Ухвала

від 09.10.2013 по справі 42/359

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

У Х В А Л А

Справа № 42/359 09.10.13

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерофіс Лімітед" м. Києва

на дії відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві

заінтересовані особи Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК "Ровенькиантрацит" Луганської області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Капінвест" м. Києва

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від скаржника Ареф’єв А.Ю.,

від органу Державної виконавчої служби не з'явився,

від заінтересованих осіб 1. не з'явився, 2. не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

у вересні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерофіс Лімітед" звернулося в суд з указаною скаргою.

Скаржник зазначав, що 30 серпня 2013 р. постановами державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві ВП № 30456335 стягнуто з нього витрати на проведення виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду м. Києва № 42/359 від 27 вересня 2011 р. у розмірі 440 грн. та виконавчий збір у розмірі 103228,85 грн. за невиконання рішення у строк, встановлений Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закону) для самостійного його виконання.

Стягнення 440 грн. витрат на проведення виконавчих дій, на його думку, є безпідставним, оскільки докази проведення державним виконавцем дій з примусового виконання вищевказаного наказу суду відсутні.

Також при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору державний виконавець всупереч вимог ч. 1 ст. 28 Закону виходив не із залишку належної з нього суми боргу, а з усієї суми стягнення за наказом господарського суду м. Києва № 42/359 від 27 вересня 2011 р. Проте внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 449948,90 та 61548,97 грн., а також заміни його правонаступником в частині стягнення 387508,09 грн., було припинено зобов'язання по сплаті на користь стягувача 899005,96 грн. Дійсний залишок належної з нього суми боргу становив 133282,60 грн.

За таких обставин просив визнати дії відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві щодо винесення цих постанов неправомірними, а постанови скасувати.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав подану скаргу.

Орган Державної виконавчої служби та заінтересовані особи письмових пояснень на скаргу не надали, їх представники у судове засідання не з'явилися, про час і місце його проведення повідомлені у встановленому порядку.

Суд вважає можливим розглянути скаргу відповідно до вимог ч. 2 ст. 121 2 ГПК України у відсутності представників органу Державної виконавчої служби та заінтересованих осіб.

Заслухавши пояснення представника скаржника, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві знаходився наказ господарського суду міста Києва № 42/359 від 27 вересня 2011 р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерофіс Лімітед" на користь Державного підприємства "Ровенькиантрацит" 768163,83 грн. боргу, 84984,10 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 35131 грн. три проценти річних з простроченої суми, 79783,82 грн. пені, 53771,47 грн. штрафу, 10218,34 грн. витрат по оплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 1032288,56 грн. Виконавче провадження було відкрите постановою цього відділу ВП № 30456335 від 26 грудня 2011 р.

Відповідно до вимог ч.ч. 2, 5 ст. 25 Закону державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Постанова про відкриття виконавчого провадження була надіслана відділом Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві 16 січня 2012р. та отримана боржником 24 січня 2012 р. Це підтверджується поясненнями скаржника та записом в журналі реєстрації вхідної кореспонденції Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерофіс Лімітед" за період з 1 січня до 31 грудня 2012 р.

Отже, внаслідок несвоєчасного надсилання постанови про відкриття виконавчого провадження скаржник був позбавлений можливості самостійно виконати рішення суду у визначений державним виконавцем строк до 4 січня 2012 р.

25 січня 2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерофіс Лімітед" звернулося в суд із заявою № 24-01/12-001 про заміну його правонаступником, того ж дня заявою № 25-01 він повідомив державного виконавця про наявність обставин, які зумовлюють обов'язкове зупинення провадження.

Відповідно до вимог п. 12 ч. 1 ст. 37 Закону виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі звернення до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 8 цього Закону.

За таких обставин орган Державної виконавчої служби був зобов'язаний зупинити виконавче провадження, що ним вчинено не було.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 6 березня 2012 р. бездіяльність державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві щодо не зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва № 42/359 від 27 вересня 2011 р. визнана неправомірною.

