Постанова
від 10.10.2013 по справі 916/1605/13
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2013 р.Справа № 916/1605/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ярош А.І.,

Суддів: Журавльова О.О., Філінюка І.Г.,

(склад судової колегії змінено розпорядженням в.о. голови суду №808 від 09.10.2013 р.)

при секретарі судового засідання: Селиверстовій М.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився, повідомлений належним чином;

від відповідача: Капітонов П.П., за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юторська транспортна компанія»

на рішення господарського суду Одеської області від 12 серпня 2013 року

у справі № 916/1605/13

за позовом Публічного акціонерного товариства «КОНЦЕРН ХЛІБПРОМ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юторська транспортна компанія»

про стягнення 106 223,45 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «КОНЦЕРН ХЛІБПРОМ» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юторська транспортна компанія» 104 223,45 грн. за поставлений товар згідно товаро-транспортних накладних за період з 13.03.2012 року по 02.05.2012 року. (відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог від 12.08.2013 року).

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.08.2013 року по справі №916/1605/13 (суддя Никифорчук М.І.) позов Публічного акціонерного товариства „Концерн Хлібпром" задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистриб'юторська транспортна компанія" на користь публічного акціонерного товариства „Концерн Хлібпром" заборгованість за поставлену продукцію в сумі 104 223 грн. 45 коп. та судовий збір в сумі 2084 грн. 47 коп.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що наявність заборгованості цілком підтверджуються наданими позивачем доказами - вказаними товарно - транспортними накладними, довідками банку, у зв'язку з чим дійшов висновків про те, що позивач виконав усі свої зобов'язання щодо поставки продукції, відповідач прийняв продукцію, однак не виконав свої зобов'язання щодо її оплати.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юторська транспортна компанія» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував відсутність господарських відносин між позивачем та відповідачем, про що свідчить відсутність господарських договорів між цими суб'єктами господарювання, як того вимагають положення п.1 ч.1 ст.208 ЦК України.

Також скаржник вважає, що факти зміни права власності на товарну продукцію згідно ст.185-201 Податкового кодексу України наступають в результаті належного оформлення сторонами господарської операції первинних документів: видаткових накладних, актів виконаних робіт, які відсутні у сторін, що свідчить про відсутність господарських операцій.

Апелянт зауважує, що представляючи суду банківську виписку, позивач умисно не зазначив про факти сплати за товарно-матеріальні цінності, які були предметом виявленої недостачі за результатами перевезень вантажів, а тому в суді першої інстанції при прийнятті рішення були відсутні докази здійснення господарських операцій між сторонами по справі.

Таким чином, на думку апелянта, за відсутності правовідношень між сторонами по справі з питань поставки товарів відповідачу, при відсутності договору та первинних документів, у позивача відсутні підстави стверджувати про існування заборгованості у відповідача за не поставлені товари, на які відповідач не набув права власності, про це свідчить і не оформлений належним чином акт звіряння, що був наданий позивачем суду.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали суду, у зв'язку з чим судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутністю представника позивача.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 14 березня 2012 року по 08 травня 2012 року позивачем було передано (поставлено), а відповідачем прийнято у свою власність хлібобулочну продукцію на загальну суму 142 081,65 грн. з ПДВ, з урахуванням повернутого товару, що підтверджується товарно-транспортними накладними:

- Товарно-транспортна накладна № sэX-00190140 від 14.03.2012р. на суму 22119,46 грн.

- Товарно-транспортна накладна № sэХ-00190514 від 15.03.2012р. на суму 4824,36 грн.

- Товарно-транспортна накладна № sэХ-00191598 від 19.03.2012р. на суму 51496,37 грн.

- Товарно-транспортна накладна № sэХ-00192543 від 21.03.2012р. на суму 35568,83 грн.

- Товарно-транспортна накладна № sэХ-00195308 від 28.03.2012р. на суму 15026,11 грн.

- Товарно-транспортна накладна № sэХ-00202254 від 17.04.2012р. на суму 8481,48 грн.

- Товарно-транспортна накладна № sэХ-00205829 від 28.04.2012р. на суму 16453,20 грн.

- Товарно-транспортна накладна № sэХ-00208854 від 08.05.2012р. на суму 14550,48 грн.

В свою чергу, відповідачем оплачено поставлену продукцію частково, у розмірі 37858,20 грн., в тому числі під час розгляду справи в господарському суді Одеської області, у зв'язку з чим позовні вимоги зменшувались.

Згідно банківської довідки Львівської обласної дирекції Райффайзен Банк Аваль № Р6-В1/36-372 від 09 липня 2013 р., відповідач 17 січня 2013 р. сплатив на рахунок позивача 1000 грн. за кондитерські вироби згідно накладної sэX-00192543 від 21.03.2012р. З ПДВ 20% - 166,67 грн..

