26, № 145 від 12.03.2012 року на суму 56989,00грн., №146 від 13.03.2012р. на суму 58529.30грн., №147 від 14.03.2012р. на суму 56564,92грн.. №148 від 15.03.2012р. на суму 58525,32грн. №149 від 16.03.2012р. на суму 59692,40грн. № 150 від 19.03.2012р. на суму 59303,40грн., №151 від 20.03.2012р. на суму 58732,70грн., №152 від 21.03.2012р. на суму 59433,38грн., №153 від 22.03.2012р. на суму 56215,74грн., №154 від 23.03.2012р. на суму 58946,39грн., №155 від 26.03.2012р. на суму 57857,69грн., №156 від 27.03.2012р. у сумі 14502,44грн., №321 від 03.05.2012р. на суму 54770,05грн., №322 від 03.05.2012р. на суму 58835,62грн., №323 від 03.05.2012р. на суму 58143,58грн.,№ 324 від 04.05.2012р. на суму 58714,33грн., №325 від 04.05.2012р. на суму 49325,81грн., №326 від 04.05.2012р. на суму 46119,26грн., №327 від 07.05.2012р. на суму 59917,37грн., №328 від 07.05.2012р. на суму 59334,05грн., №329 від 07.05.2012р. на суму 59016,91грн., №329 від 07.05.2012р. на суму 59016,91грн., №330 від 08.05.2012р. на суму 54416,16грн., №331 від 10.05.2012р. на суму 59633,33грн., №332 від 11.05.2012р. на суму 58980,40грн.. №333 від 14.05.2012р. на суму 57493,64грн., №361 від 15.05.2012р. на суму 45400,00грн., №363 від 16.05.2012р. на суму 45400,000грн., №364 від 15.05.2012р. на суму 41240,00грн., № 335 від 16.05.2012р. на суму 59519,62грн., №336 від 17.05.2012р. на суму 59934,68грн., №337 від 21.05.2012р. на суму 58303,31грн., №338 від 22.05.2012р. на суму 59589,47грн., №339 від 24.05.2012р. на суму 55920,00грн., №365 від 28.05.2012р. на суму 50538,37грн., №371 від 08.05.2012р. на суму 5588,21грн., №366 від 29.05.2012р. на суму 56937,24грн., №367 від 30.05.2012р. на суму 55960,00грн., №368 від 31.05.2012р. на суму 33169грн.. №369 від 31.05.2012р. на суму 14446,25грн., №370 від 31.05.2012р. на суму 38461,52грн. (т.6, а.с.48-138).

Товар згідно вказаних вище накладних був поставлений транспортом покупця, що підтверджується подорожніми листами від 09.01.2012р., від 10.01.2012р., від 11.012012р., від 12.01.2012р., від 17.01.2012р., від 19.01.2012р., від 24.01.2012р., від25.01.2012р., від 26.01.2012р., від 01.02.2012р., від 02.02.2012р.. від 03.02.2012р., від 09.02.2012р., від 10.02.2012р., від 14.02.2012р., від 15.02.2012р., від16.02.2012р., від 20.02.2012р., від 01.03.2012р., від 02.03.2012р., від 03.03.2012р., від 05.03.2012р., від 06.03.2012р., від 07.03.2012р., від 12.03.2012р., від 13.03.2012р., від 14.03.2012р., від 15.03.2012р., від16.03.2012р., від19.03.2012р., від 20.03.2012р., від 21.03.2012р., від22.03.2012р., від 23.03.2012р., від 26.03.2012р., від 27.06.2012р., від 02.04.2012р., від 03.04.2012р., від 04.04.2012р., від 05.04.2012р., від 10.04.2012р., від 11.04.2012р., від 12.04.2012р., від 17.04.2012р., від 19.04.2012р., від 20.04.2012р., від 03.05.2012р., від 04.05.2012р., від 07.05.2012р., від 10.05.2012р., від 11.05.2012р., від 14.05.2012р., від 15.05.2012р.. від 16.05.2012р., від 17.05.2012р., від 21.05.2012р., від 22.05.2012р., від 24.05.2012р., від 28.05.2012р., від 29.05.2012р., від 30.05.2012р., від 31.05.2012р., від 02.11.2011р., від 14.11.2011р., від 23.11.2011р., від 01.12.2011р., від 05.12.2011р., від 09.12.2011р.(т.6, а.с.148-217)

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводилися в безготівковій формі, про що в матеріалах справи свідчать виписки із банку.(т.6, а.с. 218-250).

Між ТОВ «Ельгазентерга» (продавець) та ТОВ фірма «Харківагроснаб» (покупець) було укладено договір № 0106 від 01.06.2012 року (т.7, а.с.2), за яким продавець зобов'язується передати, а покупець - прийняти та оплатити запчастини до сільськогосподарської техніки в асортименті та кількості та по ціні відповідно видаткових накладних, які є частиною договору.

Виконання ТОВ «Ельгазентерга» зобов'язань за вказаним вище договором підтверджується видатковими накладними: № 252 від 01.06.2012р. на загальну суму 58538,99 грн., № 253 від 04.06.2012р. на загальну суму 59198,17 грн., № 254 від 04.06.2012р. на загальну суму 56538,73 грн., № 255 від 05.06.2012р. на загальну суму 57328,80грн., № 256 від 05.06.2012р. на загальну суму 57273,01 грн., № 257 від 06.06.2012р. на загальну суму 58575,98 грн., № 258 від 07.06.2012р. на загальну суму 59185,33 грн., № 259 від 08.06.2012р. на загальну суму 55202,95 грн., № 260 від 11.06.2012р. на загальну суму 58338,60 грн., № 261 від 12.06.2012р. на загальну суму 56830,50грн., № 262 від 13.06.2012р. на загальну суму 58811,23 грн., № 263 від 15.06.2012р. на загальну суму 56300,06 грн., № 264 від 18.06.2012р. на загальну суму 58084,36 грн., № 265 від 20.06.2012р. на загальну суму 40607,84грн., № 654 від 02.07.2012р. на загальну суму 56166,77 грн., № 659 від 02.07.2012р. на загальну суму 55048,07 грн., № 660 від 02.07.2012р. на загальну суму 52006,69 грн., № 661 від02.07.2012р.мна загальну суму 59513,27грн., № 662 від 03.07.2012р. на загальну суму 54067,06грн., № 663 від 09.07.2012р. на загальну суму 58722,05 грн., № 664 від 10.07.2012р. на загальну суму 59186,16 грн., № 665 від 11.07.2012р. на загальну суму 58425,06 грн., № 666 від 16.07.2012р. на загальну суму 59797,03грн., № 667 від 17.07.2012р. на загальну суму 444450,99 грн., № 668 від 18.07.2012р. на загальну суму 58766,50 грн., № 669 від 20.07.2012р. на загальну суму 59156,96 грн., № 670 від 23.07.2012р. на загальну суму 59001,59 грн., № 671 від 24.07.2012р. на загальну суму 46203,06грн. (т.7, а.с.3-30).

Продавцем виписано на адресу покупця податкові накладні: №252 від 01.06.2012 року на суму 58538,99грн., № 253 від 04.06.2012 року на суму 59198,17грн., №254 від 04.06.2012р. на суму 56538.73грн., №255 від 05.06.2012р. на суму 57328,80грн.. №256 від 05.06.2012р. на суму 57273,01грн. №257 від 06.06.2012р. на суму 58575,98грн. № 258 від 07.06.2012р. на суму 59185,33грн., №259 від 08.06.2012р. на суму 55202,95грн., №260 від 11.06.2012р. на суму 58338,60грн., №261від 12.06.2012р. на суму 56830,50грн. , №262 від 13.06.2012р. на суму 58811,23грн., №263 від 15.06.2012р. на суму 56300,06грн., №264 від 18.06.2012р. у сумі 58084,36грн., №265 від 20.06.2012р. на суму 40807,84грн., №659 від 02.07.2012р. на суму 55048,07грн., №654 від 02.07.2012р. на суму 56166,77грн.,№ 660 від 02.07.2012р. на суму 52006,69грн., №661 від 02.07.2012р. на суму 59513,27грн., №662від 03.07.2012р. на суму 54067,06грн., №663 від 09.07.2012р. на суму 58722,05грн., №664 від 10.07.2012р. на суму 59186,16грн., №665 від 11.07.2012р. на суму 58425,06грн., №666 від 16.07.2012р. на суму 59797,03грн., №667 від 17.07.2012р. на суму 44450,99грн., №668 від 18.07.2012р. на суму 58766,50грн., №669 від 20.07.2012р. на суму 59156,69грн.. №670 від 23.07.2012р. на суму 59001,59грн., №671 від 24.07.2012р. на суму 46203,06грн. (т.7, а.с. 31-58).

Товар згідно вказаних вище накладних був поставлений транспортом покупця, що підтверджується подорожніми листами від 01.06.2012р., від 04.06.2012р., від 05.06.2012р., від06.06.2012р., від07.06.2012р., від 08.06.2012р., від 11.06.2012р., від 12.06.2012р., від 13.06.2012р., від 15.06.2012р., від 18.06.2012р., від 20.06.2012р., від 02.07.2012р., від 03.07.2012р., від 09.07.2012р., від 10.07.2012р., від 11.07.2012р., від 16.07.2012р., від 17.07.2012р., від 18.07.2012р., від 20.07.2012р., від 23.07.2012р., від 24.07.2012р.(т.7, а.с.59-81)

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводилися в безготівковій формі, про що в матеріалах справи свідчать виписки із банку.(т.7, а.с. 82-92).

Також, відповідно до договору №0310 від 03.10.2011 року ТОВ «Декор-лайн» (продавець) та ТОВ фірма «Харківагроснаб» (покупець) (т.7, а.с.93-94) продавець зобов'язується передати, а покупець - прийняти та оплатити частини до сільськогосподарської техніки в асортименті та кількості та по ціні відповідно видаткових накладних, які є частиною договору.

Виконання ТОВ «Декор-лайн» зобов'язань за вказаним вище договором підтверджується накладними № РН-016-018 від 03.10.2011 року на суму 258541,51, №РН-017-011 від 04.10.2011 року на суму 185524,15грн., №РН-037-013 від 01.11.2011року на суму 386407,40грн. (т.7, а.с.95-99).

Продавцем виписано на адресу покупця податкові накладні № 26 від 03.10.2011р. на суму 258541,51грн., № 41 від 04.10.2011 року на суму 185524,15грн., № 20 від 01.11.2011 року на суму 386407,40грн. (т.7, а.с.100-104).

Товар згідно вказаних вище накладних був поставлений транспортом покупця, що підтверджується подорожніми листами від 03.10.2011р., від 04.10.2011р., від 01.11.2011р.(т.7, а.с.107-109)

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводилися в безготівковій формі, про що в матеріалах справи свідчать виписки із банку.(т.7, а.с.105-106).

Оцінивши наявні в справі докази, суд відмічає, що сторонами не заперечується, а матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем та його контрагентами зобов'язань за вказаним вище правочинами.

Копії витребуваних, оглянутих судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Обставини понесення позивачем витрат за вказаними договорами підтверджені матеріалами справи.

Приєднані до справи копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товару за вищевказаним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів.

З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), відповідачем суду не надані та відсутні в матеріалах справи.

Доказів фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, використання позивачем придбаного товару не за призначенням, несумісності товару з напрямом господарської діяльності відповідачем в ході розгляду справи до суду не надано.

Суд також відзначає, що в силу приписів статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції, є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, оскільки податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

Суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами вчинення платником податків нікчемного правочину можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 КАС України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Також, в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим. Отже, платник податків не несе відповідальності за своїх контрагентів.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до положень ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом -Порядок №984), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом -Порядок №985), специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень -рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавство висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг.

