Постанова

від 05.02.2014 по справі 905/5296/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.02.2014р. справа №905/5296/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівРадіонової О.О. Зубченко І.В., Марченко О.А. при секретарі судового засідання Братченко О.В. за участю представників: від позивача: Артамонова А.А., представник за дов. від 20.11.13р. б/н від відповідача: від третьої особи:Сідельникова Д.В., представник за дов. від 10.05.13р. б/н не з»явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Транспортні системи України» м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 07.10.2013р. по справі№905/5296/13 (суддя Захарченко Г.В.) за позовомПублічного акціонерного товариства «Транспортні системи України» м. Донецьк до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаПублічного акціонерного товариства «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій, м.Донецьк Приватне підприємства «Авто-Експрес» м.Сніжне провизнання недійсним договору про переведення боргу №1 від 02.08.2011р.

В С Т А Н О В И В:

23.07.2013р. Публічне акціонерне товариство «Транспортні системи України» м.Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» м.Донецьк про визнання недійсним договору про переведення боргу № 1 від 02.08.2011р. (т.1 а.с.2-4).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.08.2013р. по даній справі залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство «Авто-Експрес» м.Сніжне, Донецької області ( т.1 а.с.74).

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.10.2013р. у задоволені позову відмовлено, судові витрати покладено на позивача ( т.1 а.с.179-181).

В обґрунтування прийнятого рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про недоведеність позивачем факту наявності підстав для визнання договору про переведення боргу № 1 від 02.08.2011р. недійсним у розумінні ст.ст.203, 215 ЦК України.

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Транспортні системи України» м.Донецьк звернуся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, просив скасувати рішення господарського суду Донецької області від 07.10.2013р. по даній справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити у повному обсязі позовні вимоги (т.1 а.с.191-193).

Так, апелянт стверджує, що господарським судом порушені процесуальні норми, а саме ч. 2 ст. 34 та ст. 36 ГПК України, з огляду на те, що суд зробив висновок про дійсність договору № 1 про переведення боргу від 02.08.2011р. на підставі наданої третьою особою та не завіреною належним чином ксерокопії договору, та з тверджень самої третьої особи, яка не є стороною цього договору та яка зацікавлена в існуванні останнього.

Апелянт заперечує проти укладання договору про переведення боргу № 1 від 02.08.2011р., про що також заперечується відповідачем.

Проте, апелянт звертає увагу, що судом першої інстанції не досліджувався оригінал оскаржуваного договору, що є порушенням ч. 3 ст. 36 ГПК України.

Надана відповідачем суду копія договору про переведення боргу № 1 від 02.08.2011р. не відповідає дійсності та не має правових наслідків, з цього приводу позивач та відповідач звернулися із заявою до правоохоронних органів від 09.07.2013р.

26.11.13р. через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу від третьої особи, ПП «Авто-експрес» м.Сніжне, в яких третя особа просить суд залишити без змін рішення господарського суду Донецької області від 07.10.2013р. по справі № 905/5296/13, а апеляційну скаргу без задоволення, які колегією суддів розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи ( т.1 а.с.207-208).

Справа слуханням відкладалася у зв»язку із неявкою відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів, які необхідні для з»ясування фактичних обставин справи.

18.12.2013р. через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду надійшли пояснення до заперечень на апеляційну скаргу від третьої особи та витребувані документи, які судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи ( т.2 а.с.1-54).

Відповідач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив задовольнити у повному обсязі апеляційну скаргу, скасувати рішення господарського суду Донецької області від 07.10.2013р. по даній справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (т.2 а.с.58-61).

30.01.2014р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшов від третьої особи супровідний лист від 27.01.2014р., до якого надані пояснення Дегтярьова В.О.

Відповідач надав суду письмові пояснення, які розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Позивач у судове засідання з»явився, підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.

Відповідач у судовому засідання просив задовольнити апеляційну скаргу та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Третя особа у судове засідання не з»явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Враховуючи те, що вимоги суду щодо надання відповідних пояснень від сторін виконані, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності третьої особи.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Транспортні системи України» (ідентифікаційний код 20366602) юридична особа, що підтверджено копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, випискою з ЄДР та Статутом ( т.1 а.с.8-37).

Відповідач, Публічне акціонерне товариство «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» (ідентифікаційний код 03113785) юридична особа, що підтверджено випискою з ЄДР, довідкою з статистики та Статутом ( т.1 а.с.46-71).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Приватне підприємство «Авто-Експрес» м.Сніжне юридична особа ( ідентифікаційний код 32198122), що підтверджено випискою з ЄДР (т.1 а.с.165).

З матеріалів справи вбачається, що 10.06.2011р. між Приватним підприємством «Авто-Експрес» ( за договором - продавець, далі - третя особа) та Публічним акціонерним товариством «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» (за договором -покупець, далі - відповідач) були укладені договори купівлі-продажу цінних паперів №Б1059//1058 та №Б1057//1056, за умовами яких продавець зобов»язується передати, а покупець зобов»язується прийняти та сплатити цінні папери за курсовою вартістю відповідно 2 890 587,75 грн. та 284 865,25 грн.(т. 1 а.с.163- 164).

Вказані договори підписані сторонами у встановленому порядку, в тому числі повіреним продавця ТОВ «Українська інвестиційно-депозитарна компанія» та скріплені печатками підприємств.

02.08.2011р. між Публічним акціонерним товариством «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» (за договором - «Первісний боржник», далі - відповідач) та Публічним акціонерним підприємством «Транспортні системи України» ( за договором - «Новий боржник», далі - позивач) укладено договір про переведення боргу № 1 (т. 1 а.с.162).

Згідно п.1 вказаного договору, в порядку та на умовах визначених цим договором, первісний боржник переводить свій борг на нового боржника, внаслідок чого новий боржник заміняє первісного боржника як зобов»язану сторону у договорі купівлі-продажу цінних паперів №Б1057//1056 від 10.06.2011р. та у договорі купівлі-продажу цінних паперів №Б 1059//1058 від 10.06.2011р., укладених між Первісним боржником і Приватним підприємством «Авто-експрес» ( надалі -Кредитор).

За цим договором Новий боржник приймає на себе обов»язки здійснити оплату за цінні папери на умовах, передбачених вищевказаними договорами:

- Договору купівлі-продажу цінних паперів №Б1057//1056 від 10.06.2011р. у розмірі 284 865,25 грн.;

- Договору купівлі-продажу цінних паперів №Б1059//1058 від 10.06.2011р. у розмірі 2 890 587,75 грн. (п.2 договору).

Згідно п.3 договору згода кредитора на переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором, одержано у формі повідомлення про згоду на переведення боргу.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін ( п. 7).

Відповідно до п.8 договору строк договору визначається часом достатнім для реального та належного виконання договору сторонами.

Договір підписаний та скріплений печатками підприємств у встановленому порядку.

За твердженням позивача, між ПАТ "Транспортні системи України" та ПАТ "Донецьке обласне підприємство автобусних станцій" спірний договір про переведення боргу №1 від 02.08.2011р. не укладався та позивач жодних документів за зазначеним договором не отримував.

Крім того, позивач заперечує проти наявності заборгованості перед ПАТ "Донецьке обласне підприємство автобусних станцій" або ПП "Авто-Експрес", посилаючись на не укладення договорів купівлі-продажу цінних паперів від 10.06.2011р. №БД1057//1056, №БД1059//1058, договору про переведення боргу №1 від 02.08.2011р. та не прийняттям позивачем зобов'язань за вказаними договорами.

У справі також міститься повідомлення, в якому письмово оформлена згода кредитора, третьої особи ПП «Авто-експрес» на переведення боргу за договорами купівлі-продажу цінних паперів №Б1057//1056 від 10.06.2011р. та №Б1059//1058 від 10.06.2011р. На вказаному повідомленні наявна відмітка Публічного акціонерного товариства "Донецьке обласне підприємство автобусних станцій" про його отримання, а підпис представника, засвідчений печаткою підприємства (т.1 а.с.161).

