Постанова

від 10.10.2013 по справі 5024/1832/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2013 р.Справа № 5024/1832/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ярош А.І.,

Суддів: Журавльова О.О., Філінюка І.Г.,

(склад судової колегії змінено розпорядженням в.о. голови суду №808 від 09.10.2013 р.)

при секретарі судового засідання: Селиверстовій М.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився, повідомлений належним чином;

від відповідача: Глоба К.М., за довіреністю №б/н від 30.01.2013 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійські свині»

на рішення господарського суду Херсонської області від 08 серпня 2013 року

у справі № 5024/1832/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКРО»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійські свині»

про стягнення 379 592,65 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійські свині»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКРО»

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕКРО" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійські свині» 379 592,65 грн. заборгованості за договором поставки №128 від 14.07.2011 року.(згідно заяв про зменшення позовних вимог від 14.02.13р., 21.02.13р.,08.08.13р.)

14.02.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Таврійські свині» звернулось до господарського суду Херсонської області із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКРО» про визнання недійсним договору поставки №128 від 14.07.2011 року.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 08.08.2013 р. (суддя Ємленінова З.І.) позовні вимоги за первісним позовом задоволено, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ТАВРІЙСЬКІ СВИНІ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКРО" - 379592грн. 65 коп. основного боргу, 8131 грн. 86 коп. витрат по сплаті судового збору. В задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом про визнання недійсним договору поставки № 128 від 14.07.2011року - відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновків про те, що позовні вимоги за первісним позовом про стягнення 379592грн. 65 коп. підлягають задоволенню, оскільки факт передачі товару відповідачу підтверджується наданими до матеріалів справи розрахунком суми позову, копіями видаткових накладних, копіями довіреностей, які видавалися відповідачем на отримання товару.

Щодо зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції відмовив у задоволенні зустрічного позову, посилаючись на те, що ТОВ "ТАВРІЙСЬКІ СВИНІ", як позивачем за зустрічним позовом, не надано доказів які б відповідали принципам належності та допустимості в розумінні ст. 32, 34 ГПК України та підтверджували б викладені в зустрічному позові обставини щодо підписання договору поставки не уповноваженою особою, оскільки ці факти спростовуються висновками судових експертиз, до того ж договір поставки в наступному було також схвалено уповноваженою особою.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 21.02.2013 року призначалась судова почеркознавча експертиза, на вирішення якої були поставлені наступні питання:

чи здійснено підпис від імені Загайкан Олександра Івановича на договорі поставки №128 від 14.07.2011 року та листі ТОВ «Таврійські свині» №3 від 08.01.2013 року Загайкан Олександром Івановичем чи іншою особою?

чи нанесено відбиток печатки від імені ТОВ «Таврійські свині» на договору поставки №128 від 14.07.2011 року та листі ТОВ «Таврійські свині» №3 від 08.01.2013 року печаткою ТОВ «Таврійські свині»?

Вказаною ухвалою попереджено судового експерта про кримінальну відповідальність за статтями 384,385 КК України.

Висновком судово-почеркознавчої експертизи від 17.07.2013 №345 встановлено, що підписи від імені Загайкан О.І. в графах «Від імені Покупця» «Покупець ТОВ «Таврійські свині» договору поставки №128 від 14.07.2011 року, «Директор ТОВ «Таврійські свині» листа ТОВ «Таврійські свині» №3 від 08.01.2013 року, виконані самим Загайкан Олександром Івановичем.

