Рішення

від 07.10.2013 по справі 910/8952/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8952/13 07.10.13 За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Державного підприємства "Житловий комплекс"

про зобов'язання вчинити дії

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Гавриловська І.О. Суддя Нечай О.В.

Суддя Удалова О.Г.

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: Андрієвська О.В., дов. № 29 від 01.04.2013 р.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передано позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Державного підприємства "Житловий комплекс" про зобов'язання ліквідаційної комісії Державного підприємства "Житловий комплекс" вчинити дії щодо визнання та включення до ліквідаційного балансу кредиторських вимог за договором від 13.05.2010 р. № 09066/4-1-10 в розмірі 247 192, 98 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.05.2013 р. за даною позовною заявою порушено провадження у справі № 910/8952/13, призначено справу до розгляду на 03.07.2013 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

Представник позивача виконав вимоги ухвали суду частково, заявив клопотання про залучення до участі у даній справі третьою особою відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, посилаючись на те, що коли зазначена особа буде повідомлена господарським судом про розгляд даної справи, то не буде проводити реєстрацію припинення відповідача.

Розглянувши подане клопотання, господарський суд його відхилив, оскільки позивач не обґрунтував та не довів, що рішення у даній справі вплине на права та обов'язки відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації стосовно однієї із сторін.

У судовому засіданні 03.07.2013 р. представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити. Проте не зміг надати усні та письмові пояснення з поставлених господарським судом питань, зокрема, стосовно того, чому не співпадають обсяги спожитої води у розрахунку позовних вимог та у актах про зняття показань лічильників; чому не співпадають показники сплачених відповідачем грошових коштів у розрахунку позовних вимог та у наданих банківських виписках.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, про призначене судове засідання повідомлявся за адресою, яка співпадає з адресою, зазначеною у витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

З метою надання можливості підготувати пояснення з поставлених судом питань, представник заявив клопотання про продовження строку вирішення спору.

Розглянувши заявлене клопотання, господарський суд вважає за можливе його задовольнити та на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжити строк вирішення спору у даній справі на п'ятнадцять днів.

Ухвалою суду від 03.07.2013 р. від відкладено розгляд справи до 29.07.2013 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача у призначене судове засідання, не виконанням ним вимог ухвали суду та для надання можливості позивачу підготувати пояснення з поставлених судом питань.

Через відділ діловодства суду 29.07.2013 р. від позивача надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду, які залучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 29.07.2013 р. представник позивача повторно позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, про призначене судове засідання повідомлявся за адресою, яка співпадає з адресою, зазначеною у витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Заслухавши пояснення представника позивача, зважаючи на те, що значна кількість обставин потребують дослідження та надання правової оцінки значній кількості доказів, то господарський суд дійшов висновку про те, що категорія даної справи є складною, що дає підставу стверджувати про необхідність призначення її до розгляду у колегіальному складі.

Відповідно до ст. 4 6 Господарського процесуального кодексу України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суд, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Колегіальний розгляд справи є однією з гарантій повного, всебічного й об'єктивного розгляду справ, постановлення законного, обґрунтованого і справедливого рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що справа № 910/8952/13 відноситься до категорії складних, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду міста Києва від 29.07.2013 р. призначено колегіальний розгляд справи № 910/8952/13.

29.07.2013 р. суддя Гавриловська І.О. звернулась до Заступника Голови господарського суду міста Києва із заявою щодо колегіального розгляду справи № 910/8952/13.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 29.07.2013 року, приймаючи до уваги вказані заяву та ухвалу, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду міста Києва від 03.02.2011 р. (протокол № 1 від 03.02.2011 р.) та ст. 4-6 ГПК України, призначено колегіальний розгляд справи № 910/8952/13 у складі колегії суддів: Гавриловська І.О. (головуючий), судді Картавцева Ю.В. та Удалова О.Г.

Ухвалою суду від 01.08.2013 р. дану справу прийнято до свого провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників судового процесу до 11.09.2013 р., зобов'язано сторін надати суду певні документи.

Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 11.09.2013 року, у зв'язку з відпусткою судді Картавцевої Ю.В., призначено новий склад суду у справі № 910/8952/13 у складі колегії суддів: Гавриловська І.О. (головуючий), судді Удалова О.Г. та Нечай О.В.

Ухвалою суду від 11.09.2013 р. дану справу у новому складі прийнято до свого провадження.