За таких обставин, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним договору про переведення боргу № 1 від 02.08.2011р.

Сутність спору полягає у вирішенні питання щодо визнання недійсним договору про переведення боргу.

Правовою підставою позову, яку визначило ПАТ "Транспортні системи України", є невідповідність оспорюваного договору вимогам, встановленим ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як і погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

За приписом ст.638 Цивільного кодексу України, ст.180 ГК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При цьому, за змістом п.3 ст.180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За змістом ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє право чин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; право чин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п»ятою та шостою статті 203 цього Кодексу

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, судом першої інстанції встановлено, а доводами апеляційної скарги не спростовано, що сторонами договору про переведення боргу №1 від 02.08.2011р. у встановленому законом порядку і формі, було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов, текст вказаного договору був підписаний обома сторонами і скріплений печатками підприємств, будь-яких доказів навмисного відхилення сторін від таких домовленостей суду не представлено, а також враховуючи те, що позивачем та третьою особою не надано судових рішень, згідно яких вказаний договір визнаний судом недійсним, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність між позивачем та відповідачем зобов'язань за договором про переведення боргу №1 від 02.08.2011р.

Більш того, факт наявності договору про переведення боргу № 1 від 02.08.2011р. встановлений рішеннями суду між тими ж сторонами, що і в даній справі, у справах: №905/1390/13-г від 13.05.2013р., яке набрало законної сили 20.08.2013р. та залишено без змін постановою ВГСУ від 19.11.2013р. ( т. 2 а.с.5-20); № 905/1845/13 від 20.05.2013р., яке набрало законної сили 10.07.2013р. та залишено без змін постановою ВГСУ від 01.10.2013р. (т.2 а.с.21-39); № 905/4645/13 від 10.09.2013р., яке набрало законної сили 05.11.2013р. та в касаційному порядку не оскаржувало ся (т. 2 а.с.40-54).

Слід зазначити, що з постанови ВГСУ від 01.10.2013р. у справі № 905/1845/13 вбачається, що в матеріалах справи наявна засвідчена копія договору № 1 від 02.08.2011р., а відтак доводи апелянта спростовуються наведеним та жодним чином не підтверджені.

Відсутність в матеріалах справи оригіналу оспорюваного договору жодним чином не може спростовувати факт укладання сторонами цього договору. При цьому, третя особа позбавлена можливості надати оригінал оспорюваного договору, оскільки не є стороною останнього.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, доводи апелянта з цього приводу колегія суддів вважає безпідставними.

Зі справи вбачається, що клопотань стосовно проведення експертизи з приводу дослідження відповідності підписів директора ПАТ "Транспортні системи України" та директора ПАТ "Донецьке обласне підприємство автобусних станцій" сторонами не надавалося.

Доказів того, що підписи на договорі не є підписами генерального директора ПАТ "Транспортні системи України" та генерального директора ПАТ "Донецьке обласне підприємство автобусних станцій" позивачем та відповідачем не надано.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів відхиляє клопотання апелянта та відповідача щодо призначення у справі комплексної судової експертизи та судової почеркознавчої експертизи, оскільки сторонами не доведена неможливість їх надання з причин, що від них не залежали у суді першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок місцевого господарського суду про недоведеність позивачем факту наявності підстав для визнання договору про переведення боргу № 1 від 02.08.2011р. недійсним у розумінні ст.ст.203, 215 ЦК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 07.10.2013р. у справі № 905/5296/13 є таким, що відповідає вимогам матеріального та процесуального права та повинно бути залишено без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Транспортні системи України» м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 07.10.2013р. у справі №905/5296/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 07.10.2013р. у справі №905/5296/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О. Радіонова

Судді: І.В. Зубченко

О.А. Марченко

Надруковано 6 прим.:

1. Позивачу;

2. Відповідачу;

3. Т/О

4. У справу;

5. ДАГС;

6. ГСДО