Згідно довідки ПАТ „ОТП Банк" в м. Львів, банк підтверджує зарахування коштів на поточний рахунок 26004005301928 ПАТ "Концерн Хлібпром" від контрагента ТзОВ "Дистриб'юторська транспортна компанія" (ЄДРПОУ 37476690) за період з 01.01.2012 по 05.07.201Зр. відповідно:

04.05.2012 - 4 824,36 грн. - За кондитерські вироби, зг. накл. №sэХ-00190514 від 15.03.2012р. В т. ч. ПДВ - 804,06 грн.

08.05.2012 - 3 662,00 грн. - За кондитерські вироби, зг. накл.№sэХ-00190140 від 16.03.2012р. Вт. ч. ПДВ-610,33 грн.

10.05.2012 - 5 000,00 грн. - За кондитерські вироби, зг. накл.№sэХ-00190140 від 14.03.2012р. В т. ч. ПДВ - 833,33 грн.

15.05.2012 - 3 000,00 грн. - За кондитерські вироби, зг. накл.№sэХ-00190140 від 14.03.2012р. В т. ч. ПДВ -500,00 грн.

17.05.2012 - 2 000,84 грн. - За кондитерські вироби, зг. накл.№sэХ-00190140 від 14.03.2012р. В т. ч. ПДВ - 333,47 грн.

22.06.2012 - 3 371,00 грн. - За кондитерські вироби, зг. накл.№sэХ-00192543 від 21.03.2012р. Вт. ч. ПДВ-561,83 грн.

26.06.2012 - 3 000,00 грн. - За кондитерські вироби, зг. накл.№sэХ-00192543 від 21.03.2012р. В т. ч. ПДВ - 500,00 грн.

23.08.2012 - 1 000,00 грн. - За кондитерські вироби, зг. накл.№sэХ-00192543 від 21.03.2012р. В т. ч. ПДВ -166,67 грн.

06.09.2012 - 4 000,00 грн. - За кондитерські вироби, зг. накл.№sэХ-00192543 від 21.03.2012р. В т. ч. ПДВ - 666,67 грн.

19.10.2012 р. - 2 000,00 грн. - За кондитерські вироби, зг. накл. №sэХ-00192543 від 21.03.2012р. В т.ч. ПДВ - 333,33 грн.

14.05.2013 р. - 3 000,00 грн. - За кондитерські вироби, зг. накл. №sэХ-00192543 від 21.03.2012р. в т.ч. НДС 20% - 500.00 грн.

03.06.2013 - 2 000,00 грн. - За кондитерські вироби, зг.накл. №sэХ-00192543 від 21.03.2012р. в т.ч. НДС 20%-333.33 грн.

Таким чином, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 104 223,45 грн. заборгованості за поставлену продукцію.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом першим ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судова колегія повністю погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість та правомірність стягнення з відповідача відповідної суми заборгованості за договором, оскільки вказана заборгованість підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем, окрім того, факт періодичної оплати відповідачем поставленої хлібобулочної продукції, в тому числі і під час розгляду справи в суді першої інстанції, є підтвердженням визнання заборгованості та здійснення дій з її погашення.

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність первинних документів, які підтверджують перехід права власності на товарні цінності, оскільки господарські операції з передачі позивачем відповідачу хлібобулочної продукції підтверджуються товарно-транспортними накладними, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст.9 ЗУ „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В товарно-транспортних накладних в матеріалах справи зазначено повну інформацію щодо назви документа (товарно-транспортна накладна), дати і місця складання, назви підприємства (ПАТ „Концерн Хлібпром"), зміст та обсяг господарської операції (відпуск хлібобулочних виробів), посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, та особисті підписи осіб, які брали участь у здійсненні операції, а також відбитки печаток сторін.

Таким чином, товарно-транспортні накладні, на які посилався позивач, повністю відповідають вимогам оформлення первинних бухгалтерських документів, на підставі яких повинна бути здійснена оплата за продукцію.

Посилання апелянта на те, що оплата була здійснена за виявлену недостачу за результатами перевезень товарно-матеріальних цінностей, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, а тому не приймаються до уваги колегією суддів.

За таких обставин, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджені належними та допустимими доказами, колегія суддів дійшла висновку про законність оскаржуваного рішення, та відповідно, відсутність підстав, передбачених ст.104 ГПК України, для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юторська транспортна компанія» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 12 серпня 2013 року у справі № 916/1605/13 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.

Повний текст постанови підписаний 14.10.2013 року

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя О.О. Журавльов

Суддя І.Г.Філінюк

СудОдеський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення10.10.2013
Оприлюднено14.10.2013
Номер документу34086512
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —916/1605/13

Постанова від 04.12.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Кондратова I.Д.

Ухвала від 25.11.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Кондратова I.Д.

Постанова від 10.10.2013

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Ярош А.І.

Ухвала від 05.09.2013

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Ярош А.І.

Рішення від 12.08.2013

Господарське

Господарський суд Одеської області

Никифорчук М.І.

Ухвала від 17.07.2013

Господарське

Господарський суд Одеської області

Никифорчук М.І.

Ухвала від 19.06.2013

Господарське

Господарський суд Одеської області

Никифорчук М.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні