Постанова

від 14.10.2013 по справі 826/14655/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 жовтня 2013 року № 826/14655/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., при секретарі судового засідання Непомнящій А.О. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Сузір'я" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.08.2013 №0001852201 та №0001842201

ВСТАНОВИВ:

16 вересня 2013 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Сузір'я» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 05 серпня 2013 року № 0001852201 та № 0001842201.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями - рішеннями й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та МППФ «Андромеда». Крім цього, на підтвердження необґрунтованості висновків податкового органу, представником позивача зазначено, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що укладання та виконання договору не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття прав та обов'язків; на момент здійснення спірних операцій вищезазначений контрагент був зареєстрований як юридична особа та платник податку на додану вартість; сума податку на додану вартість, включена позивачем до складу податкового кредиту, підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, а несплата контрагентом-продавцем податку на додану вартість до бюджету не впливає на формування податкового кредиту покупцем, якщо він має всі документальні підтвердження розміру зазначеного податкового кредиту.

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 19 липня 2013 року № 352/26-56-22-01-03/33548860 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Підприємство «Сузір'я» з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з МППФ «Андромеда» (код ЄДРПОУ 14020271) за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Сузір'я» (код ЄДРПОУ 33548860) зареєстровано як юридична особа Подільською районною в місті Києві адміністрацією 14 червня 2005 року за № 1 071 102 0000 002646; місцезнаходження юридичної особи: 04208, місто Київ, проспект Радянської України, 11, кв. 114.

Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість згідно свідоцтва № 38301862, виданого 07 липня 2005 року.

Матеріали справи свідчать, що на підставі наказу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 15 липня 2013 року № 205, згідно з підпунктом 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України проведено документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Сузір'я» з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з МППФ «Андромеда» (код ЄДРПОУ 14020271) за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 19 липня 2013 року № 352/26-56-22-01-03/33548860.

Як висновок проведеної перевірки, перевіряючими встановлено наступні порушення податкового законодавства:

- підпункту 139.1.6. пункту 139.1. статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 346 526, 50 грн. в тому числі: II квартал 2012 року на загальну суму 252 689,80 грн., за III квартал 2012 року на загальну суму 91988,70 грн., за IV квартал 2012 року на загальну суму 1848,00 грн.

- пункту 198.2., пункту 198.3., пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України внаслідок чого, ТОВ «Підприємство «Сузір'я» встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 330025,30 грн. в тому числі по періодам: квітень 2012 року на загальну суму 96634,5 грн., травень 2012 року на загальну суму 57628,40 грн., червень 2012 року на загальну суму 86394,10 грн., липень 2012 року на загальну суму 62367,60 грн., вересень 2012 року на загальну суму 12998,7 грн., жовтень 2012 року на загальну суму 14002,00 грн.

Таким чином, висновок посадових осіб відповідача вмотивований тим, що податковим органом отримано інформацію про використання у злочинній схемі МППФ «Андромеда»; Ірпінською ОДПІ Київської області ДПС складено акт від 09 квітня 2013 року № 115/22-4/14020271 «Про неможливість проведення зустрічної звірки МППФ «Андромеда», згідно якого не підтверджено реальність здійснення операцій з продажу товарів на адресу контрагентів покупців на загальну суму ПДВ 20630284 грн. за період з 01 січня 2011 року по 31 березня 2013 року. При цьому, згідно листа слідчого СВ ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва ДПС від 19 квітня 2013 року № 1091/07-09/086 в провадженні слідчого відділу ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва ДПС перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №!320121100900000086 від 26 березня 2013 року, яким встановлено що група осіб у складі ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 надавали послуги по конвертації грошових коштів з безготівкової форми в готівкову, використовуючи серед іншого реквізити МППФ «Андромеда».

Вказана інформація, на думку відповідача, свідчить, що операції між ТОВ «Підприємство «Сузір'я» та МППФ «Андромеда» здійснювались з метою штучного формування податкового кредиту та не мають товарного характеру.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 05 серпня 2013 року № 0001842201 згідно з підпунктом 54.3.2. пункту 54.3. статті 54, абз. 2 пункту 123.1. статті 123 Податкового кодексу України за порушення підпункту 139.1.6. пункту 139.1. статті 139 Податкового кодексу України Товариству з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Сузір'я» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 519 789,80 грн., в тому числі: за основним платежем - на суму 346526,50 грн., за штрафними санкціями - на суму 173263,30 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 05 серпня 2013 року № 0001852201 згідно з підпунктом 54.3.2. пункту 54.3. статті 54, абз. 2 пункту 123.1. статті 123 Податкового кодексу України за порушення пункту 198.2., пункту 198.3., пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України Товариству з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Сузір'я» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 495 038,00 грн., в тому числі: за основним платежем - на суму 330025,30 грн., за штрафними санкціями - на суму 165012,70 грн.

На думку позивача, висновки акту перевірки спростовуються первинною документацією, наявною в матеріалах справи, а спірні податкові повідомлення - рішення є неправомірними та підлягають скасуванню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши встановлені обставини справи, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Сузір'я» та Малим приватним підприємством - фірмою «Андромеда», обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Як свідчать матеріали справи, 02 квітня 2012 року між Малим приватним підприємством - фірмою «Андромеда» (Продавець за умовами Договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Сузір'я» (Покупець за умовами Договору) укладено Договір купівлі - продажу № 204, за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю гофрокороба у кількості згідно до накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного Договору.

Пунктами 3.2. та 3.3. даного Договору встановлено, що розрахунки за товар, що постачається, здійснюються Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця протягом 30 календарних днів з моменту постачання товару. Ціна Товару не включає вартість послуг по виготовленню кліше та штанцформ, які сплачуються Покупцем окремо. Вартість виготовлення кліше та штанцформ визначається в рахунку-фактурі та акті виконаних робіт, яка підлягає оплаті.

Згідно розрахунків-фактур № 16 від 05 жовтня 2012 року на загальну суму 10560,00 грн., № 34 від 14 вересня 2012 року на загальну суму 85972,50 грн., № 14 від 07 вересня 2012 року на загальну суму 65472,00 грн., № 92 від 31 липня 2012 року на загальну суму 29880,00 грн., № 93 від 31 липня 2012 року на загальну суму 39840,00 грн., № 78 від 25 липня 2012 року на загальну суму 25785,60 грн., № 79 від 25 липня 2012 року на загальну суму 56880,00 грн., № 77 від 25 липня 2012 року на загальну суму 56880,00 грн., № 70 від 19 липня 2012 року на загальну суму 47610,00 грн., № 69 від 19 липня 2012 року на загальну суму 47610,00 грн., № 7 від 02 липня 2012 року на загальну суму 69720,00 грн., № 88 від 26 червня 2012 року на загальну суму 139545,60 грн., № 81 від 25 червня 2012 року на загальну суму 99727,00 грн., № 53 від 20 червня 2012 року на загальну суму 139545,60 грн., № 21 від 08 червня 2012 року на загальну суму 139545,60 грн., № 151 від 31 травня 2012 року на загальну суму 19353,60 грн., № 77 від 21 травня 2012 року на загальну суму 85813,80 грн., № 60 від 16 травня 2012 року на загальну суму 50400,00 грн., № 19 від 07 травня 2012 року на загальну суму 39783,00 грн., № 164 від 29 квітня 2012 року на загальну суму 96768,00 грн., № 102 від 23 квітня 2012 року на загальну су сум 89712,00 грн., № 69 від 12 квітня 2012 року на загальну суму 20160,00 грн., № 44 від 10 квітня 2012 року на загальну суму 72490,50 грн., № 17 від 04 квітня 2012 року на загальну суму 139545,60 грн., № 6 від 02 квітня 2012 року на загальну суму 87436,80 грн., № 5 від 02 квітня 2012 року на загальну суму 73692,00 грн. позивачем прийнято товар за умовами Договору від 02 квітня 2012 року № 204 на загальну суму 1 829 729, 88 грн. в тому числі ПДВ.

При цьому, в матеріалах справи вищезазначені рахунки-фактури, які свідчать про надання товару та про отримання товару, які в свою чергу оформлені належним чином та підписані представником ТОВ «Підприємство «Сузір'я» та ППФ «Андромеда».

Малим приватним підприємством - фірмою «Андромеда» виписано позивачу податкові накладні від 05 жовтня 2012 року № 16, від 14 вересня 2012 року № 34, від 07 вересня 2012 року № 14, від 31 липня 2012 року № 92, від 31 липня 2012 року № 93, від 25 липня 2012 року № 78, від 25 липня 2012 року № 79, від 25 липня 2012 року № 77, від 19 липня 2012 року № 70, від 19 липня 2012 року № 69, від 02 липня 2012 року № 7, від 26 червня 2012 року № 88, від 25 червня 2012 року № 81, від 20 червня 2012 року № 53, від 08 червня 2012 року № 21, від 31 травня 2012 року № 152, від 31 травня 2012 року № 151, від 30 травня 2012 року № 136, від 30 травня 2012 року № 139, від 29 травня 2012 року № 130, від 21 травня 2012 року № 77, від 16 травня 2012 року № 60, від 07 травня 2012 року № 19, від 29 квітня 2012 року № 164, від 23 квітня 2012 року № 102, від 12 квітня 2012 року № 693, від 10 квітня 2012 року № 44, від 04 квітня 2012 року № 17, від 02 квітня 2012 року № 6, від 02 квітня 2012 року № 5.

Матеріали справи містять копії витягів з реєстру податкових накладних за червень, липень, жовтень 2012 року, які свідчать, що виписані податкові накладні ППФ «Андромеда» зареєстровані у встановленому порядку.

Зі змісту товарно-транспортних накладних від 05 жовтня 2012 року, від 14 вересня 2012 року, від 07 вересня 2012 року, від 31 липня 2012 року, від 25 липня 2012 року, 19 липня 2012 року, від 02 липня 2012 року, від 26 червня 2012 року, від 25 червня 2012 року, від 20 червня 2012 року, 08 червня 2012 року, від 31 травня 2012 року № 21 травня 2012 року, від16 травня 2012 року, від 07 травня 2012 року, від 29 квітня 2012 року, від 23 квітня 2012 року, 12 квітня 2012 року, від 10 квітня 2012 року, від 04 квітня 2012 року, від 02 квітня 2012 року вбачається, що виготовлений товар був отриманий позивачем та відвантажений.

Оплата за поставлений товар здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні платіжні доручення від 08 травня 2012 року № 302, від 10 травня 2012 року № 307, від 15 травня 2012 року № 3180 від 06 червня 2012 року № 393, від 08 червня 2012 року № 394, від 20 червня 2012 року № 420, від 25 червня 2012 року № 430, від 26 червня 2012 року № 435, від 27 червня 2012 року № 444, від 02 липня 2012 року № 448, від 19 липня 2012 року № 499, від 20 липня 2012 року № 506, від 25 липня 2012 року № 512, від 07 серпня 2012 року № 547, від 11 вересня 2012 року № 645, від 19 вересня 2012 року № 661, від 27 вересня 2012 року № 691, від 10 жовтня 2012 року № 717,

Крім цього, 02 квітня 2012 року між Малим приватним підприємством - фірмою «Андромеда» (Виконавець за умовами Договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Сузір'я» (Замовник за умовами Договору) укладено Договір про надання послуг № 205, за умовам якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги по виготовленню кліше та штанцформ, а Замовник зобов'язується своєчасно здійснити його оплату на умовах даного Договору.

Розрахунки за послуги, що надаються, здійснюються Замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця на протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання акта здачі-прийняття робіт (пункт 3.2. Договору від 02 квітня 2012 року № 205 про надання послуг).

Згідно розрахунків-фактур № 152 від 31 травня 2012 року на загальну суму 35700, 00 грн., № 139 від 30 травня 2012 року на загальну суму 42240,00 грн., № 136 від 30 травня 2012 року на загальну суму 37920,00 грн., № 130 від 29 травня 2012 року на загальну суму 34560,00 грн. позивачем прийнято послуг на загальну суму 150420,00 грн.

При цьому на підтвердження реального виконання умов договору від 02 квітня 2012 року № 205 позивачем надано суду копії актів-здачі прийняття робіт № 152 від 31 травня 2012 року, № 139 від 30 травня 2012 року, № 136 від 30 травня 2012 року та № 130 від 29 травня 2012 року.

Позивачем повідомлено суд, що слідчими органами здійснюється досудове розслідування щодо ухилення від сплати податків ТОВ «Підприємство «Сузір'я» по взаємовідносинах з ТОВ «Профітіс-Б» та ТОВ «Саміро-Холдінг», в ході здійснення якого вилучено оригінали первинних документів по взаємовідносинам із МППФ «Андромеда», про що свідчить протокол обшуку від 26 липня 2013 року.

Суд зазначає, що на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2013 року на адресу суду направлено оригінали первинних документів по взаємовідносинам із МППФ «Андромеда», які залучено до матеріалів справи та досліджено при вирішені справи по суті.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Як вбачається з обставин справи, позивачем задекларовано податок на додану вартість за перевіряємий період на підставі податкових накладних, виписаних МППФ «Андромеда» у зв'язку з придбанням товарів та послуг (в матеріалах справи міститься податкова звітність ТОВ «Підприємство "Сузір'я» за 2012 рік).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагент позивача - МППФ «Андромеда» - був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, на підтвердження чого долучено до матеріалів справи копію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100349800, довідку про взяття на облік платника податків та виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Вирішуючи питання про реальність операцій з поставки товару та робіт й питання використання їх у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Сузір'я» здійснює діяльність у сфері неспеціалізованої оптової торгівлі, посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, вантажного автомобільного транспорту.

Для здійснення господарської діяльності позивач згідно Договору оренди виробничих та офісних приміщень та земельної ділянки від 01 листопада 2011 року № 488, укладеного між позивачем та ТОВ «СП Евротрейд», орендує офісні виробничі приміщення та земельну ділянку, на території дільниці за адресою: смт. Гостомель, вул. Чапаєва 1а.

Матеріали справи підтверджують, що придбаний у МППФ «Андромеда» товар у подальшому використаний у власній господарський діяльності шляхом його реалізації наступним контрагентам: ЗАТ «Полтавська птахофабрика» згідно Договору купівлі - продажу від 04 січня 2011 року № 82; ТОВ «Марганецька птахофабрика» згідно Договору купівлі - продажу від 04 січня 2011 року № 84; ТОВ «Куйбишевська птахофабрика» згідно Договору купівлі - продажу від 04 січня 2011 року № 86; ЗАТ «Птахофабрика «Росія» згідно Договору купівлі - продажу від 22 листопада 2010 року № 81; ТОВ «МКМ.» згідно Договору купівлі - продажу від 12 березня 2012 року № 105; ТОВ «Авіс-Україна» згідно Договору купівлі - продажу від 20 травня 2011 року № 94; ТОВ «ЮБК Інвестстрой» згідно Договору купівлі - продажу від 21 листопада 2011 року № 98.

При цьому, судом встановлено, що укладання договорів купівлі - продажу із вищезазначеними контрагентами передувало укладанню Договору купівлі-продажу із МППФ «Андромеда» від 02 квітня 2012 року № 204, оскільки зазначений договір від 02 квітня 2012 року № 204 укладений саме на виконання договорів укладених між позивачем та ЗАТ «Полтавська птахофабрика», ТОВ «Марганецька птахофабрика», ТОВ «Куйбишевська птахофабрика», ЗАТ «Птахофабрика «Росія», ТОВ «Авіс-Україна», ТОВ «ЮБК Інвестстрой».

Матеріали справи містять копії рахунків - фактур, які виписувались позивачем на адреси ЗАТ «Полтавська птахофабрика», ТОВ «Марганецька птахофабрика», ТОВ «Куйбишевська птахофабрика», ЗАТ «Птахофабрика «Росія», ТОВ «Авіс-Україна», ТОВ «ЮБК Інвестстрой» протягом квітня - жовтня 2012 року та довіреності, які свідчать про передачу товару та особу посередника.

Згідно товарно-транспортних накладних, саме ТОВ «Підприємство «Сузір'я» доставляло товар ЗАТ «Полтавська птахофабрика», ТОВ «Марганецька птахофабрика», ТОВ «Куйбишевська птахофабрика», ЗАТ «Птахофабрика «Росія», ТОВ «Авіс-Україна», ТОВ «ЮБК Інвестстрой».

Судом встановлено, що в 2012 році позивач використовував в господарській діяльності вантажні транспортні засоби для перевезення вантажів (копії техпаспортів автомобілів додано до матеріалів справи). Для контролю роботи транспортних засобів, роботи водіїв, використання палива, підприємство використовувало подорожні листи вантажного автомобіля (за формою № 2-ТН).

Спростовуючи доводи відповідача в частині не підтвердження податкових витрат, позивачем зазначено, що основний принцип організації документального супроводу господарських процесів, викладений в статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, особа, відповідальна за документообіг на підприємстві, - власник підприємства або уповноважена ним особа (керівник). Згідно із п.2.7 Положення № 88 «первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватися з використанням розроблених і виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити або реквізити типових чи спеціалізованих форм».

Виходячи з вищенаведеного, позивач веде облік роботи транспортних засобів, роботи водіїв, використання палива використовуючи подорожні листи вантажного автомобіля та розроблені самостійно картки обліку витрат дизельного пального кожним автомобілем та зведені відомості обліку палива взагалі по всім транспортним засобам підприємства в розрізі по місяцям та поквартально (копії зазначених документів містяться в матеріалах справи).