Ухвалою суду від 6 березня 2012 р. замінено боржника у справі в частині стягнення 387508,09 грн. боргу його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "Капінвест", а тому підстави для зупинення виконавчого провадження відпали.

Враховуючи, що з 25 січня до 6 березня 2012 р. виконавче провадження підлягало зупиненню, то перебіг строку для самостійного виконання боржником рішення суду на цей час також підлягав зупиненню.

Також встановлено, що заявою № 24-02/12 від 24 лютого 2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерофіс Лімітед" припинило свій обов'язок перед стягувачем по сплаті 449948,90 грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Ці факти встановлені ухвалою господарського суду м. Києва від 20 березня 2012 р.

Як вбачається з наявних матеріалів справи протягом указаного періоду розмір належної зі скаржника на користь стягувача суми заборгованості зменшився з 1032228,85 грн. до 194831,57 грн.

Доказів належного і повного виконання скаржником протягом цього строку рішення суду в іншій частині не надано.

Тому саме з указаної суми мав виходити державний виконавець при визначені розміру належної зі скаржника суми виконавчого збору.

30 серпня 2013 р. державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві було винесено постанову ВП № 30456335 про стягнення з боржника 103228,85 грн. виконавчого збору.

При цьому всупереч вимог ч. 1 ст. 28 Закону при визначенні суми виконавчого збору державний виконавець виходив не з розміру суми, яка після відновлення виконавчого провадження підлягала до примусового виконання (194831,57 грн.), а із загальної суми стягнення за виконавчим документом на час його видачі (1032228,56 грн.)

З урахуванням наведеного розмір належної до стягнення зі скаржника суми виконавчого збору становив 19483,16 грн. (194831,57 грн. х 10 %).

Стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерофіс Лімітед" виконавчого збору у більшому розмірі є неправомірним, тому постанова відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві ВП № 30456335 від 30 серпня 2013 р. про стягнення з боржника виконавчого збору в частині, що перевищує суму виконавчого збору 19483,16 грн., підлягає визнанню незаконною.

У задоволенні скарги в іншій частині слід відмовити.

Доводи скарги про незаконність постанови в цілому суперечать зібраним у справі доказам. Припинення боржником свого обов'язку перед стягувачем на підставі заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 10 травня 2012 р. та платіжного доручення № 7855 від 5 вересня 2013 р. мало місце після спливу строку для самостійного виконання рішення суду, тому державний виконавець був вправі нарахувати виконавчий збір пропорційно залишку суми боргу скаржника.

Також постановою відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві ВП № 30456335 від 30 серпня 2013 р. було стягнуто з боржника витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 440 грн.

Згідно ч. 1 ст. 41 Закону витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Відповідно до підпункту 3.13.1. п 3.13 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 2 квітня 2012 р. (далі - Інструкції) про розмір витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець відповідно до розрахунку витрат, наданого фінансовою службою відповідного головного управління юстиції, складає акт про витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій (додаток 1), у якому зазначаються перелік та суми витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

З постанови відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій ВП № 30456335 від 30 серпня 2013 р. у розмірі 440 грн. не вбачається, з якого розрахунку виходив державний виконавець при визначенні такого розміру, відсутнє посилання на докази несення таких витрат, відповідних даних також не подано суду під час вирішення даної справи.

Тому дії державного виконавця з приводу винесення постанови відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві ВП № 30456335 від 30 серпня 2013 р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій слід визнати неправомірними, а постанову незаконною.

Керуючись ст.ст. 86, 121 2 ГПК України, суд

У Х В А Л И В :

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерофіс Лімітед" м. Києва на дії відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві задовольнити частково.

Визнати дії відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві щодо винесення постанов ВП № 30456335 від 30 серпня 2013 р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та про стягнення з боржника виконавчого збору неправомірними.

Визнати постанову відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій ВП № 30456335 від 30 серпня 2013 р. незаконною повністю.

Визнати постанову відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 30456335 від 30 серпня 2013 р. незаконною в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерофіс Лімітед" виконавчого збору в розмірі понад 19483,16 грн.

У скарзі в іншій частині відмовити.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар