Рішення

від 07.10.2013 по справі 910/16997/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16997/13 07.10.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Вантажна компанія в Україні"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажна"

про розірвання договору та стягнення 259 758,18 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

Від позивача Письмак О.Є. (дов. № 174-10 від 18.06.13)

Від відповідача не з'явився

В судовому засіданні 07.10.2013 відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

03.09.2013 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява № Ю-1417 від 29.08.2013 Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Вантажна компанія в Україні"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажна" про розірвання договору та стягнення 259 758,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором транспортно-експедиторського обслуговування №19/Е-9/12 належним чином не виконав, зокрема, не сплатив грошові кошти за надані йому позивачем послуги, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/16997/13, розгляд справи призначено на 23.09.2013.

12.09.2013 через канцелярію Господарського суду м. Києва від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.

Вказана заява обґрунтована тим, що із-за бездіяльності ТОВ «Вантажна», вагони після завершення надання послуг і перевезень за договором транспортно-експедиторського обслуговування 1.9/Е-9/12 від 10.09.2012 знаходились на станції Сихів Львівської залізниці, відповідно з відповідача було стягнуто плату за перебування вагонів на коліях станції Сихів за період з квітня по серпень 2013 року на загальну суму 81 643, 16 грн. Вказана плата є збитками ТОВ «ПВК в Україні», так як вони виникли по вині відповідача та підтверджується виписками і довідками із особового рахунку ТехПД Львівської залізниці. Позивач збільшив свої майнові вимоги до відповідачана 81 643, 16 грн. Загальна сума позовних вимог з урахуванням збільшення складає 341 401,34 грн.

Заява про збільшення позовних вимог надійшла до початку розгляду справи по суті, а отже на підставі ст.. 22 Господарського процесуального кодексу України подальший розгляд справи відбуватиметься з урахування вказаної заяви.

18.09.2013 через канцелярію Господарського суду м. Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі.

В судове засідання, призначене на 23.09.2013, представник позивача з'явився, надав пояснення по суті справи.

В судове засідання, призначене на 23.09.2013, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Ухвалою суду від 23.09.2013 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 07.10.2013

В судове засідання, призначене на 07.10.2013, з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи.

В судове засідання, призначене на 07.10.2013, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України"від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 (2.04.2009)"передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2012 між позивачем та відповідачем, було укладено договір №19/Е-9/12 транспортно-експедиторського обслуговування (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір послуг).

Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно умов п. 1.1 Договору експедитор приймає на себе зобов'язання за плату і за рахунок клієнта забезпечити організацію перевезення вантажів у власних (орендованих) вагонах експедитора по території України, країн СНД, а також по території третіх країн.

Положеннями Протоколу узгодження договірної ціни від 01.09.2012 за вказаним договором було визначено, що клієнт за 30 днів до закінчення перевезень цистернами повідомляє про це експедитора. Клієнт повертає цистерни в технічно справному стані, попередньо очищені, промиті та пропарені від залишків вантажів. Всі витрати, пов'язані з транспортуванням цистерн після вивантаження здійснюються клієнтом, але в межах суми плати за транспортування при передачі під навантаження.

У зв'язку із тим, що у позивача відпала необхідність у отриманні послуг експедитора, відповідачу було направлено листа №М7317 від 29.12.2012 з попередженням та інформацією про завершення перевезень згідно укладеного договору.

01.02.2013 позивачем на адресу відповідача направлено пропозицію дострокового розірвання договору за взаємною згодою сторін.

Поряд з цим, цистерни, які раніше приймали учать у перевезенні згідно укладеного договору були очищені позивачем від залишків вантажів, промиті та пропарені. Даний факт було засвідчено актами форми ВУ-20.

На адресу відповідача позивач не одноразово направляв листи №М-598 від 03.04.2013, №Ю-804 від 15.05.2013 з проханнями і пропозиціями належним чином виконувати умови укладеного договору, а також пропозиціями дострокового його розірвання. Як зазначає позивач, з боку ТОВ «Вантажна» усі пропозиції і прохання ТОВ «ПВКУ» проігноровано.

Крім цього, протягом грудня 2012 - квітня 2013 позивач, враховуючи завершення перевезень, після виконання робіт, пов'язаних з очисткою, промивкою та пропаркою цистерн, направляло порожні цистерни на визначені станції, сплачуючи при ньому залізничний тариф залізницям України. Всього за перевезення 49 цистерн сплачено 182 478,18 грн, що підтверджується копіями залізничних накладних на перевезення та переліків ЄТехПД Львівської залізниці.

Відповідно до положень протоколу узгодження договірної ціни від 01.09.2012 за договором, всі витрати, пов'язані з транспортуванням цистерн після вивантаження здійснюються клієнтом, але в межах суми плати за транспортування при передачі під навантаження. Відповідач відомості про свої витрати не надало.

Отже суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні витрати за транспортування при передачі під навантаження.

Позивач направив відповідачу претензію №Ю-941 від 06.06.2013 на суму 182 478,18 грн., однак останній на вказану заяву не відреагував.

Разом з тим, за договором позивач сплатив аванс (передплата) за не надані послуги у сумі 77 280 грн., який відповідач також не повернув позивачу, незважаючи на листи з вимогою про повернення вказаної суми №10-1139 від 11.07.2013 та №Ю-1181 від 16.07.2013.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Таким чином судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань

Пунктом 8.2. Договору визначено, що дострокове припинення дії (розірвання) цього договору можливо:- за згодою сторін; - у випадках передбачених законодавством України.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Отже суд приходить до висновку, що договір транспортно-експедиторського обслуговування 1.9/Е-9/12 від 10.09.2012 підлягає розірванню.

Окрім того, позивач зазначає, що із-за бездіяльності відповідача, вагони після завершення надання послуг і перевезень за договором транспортно-експедиторського обслуговування 1.9/Е-9/12 від 01.09.2012 знаходились на станції Сихів Львівської залізниці, із позивача було стягнуто плату за те, що ці вагони знаходились на коліях станції Сихів за період з квітня по серпень 2013 року на загальну суму 81 643, 16 грн. Вказана плата є збитками ТОВ «ПВК в Україні», так як вони виникли з вини ТОВ «Вантажна» та підтверджується виписками і довідками із особового рахунку ТехПД Львівської залізниці.

Пунктом 4.2. договору визначено, що при порушенні умов договору винна сторона відшкодовує іншій стороні понесені документально-підтверджені нею збитки.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір транспортно-експедиторського обслуговування №19/Е-9/12 від 01 вересня 2012 року (із змінами і доповненнями внесеними додатковою угодою №1 від 04.12.2012 року), який укладений між ТОВ «ПВК В УКРАЇНІ» (код ЄДРПОУ 35839738) та ТОВ «Вантажна» (код ЄДРПОУ 37387852).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вантажна» (02081, м. Київ, вул.. Здолбунівська, буд. 7, літера Д, офіс 705; ідентифікаційний код 37387852) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Вантажна компанія в Україні" (04050, мю Київ, вул. Артема, буд. 72, літера А, ідентифікаційний код 35839738, поточний рахунок в національній валюті 26001010067884 в ПАТ «ВТБ Банк» в м. Києві, МФО 321767) грошові кошти у сумі 341 401. (триста сорок одна тисяча чотириста одна) грн. 34 коп. - основного боргу та 7 975 (сім тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 03 коп. - судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

дата підписання рішення 11.10.2013

Суддя М.О. Лиськов