Постанова

від 03.10.2013 по справі 826/13831/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 жовтня 2013 року 12:03 № 826/13831/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Приходько О.С. (довіреність від 12.-8.2012 р. № 08-12/13-1)

від відповідача - Дирда І.Є. (довіреність від 15.07.2013 р. № 45/10-015)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-Фінансова Компанія «Промтехноінвест» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.05.2013 № 0005892230, № 0005882230 та № 0005902230,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ВФК «Промтехноінвест» з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.05.2013 р., які прийняті ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС:

- № 0005892230, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на 452 167 грн. за основним платежем та на 60 009 грн. за штрафними санкціями;

- № 0005882230, відповідно до якого позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 413 503 грн. (декларація за 2012 р. від 14.04.2013 р.);

- № 0005902230, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 55 566 грн. за основним платежем та на 13 891 грн. за штрафними санкціями.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що висновки ДПІ ґрунтуються, зокрема, на обставинах перевірки відносин позивача з його контрагентами та начебто ненаданні під час перевірки первинних документів на підтвердження проведення операцій з ними.

У той же час, як зазначає позивач у позові та представник у судовому засіданні, ці доводи не відповідають дійсності, оскільки під час перевірки ДПІ були надані всі первинні документи та ДПІ не складалося акту про відмову позивача у наданні документів. Більш того, як зазначає позивач, зазначені документи додатково надавались до заперечень на акт перевірки, до скарг позивача вищестоящим органам ДПС, однак взагалі були проігноровані.

Позивач вважає, що відповідачем створено штучні умови для нарахування податкових зобов'язань.

Зокрема, щодо взаємовідносин позивача з ТОВ Укргазтех» за угодою на поставку обладнання (поставка перетворювача тиску), позивач зазначає, що висновки ДПІ з цього приводу ґрунтуються на начебто відсутності видаткових накладних. Проте, як зазначає позивач, ДПІ були проігноровані ряд первинних документів наданих під час перевірки та із запереченнями, серед яких видаткова накладна від 07.07.2011 р, банківські виписки, а також матеріали щодо подальшого руху товару.

Під час перевірки також встановлено взаємовідносини позивача з ТОВ «АВС» за договором субпідряду по реконструкції ГРС «Саджава». Відносно цих взаємовідносин ДПІ також зазначає про начебто відсутність актів виконаних робіт. ДПІ, як зазначає позивач, проігноровані надані під час перевірки та із запереченнями документи, серед яких акт виконаних робіт, і довідка про вартість робіт.

Щодо взаємовідносин позивача з ПП «Сенко» позивач зазначає, що висновки ДПІ ґрунтуються на не підтвердженні операцій з поставки оповіщувачів видатковими накладними. У той же час, як зазначає позивач, ДПІ проігноровано під час перевірки видаткову накладну та надані із запереченнями матеріали щодо подальшого руху продукції.

Стосовно відносин позивача з ТОВ «Адакор-Восток», позивач зазначає, що наведені висновки також ґрунтуються на відсутності видаткових накладних. Проте, як зазначає позивач, зазначені документи були надані під час перевірки. Разом із запереченнями надана видаткова накладна від 20.06.2012 р. та матеріали щодо подальшого використання продукції.

Відносно взаємовідносин позивача з ТОВ «Технокомрезерв», ДПІ дійшла до висновку про недійсність та складання з порушенням бухгалтерських та податкових документів, ґрунтуючись на акті про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента та поясненнях керівника контрагента про непричетність до діяльності зазначеного товариства. Проте, як зазначає позивач, рішенням суду визнано протиправними дії по проведенню зустрічної звірки цього товариства. При цьому, як по суті зазначає позивач, відносини з цим підприємством підтверджуються і подальшим рухом продукції.

Аналогічні обставини, як зазначає позивач, склалися і при перевірці інших контрагентів.

Відповідач, з підстав, викладених в акті перевірки та наведених запереченнях. При цьому, під час розгляду справи представником заявлено клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що відповідачем не отримано копію позову.