Висновком судово-технічної експертизи від 19.07.2013 року №346 встановлено, що відбитки печатки ТОВ «Таврійські свині» розміщені на договорі поставки №128 від 14.07.2011 року та на листі ТОВ «Таврійські свині» №3 від 08.01.2013 року нанесені рельєфним кліше, виготовленим фотополімерним способом; дані відбитки нанесені печаткою «Таврійські свині», вільні та експериментальні зразки якої надані на дослідження.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Таврійські свині» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить призначити по справі додаткову судово-технічну експертизу печатки, на вирішення якої поставити питання: - чи нанесено відтиск печатки в договорі поставки №128 від 14.07.2011 р. печаткою, експериментальні та вільні зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження, за результатами проведеної експертизи скасувати рішення господарського суду Херсонської області та прийняти нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити, та задовольнити зустрічний позов про визнання недійсним договору поставки №128 від 14.07.2011р.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що при вирішенні спору за зустрічною позовною заявою судом призначалась судова почеркознавча експертиза, але фактично експерт вийшов за межі визначені ухвалою господарського суду від 21.02.2013 року, якою призначено саме почеркознавчу експертизу, і надав до суду судово-технічну експертизу, яка судом не призначалася.

Скаржник зауважує, що відповідно до Конституції України суд має вирішувати спори із застосуванням доказів, які здобуті лише законним шляхом.

На думку апелянта, судом при вирішення спору використовувався як доказ висновок судово-технічної експертизи, яка не призначалася, а тому і про відповідальність за здійснення цієї експертизи експерт не попереджався.

Апелянт зазначає, що після ознайомлення з результатами проведених експертиз він мав намір заявити клопотання про проведення додаткової експертизи, оскільки вважає результати проведених експертиз нелегітимними та неповними. Але у зв'язку з хворобою не був присутнім у судовому засіданні і не мав можливості цього зробити.

В апеляційній скарзі апелянт просив судову колегію призначити по справі додаткову судово-технічну експертизу печатки, на вирішення якої поставити питання: - чи нанесено відтиск печатки в договорі поставки №128 від 14.07.2011 р. печаткою, експериментальні та вільні зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження.

Судова колегія відмовила у задоволенні даного клопотання у зв'язку з його безпідставністю та необгрунтованістю, виходячи з наступного. Зі змісту висновку судової технічної експертизи вбачається повна відповідь на поставлені судом питання, що мають істотне значення для вирішення справи по суті, судовий експерт попереджений про кримінальну відповідальність за статтями 384,385 КК України, у зв'язку з чим відсутні підстави для проведення додаткової експертизи. Задоволення клопотання призведе лише до затягування розгляду справи.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали суду про прийняття апеляційної скарги до провадження, у зв'язку з чим судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутністю представника позивача.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕКРО" та товариством з обмеженою відповідальністю "ТАВРІЙСЬКІ СВИНІ" укладено договір поставки №128 від 14.07.2011 року.

Згідно з зазначеним договором ТОВ "ТЕКРО" зобов'язалося поставити ТОВ "ТАВРІЙСЬКІ СВИНІ" зазначений в пункті 2.1 договору товар, а ТОВ "ТАВРІЙСЬКІ СВИНІ" зобов'язалося здійснити за нього розрахунки на передбачених договором умовах.

Згідно п.4.1 договору, покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, зазначеною у відповідних видаткових накладних та рахунках-фактурах Постачальника на кожну партію товару, загальна сума договору складається з вартості всього товару, поставленого постачальником за період дії цього договору, що підтверджено належним чином оформленими накладними.

Відповідно до п.4.3 договору, покупець здійснює оплату за товар у наступному порядку: 50% вартості кожної партії товару на умовах передоплати протягом 3 календарних днів з моменту отримання відповідного рахунку постачальника, але в будь-якому випадку до дати поставки, решта 50% вартості кожної партії товару на умовах відстрочки платежу в строк не пізніше 20 календарних днів від дати поставки, але в будь0якогму випадку до дати наступної поставки, в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника.

На виконання договору позивач за первісним позовом передав відповідачу товар на загальну суму 440893 грн. 44 коп., що підтверджується наступними видатковими накладними:

№ ТК-03907 від 11.07.2012року на суму 100882грн.56коп.;

№ ТК 04078 від 06.08.2012року на суму 88983грн.36коп.;

№ ТК 04328 від 05.09.2012року на суму 94383грн.36коп.;

№ ТК 04510 від 24.09.2012року на суму 97064грн.16коп.;

№ ТК 04685 від 11.10.2012року на суму 59580грн.00коп.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, а саме неодноразових заяв про зменшення розміру позовних вимог, в ході розгляду справи в суді першої інстанції відповідач частково сплачував заборгованість - у період з 31.01.2013 року по 20.03.2013 року ним сплачено на користь позивача 27 000 грн., у зв'язку з чим позивач просив стягнути з відповідача 379 592,65 грн. згідно останніх уточнень до позову.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом першим ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судова колегія повністю погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість та правомірність стягнення з відповідача відповідної суми заборгованості за договором, оскільки вказана заборгованість підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем.

Судова колегія приймає до уваги гарантійний лист ТОВ „Таврійські свині", згідно якого Товариство повністю визнає наявність вказаної заборгованості, яка виникла внаслідок несприятливої фінансової ситуації, яка склалася влітку-восени 2012 року, та просило погодити реструктуризацію існуючої заборгованості згідно графіку, викладеного у листі; а також факт періодичної оплати заборгованості відповідачем в ході розгляду справи в суді першої інстанції, що свідчить про визнання ним своєї заборгованості перед позивачем.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, то судова колегія зазначає наступне.

Дійсно, ухвалою господарського суду Херсонської області від 21.02.2013 року призначалась саме судова почеркознавча експертиза, разом з тим, на вирішення зазначеної експертизи поставлено питання щодо приналежності відбитку печатки на спірних договорі та листі печатці ТОВ „Таврійські свині", що фактично належить до кола питань судової технічної експертизи.

Разом з тим, зі змісту висновку експерту №346 судово-технічної експертизи вбачається попередження судового експерта про кримінальну відповідальність за статтями 384,385 КК України. При цьому, судова колегія зазначає, що судовим експертом надані вичерпані обгрунтовані відповіді на питання, поставлені в ухвалі суду, а саме, встановлено, що відбитки печатки розміщені на договорі поставки нанесені печаткою ТОВ "Таврійські свині" (а.с.141 на звороті).

Також, слід зазначити, що попри процесуальні порушення при призначенні технічної експертизи, висновком судової почеркознавчої експертизи встановлено, що підписи на спірних документах виконано директором ТОВ „Таврійські свині", що є достатнім для встановлення дійсності договору, та, відповідно, обов'язку відповідача виконувати умови договору належним чином.

Окрім того, судова колегія звертає увагу на приписи ч.2 ст.104 ГПК України, згідно яких порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Також результати вищевказаних висновків підтверджують відсутність підстав для визнання договору поставки №128 від 14.07.2011 року недійсним, оскільки особа, яка вчиняла правочин, а саме директор ТОВ „Таврійські свині" на момент укладення договору мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, визначений установчими документами підприємства, та відбитки печатки розміщені на договорі поставки нанесені печаткою ТОВ "Таврійські свині".

Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, в наступному спірний договір поставки було схвалено юридичною особою - ТОВ "ТАВРІЙСЬКІ СВИНІ" відповідно до ст. 241 ЦК України, а саме: листом №3 від 08.01.2013 року ним повністю визнавалася наявність заборгованості в сумі 406 592 грн. 65 коп., яка виникла внаслідок несприятливого фінансового стану та пропонувався графік погашення боргу та гарантувалось повне погашення боргу за запропонованим графіком, що унеможливлює визнання такого договору недійсним.

За таких обставин, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджені належними та допустимими доказами, колегія суддів дійшла висновку про законність оскаржуваного рішення, та відповідно, відсутність підстав, передбачених ст.104 ГПК України, для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійські свині» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 08 серпня 2013 року у справі № 5024/1832/2012 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.

Повний текст постанови підписаний 14.10.2013 року

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя О.О. Журавльов

Суддя І.Г.Філінюк