Рішення

від 07.10.2013 по справі 905/5296/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.10.2013 Справа № 905/5296/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Захарченко Г.В. при секретарі судового засідання Зеленевій Т.М. розглянув в судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Транспортні системи України», м.Донецьк

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій», м.Донецьк

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство «Авто-Експрес», м.Сніжне

про визнання договору про переведення боргу №1 від 02.08.11р. недійсним

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

Суть справи:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Транспортні системи України», м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій», м.Донецьк про визнання договору про переведення боргу №1 від 02.08.11р. недійсним.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що ПАТ «Транспортні системи України» не підписувало з ПАТ «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» договір про переведення боргу №1 від 02.08.11р., у зв'язку з чим просить визнати спірний договір недійсним.

Ухвалою від 25.07.13р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/5296/13.

08.08.13р. відповідач надав відзив на позов, в якому повідомив, що між ПАТ «Транспортні системи України» та ПАТ «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» договір про переведення боргу №1 від 02.08.11р. не укладався.

Ухвалою від 08.08.13р. в порядку ст.27 ГПК України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство «Авто-Експрес», м.Сніжне.

21.08.13р. від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного підприємства «Авто-Експрес» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на більш пізній термін у зв'язку з знаходженням представника у відрядженні.

22.08.13р. від ПАТ «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» надійшов лист, в якому відповідач повідомляє, що наданий до суду письмовий відзив на позовну заяву підтримує у повному обсязі та просить розглядати справу без участі свого представника.

Ухвалою від 22.08.13р. за клопотанням позивача в порядку ст.69 ГПК України продовжено строк розгляду справи на 15 днів по 08.10.13р.

26.09.13р. від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного підприємства «Авто-Експрес» надійшов відзив на позовну заяву, в якій третя особа просить відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ «Транспортні системи України» щодо визнання недійсним договору про переведення боргу №1 від 02.08.11р., укладеного між ПАТ «ТСУ» та ПАТ «ДОПАС».

26.09.13р. надійшло клопотання ПАТ «Транспортні системи України», в якому позивач просить відкласти розгляд справи з метою надання часу ПАТ «Транспортні системи України» для ознайомлення з матеріалами справи та надання мотивованої позиції з приводу наданих документів і повідомляє, що на дату та час визначену судом представник позивача не має можливості з'явитися до судового засідання у зв'язку з прийняттям участі у іншій господарській справі.

Відповідач 26.09.13р. надав клопотання, в якому просить відкласти розгляд справи з метою надання часу ПУАТ «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» для ознайомлення з матеріалами справи та обґрунтування своїх заперечень.

26.09.13р. надійшло клопотання - ПАТ «Транспортні системи України» про розгляд справи у колегіальному складі та про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд задовольнив клопотання позивача про фіксацію судового процесу, у зв'язку з чим хід судового засідання фіксувався технічними засобами фіксації процесу за допомогою програмного комплексу "Діловодство суду", модуля звукозапису "SRS Femida".

26.09.13р. надійшло клопотання ПАТ «Транспортні системи України» про витребування доказів та пояснень у третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПП «Авто-Експрес» та про виклик для дачі пояснень директора Дегтярьова В.О.

Вказане клопотання судом було розглянуто та в ухвалі від 26.09.13р. зазначено про відсутність підстав для його задоволення. Також ухвалою від 26.09.13р. відмовлено в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у колегіальному складі.

В судове засідання 07.09.13р. представники позивача, відповідача та третьої особи не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (рекомендованими листами).

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для вирішення спору, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд Встановив:

Предметом позову є визнання недійсним договору про переведення боргу №1 від 02.08.11р. на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України.

За твердженням позивача, між ПАТ «Транспортні системи України» та ПАТ «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» спірний договір про переведення боргу №1 від 02.08.11р. не укладався та позивач жодних документів за зазначеним договором не отримував. Крім того, позивач заперечує проти наявності заборгованості перед ПАТ «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» або ПП «Авто-Експрес» посилаючись на неукладення договорів купівлі-продажу цінних паперів від 10.06.11р. №БД1057//1056, №БД1059//1058, договору про переведення боргу №1 від 02.08.11р. та не прийняттям позивачем зобов'язань за вказаними договорами.

За змістом ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

В матеріалах справи міститься копія договору про переведення боргу №1 від 02.08.11р., на якому містяться підписи генеральних директорів Публічного акціонерного товариства "Донецьке обласне підприємство автобусних станцій" та Публічного акціонерного товариства „Транспортні системи України", засвідчені відтисками печаток підприємств.

Зазначений договір про переведення боргу №1 від 02.08.11р. укладений між Публічним акціонерним товариством "Донецьке обласне підприємство автобусних станцій" (первісний боржник) та Публічним акціонерним товариством „Транспортні системи України" (новий боржник).