У той же час, відповідачем ухвала суду про відкриття провадження у справі із матеріалами позову отримана відповідно до відомостей Укрпошти 09.09.2013 р., тобто з дотриманням строку, встановленого ч. 3 ст. 35 КАС України, та у строк, достатній для підготовки до розгляду справи та, при необхідності, достатній для ознайомлення з матеріалами. При цьому, ДПІ не надано акту про відкриття поштового відправлення з якого б вбачалось відсутність у конверті певних матеріалів.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідачем не доведено наявності непереборних обставин, які б перешкоджали підготовці до розгляду справи, у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи відмовлено.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 03.10.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позов виходячи з наступного.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС, правонаступником якої є ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Виробничо-Фінансова Компанія «Промтехноінвест» (код з ЄДР 32957159; адреса: 03039, м. Київ, Голосіївський район, пр.-т. 40-Річчя Жовтня, 5, квартира 44; визначена позивачем адреса для кореспонденції: 03028; м. Київ, пр.-т. Науки 30 кв. 173) за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р.

За результатами перевірки складено акт від 14.05.2013 р. № 294/1-22-30-32957159 (далі - Акт перевірки).

Згідно з висновками Акту перевірки позивачем порушено п. 138.2., п/п. 139.1.9. ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 452 167 грн., за 3 кв. 2011 р. - на 9719 грн., за 4 кв. 2011 р. на суму 202415 грн., за 2 кв. 2012 р. на суму 161925 грн., за 3 кв. 2012 р. на 77046 грн., за 4 кв. 2012 р. на 1062 грн., та завищення задекларованих збитків на 413 503 грн., у т.ч. за 4 кв. 2012 р. на 413 503 грн.

Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.6. ПК України в результаті чого позивачем занижено ПДВ на загальну суму 55 566 грн., у т.ч. за липень 2012 р. на суму 9 537 грн., серпень 2012 р. - 46 029 грн.

В контексті наведеного у п. 3.1.2. («валові витрати») перевіркою встановлено завищення задекларованих показників на загальну суму 2 478 840 грн.

Так, ДПІ зазначає про встановлення завищення показників у рядку 05.1. Декларації «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 922 32 грн., у т.ч. за 2-3 кв. 2011 р. - на 281 833 грн., 2-4 кв. 2011 р. - на 640 488 грн.

Зокрема, ДПІ в Акті перевірки зазначає (надалі - перший епізод ), що в ході перевірки встановлено, що позивачем (покупцем) з ТОВ «Укргазтех» (продавець) укладено договір поставки перетворювача тиску від 21.06.2011 р., № П13-19/11. Згідно даних аналітичного обліку контрагентом реалізовано позивачу зазначений перетворювач на загальну суму 338 199,92 грн., у т.ч. ПДВ 56 366,65 грн. В подальшому дана сума була включена до складу валових витрат та відображена у декларації за 2-3 кв. 2011 р.

ДПІ зазначається, що позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «Укргазтех» до перевірки не надано жодних видаткових накладних згідно яких були сформовані та відображені у податковому обліку валові витрати за період 2-3 кв. 2011 р.

Відтак, ДПІ дійшла до висновку, що в порушення вимог п. 138.2. ПК України віднесено до складу витрат 281 833 грн.

Крім того, під час перевірки встановлено (надалі - другий епізод ), що позивачем з ТОВ «АВС» укладено договір субпідряду від 01.09.2011 р. № 24/11 по реконструкції ГРС «Саджава».

Зазначається, що згідно даних аналітичного обліку у грудні 2011 року позивачу надано субпідрядні послуги на загальну суму 768 585,90 грн., у т.ч. ПДВ 128 097,65 грн.

ДПІ зазначається, що позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «АВС» до перевірки не надано жодних актів виконаних робіт згідно яких були сформовані та відображені у податковому обліку валові витрати за період 2-4 кв. 2011 р.

Відтак, ДПІ дійшла до висновку, що в порушення вимог п. 138.2. ПК України віднесено до складу витрат 640 488 грн.

Під час перевірки також встановлено (надалі - третій епізод ), що між позивачем та ТОВ «Технокомрезерв» укладено договір від 12.07.2012 р. № 15/12, а також отримано рахунок від 18.07.2012 р.

Зазначено про оформлення видаткових накладних від 16.07.2012 р. на суму 54 534 грн. з ПДВ, від 18.07.2012 р. на суму 2 685 грн. з ПДВ, від 06.08.2012 р. на суму 221 641,40 грн. з ПДВ, від 14.08.2012 р. на загальну суму 54 434 грн. з ПДВ.

Як зазначено в Акті перевірки позивачу відвантажено продукцію: мікросхеми, транзистори, конденсатори, імпульсні блоки живлення, блоки керування, шафи напільні та інше обладнання, з чого вбачається, що ДПІ визнається факт відвантаження позивачу продукції.

В Акті перевірки зазначається, що оплата здійснювалась 14.08.2012 р., 15.10.2012 р., 14.08.2012 р., 15.10.2012 р. відповідно на суми 54 534 грн., 54 434 грн., 2 685 грн., 221 641 грн.

Перелік податкових накладних визначений на стор. 50 Акту перевірки.

Податкові накладні видані 16.07.2012 р., 18.07.2012 р., 06.08.2012 р., 14.08.2012 р.

Відносно контрагента встановлено статус - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Крім того, зазначається про надходження акту від ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 12.01.2013 р. № 231/22-8/36303038 про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента за період з 01.01.2010 р.

В акті зазначається про отримання пояснень від ОСОБА_3, який є директором та засновником контрагента, який пояснив, що про те, що керівником та засновником контрагента дізнався від працівників податкової міліції. Грошових коштів до статутного фонду не вносив, печаткою товариства не володів. Фінансово-господарські документи не складав та не підписував. Місцезнаходження товариства йому невідомо. Контрагенти постачальники та покупці йому не відомі, господарської діяльності з ними не проводив.

Зазначені пояснення під час розгляду справи не надавалися.

Виходячи з наведеного, ДПІ приходить до висновку про порушення позивачем п/п. 139.1.9. ПК України та завищення витрат на 277 829 грн. за три квартали 2012 р.

З тих же підстав, але відносно ПДВ, ДПІ приходить до висновків, що в порушення вимог п. 198.6. ПК України позивачем завищено податковий кредит на 55 566 грн., у т.ч. за липень 2012 р. на 9 537 грн., за серпень 2012 р. на 46 029 грн.

В Акті перевірки також встановлено (четвертий епізод ), що позивачем з ТОВ «Адакор-Восток» укладено договір від 18.04.2012 р. поставки труб та кабелю.

Згідно даних аналітичного обліку у червні 2012 р. оформлено надходження до позивача продукції на загальну суму 925 287,50 грн. з ПДВ 154 214,58 грн. Дана сума, як зазначено в Акті перевірки, була включена до складу витрат та відображена в декларації за півріччя 2012 р.

У той же час, ДПІ зазначається, що по взаємовідносинам із цим товариством до перевірки не надано жодних видаткових накладних згідно яких сформовано та відображено витрати.

Виходячи з наведеного, ДПІ приходить до висновку, що в порушення п. 138.2. ПК України позивачем до складу витрат віднесено суму 771 073 грн.

Як надалі зазначається в Акті перевірки щодо взаємовідносин позивача з ПП «Сенко», в ході перевірки встановлено (п'ятий епізод ) виставлення на адресу позивача рахунку на поставку оповіщувачів світлозвукових вибухозахищених від 25.07.2012 р. № СФ-000073.

Зазначається в Акті перевірки, що згідно з даними аналітичного обліку у серпні 2012 року оформлено постачання продукції на суму 11 867,74 грн. з ПДВ 1 977,96 грн. сума включена до складу витрат за три квартали 2012 р.

У той же час, ДПІ зазначається, що по взаємовідносинам із цим підприємством до перевірки не надано жодних видаткових накладних згідно яких сформовано та відображено витрати.

Виходячи з наведеного, ДПІ приходить до висновку, що в порушення п. 138.2. ПК України позивачем до складу витрат віднесено суму 9 890 грн.

Під час перевірки також встановлено взаємовідносини позивача з ПП «Електрокомплект» (шостий епізод ). Зазначено, що позивачу виставлено рахунок від 11.07.2012 р. № ЕК-0006852 на поставку кінцевого вимикача вибухозахищеного.

