Постанова

від 14.10.2013 по справі 826/14634/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 жовтня 2013 року № 826/14634/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київ-Одяг» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Київ-Одяг» (далі - позивач, ПАТ «Київ-Одяг») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.09.2013 № 0007732203, № 0007742203, № 0007752203.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства не відповідають фактичним обставинам справи. Посилався на наявність належним чином складених первинних документів, що підтверджують реальність господарських операцій з контрагентами позивача у періоді, що перевірявся. З огляду на що, позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить їх скасувати.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування правомірності висновків податкового органу та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень посилався на матеріали довідок та актів, складених за результатами здійснення зустрічних звірок ТОВ «Рокко», ТОВ НВП «Дніпромашбуд» та ТОВ «ОВК-Технологія», які вказують на укладання даними товариствами угод без мети настання реальних наслідків. За таких обставин, відповідач зазначає, що господарські операції позивача з даними контрагентами не мали реального характеру.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідач на підставі наказу № 453 від 06.08.2013 згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1, п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України здійснив документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Київ-Одяг» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Рокко» (код ЄДРПОУ 32218976), ТОВ НВП «Дніпромашбуд» (код ЄДРПОУ 30714555), ТОВ «ОВК-Технологія» (код ЄДРПОУ 34364633), ТОВ «Сонце» (код ЄДРПОУ 31113760) за період з 01.01.2012 по 31.12.2012.

За результатами зазначеної перевірки складено акт від 23.08.2013 № 391/26-54-22-03-07/01554255 (далі - акт № 391/26-54-22-03-07/01554255), згідно висновків якого, відповідач встановив порушення ПАТ «Київ-Одяг» при взаємовідносинах з ТОВ «Рокко», ТОВ НВП «Дніпромашбуд» та ТОВ «ОВК-Технологія» пп. 14.1.27, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 148 751,00 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 374 753,00 грн., а також порушення позивачем п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 165 268,00 грн.

По взаємовідносинам ПАТ «Київ-Одяг» з ТОВ «Сонце» відповідач в ході зазначеної перевірки порушень не встановив.

На підставі акту перевірки № 391/26-54-22-03-07/01554255 відповідач виніс наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 09.09.2013 № 0007742203, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 206 585,00 грн., в т.ч. основний платіж - 165 268,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 41 317,00 грн.;

- від 09.09.2013 № 0007732203, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 185 938,75 грн., з яких 148 751,00 грн. - основний платіж, 37 187,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції

- від 09.09.2013 № 0007752203, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 374 753,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд встановив, що між ПАТ «Київ-Одяг» (Замовник) та ТОВ «Рокко» (Виконавець) укладено Договір № 2/01-05 від 05.01.2012, предметом якого є надання Виконавцем Замовнику послуг з прибирання снігу спецтехнікою і будівельними механізмами.

В ході виконання умов вказаного договору, ТОВ «Рокко» було складено акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 105 від 10.01.2012 на загальну суму 31200,0 грн., № 156 від 20.01.2012 на загальну суму 34080,0 грн., № 169 від 29.01.2012 на загальну суму 34080,0 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

Розрахунки за Договором № 2/01-05 від 05.01.2012 здійснювались у безготівковій формі, на підтвердження чого позивач надав суду копії банківських виписок та платіжних доручень.

Також, між ТОВ «Рокко» (Продавець) та ПАТ «Київ-Одяг» (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 02/12 від 02.12.2011, відповідно до умов якого Продавець передає у власність Покупця будматеріали та обладнання.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивач надав суд копії видаткових накладних щодо постачання будівельних матеріалів та офісного обладнання, а саме: № 122 від 11.01.2012 на загальну суму 27840,0 грн., № 135 від 12.01.2012 на загальну суму 13680,0 грн., № 145 від 17.01.2012 на загальну суму 22662,0 грн., № 162 від 23.01.2012 на загальну суму 45000,0 грн., № 163 від 24.01.2012 на загальну суму 43896,0 грн., № 99 від 05.03.2012 на загальну суму 22500,0 грн., № 109 від 06.03.2012 на загальну суму 23220,0 грн., № 114 від 12.03.2012 на загальну суму 43200,0 грн.

