Постанова

від 11.09.2013 по справі 801/1688/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2013 р. (12:20) Справа №801/1688/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді: Євдокімової О.О., при секретарі судового засідання Шуміло В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим Петролеум Компані»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Крим Петролеум Компані» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (далі відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 09 листопада 2012 року № 0012101502.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки проведеної відповідачем перевірки, в результаті якої встановлено завищення від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 22) на суму 37564606 грн. та залишку від'ємного значення, що підлягало зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду декларації з ПДВ за вересень 2012 р. на суму 37564606 грн., тому зменшується сума, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24) на суму 37564606, що стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не правомірні, оскільки, на думку позивача методологічна помилка у додатку 2 не може бути достатньою підставою для прийняття податковим органом рішення щодо зменшення суми, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24) на 37564606 грн., оскільки Податковим кодексом не передбачено визначення арифметичної або методологічної помилки та відповідальності за дані помилки. Крім того позивач звертає увагу, що відповідачем не визначена яка сама методологічна помилка допущена, а також зазначає, що податковий кредит за відповідний період ним сформований правомірно, на підстави документів первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.03.2013 у справі призначено судово-економічну експертизу та зупинено провадження по адміністративній справі до одержання її результатів.

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшли матеріалами адміністративної справи № 801/1688/13-а з висновком судово-економічної експертизи від 15.07.2013 № 14-2348, у зв'язку із чим ухвалою суду від 29.07.2013 поновлено провадження у справі з 10.09.2013.

Представник позивача в судове засідання, яке відбулося 11.09.2013 р. не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, під час розгляду справи позов підтримав в повному обсязі, з підстав викладених в позові.

У судове засідання, яке відбулося 11.09.2013 р. представник відповідача не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Під час розгляду справи проти позову заперечував, в обґрунтування своєї позиції надав письмові заперечення, які приєднанні до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, надані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

22.10.2012 р. відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на додану вартість за вересень 2012 р., за результатами якої складено акт від 22.10.2012 р. № 8205/15-2/36275011 (далі Акт перевірки).

Відповідно до висновків названого Акта перевірки, відповідачем встановлено порушення:

- п. 46.1 ст. 46 глави 2, п.200.1, п. 200.4 розділу V Податкового кодексу України, встановлено завищення залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 22) на суму 37564606 грн. та залишку від'ємного значення, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду декларації з ПДВ за вересень 2012 р. на суму 37564606 грн., тому зменшується сума, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24) на суму 37564606.

Як зазначено в акті висновки камеральної перевірки свідчать про збільшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду заявлених у податкової декларації з ПДВ за вересень 2012 р. та відповідальність платника передбачена пунктом 123.1 ст. 11 Податкового кодексу України.

Такі висновки відповідачем зроблено у зв'язку із тим, що перевіркою додатку 2 до декларації з ПДВ позивача за вересень 2012 р. встановлена методологічна помилка, а саме у додатку 2 до декларації з ПДВ за вересень 2012 сума залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (колонка 3) по податковим періодам у яких вона виникла (колонка 2) зазначена не вірно, у результаті чого залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок) 22 завищений на суму 37564606 грн. та залишок від'ємного значення, що підлягала нарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду декларації з ПДВ за вересень 2012 року на суму 37564606 грн.

На підставі названого акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.11.2012 № 0012101502 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 37564606 грн.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Підпунктом 14.1.39 ст. 14 ПКУ встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п.п.14.1.178 ст. 14 ПКУ податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Порядок проведення камеральної перевірки визначений ст. 76 ПК України, згідно з якою камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Як вбачається з п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що встановлено п. п. 14.1.179 ст.14 ПКУ.

У відповідності до п. п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно п. 198.1 ст. 198 ПКУ виникає у разі здійснення операцій в т.ч. з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п. 198.3. ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку в т.ч. з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п.198.4 ст. 198 ПКУ).

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 201.6 ст. 201 ПКУ встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Податкова накладна згідно п. 201.7 ПКУ виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до положень ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з вищенаведеного відповідачем зроблено висновок про завищення позивачем суми від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду на суму 37564606 грн., виходячи лише з перевірки податкової декларації з ПДВ за вересень 2012 року та додатків до неї, оскільки нормами податкового законодавства закріплено, що камеральна перевірка проводиться не інакше як у приміщенні органу державної податкової служби та виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Таким чином відповідачем при проведені камеральної перевірки не були дослідженні жодні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, у яких безпосередньо відображається факт здійснення господарської операції позивача з контрагентами, та на підставі яких і був сформований податковий кредит.

Згідно з приписами ст. 70 КАС України докази повинні бути належними та обґрунтованими. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору .

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порядку, передбаченому ст. 72 КАС України, відповідачем не надано доказів, які б свідчили, про необґрунтованість позовних вимог.

Разом з тим, відповідно до висновку судово-економічної експертизи від 15.07.2013 № 14-2348, який суд вважає повним обґрунтованим та приймає в якості доказу по справі, експертом встановлено:

-на підставі податкових накладних, реєстрів, виданих та отриманих податкових накладних, податкових декларацій з податку додану вартість, журналів-ордерів обліку розрахунків між контрагентами ТОВ «Крим Петролеум Компані», висновки Акту про результати камеральної перевірки № 8205/15-2/36275011 від 22.10.2011 щодо завишення залишку від'ємного значення з ПДВ попереднього звітного (податкового) періоду на суму 37564606 грн., що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду декларації з ПДВ за вересень 2012 року, документально не підтверджуються.