Згідно даних аналітичного обліку у серпні 2012 року оформлено постачання продукції на суму 95 000 грн. з ПДВ 15 833,33 грн. Сума по відносинам з цим підприємством включена до складу витрат в декларації за три квартали 2012 р.

У той же час, ДПІ в Акті перевірки констатує, що позивачем до перевірки не надано жодних видаткових накладних згідно з якими сформовано витрати.

Виходячи з наведеного, ДПІ приходить до висновку, що в порушення п. 138.2. ПК України позивачем до складу витрат віднесено суму 79 167 грн.

В Акті перевірки також зазначається (сьомий епізод ), що позивачем з фізичною особою ОСОБА_4 (і.п.н. НОМЕР_4) укладено договір від 31.03.2011 р. (б/н) оренди нежитлового приміщення. Згідно даних аналітичного обліку оформлено надання позивачу послуг з оренди на загальну суму 418 560 грн. без ПДВ. Сума включена до витрат за 4 кв. 2012 р.

Однак, як зазначається в Акті перевірки, до перевірки не надано жодних актів прийму передачі нежитлового приміщення, актів виконаних робіт, згідно яких були сформовані витрати за 4 кв. 2012 р.

Виходячи з наведеного, ДПІ приходить до висновку, що в порушення п. 138.2. ПК України позивачем до складу витрат віднесено суму 418 560 грн.

Підсумовуючи висновки відносно повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток , з урахуванням задекларованого за період 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р. податку у розмірі 101 369 грн., ДПІ прийшла до висновку про заниження податку на 452 167 грн. та завищення задекларованих збитків на 413 503 грн. по періодам, як зазначено вище. Одночасно ДПІ приходить до висновку про заниження ПДВ на вищезгадану суму у розмірі 55 566 грн.

Акт перевірки отримано позивачем 14.05.2013 р. про що свідчить підпис головного бухгалтера товариства.

20.05.2013 р. позивачем до ДПІ подано заперечення від 17.05.2012 р. за № 05-17/13-1 до Акту перевірки.

У запереченнях позивач наполягав, що первинні документи за відносинами з контрагентом були надані, однак, зазначив про повторне надання первинних документів, які визначені в акті як неподані та одночасно визначено перелік документів, які додаються із запереченнями, а саме:

- копії видаткової накладної № 1-П1319/11 від 07.07.2011 р. (за відносинами з ТОВ «Укргазтех» щодо поставки 19 перетворювачів на суму 338199,92 грн. з ПДВ),

- копії довідки про вартість виконаних робіт за грудень 2011 р. (щодо взаємовідносин з ТОВ «АВС» по об'єкту ГРС «Саджава» (реконструкція), де вартість робіт за грудень визначена у розмірі 768 585,90 з ПДВ),

- копії акту виконаних робіт б/н. від 27.12.2011 р. на 15 аркушах (щодо взаємовідносин з ТОВ «АВС» по об'єкту ГРС «Саджава»),

- копії видаткової накладної № РН-0000045 від 20.06.2012 р. (за відносинами з ТОВ «Адакор-Восток» щодо поставки труб та кабелю на загальну суму 925 287,39 грн. з ПДВ),

- копії ТТН № 01/11 від 20.06.2012 р (за відносинами з ТОВ «Адакор-Восток»),

- копії видаткової накладної № РН-0000659 від 13.08.2012 р. (щодо взаємовідносин з ПП «Сенко» з поставки оповіщувачів світлозвукових вибухозахищених в кількості 39 штук на суму 11 867,74 грн. з ПДВ),

- копії накладної на відвантаження № ЕК-0018062 від 31.08.2012 р. (за відносинами з ПП «Електрокомплект» щодо поставки 2-х кінцевих вимикачів на суму 5000 грн. з ПДВ),

- копії видаткової накладної на відвантаження № ЕК-0017538 від 03.08.2012 р. (за відносинами з ПП «Електрокомплект» щодо поставки 36 кінцевих вимикачів на суму 90 000 грн. з ПДВ).