У судовому засіданні 11.09.2013 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, витребуваних документів не надав.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, про призначене судове засідання повідомлявся за адресою, яка співпадає з адресою, зазначеною у витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Враховуючи наведене, у зв'язку з нез'явленням представника відповідача у призначене судове засідання, невиконанням ним вимог ухвал суду та для витребування у позивача додаткових доказів у справі, що перешкоджає вирішенню спору у даному судовому засіданні, то суд відклав розгляд даної справи до 07.10.2013 р.

У судовому засіданні 07.10.2013 р. представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити. Проте не зміг надати усні та письмові пояснення з поставлених господарським судом питань, зокрема, стосовно того, чому не співпадають обсяги спожитої води у розрахунку позовних вимог та у актах про зняття показань лічильників; чому не співпадають показники сплачених відповідачем грошових коштів у розрахунку позовних вимог та у наданих банківських виписках. Також представник позивача не зміг обґрунтувати надання в якості доказів копій актів про зняття показань з приладу обліку УЖГ КП ЖЕК "Шулявка", КП УЖГ Шевченківського району ЖЕК-1016, Житлового комплексу Національної радіокомпанії України.

Представник відповідача у судове засідання в черговий раз не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, про призначене судове засідання повідомлявся за адресою, яка співпадає з адресою, зазначеною у витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про призначене судове засідання, проте у судове засідання не з'явився и вимог ухвали не виконав, то за таких обставин та зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо документів для вирішення спору за наявними матеріалами, господарський суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 07.10.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Дослідивши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», та Державним підприємством «Житловий комплекс» був укладений договір № 09066/4-1-10 від 13.05.2010 р. на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (надалі за текстом - договір).

Відповідно до пункту 1.1. даного договору позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з постачання питної води та на підстав пред'явленого відповідачем дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізацій м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а ДП «Житловий комплекс» зобов'язалося здійснювати своєчасну оплату наданих йому ПАТ «АК «Київводоканал» послуг на умовах цього договору, дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування № 190, а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актам, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Відповідно до пункту 2.1.1. договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у ПАТ «АК «Київводоканал».

Згідно з пунктами 2.2.1., 2.2.2. договору позивач щомісячно направляє до банківської установи відповідача розрахункові документи для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється відповідачем щомісячно у безготівковій формі у п'ятиденний термін з дня направлення позивачем розрахункового документу (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення) до банківської установи відповідача.

Позивач стверджує, що на виконання зазначеного договору ним було надано послуги відповідачу за період з жовтня 2010 року до лютого 2013 року на суму 178 001, 74 грн. Крім того, зауважив, що позивачем було донараховано 113 011, 71 грн. за попередні періоди, тоді як сплачено відповідачем всього 43 820, 47 грн. Таким чином, позивач вважає, що у відповідача заборгованість перед позивачем у розмірі 247 192, 98 грн.

06.03.2013 р. позивач звернувся до комісії з припинення підприємницької діяльності Державного підприємства «Житловий комплекс» із заявою про визнання кредитором на суму 247 123, 02 грн., проте 15.04.2013 р. ця заява повернулась до позивача з довідкою Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» за закінченням терміну зберігання.

Таким чином, позивач вважає, що ліквідаційна комісія ДП «Житловий комплекс» своїми діями щодо неотримання цінного листа ПАТ «АК «Київводоканал» з повідомленням про вручення ухиляється від розгляду кредиторських вимог, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду з даним позовом та просить суд зобов'язати ліквідаційну комісію Державного підприємства "Житловий комплекс" вчинити дії щодо визнання та включення до ліквідаційного балансу кредиторських вимог за договором від 13.05.2010 р. № 09066/4-1-10 в розмірі 247 192, 98 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно зі ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи (ст. 112 ЦК України).

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17.01.2013р. Державне підприємство «Житловий комплекс» знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності.

Згідно зі ст. 105 Цивільного кодексу України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї, який не може становити менше двох місяців з дня публікації такого повідомлення.

Положеннями ч. 2 ст. 112 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії.

В силу ст. 112 Цивільного кодексу України, якщо кредитор не звертається до суду з позовом у місячний строк після одержання повідомлення ліквідаційної комісії про повну або часткову відмову у визнанні його вимог, то тоді його вимоги вважаються погашеними.

Отже, такі дії ліквідаційної комісії, як ухилення від розгляду вимог кредитора та повна або часткова відмова у визнанні вимог кредитора, можуть бути оскаржені кредитором до суду шляхом подання відповідного позову.

Звернувшись з позовом в порядку ч. 3 ст. 112 ЦК України, позивач посилається на те, що ліквідаційна комісія відповідача ухиляється від розгляду його заяви з грошовими кредиторськими вимогами, чим порушує його законні права та інтереси.

Суд, надаючи оцінку наявним у справі доказам, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності встановив, що підставою для звернення з позовом в порядку ч. 3 ст. 112 ЦК України є: відмова ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора та ухилення від розгляду вимог кредитора .

Відповідно до ст.105 ЦК України учасники юридичної особи призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

У відповідності до Наказу Державного комітету телебачення та радіомовлення України від 07.09.2011 р. № 253, було вирішено припинити діяльність Державного підприємства "Житловий Комплекс", код ЄДРПОУ 36471293, шляхом його ліквідації (даний наказ є загальнодоступним для ознайомлення).

Пунктом 4.11. зазначеного наказу встановлено строк проведення ліквідації Державного підприємства «Житловий комплекс» - до 01.12.2011 р.

Частиною 2 ст.105 ЦК України повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

16.09.2011 в офіційному виданні "Бюлетень державної реєстрації" №190 (25) було розміщено оголошення про ліквідацію Державного підприємства "Житловий комплекс".

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи (ч.5 ст. 105 ЦК України).

Проте, незважаючи на загальнодоступну інформацію про ліквідацію відповідача, а також не звертаючи уваги на те, що починаючи з грудня 2011 року відповідач перестав перераховувати позивачу грошові кошти (як це вбачається з розрахунку, наданого суду позивачем), Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Кивїводоканал» не вживала заходів щодо звернення до відповідача з вимогами про погашення боргу та не цікавилось станом діяльності відповідача до січня 2013 року.

Відповідно до ч.8 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний

баланс.

У Єдиному державному реєстрі судових рішень є рішення господарського суду міста Києва від 08.06.2012 р. у справі 5011-67/4863-2012 за позовом ПАТ «Київенерго» до ДП «Житловий комплекс» про зобов'язання вчинити дії - внести до перехідного ліквідаційного балансу вимоги кредитора. З даного судового рішення вбачається, що керівником відповідача був затверджений проміжний ліквідаційний баланс 17.11.2011.

Таким чином, станом на час звернення позивача з даним позовом проміжний ліквідаційний баланс вже був складений ліквідаційною комісією відповідача та затверджений керівником підприємства.

Крім того, висновок господарського суду про безпідставність позовних вимог ґрунтується на тому, що вимоги позивача як кредитора відносно відповідача не підтверджені документально.

Зокрема, відповідно до пункту 2.1.1. договору від 13.05.2010 р. № 09066/4-1-10 облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у ПАТ «АК «Київводоканал».

Позивач стверджує, що відповідачу були присвоєні коди абонента 29-363 (щодо холодної води) та 29-50363 (щодо води, яка йде на підігрів), проте доказів у підтвердження цього не надав.

При цьому позивач не довів допустимими доказами, що на балансі у відповідача перебували теплопункти, у зв'язку з чим йому нараховувалася заборгованість за воду, яка іде на підігрів.

Крім того, в обґрунтування кількості спожитої води позивач надав облікові картки за кодами, у тому числі, 29-1649 (Житловий КНАЦ Радіокомпанії), 29-51474 (ЖЕК-1016 КП УЖГ Шевченківського району), 29-51440 (ЖЕК «Шулявка»), однак не пояснив та не обґрунтував належність цих доказів у підтвердження факту споживання води відповідачем, оскільки у них споживачами зазначені інші особи.

Також до суми заборгованості позивачем враховано суму 113 011, 71 грн., пояснюючи це тим, що відповідачу цей борг було передано як правонаступнику, проте жодного доказу у підтвердження цієї обставини господарському суду не надано, обґрунтувань, чий це борг та за який період, суду не представлено.

Перевіряючи розрахунок позовних вимог, господарський суд встановив, що по жодному місяцю спірного періоду наданими обліковими картками не підтвердився обсяг наданих послуг, і позивач це пояснити у судовому засіданні не зміг. Також не співпадають показники сплачених відповідачем грошових коштів у розрахунку позовних вимог та у наданих банківських виписках, і це позивачем також не обґрунтовано.

Крім того, позивач не довів дотримання ним умов договору щодо щомісячного направлення до банківської установи відповідача розрахункових документів для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів.

Таким чином, позивачем не доведено наявність боргу у відповідача в сумі 247 192, 98 грн., тому підстави включати ці вимоги як вимоги кредитора до ліквідаційного балансу відповідача - відсутні.

Зважаючи на вищевикладені обставини, господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ПАТ «АК «Київводоканал» до Державного підприємства «Житловий комплекс», у зв'язку з чим у позові відмовляє повністю.

Судові витрати, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. У позові відмовити повністю.

2. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 14.10.2013

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Гавриловська І.О.

Суддя Нечай О.В.

Суддя Удалова О.Г.