Таким чином, суд приходить до висновку, що операції позивача з МППФ «Андромеда» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Судом також враховано вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій МППФ «Андромеда» було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Посилання відповідача на отримання інформації про використання у злочинній схемі МППФ «Андромеда» та на висновки Ірпінської ОДПІ Київської області ДПС, викладені в акті від 09 квітня 2013 року № 115/22-4/14020271 «Про неможливість проведення зустрічної звірки МППФ «Андромеда», згідно якого не підтверджено реальність здійснення операцій з продажу товарів на адресу контрагентів покупців на загальну суму ПДВ 20630284 грн. за період з 01 січня 2011 року по 31 березня 2013 року суд не бере до уваги, оскільки матеріали справи не містять вироку суду та інших доказів, які не спростовуються матеріалами справи.

При цьому, відповідач зазначає, що згідно листа слідчого СВ ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва ДПС від 19 квітня 2013 року № 1091/07-09/086 в провадженні слідчого відділу ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва ДПС перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №!320121100900000086 від 26 березня 2013 року, яким встановлено що група осіб у складі ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 надавали послуги по конвертації грошових коштів з безготівкової форми в готівкову, використовуючи серед іншого реквізити МППФ «Андромеда».

Суд звертає увагу, що зазначені висновки слідчого СВ ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва ДПС не підтверджені вироком суду та не стосуються безпосередньо позивача як суб'єкта господарської діяльності, оскільки ймовірні порушення податкового законодавства з підприємств по ланцюгу постачання не можуть бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ТОВ «Підприємство «Сузір'я» правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з МППФ «Андромеда», а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є помилковими, відтак збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 05 серпня 2013 року № 0001852201 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо обґрунтованості прийняття податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 05 серпня 2013 року № 0001842201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 519 789,80 грн. суд зазначає наступне.

У відповідності до частини 2 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі по тексту - Закон № 996-XIV) питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до частини 1, 2 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В свою чергу, стаття 135 Податкового кодексу України встановлює порядок визначення доходів та їх склад, який є основою класифікації доходів платника податку, відображається у розрахунках до декларації з податку на прибуток підприємства і є уніфікованим переліком, яким керуються як платники податку, так і податкові органи.

До числа доходів, що враховуються для визначення об'єкта оподаткування, відносяться доходи від операційної діяльності та інші доходи. Вони визначаються на основі первинних документів, що підтверджують отримання платником доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, визначених Податковим кодексом у розділі II.

Пунктом 135.2. статті 135 Податкового кодексу України встановлено, що доходи платника податків визначаються на основі первинних документів, завданням яких у податкових відносинах є підтвердження факту отримання доходів. Порядок ведення та зберігання таких документів визначається правилами ведення бухгалтерського обліку. Головними документами при цьому виступають рахунки-фактури, накладні, товарно-транспортні накладні, акти виконання робіт, виписки із банківських рахунків, прибуткові касові ордери та ін. статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 17 червня 1999 р. № 996 встановлює, що первинним документом є «документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення». Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та звітність несе власник або уповноважений орган (посадова особа), що здійснює керівництво підприємством.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені статті 9 Закону № 996-XIV.

Судом вже детально зазначалось, що матеріали справи містять копії укладених Договорів позивача із МППФ «Андромеда», копії податкових накладних, актів виконаних робіт на підтвердження реальності виконання умов вищезазначених договорів.

За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про безпідставність винесення податкового повідомлення-рішення від 05 серпня 2013 року № 0001842201.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Сузір'я» підлягає задоволенню.

При цьому, вирішуючи питання про судові витрати, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як встановлено в частині першій статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру складає 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» установлено у 2013 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня - на рівні 1 147,00 грн.

Таким чином, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру належить сплатити судовий збір у розмірі 1 відсоток розміру майнових вимог, але не 114,70 грн. та не більше 2 294,00 грн.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Сузір'я» сплатило судовий збір у розмірі 4588,00 грн.

Разом з тим, виходячи з розміру збільшеної суми грошових зобов'язань згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, та беручи до уваги, що позовні вимоги про оскарження податкових повідомлень-рішень ДПІ у Подільському районі м. Києва від 05 серпня 2013 року № 0001852201 та № 0001842201 розглядались в одному провадженні, суд вважає, що в даному випадку позивач мав сплатити максимально можливу суму судового збору - 2 294,00 грн.

Тому, з Державного бюджету України на користь позивача має бути присуджено витрати по сплаті судового збору саме у розмірі 2 294,00 грн.

При цьому суд роз'яснює, що решта суми у розмірі 2294,00 грн. може бути повернена в порядку, визначеному статтею 7 Закону України «Про судовий збір» як така, що внесена в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Сузір'я» задовольнити.

2. Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 05 серпня 2013 року № 0001852201 та № 0001842201.

3. Судові витрати в сумі 2294,00 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Сузір'я» за рахунок Державного бюджету України.

Суддя К.Ю. Гарник