Проте, в ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних документів, наданих позивачем.

Відповідач у письмових запереченнях на позов посилається на те, що контрагенти-постачальники позивача відсутні за місцезнаходженням, а також, контрагентами позивача не нараховано у повному обсязі та не сплачено до бюджету податок на додану вартість, який був задекларований ТОВ фірмою «Харківагроснаб» до відшкодування. Відсутність надлишку нарахованого податку на додану вартість від здійснення господарської діяльності ТОВ фірма «Харківагроснаб» та його постачальниками, на думку відповідача, свідчить, що додана вартість не була створена жодним із контрагентів по ланцюгам постачання та свідчить про відсутність економічної доцільності проведених операцій. (т.1, звор.бік а.с.58)

З цього приводу суд зазначає, що за приписами ч. 2 ст. З Закону України "Про бухгалтерський облік та-фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. При цьому, ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.1 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Із наданих позивачем та досліджених судом первинних документів (договорів, видаткових та податкових накладних) вбачається, що господарські операції між ТОВ фірма «Харківагроснаб» та його контрагентами: ТОВ «Декор-лайн», ТОВ «НВО «Український завод Електрообладнення», ТОВ «Універсалоптторг-Х» та ТОВ «Ельгазентерга» мали реальний характер, у зв'язку з чим у відповідача не було підстав для неприйняття до заліку зазначених документів при визначенні валових витрат та податкового кредиту підприємства у звітному податковому періоді.

Стосовно твердження відповідача, щодо порушення позивачем п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне:

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище різня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків. нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з мстою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи) у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Необхідно зазначити, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податку на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

Відповідно до пл. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податковою) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а за змістом пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Підпунктом 198.6 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно з п. 201.1. 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.

Відповідно до п.п. 201.6, 201.7 та 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі, якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару.

Під час судового розгляду справи підтвердився той факт, що позивач виконав вимоги норм Податковою кодексу України, що регулюють спірні правовідносини, сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосереднього постачальника, який в свою чергу, виконав вимоги п. 201.10 ст. 201 ПК України, видавши позивачу належним чином оформлену податкову накладну на визначені та сплачені позивачем суми податку.

Оскільки, ТОВ фірмою «Харківагроснаб» належним чином була підтверджена правомірність віднесення до податкового кредиту суми ПДВ наданими до перевірки належно оформленими податковими накладними, зібрані по справі докази підтверджують виконання зобов'язань між сторонами спірних правочинів, суд доходить висновку про необґрунтованість висновків податкового органу щодо заниження позивачем податку на додану вартість у перевіреному періоді.

Враховуючи, що відповідачем, на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивач включив до складу валових витрат та податкового кредиту, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки щодо невідповідності правочинів, укладених між позивачем - ТОВ фірма «Харківагроснаб» та його контрагентами: ТОВ «Декор-лайн», ТОВ «НВО «Український завод Електрообладнення», ТОВ «Універсалоптторг-Х» та ТОВ «Ельгазентерга» положенням норм чинного законодавства України.

Встановлені судом фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту сум витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

За таких обставин, слід дійти висновку, що судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту та заниження позивачем податку на додану вартість не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки в ході судового розгляду відповідачем не було доведено правомірності мотивів винесення спірних податкових повідомлень - рішень, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ фірма «Харківагроснаб», позов слід задовольнити.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 11, 12, 51, 71, 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ст. 162, ст. 163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Харківагроснаб" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000301541, №0000311541, №0000321541 від 21.11.2012р.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Харківагроснаб" (ідентифікаційний код - 25190036, місцезнаходження: 61058, м.Харків, вул.Данилевського, 27, кв.11) судові витрати по справі у розмірі 2294,00грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривень нуль копійок)

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 16 вересня 2013 року.

Суддя Панченко О.В.