Відповідно до п.1 договору про переведення боргу первісний боржник переводить свій борг на нового боржника, внаслідок чого новий боржник заміняє первісного боржника як зобов'язану сторону у договорі купівлі-продажу цінних паперів №Б1057//1056 від 10.06.2011р. та у договорі купівлі-продажу цінних паперів №Б1059//1058 від 10.06.2011р., укладених між первісним боржником та відповідачем.

За змістом п.2 договору про переведення боргу новий боржник приймає на себе обов'язки здійснити оплату за цінні папери на умовах, передбачених договором купівлі-продажу цінних паперів №Б1057//1056 від 10.06.11р. в розмірі 284865,25грн. та договором купівлі-продажу цінних паперів №Б1059//1058 від 10.06.11р. в розмірі 2890587,75грн.

Згода кредитора на переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором, одержана у формі повідомлення про згоду на переведення боргу (п.3 договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (п.7 договору).

Відповідно до п.8 договору строк договору визначається часом достатнім для реального та належного виконання договору сторонами.

Відповідач у відзиві на позовну заяву підтверджує факт укладення договорів купівлі-продажу цінних паперів №Б1057//1056 від 10.06.11р. на суму 284865,25грн., №Б1059//1058 від 10.06.11р. на суму 2890587,75грн. та передачу відповідачу цінних паперів за вказаними договорами.

Крім цього, у справі також міститься повідомлення, в якому письмово оформлена згода відповідача на переведення боргу за договорами купівлі-продажу цінних паперів №Б1057//1056 від 10.06.11р. та №Б1059//1058 від 10.06.11р. На вказаному повідомленні наявна відмітка Публічного акціонерного товариства «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» про його отримання, а підпис представника, засвідчений печаткою підприємства.

За твердженнями позивача та відповідача, спірний договір з боку ПАТ «Транспортні системи України» не підписувався.

Проте, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що договір про переведення боргу №1 від 02.08.11р. підписаний генеральним директором Публічного акціонерного товариства «Транспортні системи України» та генеральним директором Публічного акціонерного товариства «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій», скріплений печатками підприємств. Докази передачі печатки іншій особі або втрати печатки позивачем та відповідачем не надані.

Клопотань щодо проведення експертизи з приводу дослідження відповідності підписів директора ПАТ "Транспортні системи України" та директора ПАТ «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» сторонами не надано.

Доказів того, що підписи на договорі не є підписами генерального директора ПАТ "Транспортні системи України" та генерального директора ПАТ «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» позивачем та відповідачем не надано.

Правовою підставою для позову, яку визначило ПАТ «Транспортні системи України», є невідповідність договору вимогам, встановлених ст.ст. 203, 215 ЦК України.

В силу припису статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується. Так, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Враховуючи те, що в матеріалах справи міститься копія договору про переведення боргу №1 від 02.08.11р., а також те, що позивачем й третьою особою не надано судових рішень, згідно яких вказаний договір визнаний судом недійсним, суд дійшов висновку про наявність між позивачем та відповідачем зобов'язань за договором про переведення боргу №1 від 02.08.11р.

За приписами ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як і погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

За приписом ст.638 Цивільного кодексу України, ст.180 ГК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При цьому, за змістом п.3 ст.180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до приписів ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Дослідивши додані до матеріалів справи документи, судом встановлено, що сторонами договору про переведення боргу №1 від 02.08.11р. у встановленому законом порядку і формі, було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов, текст вказаного договору був підписаний обома сторонами і скріплений печатками підприємств, будь-яких доказів навмисного відхилення сторін від таких домовленостей суду не представлено.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом (п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.09 №9 «Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).

Статтями 4-3, 33 ГПК України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Жодних доказів того, що договір про переведення боргу №1 від 02.08.11р. є недійсним позивачем не надано.

Таким чином, судом встановлено, що договір про переведення боргу №1 від 02.08.11р. укладений у відповідності до вимог чинного законодавства та має всі істотні умови.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки позивачем не доведено факт наявності підстав для визнання договору про переведення боргу №1 від 02.08.11р. недійсним в розумінні ст.ст. 203, 215 ЦК України, господарський суд дійшов висновку щодо безпідставності заявлених вимог.

За таких обставин суд відмовляє в задоволенні позову.

Відповідно до ст.49 ГПК України при відмові в позові, витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 203, 215, 627 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4-3, 22, 27, 33-35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Транспортні системи України», м.Донецьк до Публічного акціонерного товариства «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій», м.Донецьк про визнання договору про переведення боргу №1 від 02.08.11р. недійсним - відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

В судовому засіданні 07.10.13р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення буде підписано 14.10.13р.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін з дня підписання повного тексту.

Суддя Г.В. Захарченко