Рішення

від 11.10.2013 по справі 908/2656/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 33/54/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2013 Справа № 908/2656/13

за позовом Прокурора Комунарського району м. Запоріжжя (69050, м.Запоріжжя, вул Космічна, 118-А) в інтересах держави в особі Запорізької міської ради (69015, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 206)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельна Компанія «Квант - Плюс» (юридична адреса місцезнаходження: 69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, б. 56, кв. 57-а; фактична адреса: 69083, м. Запоріжжя, вул Автопаркова, б. 10)

про зміну договору

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від прокуратури: Красних О.О. посв. № 013463 від 03.12.2012р.

від позивача: Шеремет З.В. дов. № 01-02-17/02188 від 15.07.2013р.

від відповідача: Голіщев В.Ю. дов. від 03.10.2013р.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Комунарського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради звернувся в господарський суд Запорізької області із позовом про зміну п.9 договору оренди земельної ділянки від 08.06.2005р., укладений між Запорізької міською радою та ТОВ ВТК «Квант - Плюс» площею 0,3949 га., яка знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул. Східна, 9 для розташування оптової бази товарів народного споживання, який зареєстровано у Запорізькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2005р. за № 040526100368, виклавши його в такій редакції: «п. 9 Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 102561,85грн., що складає трикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013року».

У якості підстави позову, у позові та письмових поясненнях зазначено, що на виконання умов укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки від 08.06.2005року, відповідач отримав земельну ділянку площею 0,3949га. для розташування оптової бази товарів народного споживання за адресою: м. Запоріжжя, вул. Східна, 9. Згідно до п.9 договору орендна плата встановлена за один календарний рік у розмірі 13070,40грн. в цінах 2005року. Посилаючись на приписи ст. ст. 274, 276.1, 288 Податкового кодексу України, в позові зазначено, що земельний податок, який повинен сплачуватись за земельну ділянку має складати 3% від суми земельного податку. На підставі повноважень, наданих позивачу ч.1 ст. 10, п.34. ч.1 ст. 26, ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Запорізькою міською радою прийнято рішення № 16 від 27.07.2011р. «Про затвердження розмірів орендної плати земельної ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя», яким визначено коефіцієнт щодо встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки. В подальшому, рішенням Запорізької міської ради № 37 від 26.06.2012р. «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.07.2011 № 16 «Про затвердження розмірів орендної плати земельної ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя», встановлено, що для визначення розміру орендної плати використовується коефіцієнт 3. Таким чином розмір орендної плати повинен дорівнювати трикратному розміру земельного податку. Згідно до Витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, наданого Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 3418728,28грн. Таким чином розмір орендної плати становить 102561,85грн. Згідно до ст. 30 Закону України «Про оренду землі», п.32 Договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається в судовому порядку.

Позивачем на адресу відповідача 13.05.2013р. за вих. № 01/02-21/01552т було направлено пропозицію про внесення змін до договору оренди шляхом визначення у п.9 договору розміру орендної плати 102561,85грн.

Посилаючись на приписи норм ст. ст. 651, 654 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України, в позові зазначено, що сторонами не досягнуто згоди щодо приведення п.9 договору оренди у відповідність до вимог законодавства в частині визначення належного розміру орендної плати.

Просить позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.08.2013 р. порушено провадження у справі № 908/2656/13, розгляд якої призначено на 20.08.2013 р. Ухвалою суду від 20.08.2013р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 03.09.2013р. Ухвалою господарського суду від 03.09.2013р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 01.10.2013р.

В судовому засіданні 01.10.2013р. від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 908/2656/13 на підставі ст. 79 ГПК України - до вирішення пов'язаної справи, що розглядається Запорізьким окружним адміністративним судом за позовом ТОВ ВТК «Квант - Плюс» до Запорізької міської ради про скасування пунктів 2, та 3 рішення Запорізької міської ради від 26.06.2012р. № 37 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.07.2011р. № 16 «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя». Клопотання мотивоване тим, що у своїх доводах при розгляді справи № 908/2656/13 представник позивача посилається на рішення Запорізької міської ради від 27.07.2011р. № 16 «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя» та рішення від 26.06.2012р. № 37 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.07.2011р. № 16 «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя». 26.09.2013р. ТОВ ВТК «Квант - Плюс» звернулось із адміністративним позовом до Запорізької міської ради про скасування п.п.2, 3 рішення № 37 від 26.06.2012р., який подано до Запорізького окружного адміністративного суду. Вважаючи, що господарська справа № 908/2656/13 та справа за адміністративним позовом є пов'язаними між собою, просив зупинити провадження в господарській справі.

Представники прокуратури та позивача заперечили проти клопотання.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі 908/2656/13, в судовому засіданні 01.10.2013р. клопотання відповідача було залишено судом без задоволення, як процесуально безпідставне. Так, у відповідності до ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. До клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 908/2656/13 не додано доказу (відповідної ухвали суду адміністративної юрисдикції) у підтвердження факту, що в провадженні Запорізького окружного адміністративного суду знаходиться інша справа за позовом ТОВ ВТК «Квант - Плюс» до ЗМР про скасування п.п.2, 3 рішення № 37 від 26.06.2012р. Як пояснив представник відповідача, станом на 01.10.2013р. відповідну ухвалу від Запорізького окружного адміністративного суду ТОВ ВТК «Квант - Плюс» не отримало. Таким чином, є процесуально неможливим зупинення провадження у справі № 908/2656/13, оскільки відсутній факт неможливості її розгляду, внаслідок того, що відсутній доказ наявності в провадженні Запорізького окружного адміністративного суду іншої судової справи, як того вимагає ст. 79 ГПК України.

В судовому засіданні 01.10.2013р. представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи (оголошення перерви) з метою отримання від Запорізького окружного адміністративного суду відповідної процесуальної ухвали про відкриття провадження у справі (повернення без розгляду позовної заяви і т.ін.) за позовом ТОВ ВТК «Квант - Плюс» та надання відповідної ухвали до господарського суду Запорізької області.

Клопотання відповідача було задоволено, оголошено перерву на підставі ст. 77 ГПК України до 04.10.2013р. на 10-00год. В судовому засіданні 04.10.2013р. об 10-00год. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 04.10.2013р. об 11-00год. (з метою надання представником відповідача оригіналу довіреності на право представлення інтересів відповідача в господарській справі).

В судовому засіданні 04.10.2013р. об 11-00год. представником відповідача заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи на підставі ст. 69 ГПК України - до 18.10.2013р. Клопотання мотивоване тим, що станом на 04.10.2013р. у відповідача відсутня інформація щодо прийняття Запорізьким окружним адміністративним судом ухвали з приводу вирішення процесуального питання про прийняття до розгляду адміністративного позову ТОВ ВТК «Квант-Плюс».

Клопотання представника відповідача про продовження строку розгляду справи до 18.10.2013р. задоволено судом частково - строк розгляду справи № 908/2656/13 продовжено на 7 днів - до 12.10.2013р., розгляд справи відкладено на 11.10.2013р., про що господарським судом винесено ухвалу від 04.10.2013р.

В судовому засіданні 11.10.2013р. від відповідача надійшло повторне клопотання про продовження строку розгляду справи на 8 днів з метою надання додаткових доказів. В судовому засіданні представник відповідача клопотання підтримав та вказав, що таким доказом може бути відповідна ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя про прийняття до розгляду позовної заяви ТОВ ВТК «Квант-Плюс» до Запорізької міської ради про скасування п.п. 2, 3 рішення ЗМР від 26.06.2012р. № 37 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.07.2011р. № 16 «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя». При цьому представник відповідача вказав, що ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.09.2013р. № 808/7721/13-а позовну заяву ТОВ ВТК «Квант - Плюс» до Запорізької міської Ради про скасування п.п.2, 3 рішення № 37 від 26.06.2012р. на підставі п.6 ч.3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України повернуто заявнику. З наданої до господарського суду копії ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 30.09.2013р. вбачається, що позов ТОВ ВТК «Квант-Плюс» про скасування п.п.2, 3 рішення Запорізької міськради від 26.06.2012р. № 37 повернуто заявнику з доданими матеріалами внаслідок порушення правил предметної підсудності, оскільки такий позов повинен за предметною підсудністю розглядатись місцевим загальним судом, як адміністративним судом, але не окружним адміністративним судом.

Представники прокуратури та позивача заперечили проти клопотання, вказавши на його безпідставність.

В судовому засіданні 11.10.2013р. повторне клопотання відповідача про продовження строку розгляду справи залишено без задоволення, як процесуально необґрунтоване та безпідставне.

По-перше, господарський суд вже за клопотанням відповідача продовжував строк розгляду справи на 7 днів з метою надання відповідачем відповідної ухвали Запорізького окружного адміністративного суду. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.09.2013р. на підставі ст. 108 КАС України позовну заяву повернуто заявнику без розгляду внаслідок порушення ним правил предметної підсудності.

По-друге, господарський суд обмежений процесуальним строком вчинення відповідних процесуальних дій щодо розгляду господарської справи (в тому числі щодо можливого зупинення та поновлення розгляду справи з призначенням наступного судового засідання та прийняття судового рішення), встановленим ст. 69 ГПК України (в даному випадку вже продовженим судом за попереднім клопотанням відповідача).

По-третє, в даному випадку має місце відсутність виняткового випадку, за наявності якого є можливим продовження розгляду справи, як того вимагає ст. 69 ГПК України, внаслідок чого відсутні процесуальні підстави для продовження строку розгляду справи. Так, правова позиція відповідача стосовно суті спору викладена у відзиві на позовну заяву; у відповідності до ст. ст. 33, 34 ГПК України відповідач реалізував своє процесуальне право щодо надання доказів у підтвердження своїх доводів. Крім того, як зауважив представник прокуратури в судовому засіданні 11.10.2013р. заперечуючи проти повторного клопотання відповідача про продовження строку розгляду справи, в випадку процесуальної необхідності за результатами розгляду адміністративного позову, відповідач буде мати можливість звернутись до господарського суду із заявою про перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву заперечив проти позову, вказавши на наступні обставини. Посилання у позовній заяві на норми ст. ст. 274 та 276.1 Податкового кодексу України є безпідставним, оскільки вказані норми права встановлюють певні розміри ставки земельного податку . Вказані норми не регулюють питання встановлення чи зміни розміру орендної плати за землю.

Договір оренди земельної ділянки укладено сторонами 08.06.2005року строком на 10 років. Під час його укладення нормативна грошова оцінки земельної ділянки складала 1307040,02грн. Таким чином, як зазначає відповідач, у повній відповідності до діючого на той час земельного та податкового законодавства, сторонами було визначено розмір річної орендної плати 13070,40грн. Податковий Кодекс України набрав чинності з 01.01.2011р. Згідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Посилання в позовній заяві на норми Податкового кодексу України є необґрунтованим.

Договір оренди земельної ділянки містить усі істотні умови, що передбачені ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 р. № 161-XIV, в тому числі, щодо розміру орендної плати. При зверненні із позовом прокурором не враховано, що відповідач самостійно з урахуванням індексів інфляції сплачує підвищений розмір орендної плати. Так, з початку 2013року відповідач здійснив шість платежів по 4241,42грн., що разом становить суму 25448,52грн. та підтверджується платіжними дорученнями.

Частиною 1 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у ст. 188 ГК України. Пунктом 32 договору передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Інших підстав (крім судового порядку зміни договору) договір не передбачає. Так само жоден Закон України не передбачає підстав для одностороннього внесення змін до договору оренди землі, які є укладеними. Тому посилання в позовній заяві на ст. 651 ЦК України та ст. 188 ГП України є безпідставним.

Вказуючи, що підстави для зміни умов договору оренди відсутні, просить у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України, на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запис розгляду судової справи на вимогу відповідача в судових засіданнях 20.08.2013р., 03.09.2013р., 01.10.2013р., 04.10.2013р. та 11.10.2013р. здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

Представники прокуратури та позивача в судових засіданнях підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечив проти позову в повному обсязі.

В судовому засіданні 11.10.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, суд знаходить підстави для задоволення позову.

Як випливає з матеріалів справи, між Запорізькою міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВТК «Квант - Плюс» був укладений договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано у Запорізькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2005р. за № 040526100368.

У відповідності до п.1, п.2 договору оренди, позивач надає, а відповідач приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,3949га., розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Східна, 9 для розташування оптової бази товарів народного споживання.

Пунктом 15 договору визначено цільове призначення земельної ділянки: землі іншого призначення.

Згідно до п.8 договір укладається на 10 років.

Пунктом 9 договору оренди визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 13070,40грн. за календарний рік в цінах 2005року.

Пунктом 10 договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Пунктом 12 договору сторони обумовили, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором оренди землі; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати.

Пунктом 30 договору оренди передбачені обов'язки Орендаря (відповідача у справі). При цьому, одним з обов'язків відповідача є обов'язок самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.

Як свідчить п. 32 договору оренди зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку.

За Актом прийому-передачі від 08.06.2005року, земельна ділянка була фактично передана у користування відповідачеві.

Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» закріплено, що право комунальної власності на землю належить територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах.

Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключною компетенцією міської ради є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, які згідно до ст. 144 Конституції України є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Рішенням Запорізької міської ради № 16 від 27.07.2011 р. «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя» затверджено розміри орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя згідно з додатком, відповідно до якого для визначення розміру орендної плати земельних ділянок м. Запоріжжя (за виключенням певних пунктів) розповсюджується коефіцієнт « 3».

26.06.2012р. Запорізькою міською радою прийнято рішення № 37 «Про

внесення змін до рішення міської ради від 27.07.2011 № 16 «Про затвердження

розмірів орендної плати земельної ділянки певного функціонального призначення

у м. Запоріжжя», яке було оприлюднене 24.07.2012р. в газеті

«Запорозька Січ» та набрало чинності 01.01.2013р.

Рішенням № 37 встановлено, що для визначення розміру орендної плати земельних ділянок м. Запоріжжя (крім тих категорій земель, які зазначені в пунктах 2-11 додатку до Рішення № 37) використовується коефіцієнт 3, тобто коефіцієнт, згідно якого визначається розмір орендної плати.

Станом на час вирішення спору в судовому засіданні зазначені рішення Запорізької міської ради не визнані недійсними та не скасовані у встановленому законом порядку, тобто є чинними і породжують відповідні правові наслідки, в тому числі, для відповідача у справі.

Відповідно до п.п.14.1.147 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

На час вирішення спору в судовому засіданні порядок визначення розміру орендної плати врегульований статтею 288 Податкового кодексу України, який набув чинності з 01.01.2011 р. Так, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. (ст. 288.1). Розмір орендної плати встановлюються у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою : для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом. (стаття 288.5.1).

Статтею 274.1 Податкового кодексу України встановлено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки .

Орендна плата за землю визначена частиною 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі» як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про оцінку землі» нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.

03.03.2008 р. Запорізькою міською радою прийнято рішення № 79 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя».

Статтею 20 Закону України «Про оцінку землі» визначено, що дані про нормативну грошову оцінку землі оформлюються, як витяг.

За даними витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, наданого Головним управлінням Держземагентства у Запорізькій області, станом на 15.03.2013 р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:03:020:0027, загальною площею 0,3949 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Східна, 9 складає 3 418 728,28 грн.

Таким чином, розмір орендної плати за користування земельною ділянкою по Договору оренди має розраховуватись:

3 418 728,28 х 1% х 3 = 102561,85 (грн.), де:

102561,85 - розмір орендної плати;

3 418 728,28 х 1% - розмір земельного податку, визначений згідно з вимогами Податкового кодексу України (нормативна грошова оцінка х ставку податку);

3 - коефіцієнт, визначений рішенням ЗМР від 26.06.2012 р. № 37.

За умовами п. 12 Договору оренди розмір орендної плати переглядається один раз на рік, зокрема, у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, що передбачено ст. 652 ЦК України.

У п. 32 Договору оренди сторони домовились, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку.

Відповідно до вимог ст. 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

На виконання вимог вказаної норми, Запорізькою міською радою направлено на адресу відповідача пропозицію від 13.05.2013 р. за вих. № 01/02-21/01552 щодо внесення змін до Договору оренди шляхом викладення п. 9 договору наступним чином: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 102561 грн. 85 коп., що складає трикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013 року». Направлення письмової пропозиції підтверджується квитанцією щодо сплати направлення поштового повідомлення.

Станом на дату розгляду спору додаткову угоду про внесення змін до Договору оренди сторонами не укладено, відповідачем не вжито дій, що свідчать про намір внести зміни до Договору оренди.

Статтею 632 ЦК України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 290 ГК України розмір плати за користування земельною ділянкою, що є державною або комунальною власністю, не може бути нижчим за встановлений відповідно до закону.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що розмір орендної плати за надану відповідачу земельну ділянку, визначений діючим пунктом 9 Договору, не відповідає законодавчо встановленому, а умовами п.12 Договору оренди землі від 08.06.2005р. передбачено внесення змін до нього у разі зміни розміру земельного податку та прийняття орендодавцем рішення про збільшення орендної плати, суд вважає, що наявні достатні підстави для зміни Договору у частині, що стосується розміру орендної плати за користування земельною ділянкою, виклавши пункт 9 Договору у редакції, викладеній в позовній заяві.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Прокурор і позивач надали всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Позов підлягає задоволенню.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими, з огляду на наступне.

Щодо доводів відповідача про неможливість застосування Податкового кодексу України до спірних правовідносин, оскільки договір оренди від 08.06.2005р. був укладений до набрання чинності цим Кодексом, суд зазначає, що Податковий кодекс України набрав чинності з 01.01.2011р. Пунктом 8 договору передбачено, що він укладається на 10 років (тобто - до 08.06.2015р.). Таким чином, орендні правовідносини, які породжує договір оренди між позивачем та відповідачем продовжують діяти і після 01.01.2011р., а тому з цього моменту повинні відповідати вимогам діючого законодавства, в тому числі - Податкового кодексу України. Крім того, самим пунктом п. 12 Договору оренди сторони визначили, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік, зокрема, у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати. Крім того, п.п. 2 п.10 Розділу ХХ Податкового кодексу України визначено, що збори (плата, внески), не встановлені цим кодексом як загальнодержавні або місцеві, але встановлені законодавчими актами України як обов'язкові платежі до набрання чинності цим кодексом, справляються за правилами, встановленими цими законодавчими актами України, до набрання чинності законом про адміністративні послуги та іншими законами, що регулюватимуть справляння відповідних зборів (плати, внесків). До того ж відповідно до положень ч.1, ч.2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Тобто договір оренди повинен бути приведеним у відповідність до норм чинного законодавства (у тому числі - Податкового кодексу України).

Щодо доводів відповідача з посиланням на ст. 15 Закону України «Про оренду землі» про те, що договір оренди містить усі істотні умови (в тому числі щодо розміру орендної плати), то вказане твердження ніяким чином не впливає на результат вирішення спору, оскільки до предмету позову не входить вимога про визнання недійсним (неукладеним) договору оренди, а предметом позову є вимога про внесення змін до умови п.9 договору щодо збільшення річної орендної плати за землю внаслідок збільшення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та прийняття Орендодавцем рішень № 16 від 27.07.2011 р. і від 26.06.2012р. № 37. Рішення Запорізької міської ради № 16 від 27.07.2011 р. «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя» та рішення Запорізької міської ради від 26.06.2012р. № 37 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.07.2011 № 16 «Про затвердження

розмірів орендної плати земельної ділянки певного функціонального призначення

у м. Запоріжжя», на час вирішення спору в судовому засіданні не визнані недійсними та не скасовані у встановленому законом порядку, тобто є чинними і породжують відповідні правові наслідки, в тому числі, для відповідача у справі. Крім того, Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» в п. 2.19 роз'яснено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку, чого в даному випадку не відбулось.

Що стосується доводів відповідача про самостійну індексацію розміру орендної плати, внаслідок чого на теперішній час річний розмір орендної плати становить 50897грн., і про те, що з січня 2013р. відповідач самостійно сплатив суму 25448,52грн., суд зазначає, що вказаний відповідачем розмір орендної плати є значно меншим, аніж 102561,85грн. (визначений у предметі позову), а тому зазначені відповідачем доводи не можуть бути підставою для відмови у позові по суті спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 49 ГПК України сума 1147,00 судового збору покладається на відповідача у справі шляхом стягнення в дохід державного бюджету, оскільки при зверненні з позовом прокурор звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Внести зміни до п.9 договору оренди земельної ділянки від 08.06.2005р., укладений між Запорізької міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо- Торговельна Компанія «Квант - Плюс» площею 0,3949 га., яка знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул. Східна, 9 для розташування оптової бази товарів народного споживання, який зареєстровано у Запорізькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2005р. за № 040526100368, виклавши його в такій редакції: «п. 9 Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 102561,85грн., що складає трикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013року».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельна Компанія «Квант - Плюс» (юридична адреса місцезнаходження: 69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, б. 56, кв. 57-а; фактична адреса: 69083, м. Запоріжжя, вул Автопаркова, б. 10, код ЄДР 23879762, р/рахунки в установі банку не відомі) на користь Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район), 22030001; банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; р/р № 31215206783007)) суму 1 147 (одну тисячу сто сорок сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України

14.10. 2013 р.

Суддя М.В. Мірошниченко