На зазначені заперечення ДПІ надано відповідь від 27.05.2013 р. № 6556/10/22-30, відповідно до якої ДПІ підтвердила свої попередні висновки Акту перевірки, при цьому взагалі не аналізуючи надані позивачем документи, які зазначені в Акті перевірки як відсутні .

На підставі зазначених вище висновків Акту перевірки прийнято оскаржувані рішення від 30.05.2013 р.

За результатами оскарження спірних рішень у структурі податкової служби, спірні рішення залишені без змін.

При цьому, із скарг позивача до вищестоящих органів ДПС вбачається повторне надання первинних документів, зазначених в Акті як відсутні.

Вирішуючи з урахуванням наведеного спір по суті, суд виходить з наступного.

Так, з Акту перевірки вбачається, що висновки ДПІ, крім третього епізоду, ґрунтуються на ненадання позивачем під час перевірки первинних документів, на підставі яких визнаються витрати.

В контексті наведеного слід зазначити, що відповідно п. 44.1. ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів , регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами , що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 44.6. ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності .

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

При цьому, згідно з п. 44.7. ПК України протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У взаємозв'язку з наведеним п. 85.2. ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки .

Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктом 85.4. ПК України передбачено, що при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів , що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У той же час , п. 85.6. ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі , що засвідчує факт відмови , із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати .

Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником.

У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис .

Проте , у даному випадку під час розгляду справи з боку ДПІ не надано - як акту про відмову платника податків надати певний перелік документів, так і переліку документів , які ним позивачу було запропоновано надати, складання якого (переліку) передбачена вимогами п. 85.6. ПК України.

Таким чином , під час розгляду справи не доведено факту ненадання позивачем під час перевірки первинних документів на підтвердження формування витрат.

Відтак, враховуючи те, що спірне рішення з податку на прибуток (1 - 2, 4 - 7 епізоди) ґрунтується виключно на обставинах неподання позивачем первинних документів, що в даному не доведено належними доказами, беручи до уваги те, що ДПІ не спростовується власне реальність цих операцій та Акт перевірки не містить викладу інших обставин та підстав в обґрунтування висновків ДПІ за вищезгаданими епізодами, враховуючи також надання позивачем за спірними операціями інших документів , які зазвичай супроводжують такі операції, у т.ч. ліцензії, дозволи, матеріали щодо подальшого руху продукції та використання у власній господарській діяльності послуг (у т.ч. ремонтних робіт в орендованому приміщенні, обладнання та замовлення щодо цього приміщення засобів комунікацій), суд не вбачає підстав для висновку про формування позивачем витрат за наведеними епізодами в порушення п. 138.2. та п/п. 139.1.9. ПК України, на порушення яких посилається ДПІ в Акті перевірки.

При цьому, суд зазначає, що позивачем додатково надавались первинні документи до заперечень на акт перевірки, проте під час розгляду заперечень відповідач не надав жодної оцінки цим документам, що вказує на те, що перевірка проведена з порушенням вимог п/п. 75.1.2. ПК України та вказує на те, що спірне рішення (з податку на прибуток, епізоди 1-2, 4-7) прийнято без врахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, а отже спірні рішення є такими, що не відповідають вимогам п. 3. ч. 2 ст. 2 КАС України, тобто вже лише з цих підстав є протиправними.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позов в цій частині підлягає задоволенню.

Що стосується взаємовідносин позивача з ТОВ «Технокомрезерв» (за третім епізодом), слід зазначити, що ДПІ не заперечує надання первинних документів за цим епізодом.

Як вбачається з Акту перевірки, доводи ДПІ за цим епізодом ґрунтуються на поясненнях керівника контрагента щодо непричетності до діяльності цього товариства у зв'язку з чим ДПІ вважає, що спірні операції не проводились.

Вирішуючи у взаємозв'язку з наведеним спір по суті в частині, що стосується відносин позивача із зазначеним контрагентом, суд виходить з наступного.

Так, проаналізувавши положення ПК України, які регулювали спірні відносини (щодо ПДВ) , а саме:

- п/п. 14.1.191. (щодо визначення «постачання товарів»), п/п. 14.1.202. (щодо визначення «продаж (реалізація) товарів»), п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»)

- (щодо оподаткування прибутку підприємств, щодо формування витрат ), а саме: п/п. 14.1.27., п/п. 134.1.1. (щодо об'єкту оподаткування); п. 138.1. (щодо складу витрат), п/п. 14.1.228. (щодо визначення поняття «собівартість»), п/п. 138.2. (щодо визнання витрат на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат), п/п. 138.4. (щодо періоду визнання витрат), п/п. 137.1. (щодо дати визнання доходу від реалізації), п/п. 139.1.9 (щодо наслідків не підтвердження витрат відповідними документами),

- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178, п/п. 14.1.181, п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), п. 198.1. ПК України (щодо операцій, при здійсненні яких виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення сум податкового кредиту), п. 201.1. (щодо видачі п/п та її реквізитів), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної), п. 201.7. (щодо порядку видачі п/н); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо порядку видачі п/н); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- а також п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження даних обліку) та положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути видані за фактично вчиненою операцією.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ, виникають за наявності сукупності обставин та підстав , з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум витрат та податкового кредиту та які є передумовою його формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; (5) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (6) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та підписана уповноваженою особою.

У той же час, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту , зокрема , це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій, видача податкової накладної особою, яка не є платником ПДВ та, крім того, відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів/податкових накладних.

В даному випадку , як приходить до висновку суд, відповідач, в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, та з урахуванням приписів ч. 1 ст. 138 КАС України (щодо предмету доказування) не довів належними та допустимими доказами наявності обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства, наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум витрат та податкового кредиту з ПДВ, а відтак ДПІ не довела законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень.

Висновки ДПІ по суті ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах, сформованих у зв'язку із «ймовірністю» наявності певних обставин.

Так, під час розгляду справи взагалі не надано пояснень особи на які посилається ДПІ, як і акту ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 12.01.2013 р. № 231/22-8/36303038 про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента, тобто ДПІ не надано доказів, якими обґрунтовуються спірні рішення, в частині, що стосується взаємовідносин позивача із зазначеним контрагентом.

При цьому, відповідно постанови Окружного адміністративного суду м. Києві від 27.05.2013 р. по справі № 826/4718/13-а, яка залишена без змін згідно з ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2013 р., визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі міста Києва ДПС щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Технокомрезерв», за результатами якої складено Акт № 231/22-8/36303038 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Технокомрезерв» від 21.01.2013 р.

Окрім того, визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі міста Києва ДПС, які полягають у складанні Акту № 231/22-8/36303038 про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю "Технокомрезерв" від 21.01.2013 р.

Відтак , зазначений акт, який є базовим доказом в обґрунтування висновків Акту перевірки, є доказом здобутим з порушенням закону , а отже відповідно до приписів ч. 3 ст. 70 КАС України не може братися судом до уваги та бути підставою для висновків Акту перевірки та, відповідно, підставою для прийняття спірного рішення, в частині, що ґрунтується на відносинах позивача із зазначеним контрагентом.

Відносно ж посилання ДПІ на наявність пояснень керівника контрагента, слід зазначити, що у цьому контексті відповідачем під час розгляду справи не надано вироку або іншого рішення суду, прийнятого в рамках кримінального провадження, відносно посадових осіб позивача або контрагента позивача, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб та підприємств з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями або реєстрації/перереєстрації підприємства - контрагента позивача на підставних осіб.

Під час розгляду справи ДПІ не надано: рішення суду, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності правочину, тобто щодо вчинення правочину без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином; рішення суду про визнання правочину з контрагентом недійсним з підстав його суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України; рішення суду, яке б було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав їх невідповідності вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Судом під час розгляду справи також не встановлено обставин, які б відповідно до конкретних норм ЦК України свідчили про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом.

В контексті наведеного також слід зазначити, що під час розгляду справи не надано рішення суду, яке б набрало законної сили та яке б було прийнято в порядку ст. 55 1 ГК України («Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання») , яким би встановлювалась реєстрація та діяльність контрагента позивача без відома засновника, його реєстрація на підроблені , втрачені документи або реєстрація на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, реєстрації/ перереєстрації цього підприємства на підставних осіб.

При цьому, відповідно до відомостей, які містять в ЄДР директор контрагента ОСОБА_3 до цього часу зареєстрований в ЄДР як директор товариства.

У взаємозв'язку з наведеним слід додати, що в силу приписів ч. 1 ст. 16 та ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості, які внесені до ЄДР, вважаються достовірними в силу Закону і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін .

В даному випадку, відомості, які внесені до ЄДР відносно контрагента вважаються достовірними та не спростовані ДПІ станом на період вчинення спірних операцій.

У зв'язку з цим, та відносно вищезгаданих пояснень керівника контрагента, слід зазначити , що за відсутності висновків експертизи, проведеної, зокрема, за ініціативою ДПІ в порядку ст. 84 ПК України, щодо можливої підробки підписів на первинних документах за спірними операціями, на установчих документах, на податкових накладних, які (висновки експерта), повинні були бути наявні у ДПІ вже під час перевірки оскільки ДПІ посилається на дефекти первинних документів, самі по собі зазначені посилання ДПІ на наявність цих пояснень , не є достатнім доказом юридичної дефектності первинних документів та податкових накладних, нездійснення спірних операцій та порушення позивачем податкового законодавства.

У той же час , слід зазначити, що сукупність досліджених судом під час розгляду справи первинних, платіжних, облікових та звітних документів, інших відомостей, зокрема, щодо подальшого руху придбаних позивачем товарів за відносинами із зазначеним контрагентом, тобто сукупність тих відомостей та документів, які зазвичай супроводжують та підтверджують виконання операцій такого роду, не дає підстав для сумніву щодо фактичного здійснення спірних операцій, для висновку про нездійснення спірних операцій контрагентом позивача та про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Слід зазначити, що характер спірних операцій відповідає звичайній господарській діяльності позивача.

Вищезгадані первинні документи, податкові накладні видані контрагентом позивача за оподатковуваними операціями за ставкою 20% (за звичайними правилами), що відповідає наведеним вище положенням податкового законодавства стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі, наведені в них відомості кореспондуються з даними первинних документів.

Контрагент позивача на момент вчинення господарських операцій, видачі податкових накладних був зареєстрований платником ПДВ, а отже видача ним податкових накладних, є правомірною.

У взаємозв'язку з вищенаведеним, слід також зазначити, що в Акті перевірки не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

При цьому, в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, ДПІ не доведено недостатності наявних у контрагента ресурсів та не доведено кількості працівників та обсягів інших ресурсів, які були необхідні контрагенту для виконання спірних операцій, але були відсутні.

В контексті наведеного ДПІ не надано податкової звітності контрагента, з якої в вбачалось відсутність у контрагента ресурсів, необхідних для забезпечення організації спірних операцій, які, як вбачається з матеріалів справи, по своїй суті є операціями з перепродажу продукції, посередницькою операцією, виконання якої не потребує значних людських та матеріальних ресурсів.

Відтак, за даним епізодом суд приходить до висновку про недоведеність з боку ДПІ порушення позивачем податкового законодавства та, відповідно, про відсутність підстав для прийняття оскаржуваних рішень (з ПДВ та з податку на прибуток) в частині, що ґрунтуються на висновках ДПІ щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Технокомрезерв».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

В силу положень ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача , якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене в сукупності , суд приходить до висновку, що в даному випадку, в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не надано законності та обґрунтованості спірних рішень в цілому, у зв'язку з чим та виходячи з положень п.1 ч. 2 ст. 162 та ч. 2 ст. 11 КАС України, суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-Фінансова Компанія «Промтехноінвест» (код з ЄДР 32957159; адреса: 03039, м. Київ, Голосіївський район, пр.-т. 40-Річчя Жовтня, 5, квартира 44; визначена позивачем адреса для кореспонденції: 03028; м. Київ, пр.-т. Науки 30 кв. 173) задовольнити .

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.05.2013 № 0005892230, № 0005882230 та № 0005902230, прийняті ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А.Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 08.10.2013 р.