- висновки Акту про результати камеральної перевірки № 8205/15-2/36275011 від 22.10.2011 стосовно збільшення ТОВ «Крим Петролеум Компані» від'ємного значення ПДВ, що підлягало зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 у сумі 37564606 грн., визначені не обґрунтовано та документально не підтверджуються.

Таким чином, відповідач без аналізу податкових декларацій на підставі яких був сформований податковий кредит та визначений позивачем як залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду в декларації з ПДВ за вересень 2012 року робить висновок про завищення позивачем залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, і відповідно, в зв'язку з цим, самостійно визначає суму такого завищення. Що свідчить про не з'ясування всіх обставин, що мають значення для прийняття податкового повідомлення-рішення.

Отже, висновки відповідача щодо встановлення завищення позивачем залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду на суму 37564606 грн. є упередженими, неспроможними та безпідставними.

Стосовно посилання відповідача а Акті перевірки на методологічну помилку у додатку 2 до декларації з ПДВ за вересень 2012 р., на підставі якого податковий орган дійшов висновку щодо завищення позивачем залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду на суму 37564606 грн., суд зазначає наступне.

Порядок заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 25.11.2011 № 1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за № 1490/20228 (далі-Порядок).

Відповідно до п. 10, 11 Розділу 1 Порядку до податкової звітності з податку на додану вартість належать: податкова декларація з податку на додану вартість; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок; копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді; розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України. Податкова звітність подається до органу державної податкової служби особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами розділу V Кодексу, за винятком розрахунку податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, який подається особою, не зареєстрованою платником податку на додану вартість, і тільки за той звітний (податковий) період (календарний місяць), у якому такі послуги отримано.

Розділом 5 Порядку визначено Порядок заповнення податкової декларації. У п. 4.6.7. зазначено, що рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Відповідачем у Акті перевірки зазначено, що перевіркою Додатку № 2 до податкової декларації з податку на додану вартість позивача за вересень 2012 встановлена методологічна помилка, а саме сума залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду по податковим періодам у яких вони виникла визначена не вірно. При цьому відповідач не вказує яку саме методологічну помилку допустив позивач.

Слід відзначити, що Листом від 12.05.2011 № 3105-24/264 Міністерства економіки України роз'яснено, що за інформацією Мін'юсту законодавство не містить чіткого визначення термінів "помилки арифметичного характеру" і "помилки методологічного характеру". У той же час під поняттям "арифметична помилка" законодавець розуміє помилку, допущену в результаті арифметичних дій (частина третя статті 28 Закону України "Про здійснення державних закупівель"). Для цілей розділу III "Податок на прибуток підприємств" Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. (далі - Кодекс), який набрав чинності з 01.04.2011 і регулює порядок оподаткування прибутку підприємств, поняття "помилка арифметичного характеру" і "помилка методологічного характеру " не застосовуються. Поняття "арифметична помилка" вживається в Кодексі тільки в підпункті 333.1.1 пункту 333.1 статті 333 розділу XVII "Збір за спеціальне використання лісових ресурсів", яким визначено порядок перерахунку збору у разі виправлення технічних, а також арифметичних помилок, допущених в ході підрахунків. Статтею 50 розділу II Кодексу, який визначає, зокрема, перелік основних прав та обов'язків платників податків, передбачено загальний порядок внесення змін до податкової звітності в разі самостійного виявлення платником податку помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації.

Отже такої дефініції, як "методологічна помилка" ані Податковий кодекс України, ані інші нормативно-правові акти України не містять, таким чином можна вважати, що допущення методологічної помилки це ніщо інакше, як припущення податкового органу.

Позивачем до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року були додані всі необхідні додатки передбачені чинним законодавством, а саме: Довідка щодо суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток № 2); Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Додаток № 3); Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток № 5). Усі копії перелічених документів належним чином засвідчені та наявні у матеріалах справи.

Отже, вся податкова звітність позивача за вересень 2012 року, яка подана до податкового органу, та прийнята ним, відповідає вимогам податкового законодавства, та свідчить про відсутність неправомірно задекларованої суми, що також підтверджується проведеної по справі експертизою.

Крім того, відповідачем в висновках Акту перевірки зазначено про відповідальність позивача на підставі п.123.1 ст. 11 ПК України, в свою чергу ст.11 ПК України не передбачає відповідальність платника податків. Також, відповідач в Акті перевірки для обґрунтовування методологічної помилки, зокрема посилається на ст. 204 ПК України, яку виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового та Митного кодексів України щодо узгодження їх окремих норм» № 4915-VI від 07.06.2012 р., тобто раніше ніж позивачем подано податкову декларацію з ПДВ за вересень 2012 р., камеральна перевірка якої проводилася.

Враховуючи не надання відповідачем доказів, щодо невірного визначення позивачем саме суми від'ємного значення за перевіряємий період, що своїм наслідком вплинуло би на розрахунки з бюджетом, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку статей 69, 70, 86 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки не суперечать вимогам чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

В адміністративному позові позивач просить суд лише скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.12.2012 р. № 0012101502 без вимоги про визнання його протиправними.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.12.2012 р. № 0012101502.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 11.09.2013 року.

У повному обсязі постанову складено та підписано 16.09.2013 року.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 11, 69-71, 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 09.12.2012 р. № 0012101502.

3. Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (95053, АР Крим, м.Сімферополь, вул. М.Залкі, 1/9) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим Петролеум Компані»(95023, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 187, ЄДРПОУ 36275011) витрати зі сплати судового збору у сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривень та витрати з проведення судово-економічної експертизи у розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд АР Крим протягом 10 днів з дня проголошення.У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Євдокімова О.О.