Ухвала

від 24.07.2014 по справі 910/16997/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

24 липня 2014 року Справа № 910/16997/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГрека Б.М., суддів:Губенко Н.М., Самусенко С.С., Стратієнко Л.В., Черкащенка М.М., розглянувши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "Вантажна" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 19.03.2014 у справі№ 910/16997/13 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Перша вантажна компанія в Україні" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Вантажна" пророзірвання договору та стягнення 259 758,18 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.10.2013 у справі № 910/16997/13 позовні вимоги задоволено повністю; розірвано договір транспортно-експедиторського обслуговування №19/Е-9/12 від 01.09.2012, який укладено між ТОВ "Перша вантажна компанія в Україні" та ТОВ "Вантажна"; стягнуто з ТОВ "Вантажна" на користь ТОВ "Перша вантажна компанія в Україні" суму боргу в розмірі 341 401,34 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2014 рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2013 скасовано та в задоволені позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.03.2014 у даній справі постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2014 скасовано, а рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2013 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вантажна" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 19.03.2014 у справі № 910/16997/13, у якій просить указану постанову скасувати та залишити в силі постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2014.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 20.10.2010 у справі № 11/137-10, від 08.12.2009 у справі № 35/70, від 22.04.2014 у справі № 922/2967/13, від 12.05.2009 у справі № 11/423, від 08.11.2007 у справі № 25/56-07-1409, від 29.05.2012 у справі № 10/17-3631-2011, від 27.10.2011 у справі № 12/013-10 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, а саме: статей 614, 623, 651 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України вважає за необхідне відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої статті 111 16 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 19.03.2014 у справі № 910/16997/13, про перегляд якої просить заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог про розірвання договору транспортно-експедиторського обслуговування та стягнення боргу, виходячи із встановлених судом обставин справи про те, що відповідачем не дотримано всіх істотних умов договору та позивачем доведено належними доказами вину відповідача в порушені взятих на себе господарських зобов'язань.

Водночас у постанові від 20.10.2010 у справі № 11/137-10 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позову про зміну договору на транспортно-експедиційне обслуговування, з огляду на встановлені судами обставини справи про те, що позивачем не доведено істотного порушення відповідачем умов спірного договору.

У постанові від 08.12.2009 у справі № 35/70 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог про розірвання договору на послуги водопостачання з водосховищ, виходячи із встановлених судами обставин справи про те, що доводи позивача за зустрічним позовом, якими він обґрунтовує підстави для розірвання спірного договору, не є істотними. Крім того, відсутні докази того, що внаслідок не вчинення відповідачем за зустрічним позовом дій з підтримки необхідного рівня води у водосховищі, позивач за зустрічним позовом не зміг провести забір води, в той час, як останній безперешкодно проводив забір води протягом дії договору.

У постанові від 22.04.2014 у справі № 922/2967/13 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення збитків, з огляду на встановлені судами обставини справи про те, що позивачем не доведено факту виконання сторонами договору про надання юридичних послуг та винної поведінки другого відповідача у події, що мала місце.

У постанові від 08.11.2007 у справі № 25/56-07-1409 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо розірвання договору про транспортно-експедиторське обслуговування та відсутності правових підстав для стягнення збитків, виходячи із встановлених судами обставин справи про те, що: позивачем здійснено всі передбачені договором дії, спрямовані на належне виконання відповідачем покладених на нього зобов'язань, однак, невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, а саме, непроведення митного огляду вантажу та непоставлення вантажу за кінцевим пунктом призначення, є істотним порушенням умов спірного договору; позивачем не доведено складу правопорушення, а саме, наявності причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями відповідача та самими збитками.

У постанові від 29.05.2012 у справі № 10/17-3631-2011 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності правових підстав для стягнення збитків, виходячи із встановлених судами обставин справи про те, що позивачем не доведено невиконання відповідачем своїх зобов'язань по договору та причинного зв'язку між бездіяльністю відповідача та збитками позивача.

У постанові від 27.10.2011 у справі № 12/013-10 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності правових підстав для стягнення збитків, виходячи із встановлених судами обставин справи про те, що: позивач не довів всіх складових цивільного правопорушення, а саме, що вантаж прибув в належному стані й був пошкоджений саме в період його перевезення відповідачем внаслідок недотримання останнім передбаченого температурного режиму, тобто не доведено причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та пошкодженням товару; відсутні докази на підтвердження того, що товар був власністю позивача та у зв'язку з його пошкодженням саме позивачу були завдані збитки.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Постанова Вищого господарського суду України від 12.05.2009 у справі № 11/423 не може бути врахована як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, оскільки у згаданій постанові суд дійшов аналогічного висновку щодо визнання недійсним договору, що й у постанові, про перегляд якої подано заяву. Так, суд виходив з того, що відповідач допустив порушення умов договору, яке є істотним, оскільки внаслідок допущеного порушення позивач не отримав те, на що розраховував при укладенні договору.

За таких обставин відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Вантажна" у допуску справи № 910/16997/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя Б. Грек Судді Н. Губенко С. Самусенко Л. Стратієнко М. Черкащенко