Представник позивача зазначив, що транспортування товару від ТОВ «Рокко» здійснювалось власними силами ПАТ «Київ-Одяг», на підтвердження чого надав суду копії товарно-транспортних накладних та подорожніх листів (Т. IV а.с. 53-73), а також копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів на вантажні транспортні засоби та причіп (Т. IV а.с. 138-140).

Розрахунки за Договором № 02/12 від 02.12.2011 здійснювались у безготівковій формі, на підтвердження чого позивач надав суду копії банківських виписок та платіжних доручень.

Між ПАТ «Київ-Одяг» (Замовник) та ТОВ «Рокко» (Виконавець) також було укладено Договір № 37 від 02.03.2012, предметом якого є комплексне прибирання приміщень за адресою: 04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд 2-Б.

В ході виконання умов вказаного договору, ТОВ «Рокко» було складено акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) на загальну суму 31 200,00 грн., копія якого наявна в матеріалах справи.

Розрахунки за Договором № 37 від 02.03.2012 здійснювались у безготівковій формі, на підтвердження чого позивач надав суду копії банківських виписок та платіжних доручень.

За результатами здійснення господарських відносин з ТОВ «Рокко», позивач включив до валових витрат суму у розмірі 274 465,00 грн. та на підставі виданих податкових накладних включив до складу податкового кредиту 62 093,00 грн.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ НВП «Дніпромашбуд», суд встановив наступне.

Між ПАТ «Київ-Одяг» (Замовник) та ТОВ НВП «Дніпромашбуд» (Підрядник) укладено Договір підряду № 22/04 від 02.04.2012, предметом якого є виконання будівельно-ремонтних робіт.

Будівельні роботи ТОВ НВП «Дніпромашбуд» здійснював на підставі ліцензії серії АВ № 356187, виданої Міністерством регіонального розвитку та будівництва України 27.06.2007, строк дії якої з 27.06.2007 по 27.06.2012.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивач надав копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт, актів приймання виконаних будівельних робіт, відомостей витрачених ресурсів витрат підрядника (Т. ІІ а.с.8-47).

Розрахунки за Договором підряду № 22/04 від 02.04.2012 здійснювались у безготівковій формі, на підтвердження чого позивач надав суду копії банківських виписок та платіжних доручень.

Також, між ПАТ «Київ-Одяг» (Замовник) та ТОВ НВП «Дніпромашбуд» (Постачальник) було укладено Договір поставки № 07/05 від 04.05.2011, предметом якого є постачання будівельного обладнання, найменування, кількість та ціна якого зазначається у додатках до даного договору.

Відповідно до додатків №№ 1-3, товаром, що постачався згідно Договору поставки № 07/05 від 04.05.2011 є вітрини, стелажі, скло та канцелярські товари.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивач надав суду копії видаткових накладних, а саме: № 6 від 15.05.2012 на загальну суму 43800,0 грн., № 22 від 22.05.2012 на загальну суму 54600,0 грн., № 28 від 24.05.2012 на загальну суму 38400,0 грн.

Розрахунки за Договором поставки № 07/05 від 04.05.2011 здійснювались у безготівковій формі, на підтвердження чого позивач надав суду копії банківських виписок та платіжних доручень.

Крім того, між ПАТ «Київ-Одяг» (Замовник) та ТОВ НВП «Дніпромашбуд» (Виконавець) було Договір № 04/06 від 04.06.2012, предметом якого є комплексне прибирання приміщень за адресою: 04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд 2-Б.

В ході виконання умов вказаного договору, ТОВ НВП «Дніпромашбуд» було складено акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 2 від 04.06.2012 на загальну суму 41400,0 грн. та № 10 від 07.06.2012 на загальну суму 41400,0 грн., копія якого наявна в матеріалах справи.

Розрахунки за Договором № 04/06 від 04.06.2012 здійснювались у безготівковій формі, на підтвердження чого позивач надав суду копії банківських виписок та платіжних доручень.

Між ПАТ «Київ-Одяг» (Замовник) та ТОВ НВП «Дніпромашбуд» (Постачальник) також було укладено Договір поставки № 12/06 від 12.06.2012, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність Замовника товар, згідно додатків доданого договору.

Відповідно до додатків №№ 1-4, товаром, що постачався згідно Договору поставки № 12/06 від 12.06.2012 є стальні листи оцинковані, листи азбоцементні, брус сосни.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивач надав суду копії видаткових накладних, а саме: № 13 від 12.06.2012 на суму 33600,0 грн., № 23 від 15.06.2012 на суму 33600,0 грн., № 29 від 20.06.2012 на суму 54 000,0 грн., № 42 від 26.06.2012 на суму 50 400,0 грн.

Розрахунки за Договором поставки № 12/06 від 12.06.2012 здійснювались у безготівковій формі, на підтвердження чого позивач надав суду копії банківських виписок та платіжних доручень.

Представник позивача зазначив, що транспортування товару від ТОВ НВП «Дніпромашбуд» за договорами поставки № 07/05 від 04.05.2011 та № 12/06 від 12.06.2012 здійснювалось власними силами ПАТ «Київ-Одяг», на підтвердження чого надав суду копії товарно-транспортних накладних та подорожніх листів (Т. IV а.с. 74-100).

За результатами здійснення господарських відносин з ТОВ НВП «Дніпромашбуд», позивач включив до валових витрат суму у розмірі 237 675,00 грн. та на підставі виданих податкових накладних включив до складу до складу податкового кредиту 106 335,00 грн.

У періоді, що перевірявся позивач також мав взаємовідносини з ТОВ «ОВК-Технології».

Між ПАТ «Київ-Одяг» (Замовник) та ТОВ «ОВК-Технології» (Підрядник) укладено Договір підряду на виконання будівельних робіт № 05/08 від 31.06.2012, предметом якого є виконання за завданням Підрядника власними і залученими силами будівельно-ремонтних робіт.

Будівельні роботи ТОВ «ОВК-Технології» здійснював на підставі ліцензії серії АД № 040160, виданої Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 22.06.2012, строк дії якої - з 20.06.2012 по 20.06.2017.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивач надав копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт, актів приймання виконаних будівельних робіт, відомостей витрачених ресурсів витрат підрядника (Т. ІІ а.с.92-114).

Розрахунки за Договором підряду № 05/08 від 31.06.2012 здійснювались у безготівковій формі, на підтвердження чого позивач надав суду копії банківських виписок та платіжних доручень.

Також, між ПАТ «Київ-Одяг» (Замовник) та ТОВ «ОВК-Технології» (Постачальник) було укладено Договір поставки № 3/09 від 03.09.2012, предметом якого є постачання будівельного обладнання, найменування, кількість та ціна якого зазначається у додатках до даного договору.

Відповідно до додатків №№ 1-4, товаром, що постачався згідно Договору поставки № 3/09 від 03.09.2012 є: крани кульові фланцеві, болти, гайки, труби, мастика, єврорубіроід, металоконструкції, кабелі, тощо.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивач надав суду копії видаткових накладних, а саме: № 78 від 11.09.2012 на суму 50834,4 грн., № 91 від 14.09.2012 на суму 50 266,0 грн., № 110 від 19.09.2012 на суму 50 418,0 грн., № 152 від 26.09.2012 на суму 49 440,0 грн.

Розрахунки за Договором поставки № 07/05 від 04.05.2011 здійснювались у безготівковій формі, на підтвердження чого позивач надав суду копії банківських виписок та платіжних доручень.

За результатами здійснення господарських відносин з ТОВ «ОВК-Технології», позивач включив до валових витрат суму у розмірі 196 200,00 грн. та на підставі виданих податкових накладних включив до складу до складу податкового кредиту 72 736,00 грн.

Позивач на підтвердження реальності здійснення договорів поставки і договору купівлі-продажу, укладених у періоді, що перевірявся з ТОВ «Рокко», ТОВ НВП «Дніпромашбуд» та ТОВ «ОВК-Технологія», надав суду також копії актів введення в експлуатацію основних засобів, оборотно-сальдові відомості, актів про списання товарів, оборотів рахунків, порівняльних відомостей списання у витрати будматеріалів (Т. IV а.с. 111-123, 141-216, Т. V а.с.13-151).

На підтвердження виконання вищезазначеними контрагентами будівельно-ремонтних робіт позивач надав до суду фотоматеріали виконаних робіт, копії технічних паспортів на нежитловий будинок (приміщення) за адресою: м. Київ, вул.. Куренівська, 2Б (літ. А, Б, Є, Ж, В, Г, Д, З) (Т. IV а.с. 221-290).

Відповідач за результатами перевірки господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Рокко», ТОВ НВП «Дніпромашбуд» та ТОВ «ОВК-Технологія» дійшов висновку про відсутність у позивача права на їх відображення у податковому та бухгалтерському обліку у зв'язку з тим, що зустрічними звірками даних контрагентів не підтверджено реальність здійснення вищезазначених господарських операцій.

В обґрунтування наведених доводів відповідач посилався на матеріали звірок проведених податковими органами, а саме:

- довідка ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська № 36/224/32218976 від 26.06.2012 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Рокко» щодо документального не підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Хозстройсервіс» (код ЄДРПОУ 31154791) їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2012 року» (далі - довідка № 36/224/32218976) (Т. IV а.с. 14-19);

- довідка ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська № 102/224/32218976 від 01.08.2012 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Рокко» щодо документального не підтвердження господарських відносин із ТОВ «Антарес конферанс груп» (код ЄДРПОУ 37266982) їх реальності та повноти відображення в обліку за грудень 2011 року, березень 2012 року» (далі - довідка № 102/224/32218976) (Т. IV а.с. 20-29);

- акт ДПІ у Ленінському районі міста Дніпропетровська від 17.12.2012 № 1874/227/30714555 «Про неможливість проведення перевірки ТОВ НВП «Дніпромашбуд» щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період квітень 2012 року» (далі - акт № 1874/227/30714555) (Т. IV а.с. 36-40);

- акт ДПІ у Ленінському районі міста Дніпропетровська № 936/22-5/30714555 від 10.09.2012 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ НВП «Дніпромашбуд» щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період травень 2012 року» (далі - акт № 936/22-5/30714555) (Т. IV а.с. 30-35);

- акт ДПІ у Ленінському районі міста Дніпропетровська № 1155/226/34364633 від 11.10.2012 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ОВК-Технологія» щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку з 01.07.2012 по 31.08.2012» (далі - акт № 1155/226/34364633) (Т. IV а.с. 41-44).

Посилання відповідача на матеріали зазначених довідки та акту суд відхиляє з огляду на наступне.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Згідно висновків довідки № 36/224/32218976 податковим органом не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ «Рокко» з контрагентами за період січень 2012 року, оскільки встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення операцій по ланцюгу постачання з ТОВ «Хозстройсервіс».

Згідно висновків довідки № 102/224/32218976 податковим органом не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ «Рокко» з контрагентами за періоди грудень 2011 року, березень 2012 року, оскільки встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення операцій по ланцюгу постачання з ТОВ «Антарес конферанс груп».

Однак, суд зазначає, що не підтвердження здійснення операцій з постачання від ТОВ «Хозстройсервіс» та ТОВ «Антарес конферанс груп» до ТОВ «Рокко» не може свідчити про неможливість надання останнім послуг позивачу, а також неможливості продажу товарів, адже ТОВ «Хозстройсервіс» і ТОВ «Антарес конферанс груп» були не єдиними контрагентами ТОВ «Рокко». Крім того, з матеріалів справи вбачається, що господарські відносини між ПАТ «Київ-Одяг» та ТОВ «Рокко» мали реальний характер та були фактично здійснені.

Зі змісту та висновків актів № 1874/227/30714555 та № 936/22-5/30714555 вбачається, що податковий орган виключно на підставі інформації з баз даних наявних у розпорядженні податкового органу та матеріалів актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів ТОВ НВП «Дніпромашбуд» встановив вчинення ТОВ НВП «Дніпромашбуд» правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків та відсутність об'єктів оподаткування за періоди квітень, травень 2012 року. Однак, як вбачається з цих актів, зустрічна звірка та перевірка фактично не відбулись, як того вимагають норми діючого податкового законодавства України та були проведена у приміщенні податкового органу без дослідження первинної документації.

Зі змісту та висновків № 1155/226/34364633 вбачається, що податковий орган виключно на підставі інформації з баз даних наявних у розпорядженні податкового органу встановив вчинення ТОВ «ОВК-Технологія» правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків та відсутність об'єктів оподаткування за період з 01.07.2012 по 31.08.2012. Однак, як вбачається з цього акту, зустрічна звірка фактично не відбулись, як того вимагають норми діючого податкового законодавства України та була проведена у приміщенні податкового органу без дослідження первинної документації.

Відповідно до вимог п. 3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Таким чином, матеріали вищезазначених довідок та актів складених стосовно контрагентів позивача не можуть бути взяті судом до уваги як доказ відсутності реального характеру здійснення господарських операцій ПАТ «Київ-Одяг» з ТОВ «Рокко», ТОВ НВП «Дніпромашбуд» та ТОВ «ОВК-Технологія».

Відповідачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували те, що укладення договорів, на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та його контрагентами, не відповідають дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Суд звертає увагу, що відповідач не звертався до суду з позовом про визнання Договорів, укладених позивачем з ТОВ «Рокко», ТОВ НВП «Дніпромашбуд» та ТОВ «ОВК-Технологія» недійсними.

Суд також відхиляє посилання відповідача на розбіжності між задекларованим позивачем податковим кредитом та податковими зобов'язаннями контрагентів позивача, оскільки згідно вимог чинного законодавства України, обов'язок контролювати звітність контрагентів на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено. Крім того, суб'єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами. Якщо віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається на підставі належним чином оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши у сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що господарські відносини між ПАТ «Київ-Одяг» та зазначеними контрагентами документально підтверджені та мали реальний характер.

Суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість та валових витрат, контрагенти були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Відповідно до вимог статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Судом встановлено, що на момент здійснення спірних господарських операцій контрагенти позивача - ТОВ «Рокко», ТОВ НВП «Дніпромашбуд» та ТОВ «ОВК-Технології» знаходились у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були зареєстрований як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, вироки суду у кримінальних справах, якими б встановлювався факт фіктивності вказаних підприємств, відсутні.

Згідно інформації з офіційного веб-сайту Міністерства доходів і зборів України свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Рокко» станом на дату розгляду справи є дійсним, свідоцтво платника ПДВ ТОВ НВП «Дніпромашбуд» анульоване 30.09.2013, а свідоцтво платника ПДВ ТОВ «ОВК-Технології» анульоване 17.07.2013, отже дані товариства мали право видавати податкові накладні в період здійснення господарських операцій з ТОВ «Київ-Одяг».

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999.

Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п. 5 ст. 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 131 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Крім цього, пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Положеннями п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Суд дійшов висновку, що податкові накладні, які досліджені відповідачем в ході перевірки та копії яких наявні в матеріалах справи, видані позивачу його контрагентами у відповідності з порядком, встановленим п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, реквізити даних податкових накладних відповідають вимогам первинних документів, які передбачено ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

З огляду на те, що в ході розгляду даної справи було встановлено наявність усіх обов'язкових підстав для формування позивачем податкового кредиту та валових витрат за результатами господарських відносин із ТОВ «Рокко», ТОВ НВП «Дніпромашбуд» та ТОВ «ОВК-Технології» за спірні періоди, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для донарахування позивачу суми податку на додану вартість та податку на прибуток, а також зменшення суми бюджетного відшкодування оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Частиною 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Київ-Одяг» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 09.09.2013 № 0007732203, № 0007742203, № 0007752203.

3. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири 00 коп.) на користь Приватного акціонерного товариства «Київ-Одяг» (код ЄДРПОУ 01554255) за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський